Рішення від 01.04.2026 по справі 140/13313/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/13313/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, скасування рішення, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних з внесенням відповідної відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Скасування рішення військово-лікарської комісії від 07.10.2025 року при ІНФОРМАЦІЯ_2 про придатність ОСОБА_1 до проходження військової служби у воєнний час.

Визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.10.2025 року №254 про призов ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації на особливий період з направленням до В/Ч НОМЕР_2 .

Визнання протиправним та скасування наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 07.10.2025 року №294 про зарахування ОСОБА_1 в списки особового складу В/Ч НОМЕР_1 .

Зобов'язання командира В/Ч НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби з направленням до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 (теперішня юридична назва ІНФОРМАЦІЯ_4 оформленого протоколом №1 від 28.04.2014 року про визнання мене непридатним до військової служби зі зняття з військового обліку на підставі ст. 52а графи І Розладу хвороб (Наказ МОУ №402 від 14.08.2008 року)

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 оформленого протоколом № 1 від 28.04.2014 року позивача визнано непридатним до військової служби зі зняттям із військового обліку на підставі ст. 52а графи І Розладу хвороб (Наказ МОУ №402 від 14.08.2008 року), про що було проставлено відмітку у військовому квитку.

7 жовтня 2025 року у місті Устилуг позивача було зупинено працівниками ТЦК для перевірки військово-облікових документів і в подальшому доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 де позивача було поставлено на військовий облік.

Рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.10.2025 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.10.2025 №254 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_2 для зарахування у списки військової частини.

Позивач вважає дії відповідачів щодо мобілізації ОСОБА_1 протиправними оскільки позивач був виключений з військового обліку за станом здоров'я, а у ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні правові підстави для взяття позивача на військовий облік, а відтак оскаржувані рішення, як ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.10.2025, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.10.2025 року №254 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2025 року №294 про зарахування ОСОБА_1 в списки особового складу В/Ч НОМЕР_1 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У зв'язку із протиправністю вказаних вище наказів, позивач вважає, що належним способом захисту порушених його прав та відновлення попереднього його становища є зобов'язання командира Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби з направленням до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення позовної заяви шляхом подання до суду: 1) нової редакції позовної заяви з чітким викладенням змісту позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 2) сплати (доплати) судового збору у розмірі 1211,20 грн та подання до суду оригіналу відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо); 3) доказів якими позивач обгрунтовує позовні вимоги.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

12 грудня 2025 року від відповідача-Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якій проти задоволення позову заперечила та вказала, що Військова частина НОМЕР_1 , видаючи наказ про зарахування позивача до списків особового складу, діяла на підставі іменного списку, наданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виходила з презумпції належного виконання цим органом обов'язку щодо перевірки наявності або відсутності підстав для надання відстрочки. Перевірка таких підстав та надання відстрочок не належать до компетенції військової частини.

Згідно з п. 14 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міноборони, затвердженої наказом МО України №280 від 15.09.2022, зарахування військовозобов'язаного до списків особового складу здійснюється в день прибуття на підставі іменних списків команд, приписів та документів, що посвідчують особу.

Призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням установленої процедури, у зв'язку з цим зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира частини від 07.10.2025 №294 є правомірним.

Таким чином, відсутні правові підстави для визнання зазначеного наказу протиправним та його скасування.

Крім того, порядок звільнення військовослужбовців із військової служби регламентовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008. Вказаним нормативно-правовим актом не передбачено можливості звільнення військовослужбовця з військової служби шляхом скасування судом наказу про його призначення (зарахування) до військової частини.

Відповідач зазначив, що рішення про мобілізацію та призов мають індивідуальний характер і є актами разової дії, які вичерпують свою юридичну силу після реалізації - у даному випадку після фактичного призову позивача та його направлення для проходження військової служби.

Відтак, після видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2025 року №294 між сторонами виникли нові правовідносини, пов'язані з проходженням військової служби, правове регулювання яких здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та згаданим Положенням.

Вказаними актами не передбачено можливості припинення таких правовідносин шляхом судового скасування раніше виданого наказу про призначення до військової частини. Такий спосіб не є юридично ефективним та не призведе до фактичного поновлення порушеного права.

На підставі викладеного вище, військова частина НОМЕР_1 просила суд в задоволенні позову відмовити.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 відзиву на позовну заяву не надходило.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснень по-суті справи не надходило.

Суд, дослідивши письмові пояснення позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази по справі, встановив такі обставини.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.10.2025 №254 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_2 для зарахування у списки військової частини.(а.с.10)

Згідно відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2025 №4892, на адвокатський запит, вбачається, що ОСОБА_1 до призову на військову службу від час мобілізації перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .(а.с.12)

На запит адвоката начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 також надано відповідь від 13.11.2025 №5041, з якої вбачається, що ОСОБА_1 був взятий на військовий облік військовозобов'язаних 7.10.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того у вказаній відповіді також зазначено, що ОСОБА_1 проходив військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно довідки віськово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 №2025-1007-1211-4322-0 від 7.10.2025 року ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 7.10.2025 року №294 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною п'ятою статті 33 та частиною першою статті 34 цього Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.

Розділом II «Прикінцеві та перехідні положення», пунктом 2, підпунктом 1 Закону України № 3633-IX від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» передбачено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Так, позивач у позові вказує на те, що рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 оформленого протоколом № 1 від 28.04.2014 року позивача визнано непридатним до військової служби зі зняттям із військового обліку на підставі ст. 52а графи І Розладу хвороб (Наказ МОУ №402 від 14.08.2008 року), про що було проставлено відмітку у військовому квитку.

Поряд з тим, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин ні позивач ні його представник суду не надали.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази виключення позивача з військового обліку та відсутні докази його непридатності до військової служби.

Крім того, згідно до пункту 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 у разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

З огляду на положення п.4 та п.81 Порядку №560, суд вважає, що у відповідача були правові підстави для взяття на військовий облік позивача та вжиття відносно позивача заходів щодо призову на військову службу під час мобілізації.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення військово-лікарської комісії від 07.10.2025 року при ІНФОРМАЦІЯ_2 про придатність ОСОБА_1 до проходження військової служби у воєнний час, то суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про придатність ОСОБА_1 до проходження військової служби.

Більш того, представником позивача 19.12.2025 року надано суду картку обстеження та медичного огляду від 07.10.2025 №10318 Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також довідку віськово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 №2025-1007-1211-4322-0 від 07.10.2025, згідно якої ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

Поряд з тим, враховуючи обізнаність позивача та його представника про наявність картки обстеження та медичного огляду від 07.10.2025 №10318 Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також з довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 №2025-1007-1211-4322-0 від 07.10.2025, згідно якої ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, такі рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 , в межах даної справи, не оскаржувалось.

Крім того, згідно картки обстеження та медичного огляду від 07.10.2025 №10318 Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду всіх лікарів, про що зроблені відмітки у вказаній картці медичного огляду. (а.с.61-62)

Доказів непридатності позивача до військової служби учасниками справи не надано.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Разом з тим, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.

З урахуванням викладеного вище, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення військово-лікарської комісії від 07.10.2025 року при ІНФОРМАЦІЯ_2 про придатність ОСОБА_1 до проходження військової служби у воєнний час.

Щодо правової оцінки спірним Наказам відповідачів суд зазначає наступне.

Зі змісту положень статей 22 та 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" вбачається, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов'язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров'я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.

Згідно п.15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_9 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних, серед іншого, здійснюють оформлення призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Як вбачається зі спірного Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 7.10.2025 року №254 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_2 для зарахування у списки військової частини.(а.с.10)

З матеріалів справи не вбачається, що станом на день винесення спірного наказу ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби та (або) користувався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Станом на день винесення спірного наказу позивач перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 , а відтак наказ про мобілізацію винесений уповноваженим на те органом.

Крім того, оскаржений наказ є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час вирішення справи такий вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його до військової частини НОМЕР_3 .

Процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

З урахуванням вищевикладеного у суду відсутні правові підстави для визнання протиправним та Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.10.2025 №254.

З матеріалів справи також вбачається, що Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2025 №294 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини.

Згідно з частиною 13 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Після відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України № 1153/2008, якими визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Серед таких підстав відсутнє скасування наказу про призов особи на військову службу.

Правовідносини між позивачем та відповідачами, пов'язані з мобілізацією позивача, завершилися прийняттям наказу про призов по мобілізації та направлення позивача до військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, направлення позивача у розпорядження Військової частини НОМЕР_1 свідчить про реалізацію такого наказу та виникнення нових правовідносин, правовідносин між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_3 , які стосуються не мобілізації, а проходження військової служби, особливості якої визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.

Стаття 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає вичерпний перелік підстав для звільнення з військової служби під час воєнного стану, серед яких відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеній у постанові у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

З огляду на наведене вище, суд приходить висновку, що позивачем не доведено протиправності дій відповідача у спірних правовідносинах, а відтак в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, скасування рішення, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, суд відмовляє в повному обсязі.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, скасування рішення, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (с.Сомин, Ковельський район, Волинська обл., 44810, РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Суддя Ю.Ю. Сорока

Попередній документ
135362092
Наступний документ
135362094
Інформація про рішення:
№ рішення: 135362093
№ справи: 140/13313/25
Дата рішення: 01.04.2026
Дата публікації: 06.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.04.2026)
Дата надходження: 11.11.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
СОРОКА ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ