Справа № 308/4908/26
1-кс/308/1913/26
02 квітня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026070000000131, розпочатого за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.03.2026 року, -
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026070000000131, розпочатого за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.03.2026 року, а саме:
- автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого являється смертельно травмований ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , який переміщено з місця ДТП на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області, що за адресою: м.Берегово, вул.Сільвая, 4, Закарпатської області.
Клопотання обґрунтовано наступним.
Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області 25.03.2026 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026070000000131 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 березня 2026 о 16 год. 02 хв. водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , разом з пасажиром ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , які є військовослужбовцями НОМЕР_2 зенітно-кулеметного підрозділу (в/ч НОМЕР_3 ), керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автомобільною дорогою Н-09 у напрямку с.Кам'янське Берегівського району, не впорався з керуванням транспортним засобом, внаслідок чого виїхав на праве узбіччя після чого з'їхав у кювет з правого боку, де перекинувся та контактував з ровом кювету.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ОСОБА_5 загинув на місці події, а пасажир - гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - отримав тілесні ушкодження з якими доставлений до медичного закладу м.Іршава для надання медичної допомоги.
22.07.2025 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, було виявлено та вилучено автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється смертельно травмований ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , який переміщено з місця ДТП на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області, що за адресою: м.Берегово, вул.Сільвая, 4, Закарпатської області.
З огляду на те, що вказаний транспортний засіб зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у результаті контактування, містить відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, заступником начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_3 у встановленому законом порядку 25.03.2026 прийнято рішення про визнання вилученого у ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , речовим доказом у кримінальному провадженні №12026070000000131 від 25.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав через канцелярію суду заяву про розгляд клопотання без його участі та просить задоволити клопотання в повному обсязі.
Представник власника майна в судове засідання не з'явився.
Дослідивши подане клопотання, заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як встановлено слідчим суддею, відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12026070000000131, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України.
Підставами внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що:
- «24 березня 2026 о 16 год. 02 хв. водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , разом з пасажиром ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , які є військовослужбовцями НОМЕР_2 зенітно-кулеметного підрозділу (в/ч НОМЕР_3 ), керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автомобільною дорогою Н-09 у напрямку с.Кам'янське Берегівського району, не впорався з керуванням транспортним засобом, внаслідок чого виїхав на праве узбіччя після чого з'їхав у кювет з правого боку, де перекинувся та контактував з ровом кювету. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ОСОБА_5 загинув на місці події, а пасажир - гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - отримав тілесні ушкодження з якими доставлений до медичного закладу м.Іршава для надання медичної допомоги.».
Частиною 2 ст. 167 КПК України регламентовано, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення, є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
З огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Згідно з ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за вимогами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» визначено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи вищенаведене, а також ступінь суспільної небезпеки та характер вчиненого протиправного діяння, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, з метою збереження речових доказів, а також те, що вилучений транспортний засіб зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у результаті контактування, містить відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Слідчий також вказує, що даний транспортний засіб має значення речового доказу у даному кримінальному правопорушенні, згідно Постанови про визнання речовим доказом від 25.03.2026 року, з метою запобігти їх приховуванню, пошкодженню, втраті, знищенню, використанню, пересуванню, передачі є необхідність у накладенні арешту на цей транспортний засіб, заборонивши володіння, користування та розпорядження ним. Отже, зважаючи на те, що вищевказаний транспортний засіб тимчасово вилучений та є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі сліди, є необхідність у накладенні арешту з метою збереження речових доказів.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
У зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026070000000131, розпочатого за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.03.2026 року- задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженні №12026070000000131 від 25.03.2026 року, а саме:
- автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого являється смертельно травмований ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , який переміщено з місця ДТП на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області, що за адресою: м.Берегово, вул.Сільвая, 4, Закарпатської області, заборонивши володіння, користування та розпорядження цим майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , зберігати на майданчику для тимчасового утримання транспортних засобів Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області, що за адресою: м.Берегово, вул.Сільвая, 4, Закарпатської області.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 02.04.2026 року о 16 год. 50 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1