02 квітня 2026 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/7889/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), Левенця Б. Б., Саліхова В. В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Шелудько Людмили Григорівни, в інтересах ОСОБА_1 ,
на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 28 жовтня 2025 року
у цивільній справі № 359/7059/25 Бориспільського міськрайонного суду Київської області
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення коштів, поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою,
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року заяву про зміну предмету позову від 21.10.2025 подану представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Шелудько Людмилою Григорівною повернуто без розгляду. Закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою в частині позовних вимог про поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокат Шелудько Людмила Григорівна, в інтересах ОСОБА_1 , 04.02.2026 безпосередньо до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, яку зареєстровано 05.02.2026. Крім того 04.02.2026 через систему «Електронний суд» подана ідентична апеляційна скарга, яку зареєстровано 06.02.2026, одночасно порушуючи питання про поновлення пропущеного строку.
В обґрунтуванні поважності причин пропуску строку апелянт вказує, що в єдиному державному реєстрі судових рішень 29 січня 2026 року представник позивача ознайомилась з повним текстом ухвали. Також зазначає, що повідомлення про складання повного тексту ухвали через застосунок «Дія», на електронну пошту, електронний суд представник позивача не отримувала, не отримувала і через засоби поштового зв'язку, тому вважає, що строк пропущено з поважних підстав.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Відповідно до ухвали суду, апеляційний суд визнав наведені причини для поновлення строку неповажними та запропонува апелянту звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, вказавши інші поважні причини пропуску такого строку. Крім того скаржнику необхідно було подати докази направлення апеляційної скарги відповідачу ОСОБА_2 шляхом надсилання до електронного кабінету або у паперовій формі листом з описом вкладення.
23.03.2026 на виконання вимог ухвали суду, апелянтом подано заяву про усунення недоліків, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтуванні клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, представник апелянта зазначає, що була присутня під час оголошення вступної та резолютивної частин оскаржуваної ухвали від 28.10.2025. Повний текст ухвали був складений 05.11.2025.
Також зазначає, що повідомлення про доставку документа в Електронний суд надходить на вказану при реєстрації електронну пошту (e-mail) у вигляді листа з посиланням на підсистему ЄСІТС. Основний документ та сповіщення відображаються безпосередньо в Електронному кабінеті користувач (розділ «Мої справи»), що є офіційним врученням. На e-mail приходить лист від системи («Електронний суд»), що інформує про новий документ або процесуальну дію. Згідно із зображення списку вхідних листів електронної пошти (фото додається ) 12.12.2025 повідомлень від CourtID по справі 359/7059/25 не надходило. В Електронному суді в розділі «Мої справи» за 12.12.2025 відображено 4 документи: № 5612692 від 12.12.2025 - протокол судового засідання підсистеми ВКЗ № б/н від 12.12.2025 - призначено до розгляду № б/н від 12.12.2025 - судова повістка про виклик в суд № б/н від 12.12.2025 - протокол судового засідання. Оскаржуваної ухвали не має. 29.01.2026 через Єдиний реєстр судових рішень дізнались, що повний текст оскаржуваної ухвали виготовлений. Документ «Ухвала» від 28.10.2025, доставлена до електронного кабінету Шелудько Л. Г. - 12.12.2025 о 06:25, з'явилася в робочому кабінеті «Електронного суду» некоректно - вона відобразилася у списку документів за жовтень (29.10.2025)». Через цей технічний збій адвокат Шелудько Л. Г. не мала об'єктивної можливості дізнатися про наявність ухвали та в строк подати апеляційну скаргу.
У питанні наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, встановлення строків звернення до суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 березня 2026 року у справі № 757/27787/22-ц, для правильного застосування преклюзивних строків апеляційному суду належить встановити дату реального виготовлення та оприлюднення повного тексту рішення, оскільки формально зазначена у рішенні дата може не відповідати фактичним обставинам справи.
Колегією суддів встановлено, що повний текст ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року був надісланий судом до ЄДРСР: 11.12.2025; зареєстровано: 12.12.2025; забезпечено надання загального доступу: 15.12.2025..
Також відповідно до відомостей підсистеми «Електронний суду» 12.12.2025 о 06 год 25 хв Ухвала була доставлена до електронного кабінету адвоката Шелудько Л. Г.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. При цьому, згідно з ч. 7 ст. 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Посилання апелянта на «технічний збій» за відсутності належних доказів не може вважатися обставиною непереборної сили.
Надане зображення (фото) списку вхідних повідомлень електронної пошти від 12.12.2025 не може бути прийняте судом як належний та допустимий доказ відсутності повідомлення від «CourtID» у справі № 359/7059/25, оскільки користувач поштової скриньки має технічну можливість самостійно налаштовувати фільтри, переміщувати листи до папки «Спам» або «Кошик», а також безповоротно видаляти окремі повідомлення перед створенням знімку екрана. Таким чином, візуальна відсутність листа в папці «Вхідні» електронної пошти не доводить, що процесуальний документ не був доставлений саме до Електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».
Надана апелянтом роздруківка з системи «Електронний суд» не може бути прийнята як належний доказ, оскільки вона не містить жодних ідентифікуючих даних власника Електронного кабінету, а також унікального номера судової справи, що унеможливлює встановлення будь-якого зв'язку цих відомостей із цивільною справою № 359/7059/25 . Окрім того, на вказаному аркуші відсутня назва розділу «Мої справи», офіційна символіка підсистеми чи будь-які інші обов'язкові атрибути вебсторінки (URL-адреса, назва вкладки), що перетворює його на довільний набір тексту, який неможливо верифікувати як автентичне відображення даних з кабінету користувача.
Колегія суддів звертає увагу, що документи, які надходять від суду з автоматизованої системи документообігу, у Електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» містяться у Розділі «Документи, що надійшли від суду». Це документи, які підлягають відправленню до ЄДРСР, протоколи розподілу, справи та судові повістки. Також у вказаному розділі відображаються документи, що направлялись до суду, у вигляді реєстраційних карток вхідного документу.
Отже, беручи до уваги виключно дати реального направлення та оприлюднення тексту у ЄДРСР та отримання у Електронному кабінеті, апеляційний суд зауважує, що сторона повинна проявляти розумну обачність та самостійно перевіряти стан справи за її номером (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 04 березня 2026 року у справі № 757/27787/22-ц). Оскільки адвокат є професійним учасником правосуддя, обов'язок моніторингу електронного кабінету покладається саме на неї, а пасивна поведінка щодо отримання інформації про стан справи є особистим процесуальним ризиком.
Колегія суддів вважає, що безпідставне поновлення строку за відсутності належних доказів непереборності обставин порушить принцип правової визначеності та статті 6 Конвенції (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц).
Оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, а інші причини не вказані, апеляційний суд на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Шелудько Людмили Григорівни, в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року.
Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Шелудько Людмили Григорівни, в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді Є. П. Євграфова
Б. Б. Левенець
В. В. Саліхов