апеляційне провадження №33/824/184/2026
справа №357/3244/25
30 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Проценко Оксани Вікторівни на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-
встановив:
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №264444 від 07 березня 2025 року, ОСОБА_1 07 березня 2025 року о 07:52 годині у м. Біла Церква, вулиця Рибна, 10, керував транспортним засобом Tesla, д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху не обрав безпечної швидкості руху при виникненні небезпеки у вигляді транспортного засобу Toyota, д.н.з. НОМЕР_3 , яка здійснювала перелаштування з крайньої правої смуги в ліву, на якій він рухався, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості та безпечного об'їзду небезпеки, здійснив частково виїзд на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з іншим транспортним засобом Toyota НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП завдано механічні ушкодження із матеріальними збитками. Порушив вимоги пунктів 12.1, 12.3 ПДР України.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2025 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі статті 38 КУпАП.
Не погодившись з прийнятою постановою, адвокатом Проценко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне та необ'єктивне вивчення обставин справи, порушення норм процесуального права.
Зазначає, що ОСОБА_1 рухався у лівій смузі для руху та не перелаштовувався. У правій смузі рухався транспортний засіб Toyota під керуванням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відчув удар у праву сторону автомобіля, та щоб уникнути ще більших пошкоджень транспортного засобу частково виїхав на смугу зустрічного руху, де зупинився. Зіткнення відбулось внаслідок того, що ОСОБА_2 при перелаштуванні з правої смуги руху не надала перевагу ОСОБА_1 , який рухався по лівій смузі руху, не змінюючи напрямок руху. Зіткнення відбулось в лівій смузі руху, на якій рухався ОСОБА_1 .
Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 12.1, 12.3 ПДР України, оскільки він їхав із дозволеною швидкістю руху в населеному пункті та їхав у лівій смузі руху, не перелаштовуючись.
Звертає увагу, що за фактом ДТП було складено два протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, а саме відносно ОСОБА_1 та відносно ОСОБА_2
25 квітня 2025 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень. Постанова набрала законної сили 06 травня 2025 року.
Зазначає, що в контексті КУпАП це означає, що якщо, наприклад, суд ухвалив рішення у справі про адміністративне правопорушення, і це рішення набрало законної сили, то при розгляді іншої справи, яка стосується тих самих осіб та обставин, не потрібно доводити факти, встановлені першим рішенням.
Отже, постанова, що набрала законної сили, має преюдиційне значення, і встановлені нею факти не потребують повторного доказування.
Вказує, що у суду першої інстанції були відсутні підстави уважати доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, що відповідно виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Мотивуючи наведеним, просить постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 січня 2026 року заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката Проценка О.В. задоволено. Доручено Білоцерківському міськрайонному суду Київської області забезпечити проведення судового засідання у справі №357/3244/25, яке призначено на 17 лютого 2026 року.
З даних довідки від 17 лютого 2026 року, складеної секретарем судового засідання убачається, що Білоцерківський міськрайонний суд Київської області оприлюднив акт щодо знеструмлення електромережі суду, вихід із ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність функціонування автоматизованої системи.
У зв'язку із наведеним розгляд справи відкладено на 30 березня 2026 року.
30 березня 2026 року в судове засідання ОСОБА_1 та його захисниця - адвокат Проценко О.В. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
На адресу Київського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Вимоги апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явилась, судові повістки повернулись із відміткою «адресат відсутній».
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 1 КУпАП визначено:
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП визначено:
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 23 КУпАП визначено:
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 251 КУпАП:
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,- свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 251 КУпАП не встановлює переваг одних доказів над іншими. Докази можуть доповнювати один одного або спростовувати.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Умовою для настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Відповідно до пункту 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до пункту 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №264444 від 07 березня 2025 року, ОСОБА_1 07 березня 2025 року о 07:52 годині у м. Біла Церква, вулиця Рибна, 10, керував транспортним засобом Tesla, д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху не обрав безпечної швидкості руху при виникненні небезпеки у вигляді транспортного засобу Toyota, д.н.з. НОМЕР_3 , яка здійснювала перелаштування з крайньої правої смуги в ліву, на якій він рухався, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості та безпечного об'їзду небезпеки, здійснив частково виїзд на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з іншим транспортним засобом ToyotaНОМЕР_4 . Внаслідок ДТП завдано механічні ушкодження із матеріальними збитками. Порушив вимоги пунктів 12.1, 12.3 ПДР України (а.с. 1-2).
З письмових пояснень ОСОБА_1 убачається, що він рухався на автомобілі Tesla, д.н.з. НОМЕР_2 , по вулиці Рибній у лівій смузі для руху. У правій смузі рухався транспортний засіб Toyota Yaris, д.н.з. НОМЕР_4 . Коли транспортні засоби зрівнялись, автомобіль Toyota Yaris почав різке перестроювання і ліву смугу, внаслідок чого сталось зіткнення (а.с. 5).
З письмових пояснень ОСОБА_2 убачається, що 07 березня 2025 року вона рухалася на автомобілі автомобіль «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , в м. Біла Церква по вул. Рибна в напрямку вул. Грибоєдова, проїхавши перехрестя з круговим рухом, увімкнула показник повороту ліворуч, перелаштувалася в ліву смугу руху, проїхала 8-10 метрів і відчула удар в ліву частину свого автомобіля, після чого відразу зупинилась (а.с.6).
Матеріли справи про адміністративне правопорушення містять схему місця ДТП. Вказана схема відображає розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди та зафіксовані пошкодження.
З даних схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, підписаної обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди, отже уважається такою, що відповідає фактичним обставинам події, убачається, що ширина правої крайньої смуги для руху становить 3,50 м, ширина другої смуги - 3,30 м. Із вказаної схеми також убачається, що місце зіткнення транспортних засобів за твердження ОСОБА_2 знаходиться на відстані 6,18 м від правого краю проїжджої частини. За твердженнями ОСОБА_1 місце зіткнення відбулось на відстані 5,20 м від правого краю проїжджої частини (а.с. 4).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до статей 245, 251, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, а обов'язок щодо доказування обставин, які підтверджують вину особи, покладається на орган (посадову особу), яка склала протокол. Суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа та чи наявний причинний зв'язок між діями особи і наслідками.
З матеріалів справи убачається, що протокол про адміністративне правопорушення містить опис події, відповідно до якого ОСОБА_1 не обрав безпечної швидкості руху, не вжив заходів для уникнення небезпеки та допустив виїзд на смугу зустрічного руху, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів.
Разом з тим, наведені у протоколі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, які б беззаперечно встановлювали механізм ДТП, траєкторії руху транспортних засобів та причинно-наслідковий зв'язок між діями саме ОСОБА_1 та настанням наслідків.
Письмові пояснення ОСОБА_1 свідчать про те, що він рухався у межах лівої смуги без здійснення маневрів перестроювання, а зіткнення сталося внаслідок раптового маневру іншого транспортного засобу.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2025 року у справі №357/3241/25 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Із змісту постанови убачається, що 07 березня 2025 року о 07 год. 52 хв. в м. Біла Церква, вул. Рибна, 10, водійка ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Toyota Yaris, д.н.з. НОМЕР_4 , під час перестроювання, не переконалася, що це буде безпечним, не надала дорогу автомобілю Tesla, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, на яку вона перестроювалася, що призвело до їх зіткнення, внаслідок ДТП завдано механічні пошкодження та матеріальні збитки, чим порушила вимоги пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху.
Крім цього убачається, що під час розгляду справи ОСОБА_2 не визнавала своєї вини, зазначала про відсутність порушень з її боку та вказувала, що інший транспортний засіб здійснив виїзд через дві суцільні лінії на зустрічну смугу з подальшим різким поверненням, а вона, перебуваючи у лівій смузі, вживала заходів екстреного гальмування та уникнення зіткнення і не змінювала напрямку руху.
Такі пояснення ОСОБА_2 , на думку суду, є взаємовиключними, оскільки у письмових поясненнях, наданих безпосередньо після ДТП, ОСОБА_2 зазначала про здійснення маневру перестроювання з правої смуги в ліву, водночас під час розгляду справи №357/3241/25 зазначила, що перебувала у лівій смузі руху, напрямок руху не змінювала, а інший транспортний засіб здійснив виїзд на зустрічну смугу з подальшим різким поверненням.
Надаючи оцінку розташуванню транспортних засобів після ДТП та відомостей, що відображені у схемі ДТП, апеляційний суд враховує, що за твердженнями обох водіїв зіткнення відбулося у другій смузі руху транспортних засобів, тобто у смузі, де рухався ОСОБА_3 . При цьому, місце зіткнення розташоване ближче до правого краю лівої смуги руху.
Відповідно до пункту 4 розділу IX інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти: 1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП; 2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів; 3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; 4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; 5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; 6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; 7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; 8) ширина тротуарів, узбіччя; 9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; 10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; 11) розташування дорожньої розмітки; 12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; 13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.
Наявна в матеріалах справи про адміністративне правопорушення схема ДТП, із змістом якої погодились водії, не містить відображення гальмівного шляху ОСОБА_2 , що на переконання суду спростовує твердження останньої про застосування екстреного гальмування з метою уникнення ДТП із транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 .
Крім того, із даних схеми не убачається однозначного підтвердження того, що виїзд транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на смугу зустрічного руху був саме причиною ДТП, а не наслідком уже наявного зіткнення чи спроби уникнення більш тяжких наслідків.
Суд звертає увагу, що пояснення ОСОБА_1 є послідовними та такими, що відповідають обставинам ДТП, зокрема його твердженням про те, що виїзд на зустрічну смугу та перетин суцільних ліній стали наслідком уникнення останнього від зіткнення із транспортним засобом під керуванням ОСОБА_2 , яка виконувала маневр перестроювання.
За таких умов сукупність доказів у справі не дає можливості поза розумним сумнівом встановити факт порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 12.1, 12.3 ПДР України та наявність причинного зв'язку між його діями і настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів.
Посилання суду першої інстанції на протокол про адміністративне правопорушення як на достатній доказ вини особи є помилковим, оскільки сам по собі протокол не може підтверджувати винуватість без належної перевірки його змісту іншими доказами, що узгоджуються між собою.
За відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність його вини.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисникаОСОБА_1 - адвоката Проценко Оксани Вікторівни задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. ПОЛІЩУК