Справа № 450/1548/26
Провадження № 1-кп/450/428/26
підготовчого судового засідання
02 квітня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Пустомити за участю:
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
кримінальне провадження №22025140000000241 від 02.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України, -
27.03.2026 до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22025140000000241 від 02.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка про отримання копії обвинувального акту.
Ухвалою від 30.03.2026 призначено підготовче судове засідання на 02.04.2026.
В підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про передачу кримінального провадження до Касаційного кримінального суду Верховного суду для вирішення питання підсудності, яке мотивує тим, що згідно обвинувального акту ОСОБА_8 у відділенні ТОВ «Нова пошта» по вул. Народна, 23 в селищі Млинів Рівненської області здійснив незаконне міжнародне відправлення товару військового призначення, який було виявлено та вилучено під час митного огляду, відтак місцем вчинення кримінального правопорушення є територія Млинівської громади Дубенського району Рівненської області, а тому за правилами ст. 32 КПК України кримінальне провадження має здійснюватися судом за місцем вчинення кримінального правопорушення. У зв'язку з цим просить вирішити питання про скерування кримінального провадження до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для визначення належної підсудності.
У підготовчому судовому засіданні адвокат підтримав заявлене клопотання з мотивів, вказаних в такому. Обвинувачений підтримав думку захисника.
Прокурор заперечив проти такого клопотання, вказавши, що матеріалами кримінального провадження, які можуть бути досліджені в ході судового розгляду, підтверджується вчинення кримінального правопорушення саме на території, яка відноситься до підсудності Пустомитівського районного суду Львівської області, однак в обвинувальному акті ця обставина не відображена з технічних причин.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання виходячи з наступного.
З обвинувального акту вбачається, що дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 1 ст. 333 КК України по факту здійснення ОСОБА_9 у відділенні ТОВ «Нова пошта» по вул. Народна, 23 в селищі Млинів Рівненської області незаконного міжнародного відправлення товару військового призначення, який було виявлено та вилучено під час митного огляду.
Таким чином, згідно даних обвинувального акту, місцем вчинення кримінального правопорушення є селище Млинів Рівненської області
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на «законного суддю», тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Водночас, згідно положень ст.ст.409, 412 КПК України, порушення правила підсудності є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що є підставою для скасування вироку.
В свою чергу, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях вказує, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для скерування кримінального провадження до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про скерування подання Касаційному кримінальному суду Верховного суду для вирішення питання про передачу кримінального провадження на розгляд іншому належному суду з дотриманням правил підсудності, в порядку встановленому ч. 2 ст. 34 КПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 34 КПК України, суд, -
Клопотання адвоката ОСОБА_4 про передачу кримінального провадження №22025140000000241 від 02.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України до Касаційного кримінального суду Верховного суду для вирішення питання визначення підсудності задовольнити частково.
Кримінальне провадження №22025140000000241 від 02.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України направити до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про внесення подання Касаційному кримінальному суду Верховного Суду про направлення кримінального провадження іншому суду в межах територіальної юрисдикції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1