17 березня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 758/15463/24
номер провадження: 22-ц/824/3523/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Людвик Ірини Василівни на додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року у складі судді Войтенко Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила:
- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно: автомобіль марки KIA SPORTAGE 2020 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_2 , право власності на який оформлено на ім'я ОСОБА_2 ; грошові кошти, розміщені на депозитних рахунках;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 409 500 грн 00 коп. грошової компенсації вартості 1/2 частки у праві власності на автомобіль марки KIA SPORTAGE 2020 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_2 ;
- припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на 1/2 частину автомобіля марки KIA SPORTAGE 2020 року випуску номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_2 , з дня отримання компенсації вартості частки у спільному майні у розмірі 409 500 грн 00 коп.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину грошових коштів, що є спільною сумісною власністю подружжя, у сумі:
- 45 000 грн 00 коп., які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_4 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- 1 000 євро, які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_5 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- 3 500 доларів США, які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_6 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- 20 000 грн 00 коп., які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_7 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- 5 122 долара США 04 цента, які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_6 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- 10 282 долара США, які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_8 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- 10 000 доларів США, які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_9 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- 10 140 доларів США 40 центів, які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_10 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- 10 207 доларів США 27 центів, які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_11 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- 255 000 грн 00 коп., які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_12 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- 10 264 долари США 31 цент, які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_13 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- 300 000 грн 00 коп., які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_14 , який відкритий у ПАТ «Універсал Банк»;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04 липня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя виділено ОСОБА_2 автомобіль марки KIA SPORTAGE 2020 року випуску номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_2 , з одночасним припиненням права власності на зазначений автомобіль ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 409 500 грн 00 коп. грошової компенсації вартості 1/2 частки у праві власності на автомобіль марки KIA SPORTAGE 2020 року випуску номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_2 .
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 095 грн 00 коп. судового збору.
У липні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Людвик І.В. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04 липня 2025 року у справі №758/15463/24 частково задоволено позов ОСОБА_1 , однак позивачем у зв'язку з розглядом вказаної справи понесено витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 40 000 грн 00 коп., які документально підтверджені.
З урахуванням наведеного, адвокат Людвик І.В. просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 40 000 грн 00 коп.
Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Людвик І.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 580 грн 00 коп.
В решті вимог заяви відмовлено.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Людвик І.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким витрати на правову допомогу у загальному розмірі 40 000 грн 00 коп. покласти на ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи представником відповідача через електронний суд було надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог у справі в повному обсязі. Під час розгляду справи від відповідача та його представника не надходило жодних заяв про визнання позову повністю чи частково, тому зазначення в рішенні про те, що відповідач визнав позовні вимоги не відповідає дійсності, так само не відповідає дійсності і те, що була запропонована мирова угода, а позивачка відмовилась. Мирова угода це погодженні умови, як влаштовують обидві сторони, а не категорична позиція однієї сторони.
Вказує, що з дотриманням вимог чинного законодавства, 11 липня 2024 року між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатським бюро «Ірини Людвик» в особі адвоката Людвик І.В. укладено договір про надання правничої допомоги №11/07-01, предметом якого є захист, представництво та/або надання інших видів правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором. Метою є захист та відновлення порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта. Відповідно до п.3.2 договору, гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Зазначає, що 10 вересня 2024 року між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатським бюро «Ірини Людвик» в особі адвоката Людвик І.В. укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №11/07-01 від 11 липня 2024 року, відповідно до п.2 якої сторони домовились що вартість послуг адвоката за: підготовку позовної заяви про поділ спільного майна подружжя, а саме, формування доказової бази у т.ч. не обмежуючись написання та надсилання адвокатських запитів, написання позовної заяви про поділ спільного майна подружжя та погодження її змісту з клієнтом, формування пакету документів до позовної заяви про поділ спільного майна подружжя та подання/надсилання позовної заяви про поділ спільного майна подружжя з додатками до Подільського районного суду міста Києва, підготовка та подання будь-яких процесуальних документів (клопотання, заяви, заперечення, тощо) у справі за позовом клієнта про поділ спільного майна подружжя, супровід та представництво інтересів клієнта у Подільському районному суді міста Києва або іншому суді, який діє на території України, якому буде підсудна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, становить 40 000 грн 00 коп.
Таким чином вказує, що між ОСОБА_1 та адвокатом узгоджено фіксований розмір гонорару. У п.3 угоди зазначено, що клієнт зобов'язується протягом десяти банківських днів сплатити гонорар, визначений у п.2 даної угоди відповідно до виставленого адвокатом рахунку за послуги передбачені п.1 даної угоди. Підтвердженням оплати та зарахування авансового платежу є платіжна інструкція №1.76511875.1 від 29 листопада 2024 року, видана ПАТ «КБ «Приватбанк».
Представник ОСОБА_2 - адвокат Карпенко М.М. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує, що у відзиві, поданому 27 грудня 2024 року, відповідач заперечував в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, але вже на першому підготовчому засіданні представник відповідача заявила, що позов в частині стягнення 1/2 автомобіля на суму 409 500 грн 00 коп. відповідач визнає і на питання суду чи може сторона відповідача в такому разі дійти до мирової угоди, представник відповідача відповіла, що вони не проти, визнають позов в частині стягнення коштів за автомобіль на суму 409 500 грн 00 коп. та готові до мирової угоди. Але відповідач так і не отримав жодних пропозицій відносно мирової угоди. Тому вважає, що твердження представника позивача є неправдивими. Зазначає, що фактичне судове рішення є результатом визнання відповідачем вимог, які були задоволені, а не досягнення їх через процесуальні дії чи правову допомогу представника позивача. Вважає, що апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів незаконності додаткового рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 липня 2025 року у даній справі в апеляційному порядку не оскаржується, а тому відповідно до положень ч.1 ст.367 ЦПК України його законність та обґрунтованість колегією суддів не перевіряється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції від 08 серпня 2025 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 рокуухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявила про стягнення із ОСОБА_2 на свою користь судових витрат.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково. В порядку поділу спільного майна подружжя виділено ОСОБА_2 автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2020 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_2 , з одночасним припиненням права власності на зазначений автомобіль ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 409 500 грн 00 коп. грошової компенсації вартості 1/2 частки у праві власності на автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2020 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_2 . В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 095 грн 00 коп. судового збору.
07 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Людвик І.В. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача у сумі 40 000 грн 00 коп.
Відповідно до положень ч.2 ст.246 ЦПК України, якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на правову допомогу у сумі 40 000 грн 00 коп. адвокат Людвик І.В. надала договір про надання правничої допомоги № 11/07-01, укладений 11 липня 2024 року між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатським бюро «Ірини Людвік» (далі - АБ «Ірини Людвік»), в особі адвоката Людвік І.В. (Адвокат), предметом якого є захист, представництво та/або надання інших видів правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором. Метою є захист та відновлення порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнтки.
Відповідно до п.3.2 укладеного договору сторони домовились, що вартість послуг регулюється додатковими угодами до даного договору. Гонорар адвоката може бути погодинний або фіксований.
10 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та АБ «Ірини Людвік» в особі адвоката Людвік І.В. укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги № 11/07-01 від 11 липня 2024 року (далі - Угода), відповідно до пункту 2 якої сторони домовились що вартість послуг адвоката за: підготовку позовної заяви про поділ спільного майна подружжя, а саме формування доказової бази у т.ч. не обмежуючись написання та надсилання адвокатських запитів, написання позовної заяви про поділ спільного майна подружжя та погодження її змісту з клієнткою, формування пакету документів до позовної заяви про поділ спільного майна подружжя та подання позовної заяви про поділ спільного майна подружжя з додатками до Подільського районного суду міста Києва, підготовка та подання будь-яких процесуальних документів (клопотання, заяви, заперечення, тощо) у справі за позовом клієнтки про поділ спільного майна подружжя, супровід та представництво інтересів клієнтки у Подільському районному суді міста Києва або іншому суді, який діє на території України, якому буде підсудна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, становить 40 000 грн 00 коп.
Таким чином між ОСОБА_1 та адвокатом Людвік І.В. узгоджено фіксований розмір гонорару.
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1, клієнт зобов'язується протягом десяти банківських днів сплатити гонорар визначений у п.2 даної угоди відповідно до виставленого адвокатом рахунку за послуги, передбачені п.1 даної угоди.
На підтвердження оплати та зарахування авансового платежу заявником надано суду платіжну інструкцію №1.76511875.1 від 29 листопада 2024 року на суму 40 000 грн 00 коп. (а.с.228, т.1).
Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що «гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Тому з огляду на вказані вище норми права та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що наявними у справі доказами підтверджено понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції в розмірі 40 000 грн 00 коп.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 12 січня 2022 року у справі № 750/10242/20.
08 серпня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Карпенко М.М. подала заперечення проти ухвалення додаткового рішення, у яких заявляє про безпідставність та неспівмірність заявлених стороною позивача витрат на професійну правову допомогу у цій справі (а.с.11-13, т.2).
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог(ч.2 ст.141 ЦПК України).
Таким чином питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу вирішується, як з урахуванням вимог співмірності, так і пропорційності.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що у даній справі рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04 липня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено на 11,45%, а відмовлено - на 88,55%.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи, предмет спору, складність та обсяг наданої правничої допомоги, а також те, що відповідач не довів неспівмірності заявлених витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000 грн 00 коп. є підтвердженими, реальними, необхідними та співмірними. Водночас, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі були задоволені судом лише частково - на 11,45 %, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував принцип пропорційності та правильно визначив до стягнення 4 580 грн 00 коп., що відповідає частці задоволених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000 грн 00 коп. підтверджені належними доказами та є співмірними, самі по собі не свідчать про наявність підстав для стягнення цієї суми у повному обсязі. Як зазначалося вище, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було задоволено частково, а відтак суд першої інстанції був зобов'язаний у силу приписів ч.2 ст.141 ЦПК України застосувати критерій пропорційності розподілу судових витрат відповідно до результату розгляду спору.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року є законними і обґрунтованими, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Людвик Ірини Василівни залишити без задоволення.
Додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 31 березня 2026 року.
Головуючий
Судді: