Справа №: 452/705/26
Провадження № 3/452/401/2026
Іменем України
25 березня 2026 року м. Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
-за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На розгляд Самбірського міськрайонного суду Львівської області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 597851 від 21 лютого 2026 року, водій ОСОБА_1 21 лютого 2026 року о 21 год. 59 хв. в м. Самборі по вул. Євгена Коновальця, 90, Львівської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 21011», номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимогу п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514347 від 16 листопада 2025 року, водій ОСОБА_1 16 листопада 2025 року о 00 год. 20 хв. в м. Самбір по вул. Шевченка Львівської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 21011», номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування транспортними засобами, а саме посвідчення водія категорії В, чим порушив вимоги п. 2.1 а) Правил дорожнього руху,тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514340 від 16 листопада 2025 року, водій ОСОБА_1 16 листопада 2025 року о 00 год. 20 хв. в м. Самбір по вул. Шевченка Львівської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 21011», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху,тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що судом одночасно розглядаються протоколи про вчинення
ОСОБА_1 кількох адміністративних правопорушень, постановою судді від 25 березня 2026 року матеріали адміністративних справ об'єднані в одне провадження, якому присвоєно № 452/705/26.
Дьордь неодноразово викликався до суду, до нього судом застосовувася привід (постанова від 18 березня 2026 року), втім ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду 25 березня 2026 року не з'явився, причини неявки суд не повідомив та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до частини 2 ст. 268 КУпАП явка ОСОБА_1 не є обов'язковою.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу без участі ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, визнається повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП,встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють як об'єктивну, так і суб'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, у їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень, вчиненого при вище викладених обставинах, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами:
-протоколами серії ЕПР1 № 597851 від 21 лютого 2026 року, ЕПР1 № 514347 від 16 листопада 2025 року, ЕПР1 № 514340 від 16 листопада 2025 року, складеними уповноваженою особою, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП;
-копією постанови Старосамбірського міськрайонного суду Львівської області від 03.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
-рапортами поліцейських ВРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області;
-направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно даних якого
ОСОБА_1 відмовився від огляду лікарем КНП СМР «Самбірська центральна лікарня»;
-відеозаписами, наданими поліцейськими, на яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що
ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Отже, оскільки ОСОБА_1 вчинив три адміністративні правопорушення, з яких правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, є більш серйозним, тому стягнення слід накласти в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до довідки Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області за відомостями «ГСЦ Посвідчення водія» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» даних щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія не має.
КУпАП не містить норми, що визначають правила накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на осіб, які вже позбавлені такого права або взагалі його не мали, тому в даному випадку слід застосувати аналогію права.
У зв'язку з цим, вважаю за можливим застосувати правову позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладену у постанові від 04.09.2023 року у справі №702/301/20, згідно якої норми Загальної частини КК, ні статті 286, 286-1 КК України не містять жодних застережень чи умов застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, об'єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286, 286-1 КК України, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що транспортний засіб марки «ВАЗ 21011», номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , тому вважаю недоцільним застосовувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Враховуючи зазначене, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП слід зазначити наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ЕПР1 № 514347 від 16 листопада 2025 року, водій ОСОБА_1 16 листопада 2025 року о 00 год. 20 хв. в м. Самбір по вул. Шевченка Львівської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 21011», номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування транспортними засобами, а саме посвідчення водія категорії В, чим порушив вимоги п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Дана справа підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до п. 7) ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Частиною другою статті 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 514347 від 16 листопада 2026 року та всі матеріали щодо ОСОБА_1 , надіслані до суду 30 січня 2026 року.
Постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31грудня 2025 року матеріали протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №514347 від 16 листопада 2025 року, складеного за ознаками ч. 2 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 повернуто Шептицькому районному відділу поліції ГУ НП у Львівській області для доопрацювання.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 січня 2026 року визначено суддю Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіну О.В.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із неявкою ОСОБА_1 .
На даний час закінчені строки притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Окрім того, правовий аналіз абз. 1 ст. 247 КУпАП, на думку суду, дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП закінчився, суд прийшов до висновку, що провадження по справі в цій частині підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вигляді становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 7) ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 81600 (вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після спливу строку, встановленого законом для її апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги постанова судді набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Суддя