м. Вінниця
01 квітня 2026 р. Справа № 640/1726/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) до окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач, ЦВЛК МВС) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Центральною медичною (військово - лікарською) комісією МВС України протиправно прийнято постанову № 41 від 20.11.2020 щодо встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з огляду на те, що на засіданні 02.11.2020 комісія не надала належної оцінки медичним документам та не взяла до уваги висновок експертного дослідження та інші медичні документи, які підтверджують про наявність причинного зв'язку захворювань, поранення з участю у бойових діях в Республіці Афганістан в 1985-1988 роках.
Ухвалою від 28.01.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
31.03.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача заперечив проти задоволення позову та зазначив, що відповідно до наданої медичної документації відповідачем винесено постанову № 41 від 02.11.2020, якою встановлено, що захворювання колишнього співробітника ОВС підполковника міліції ОСОБА_1 , 1959 р.н., Так, пов'язане з проходженням служби у в органах внутрішніх справ. При цьому, листом від 02.11.2020 позивача повідомлено, що відсутні підстави для встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень з участю у бойових діях у формулюванні з "виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято адміністративну справу до провадження.
18.03.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява, у якій повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
28.03.2025 на адресу суду від відповідача надійшла заява, у якій представник зазначив, що заперечує проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
У період з 19.07.1985 по 09.03.1988 проходив військову службу у ЗС СРСР у військовій частині пп. НОМЕР_1 , де приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан.
В 1986 році отримав осколкове поранення голови та в 1987 році хворів на малярію та вірусний гепатит, що підтверджується копіями довідки заступника начальника командира частини НОМЕР_2 від 15.01.2020 № 4 та довідки архіву військово - медичних документів російської федерації від 15.052001 № 6/3/1-587.
У 1992-2012 роках позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.
14.06.2020 звернувся до Центральної військово - лікарської комісії Збройних Сил України з усіма медичними документами щодо встановлення причинного зв'язку його захворювань, поранення з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а саме в Республіці Афганістан в період з 1985 по 1988 роки, яку 16.06.2020 направлено за належністю до Центральної медичної (військово - лікарської) комісії МВС України а останнім місцем служби.
13.10.2020 листом ЦВЛК МВС позивача повідомлено про відсутність підстав для встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень з участю у бойових діях.
21.10.2020 позивач звернувся до ЦВЛК МВС із заявою, у якій повідомив, що під час проходження служби у Республіці Афганістан (1985-1988) не складалися акти про нещасний випадок, при цьому на підтвердження зазначених обставин долучив висновок експертного дослідження та № 043-115-2020 та виписку медичної картки від 13.03.2020 № 502/146.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 відповідачем прийнято постанову № 41 від 02.11.2020, якою встановлено, що захворювання колишнього співробітника ОВС підполковника міліції ОСОБА_1 , 1959 р.н., Так, пов'язане з проходженням служби у в органах внутрішніх справ.
15.11.2020 листом від 02.11.2020 ЦВЛК МВС повідомила про відсутність підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання, поранень з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оскільки під час проходження служби в органах внутрішніх справ участі у бойових діях не прйимав.
Не погоджуючись із прийнятою постановою № 41 від 02.11.2020, вважаючи її протиправною позивач звернувся до суду з вимогою про її скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Організація діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи визначається Наказом Міністерства внутрішніх справ України №285 від 03.04.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за №559/30427, яким затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (надалі - Положення №285).
За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І Положення №285, медичні (військово-лікарські) комісії МВС (далі - ВЛК) - спеціальні підрозділи, що утворюються в закладах охорони здоров'я МВС та Національної гвардії України (далі - НГУ) для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.
Відповідно до п.3 розділу І Положення №285 ВЛК відповідно до покладених на них завдань зокрема:
1) визначення за станом здоров'я, фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності - за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів до служби в поліції, кандидатів до вступу до вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальні заклади), здобувачів вищої освіти навчальних закладів, придатності поліцейських до подальшої служби при переміщенні по службі, проходження служби у відрядженні за кордоном;
2) визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку придатності кандидатів до військової служби за контрактом, у військовому резерві, кандидатів до вступу до вищих військових навчальних закладів НГУ (далі - ВВНЗ), ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням;
3) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у поліцейських, що проходять службу, звільняються зі служби та звільнились зі служби, військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового й начальницького складу);
4) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу.
Пунктом 5 розділу І Положення №285 передбачено, що ВЛК у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань військово-лікарської експертизи.
За правилами пунктів 1 - 5, 9, 10 розділу ІІ Положення №285 лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.
Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС (далі - ЦВЛК), медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об'єднання» МВС (далі - ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО)
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 8 розділу VIII Положення №285 за результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва).
Постанови ВЛК приймаються на час фактичного огляду особи.
Постанови приймаються відповідно до мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної у направленні на медичний огляд.
Причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейським та військовослужбовцям встановлюється ВЛК у всіх випадках встановлення їм відповідного діагнозу.
Пунктом 9 цього ж Розділу визначено формулювання постанов ВЛК про причинний зв'язок поранень (контузій, травм, каліцтв) та захворювань поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу, зокрема, підпунктом 2 передбачено формулювання: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням службових обов'язків» - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції; підпунктом 6 передбачено формулювання: «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції» - якщо воно діагностовано в період проходження служби в поліції та/або органах внутрішніх справ (міліції) або коли захворювання було діагностовано до служби, а в період служби досягло такого розвитку, що призводить до прийняття рішення про непридатність.
Пунктом 18 Розділу VІІІ Положення №285 визначено, що визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузії, травми, каліцтва) у колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, колишніх військовослужбовців покладено на штатні ВЛК. Такі постанови приймаються, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз. Звільнені зі служби поліцейські, яким постановою ВЛК встановлено причинний зв'язок захворювань відповідно до Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року N 85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за N 165/5356, мають право на внесення змін до зазначених постанов згідно з цим Положенням.
Аналіз наведених норм свідчить, що до повноважень ВЛК належить встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузії, травми, каліцтва) у колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ саме в період проходження служби та зазначеним особам був установлений відповідний діагноз.
Так, як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ у період з 1992-2012 роках, відтак дослідивши медично - експертну документацію відповідачем винесено спірну постанову, якою визначено, що хвороби, набуті за період проходження служби, Так, пов'язані з проходженням служби.
При цьому, як зазначає сам позивач протягом 1985-1988 років він проходив військову службу в Збройних Силах СРСР і брав участь в бойових діях в Республіці Афганістан. У зазначений період він хворів на малярію та вірусний гепатит, отримав поранення голови.
Відтак, суд звертає увагу позивача, що за період служби в органах внутрішніх справ позивач участі у бойових діях не приймав, тому у відповідача відсутні повноваження щодо встановлення причинного зв'язку з захворюваннями та травмами, отриманими за період, який виходить за межі проходження військової служби.
Більш того, суд наголошує, що у позовній заяві позивач не наводить жодних доводів та обґрунтувань щодо протиправності прийнятої постанови № 41 від 20.11.2020.
Суд також вважає, що оскарження рішень відповідача в адміністративному суді може бути лише щодо підстав та повноважень органу, який приймає рішення, та способу прийняття такого рішення. Законність самого висновку з питань, зокрема, відповідності діагностованого захворювання висновкам ВЛК щодо причинного зв'язку між захворюванням та отриманою травмою не є завданням адміністративного судочинства.
При цьому, порушень норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, в частині дотримання процедури прийняття рішень з боку відповідача судом не встановлено, а матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Центральна медична (військово-лікарська) комісія Міністерства внутрішніх справ України (вул. Бердичівська, 1, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 08735882).
Рішення суду складено 02.04.2026.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна