Справа № 308/1184/26
3/308/567/26
02 квітня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., за участі захисника ОСОБА_1 - адвоката Суботи М.І., розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
непрацюючого, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №569113 від 17.01.2026 ОСОБА_2 17.01.2026 року о 15 год. 22 хв. в м. Ужгород, вул. Баб'яка, 48, керував транспортним засобом марки «Scion» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився о 15:55 год., в процесі безперервної відеофіксації за допомогою нагрудних реєстраторів, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи призначено на 02.02.2026.
30.01.2026 від адвоката Суботи М.І. поступило клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
02.02.2026 від захисника ОСОБА_2 - адвоката Суботи М.І. поступили письмові заперечення, які долучено до матеріалів справи, в яких серед іншого зазначив що з протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569113 від 17.01.2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважає необгрунтованим, незаконним. ОСОБА_3 не відмовлявся від проходження огляду, а був позбавлений об?єктивної можливості його пройти через адміністративне затримання представниками ТЦК та СП, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Просить визнати вказаний протокол про адміністративне правопорушення необгрунтованим. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв?язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, 12.02.2026 від захисника ОСОБА_2 - адвоката Суботи М.І. поступили письмові заперечення (доповнення), які долучено до матеріалів справи, в яких серед іншого зазначено, що водій від огляду не відмовився. Він попросив дозволу зателефонувати адвокату, і поліцейський дозволив це зробити. Одразу після цього (15:51:18) з?являються працівники ТЦК, а о 15:53:32 відео переривається, після чого починається адміністративне затримання, процедура огляду була зірвана самими правоохоронцями. Водій не встиг ні погодитися, ні відмовитися, оскільки почалося силове затримання. Бажання зателефонувати адвокату не є відмовою від огляду. Фізична неможливість пройти огляд через затримання виключає вину водія. Порушення безперервності відеозапису Протокол містить прямі докази того, що зупинка була приводом для передачі водія ТЦК, а не для фіксації порушення ПДР. Крім того, поліцейський не роз?яснив водію права. Вказує, що в діях водія відсутній склад правопорушення, оскільки порушено порядок огляду (не запропоновано Драгер на місці), відсутня подія відмови - процедура була перервана силовим затриманням з боку третіх осіб (ТЦК) за сприяння поліції.
В судове засідання 02.04.2026 ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причин неявки суд не повідомив, заяв про відкладення не подавав.
Заслухавши думку захисника, який повідомив, що ОСОБА_2 проходить військову службу, та просив проводити розгляд без його участі, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник в судовому засіданні підтримав усе наведене у письмових запереченнях, крім того вказав, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду, а був позбавлений об'єктивної можливості його пройти через адміністративне затримання представниками ТЦК та СП. Також працівниками поліції порушено порядок огляду. Просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши позицію захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регламентований ст. 266 КУпАП, норми якої є бланкетними, оскільки не встановлюють детальної процедури проходження огляду, а відсилають до підзаконних нормативно-правових актів, які деталізують положення цієї статті. Такий висновок підтверджується положеннями частини 6 цієї статті, в якій зазначено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я, наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 була затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція).
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно пункту 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За відмову від проходження медичного огляду водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством так само, як і за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами частини 2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП).
Згідно ч.5 ст.266 КУпАП, огляд, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП додано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №3569113 від 17.01.2026; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6526402 від 17.01.2026 відносно ОСОБА_2 за ч.5 ст.121 КУпАП, протокол АА №034868 про адміністративне затримання від 17.01.2026 ОСОБА_2 у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210 КУпАП; розписку від 17.01.2026, якою ОСОБА_2 підтвердив факт залишення на зберігання транспортного засобу; відеозапис, що міститься на DVD диску, який долучено до протоколу.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №3569113 від 17.01.2026 в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення ОСОБА_2 зазначив: «не згоден».
Суд перевіряє порядок проведення огляду особи на стан сп'яніння та процедури фіксації проходження такого огляду та відповідність такого вимогам закону на підставі матеріалів відеозапису.
Так, із дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «Scion» номерний знак НОМЕР_1 о 15.25 год. 17.01.2026 року, та просили водія пред'явити документ, що посвідчує особу, вказав про наявність інформації про причетність до вчинення адміністративного правопорушення. Водій неодноразово запитував причину зупинки, показав що має посвідчення, в подальшому працівник поліції вказував водію на невиконання законної вимоги працівника поліції пред'явити документи. О 15.39 год. водій пред'явив посвідчення водія. Після чого, працівник поліції вказав водію на необхідність пред'явити також технічний паспорт на транспортний засіб та страховий поліс, водій виконав ці вимоги. Після цього працівник поліції запитав у водія чи вживав він алкогольні напої, наркотичні речовини, на що водій заперечив вживання таких. Працівник поліції вказав водію про виявлення у нього ознак таких як блідість обличчя, тремтіння пальців рук, та запитав чи готовий водій пройти огляд на стан сп'яніння в лікаря нарколога на визначення стану сп'яніння. Водій запитував хто буде огляд проводити, де це проводиться огляд, працівник поліції також вказав, що за відмову від огляду буде складено протокол, на що водій попросив надати можливість зателефонувати адвокату. Працівник поліції о 15.51 год. надав таку можливість водію, і в цей час на відео видно як приїхали особи у військовій формі, та розмовляли з працівником поліції про водія. Тоді працівник поліції о 15.53 год. підійшов до автомобіля водія і запитав: «огляд проходите?», водій сказав лише: «Я», інших слів на відео не чутно, і працівник поліції сам сказав: «не проходите», і відеофайл завершується на цьому. На наступному відеофайлі вбачається, що відбувалось адміністративне затримання водія, а в подальшому о 18.20 год. відбувалось оформлення постанови за ч.5 ст. 121КУпАП, та протоколу за 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 .
При цьому, на переконання судді на дослідженому відеозаписі не була зафіксована відмова водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Інші докази, які б підтверджували факт, викладений у протоколі про адміністративне правопорушення про відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння, в матеріалах справи відсутні.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення визнається джерелом доказів у справі за умови його відповідності вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП.
Виходячи зі змісту положень ст.ст. 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину в справі.
Враховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суддя приходить до висновку про обґрунтований сумнів в тому, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Пунктом 1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В силу положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину в справі.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що особами уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, достатніх, допустимих та безсумнівних доказів які б «поза розумним сумнівом» доводили винуватість ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП надано не було, приходжу до переконання, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а відтак, з точки зору достатності доказів, матеріали справи не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а тому провадження в даній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу вказаного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 251, 252, 274, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило