Справа № 442/2560/26
Провадження № 1-кс/442/376/2026
02 квітня 2026 року слідча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі клопотання слідчого СВ Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, не депутата, не адвоката, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, раніше судимого вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 01.08.2025 за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у вигляді штрафу 510 гривень,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
Слідчий СВ Дрогобицького РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження №42026142410000029 від 05.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, без визначення розміру застави, до підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження за №42026142410000029 від 05.02.2026, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, в умовах воєнного стану, 30.08.2025 не з'явився вчасно на службу до району зосередження підрозділу в АДРЕСА_2 та перебуває поза межами розташування території військової частини, не виконує свої службові обов'язки, а службовий час проводить на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості для цього.
Слідчий вказує, що 01.04.2026 старшим слідчим СВ Дрогобицького РВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 складено та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - ОСОБА_5
01.04.2026 0 20:20 год. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі п.6 (абз.10) ч. 1 ст. 615 КПК України було затримано ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у нез'явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 загрожує максимальне покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, у виді реального позбавлення волі на строк до 10 років, та те, що він під страхом покарання зможе продовжувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, слідчий наголошує, що підозрюваний ОСОБА_5 знає місце роботи свідків у кримінальному провадженні, а тому є всі підстави вважати, що у випадку не застосування до нього запобіжного заходу, як засобу стримування, є ризик, що ОСОБА_5 шляхом умовляння, погроз, чи будь-яким іншим чином буде вчиняти незаконний вплив на свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою ухилення від кримінальної відповідальності чи пом'якшення його вини у вчиненому, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий вказує, що неможливо запобігти ризикам, зазначеним у п. 4 ч.1 ст.177 КПК, оскільки на даний час, ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 та спекулюючи на тому, що в Україні діє воєнний стан, підозрюваний, розуміючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування
Зазначає, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення, відтак наявний ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час розгляду даного клопотання слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просять його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечили проти задоволення клопотання.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
У відповідності до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішуючи питання щодо доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу тримання під вартою на час досудового слідства, слідча суддя виходить з того, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти, які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Слідчою суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026142410000029 від 05.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
01.04.2026 слідчим СВ Дрогобицького РВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , складено та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.04.2026 о 20 год. 20 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі п.6 (абз.10) ч. 1 ст. 615 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) дійсно свідчать й матеріали досудового розслідування, а саме:
- матеріали службового розслідування з військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2025;
- наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №50 від 19.02.2025, згідно якого солдата за призовом ОСОБА_5 зараховано до списків частини, після проходження БЗВП та призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 ;
- наказ № 143 від 23.05.2025 солдата за призовом ОСОБА_5 , звільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 ;
- наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №275 від 02.10.2025, згідно якого солдата ОСОБА_5 вважати таким, що самовільно залишив військову частину 30.09.2025;
- наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №4161 від 09.10.2025, про призначення проведення службового розслідування;
- рапорт слідчого від 13.03.2026 щодо проведення опитування в телефонному режимі солдата з МЗ військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 ;
- рапорт слідчого від 13.03.2026 щодо проведення опитування в телефонному режимі головного сержанта 1 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 ;
- інші матеріали зібрані в ході досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У своєму клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які знайшли своє підтвердження під час розгляду клопотання.
Так, ризиками, які дають підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати те, що: підозрюваний ніде не працює, суспільно-корисною діяльністю не займається, маючи міцні соціальні зв'язки переховувався від органу досудового розслідування, був відсутній за місцем проживання, під страхом покарання зможе продовжувати переховуватись від органу досудового розслідування.
Слідча суддя погоджується з доводами слідчого про можливість вчинення ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та незаконного впливу на свідків, зокрема, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_5 раніше судимий. Крім цього, ОСОБА_5 спекулюючи на тому, що в Україні діє воєнний стан, підозрюваний, розуміючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування
При таких обставинах, слідча суддя доходить до переконання, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як встановлено, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме, в тому, що він, будучи військовослужбовцем вчинив самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Разом з тим, враховую, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
При цьому, враховую, що ОСОБА_5 добровільно був призваний на військову службу під час мобілізації, проходив військову службу, був поранений, проходив лікування, має статус учасника бойових дій, має на утриманні матір-інваліда ІІ групи, і має намір продовжити військову службу, а тому вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід - тривання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99840 гривень, що відповідає п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 30.05.2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 грн.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого чи суду в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися за межі міста Дрогобича Львівської області без дозволу слідчого чи суду в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;
- повідомляти про зміну свого місця проживання, роботи, проходження військової служби слідчого та суд, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, підозрюваному та скерувати начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1