справа №760/34963/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/2213/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
10 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ФОП, інвалід ІІ групи із загального захворювання, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України, за матеріалами клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за № 12025100090002471 від 17 вересня 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено частково.
У застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язано його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Розмір застави визначено у сумі 100000 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за ... (П.І.Б.), ... (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою ...(назва суду)... від ... (дата ухвали)... по справі № ..., кримінальне провадження №....», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто до березня 2026 року, включно, наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з свідками, поза межами процесуальних дій,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснено, що підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покладено на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчої відмовити.
Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що підлягає до скасування з постановленням нової ухвали.
У доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що повідомлення про підозру є можливим у разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, однак, зазначена формула кваліфікації дій ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за вказаною статтею КК України є надуманою та на думку сторони захисту, абсолютно не підтверджується матеріалами досудового розслідування.
Вказує, що орган досудового розслідування, з невідомих причин не провів експертизу та не визначив вартість невід'ємних поліпшень, не провів відповідне рецензування звіту про оцінку майна, а лише визначив вартість об'єкту після проведення орендарем здійснених ним же поліпшень, порівняти вартість невід'ємних поліпшень відповідно до звіту, який підлягав рецензуванню, з іншим альтернативним джерелом доказів, не є можливим.
Також, органами досудового розслідування жодним чином не підтверджено вину та вчинення правопорушення ОСОБА_7 .
Зауважує, що наведені дані свідчать про те, що у сторони обвинувачення відсутні об'єктивні докази неправомірності дій рецензента, а повідомлення про підозру ґрунтується на помилковому тлумаченні спеціальних норм оціночної діяльності, тож підозра є необґрунтованою та незаконною.
Посилається на те, що стороною обвинувачення не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність наведених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а наведені у клопотанні доводи є не більш ніж припущенням.
Також вказує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що ОСОБА_7 впливав чи може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, доводи слідчого є звичайними припущеннями, на яких не можуть ґрунтуватись висновки суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчими Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, за процесуального керівництва Солом'янської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100090002471 від 17 вересня 2025 року, щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановленому місці та час, у приватного оцінювача ОСОБА_13 виник злочинний умисел направлений на зловживання своїми повноваженнями оцінювача з метою отримання неправомірної вигоди від невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Встановлено, що 30 липня 2020 приватний оцінювач ОСОБА_7 , діючи умисно та зловживаючи повноваженнями оцінювача з метою отримання неправомірної вигоди від невстановлених досудовим розслідуванням осіб, в порушення вимог абзацу 3 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пунктів 62, 63, 65, 66, 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, пунктів 19, 20 Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442, виконав і підписав позитивну рецензію №17676/20-42 на Звіт про незалежну оцінку об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з датою оцінки 31 травня 2020 року із фактично заниженою ринковою вартістю, відповідно до якої - даний звіт класифікується як такий, що повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.
В подальшому, ОСОБА_14 передав зазначену рецензію оцінювачам ТОВ «Експертно-оціночна компанія» ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які 11 серпня 2020 року разом із завідомо недостовірним звітом та висновком про вартість майна направили до Департаменту, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10, а саме: звіт про незалежну оцінку об'єкту малої приватизації - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з датою оцінки 31 травня 2020 року та визначеною ринковою вартістю 11 293 617, 60 грн з ПДВ (на момент проведення оцінки офіційний курс Національного Банку України 1 долар США - 26, 9059 грн.); висновок про вартість майна - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з датою оцінки 31 травня 2020 року та визначеною ринковою вартістю 11 293 617, 60 грн з ПДВ; рецензію Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30 липня 2020 року №17676/20-42 виконану ОСОБА_17 на Звіт про незалежну оцінку об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з датою оцінки 31 травня 2020 року.
Після чого, на підставі вище вказаних неправомірно складених документів оцінювачів, 12 серпня 2020 року затверджено та підписано Висновок про вартість майна - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з датою оцінки 31 травня 2020 року та визначеною ринковою вартістю 11 293 617, 60 грн з ПДВ де частка територіальної громади м. Києва становить 6 862 825,20 гривень з ПДВ, питома вага якої складає 60,77%; частка орендаря становить 4 430 792,40 гривень з ПДВ, питома вага якої складає 39,23%, а також Наказ Департаменту №50/5 - ПР «Про затвердження висновку про вартість майна», відповідно до якого затверджено висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертно-оціночна компанія» про вартість майна - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке обліковується на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду «Голосіївського району міста Києва» та передане в орендне користування ТОВ «Бенефіс-Інвест», станом на 31 травня 2020 року.
08 вересня 2020 року фінансовий директор ТОВ «Бенефіс-Інвест» ОСОБА_18 , знаходячись у приміщенні Департаменту за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10, підписала із директором Департаменту ОСОБА_19 договір №50/20 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення №1-23 групи приміщень №23 в літ. А загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за ціною продажу 6 862 825 грн. 20 коп. з ПДВ.
30 вересня 2020 року у приміщенні Департаменту підписано акт №50 приймання-передачі нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №68/1/25/929/25-42 від 24 березня 2025 року за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи - ринкова вартість нежитлових приміщень №1-23 групи приміщень №23 в літ. А загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 31 травня 2020 року, визначена в рамках порівняльного підходу з урахуванням ПДВ становила 13 768 847 гривень.
Відповідно до висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України №179/1/25 від 11 квітня 2025 року за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, сума недоотриманих грошових коштів територіальною громадою міста Києва у зв'язку з продажом об'єкта нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва - нежитлових приміщень №1-23 групи приміщень №23 в літ. А загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до Договору №50/20 купівлі-продажу нерухомого майна укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ «Бенефіс-Інвест», з урахуванням висновку комісійної судової оціночно-будівельної експертизи №68/1/25/929/25-42 від 24 березня 2025 року, складає 2 655 230 гривень з ПДВ або 2 212 691,67 гривень без ПДВ.
ОСОБА_20 , діючи умисно, виготовив та підписав позитивну рецензію на звіт про незалежну оцінку об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення (літ.А) загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 із фактично заниженою ринковою вартістю, яка була врахована Департаментом комунальної власності м. Києва під час продажу даного об'єкта, за заниженою ринковою вартістю, у результаті чого сума недоотриманих грошових коштів територіальною громадою міста Києва через такий продаж становить 2 212 691,67 гривень без ПДВ, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
19 вересня 2025 року о 12 год. 28 хв. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку передбаченому частиною першою статті 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України.
16 грудня 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюстосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України, у кримінальному провадженні №12025100090002471 від 17 вересня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено частково.
У застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язано його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Розмір застави визначено у сумі 100000 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за ... (П.І.Б.), ... (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою ...(назва суду)... від ... (дата ухвали)... по справі № ..., кримінальне провадження №....», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто до березня 2026 року, включно, наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з свідками, поза межами процесуальних дій,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснено, що підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покладено на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
З такими висновками колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як убачається з частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до статті 183 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За змістом частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами та іншими матеріалами кримінального провадження, а саме: висновком експертів №179/1/25 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №12024100090003329 від 22 листопада 2024 року від 11 квітня 2025 року; висновком експертів №68/1/25/929/25-42 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи від 24 березня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 09 травня 2025 року із додатками у виді документів, наданих до Департаменту комунальної власності та листом із Фонду державного майна України; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 25 квітня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 02 травня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 05 серпня 2025 року; речовими доказами у кримінальному провадженні:
- рецензія на звіт про оцінку майна від 30 липня 2020 року №17676, сформована від імені рецензента ОСОБА_24 ;
- договір купівлі-продажу №50/20 від 08 вересня 2020 року;
- акт приймання-передачі №50 нежитлового приміщення (літ.А) загальною площею 327,2 кв.м. по АДРЕСА_2 ;
- виписки щодо перерахувань грошових коштів за нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 ТОВ «Бенефіс-Інвест»;
Крім того, слідчим доведено існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Так, ураховуючи наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_7 , його майновий та сімейний стан, стан його здоров'я, наявність у нього постійного місця проживання, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється чи обвинувачується.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_7 .
При цьому, на думку колегії суддів, слідчий суддя на час розгляду клопотання, в якому слідчий просив визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, урахувавши дані про особу підозрюваного та конкретні обставини інкримінованого йому злочину, взявши до уваги положення пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК України, згідно якого розмір застави щодо особи, підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 100 000 грн, з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, його матеріальним станом, та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 і запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 100 000 грн, з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, який на думку колегії суддів, є обґрунтованим, та підстав для висновку про можливість незастосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у кримінальному провадженні, про що порушує питання захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, що орган досудового розслідування, з невідомих причин не провів експертизу та не визначив вартість невід'ємних поліпшень, не провів відповідне рецензування звіту про оцінку майна, а лише визначив вартість об'єкту після проведення орендарем здійснених ним же поліпшень, порівняти вартості невід'ємних поліпшень відповідно до звіту, який підлягав рецензуванню, з іншим альтернативним джерелом доказів, не є можливим; органами досудового розслідування жодним чином не підтверджено вину та вчинення правопорушення ОСОБА_7 ; наведені дані свідчать про те, що у сторони обвинувачення відсутні об'єктивні докази неправомірності дій рецензента, а повідомлення про підозру ґрунтується на помилковому тлумаченні спеціальних норм оціночної діяльності, тож підозра є необґрунтованою та незаконною, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності для застосування обмежувальних заходів.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 182, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 з доповненнями - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4