Справа № 308/4357/26
1-кс/308/1791/26
24 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, клопотання Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42025070000000211 від 27 листопада 2025 року, про застосування відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Варварівка, Новоград-Волинського району, Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України,
запобіжного заходу у виді домашнього арешту, -
Слідчий ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.06.2021 № 240 «Про кадрові питання» підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_4 , призначено начальником Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області.
Згідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Адміністративно-господарськими обов'язками є обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).
Поряд з цим організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
Пунктом 1.1 Статуту Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, затвердженого Наказом ДСНС від 18.05.2013 № 240 (у редакції наказу ДСНС від 26.05.2021 № 369) (далі - Статут), передбачено, що Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області (далі - Загін) (код ЄДРПОУ 08588688) є підрозділом територіального підпорядкування із статусом державної аварійно-рятувальної служби, який утворено з метою запобігання, реагування та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, випробувальних та дослідних робіт, дослідження пожеж та надзвичайних ситуацій, пов'язаних з ними, інших робіт у зоні відповідальності, а також здійснення відповідно до вимог законодавства професійно-технічного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів.
Розділом 6 Статуту встановлено, що управління Загоном безпосередньо здійснює начальник Загону, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом ДСНС за поданням начальника ГУ ДСНС України у Закарпатській області.
Начальник Загону відповідає за виконання покладених на Загін завдань і функцій відповідно до вимог чинного законодавства та актів ДСНС: організацію, забезпечення та контроль виконання у підпорядкованих йому підрозділах вимог законодавства, наказів, доручень ДСНС та ГУ ДСНС України у Закарпатській області, інших нормативно-правових актів; забезпечення добору кадрів і організацію роботи з комплектування Загону кваліфікованими кадрами, формування кадрового резерву; організацію роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особового складу та працівників; забезпечення належних умов особовому складу для виконання функціональних обов'язків, здійснення контролю за дотриманням розпорядку дня, додержанням форми одягу та порядку в службово-побутових приміщеннях особового складу Загону; забезпечення оперативної готовності сил та засобів Загону до дій за призначенням; організацію матеріально-технічного забезпечення Загону шляхом накопичення, збереження та раціонального використання техніки та майна, що належить Загону на праві оперативного управління; забезпечення виконання заходів безпеки під час несення служби, виконання пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій, навчання з охорони праці, дотримання вимог чинного законодавства про охорону праці; організацію зберігання, обслуговування та підтримання належного стану майна, техніки, матеріально-технічних засобів та запасів Загону відповідно до вимог чинного законодавства, здійснення правочинів у межах своїх повноважень; здійснює розгляд матеріалів внутрішніх аудитів та матеріалів контрольних заходів органів державного фінансового контролю відповідно до вимог чинного законодавства, вживає заходів щодо усунення виявлених порушень та недоліків, відшкодування понесених збитків; забезпечення належних умов для організації ведення бухгалтерського обліку складання та подання фінансової і бюджетної звітності відповідно до чинного законодавства та забезпечує збереження оброблених первинних документів та реєстрів і звітності впродовж установленого терміну, але не менше ніж три роки; організацію контролю за дотримання службової дисципліни особовим складом Загону, несе персональну відповідальність за її стан; забезпечення реалізації Державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням у Загоні; забезпечення дотримання у Загоні законодавства з питань запобігання та протидії корупції; організацію та забезпечення виконання Загоном Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра України, наказів МВС, ДСНС, доручень Голови ДСНС та його заступників, наказів та доручень начальника ГУ ДСНС України у Закарпатській області, розпоряджень голови Закарпатської обласної державної адміністрації; організацію роботи та несення служби особовим складом Загону відповідно до вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та цього Статуту; своєчасне подання на затвердження плану роботи Загону; виконання інших функцій відповідно до покладених на нього завдань.
Начальник Загону має право: видавати накази, давати вказівки, доручення, які є обов'язковими для виконання підлеглим особовим складом та працівниками, організовувати та контролювати їх виконання; підписувати договори цивільно-правового характеру (контракти) від імені Загону, документи стосовно діяльності Загону; укладати та розривати договори на обслуговування потенційно небезпечних об'єктів та територій; представляти Загін в органах влади, місцевого самоврядування та судах, уповноважувати на це осіб з особового складу Загону (довіреністю або наказом керівника Загону), діяти від імені Загону у відносинах з юридичними, фізичними особами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності або надавати на це доручення (довіреності, накази) підлеглому особовому складу Загону; затверджувати Положення про структурні підрозділи Загону, посадові інструкції осіб рядового і начальницького служби цивільного захисту та працівників Загону, розподіляти функціональні обов'язки між своїми заступниками; у межах наданих повноважень застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення на своїх заступників, осіб рядового і начальницького складу (крім своїх заступників) та працівників відповідно до чинних нормативно-правових актів; виїжджати на місця аварій та стихійного лиха в установленому порядку, керувати роботою особового складу під час ліквідації наслідків НС; зупиняти рятувальні роботи, якщо виникла підвищена загроза життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації НС; надавати всі види відпусток, передбачених законодавством, підпорядкованим особам рядового і начальницького складу та працівникам; встановлювати посадові оклади, додаткові види грошового забезпечення й надбавки в межах мінімального і максимального розміру, всі види доплат, премій та матеріальної допомоги підпорядкованим особам рядового і начальницького складу та працівникам; укладання та розірвання трудових договорів з працівниками; надавати керівнику ГУ ДСНС України у Закарпатській області пропозиції щодо: організаційної структури, штату, оптимізації, реорганізації або ліквідації структурних підрозділів Загону; визначення пріоритетів роботи Загону і шляхів виконання покладених на нього завдань; прийняття осіб на службу на посади, що заміщуються особами рядового і начальницького складу; присвоєння спеціальних звань підпорядкованим особам рядового і начальницького складу.
Таким чином, ОСОБА_4 обіймаючи посаду начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, був службовою особою та виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015 визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно пункту 48 зазначеного Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно- монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Пунктом 52 Положення передбачено, що ДСНС застосовує адміністративно - господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Пунктом 2.1 Статуту, визначено, що принципами діяльності Загону, серед іншого, є безумовне надання переваги забезпеченню раціональної та превентивної безпеки життєдіяльності населення.
Пунктом 3.1 Статуту задекларовано, що Загін, у тому числі, має право: безперешкодного доступу особового складу Загону до всіх житлових, виробничих, інших приміщень і територій, а також на застосування будь-яких заходів, спрямованих на рятування населення, виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків НС; обстежувати об'єкти і території, що обслуговуються Загоном, з метою планування та проведення профілактичних заходів, спрямованих на попередження аварій та НС.
З урахуванням викладеного, у розумінні ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, який входить до структури ДСНС, є правоохоронним органом та здійснює правозастосовні функції, а його керівник є працівником правоохоронного органу.
Пунктом 1.5. Статуту встановлено, що Загін є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, має право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права й обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до вимог чинного законодавства України. Загін несе відповідальність за своїми зобов'язаннями згідно з чинним законодавством.
До обов'язків Загону, серед іншого, згідно пункту 3.2 Статуту входить дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, своєчасну сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно із законодавством України, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової та бюджетної, податкової і статистичної звітності, дотримання бюджетного законодавства.
Згідно п. 49 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, управління бюджетними коштами - сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов'язаних з формуванням та використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного законодавства, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів
За правилами ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, принцип ефективності та результативності, полягає у тому, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг, у тому числі з урахуванням гендерних аспектів, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Частиною 2 ст. 19 Бюджетного кодексу України закріплено, що на всіх стадіях бюджетного процесу забезпечується управлінська відповідальність та підзвітність, здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.
У свою чергу, пунктом 6 Основних засад функціонування внутрішнього контролю у розпорядників бюджетних коштів, затверджених постановою КМУ від 12.12.2018 № 1062 встановлено, що організація та функціонування внутрішнього контролю в установі забезпечується, серед іншого, шляхом впровадження керівником установи комплексу управлінських заходів, розроблення та затвердження ним внутрішніх документів, спрямованих на досягнення визначених мети (місії), стратегічних та інших цілей, завдань, планів і вимог щодо її діяльності, ефективність, результативність та прозорість діяльності, попередження настання порушень та збитків, відхилень, запобігання корупційним правопорушенням, шахрайству або зловживанню службовим становищем, забезпечуючи застосування належних методів та заходів управління установою, виконання зобов'язань щодо підзвітності на кожному рівні установи та функціонування елементів внутрішнього контролю з урахуванням вимог, установлених цими Основними засадами.
Розділом 6 Статуту встановлено, що начальник Загону відповідає за виконання покладених на Загін завдань і функцій відповідно до вимог чинного законодавства та актів ДСНС, у тому числі: подання на затвердження начальнику ГУ ДСНС України у Закарпатській області плану діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних проектів); організовує та забезпечує здійснення внутрішнього контролю в Загоні шляхом проведення комплексу заходів для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань та діяльності Загону; у встановленому порядку розроблення, погодження та забезпечення затвердження кошторису, організацію його виконання, а також контроль за правильним і економним витраченням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів, контролює додержання фінансової розрахункової дисципліни та своєчасним поданням бухгалтерської та статистичної звітності. Є розпорядником коштів. Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України, ОСОБА_4 , як посадова особа органу державної влади, був зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.
Усупереч вищенаведеному, ОСОБА_4 , обіймаючи у 2022 році посаду начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, допустив спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.
Як встановлено, у ході досудового розслідування, 24.11.2022 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, в особі начальника ОСОБА_4 , який діє на підставі Статуту (далі - Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «ВКК «Спецмаш» (код ЄДРПОУ 41699733), юридична адреса: місто Київ, вул. Милославська, 47/138, в особі директора ОСОБА_7 , який діє на підставі Статуту (далі - Постачальник), з другої сторони, разом іменовані - Сторони, а кожний окремо Сторона, керуючись Законом України «Про оборонні закупівлі», постановами КМУ України від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель», від 11 листопада 2022 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», наказом ДСНС України від 04.08.2022 року № НГ-267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» (зі змінами від 26.08.2022 № НГ-306 «Про внесення змін до наказу ДСНС від 04.08.2022 №267») уклали договір № 178 про закупівлю спеціального транспорту, ціна договору - 5 920 000 грн.
Предмет договору - паливозаправник Вантажний ВКК Спецмаш ПЗ-10.132 (10 м?), дві секції на шасі ДЕУ МАКСИМУС (ЄВРО-3) 4х2 вантажопідйомність 10 т., вартість за одиницю - 5 920 000 грн., в тому числі ПДВ - 986 666,67 грн.
Згідно Додатку № 4 до договору № 178 від 24.11.2022 до калькуляції на виготовлення паливозаправника ПЗ-10.132 (10 м?), дві секції на шасі ДЕУ МАКСИМУС (ЄВРО-3) 4х2 вантажопідйомність 10 т., ТОВ «ВКК «Спецмаш» визначено наступні статті витрат з ПДВ: основні матеріали - 286 500 грн, комплектуючі і закупні матеріали - 426 018 грн, шасі автомобіля DAEWOO KC3C1 - 4 995 000 грн, заробітна плата виробничих робітників - 86 328 грн, виробничі витрати - 82 300 грн, адміністративні витрати - 23 286 грн, витрати на збут - 20 568 грн.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» державні замовники у сфері оборони - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
У пункті 2 постанови від 03.03.2021 № 363 (у редакції від 15.11.2022) «Питання оборонних закупівель» Кабінет Міністрів України визначив, серед інших, Державну службу з надзвичайних ситуацій державним замовником у сфері оборони.
Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.08.2022 № НГ-267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» (із змінами внесеними Наказами ДСНС України від 26.08.2022 № НГ-306 та від 02.11.2022 № НГ-416) визначено службами державного замовника органи та підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій та уповноважено їх на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до додатка, серед яких, у тому числі Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області.
Пунктом 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (у редакції від 15.11.2022) за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.
Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Ураховуючи вищенаведені особливості здійснення оборонних закупівель, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, а також те, що згідно затвердженого наказом ДСНС України від 04.08.2022 № НГ-267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» (із змінами внесеними Наказами ДСНС України від 26.08.2022 № НГ-306 та від 02.11.2022 № НГ-416), річного плану (перелік та обсяги) закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2022 рік, передбачалось здійснення закупівлі Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - АРЗ СП) - автопаливозаправника ємністю не менше 10 куб.м. (шасі 4х2), 11.11.2022 АРЗ СП скеровано лист на адресу Головного управління про надання дозволу на закупівлю, у тому числі, автопаливозаправника ємністю не менше 10 куб.м. (шасі 4х2) за рахунок резервного фонду, КЕКВ 3110, вартість якого становить 5 920 000,00 грн.
Листом від 17.11.2022 № 52 02-5898/52 39 Головним управлінням повідомлено АРЗ СП про погодження закупівлі та зобов'язано АРЗ СП при проведенні закупівлі оборонного призначення керуватися постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275.
У додаток до вказаного листа надано лист ДСНС України від 16.11.2022 № 04-11682/212 «Про надання дозволу на закупівлю», згідно якого державним замовником, а саме Державною службою України з надзвичайних ситуацій, погоджено придбання автопаливозаправника ємністю не менше 10 куб.м. (шасі 4х2), очікувана вартість 5 920 000,00 грн.
Пунктами 1, 3, 4, 5, 8 та 10 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (у редакції від 11.11.2022), передбачалось, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Під час здійснення закупівель державні замовники повинні відповідно до Закону України “Про оборонні закупівлі» дотримуватися таких принципів здійснення оборонних закупівель: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів, забезпечення потреб безпеки і оборони; ефективність використання коштів, результативність.
Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.
Трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення не складається та не затверджується.
Державні замовники здійснюють закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку до цих особливостей), робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі» та “Про публічні закупівлі».
Закупівлі, визначені пунктом 8 та абзацами другим - четвертим пункту 9 цих особливостей, не включаються до річного плану закупівель.
У свою чергу, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 (у редакції від 02.02.2022) «Деякі питання обкладання податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану», з метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", та відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановив, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з'єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.
Податок на додану вартість, визначений в підп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).
Згідно з підп. г) підп. 195.1.2 ст. 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.
Відтак, операції з постачання паливозаправника, як об'єкту - товару для забезпечення заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб підрозділу ДСНС, підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою ПДВ.
Не зважаючи на вищевикладене та у супереч законодавчо закладених принципів ефективності витрачання бюджетних коштів, ОСОБА_4 несумлінно ставлячись до своїх службових обов'язків, не переконавшись у правильності складення проекту договору щодо його істотних умов, серед яких ціна договору, котра включала ПДВ, на підставі накладної від 27.12.2022 № 116, із використанням електронних довірчих послуг, здійснив 29.12.2022 о 19 год. 34 хв., у точно не встановленому органом розслідування місці, перерахування бюджетних коштів у сумі 5 920 000 грн, у тому числі 986 666,67 грн ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ «ВКК «Спецмаш» - НОМЕР_1 , і як наслідок, 30.12.2022 о 19 год 53 хв. ГУДКСУ у Закарпатській області проведено відповідну операцію із оплати.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, працюючи на посаді начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, будучи розпорядником коштів, допустив спричинення шкоди у вигляді надлишкових витрат - зменшення активів Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на загальну суму 986 666,67 грн.
23 березня 2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, обґрунтованість якої підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Мотивуючи клопотання слідчий також вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як за злочин який вчинив ОСОБА_4 передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією, Словаччиною дають підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість злочину та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
Також, ОСОБА_4 , з урахуванням відомих обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із учасниками кримінального провадження та схиляти їх до надання завідомо неправдивих показань, або відмови від надання показань стороні обвинувачення чи зміни раніше наданих показань. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Окрім цього, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - використати свої зв'язки для незаконного впливу свідків, які брали участь у слідчих діях, чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. Слід врахувати, що майже всі свідки у даному кримінальному провадженні є працівниками АРЗ СП ГУ ДСНС у Закарпатській області, тобто колишніми колегами ОСОБА_4 .
Таким чином, вказане свідчить про наявність ризиків переховування від органу до судового розслідування чи суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
З урахуванням наведеного слідчий у клопотанні просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки передбачені
п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, при цьому зауважив, що з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказаних у клопотанні, таке слід задовольнити у повному обсязі, ризики та ступінь суспільної небезпеки, виправдовують міру застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого, вказав про недоведеність вказаних у клопотанні ризиків, зазначив, що жодного наміру переховуватися, вчиняти на кого-небудь тиски чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином він не має. На виклик про вручення йому повідомлення про підозру з'явився самостійно, ніякого тиску на учасників кримінального не вчиняв. Також просив звернути увагу, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло вже три роки. Разом з цим, просив, у разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просив застосувати - особисте зобов'язання.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав пояснення підозрюваного, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке 27.11.2025 року внесені до ЄРДР за № 42025070000000211 за ч. 2 ст. 367 України.
Встановлено, що 23 березня 2026 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 367 КК України - неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вивчивши матеріали клопотання, зокрема дослідивши долучені до клопотання копії: договору про закупівлю № 178 від 24.11.2022 року з додатками, додаткової угоди № 2/226 до договору № 178 від 24.11.2022 року, додаткової угоди від 01.12.2022 року № 1/183 до договору про закупівлю № 178 від 24.11.2022 року, платіжного доручення № 1508 від 29.12.2022 року, акту приймання-передачу транспортного засобу, наказу про деякі питання здійснення оборонних закупівель, висновку експерта СЕ-19/107-26/1107-ЕК, інших матеріалів кримінального провадження, які долучені до клопотання, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_8 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Таким чином ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані слідчому судді разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
При розгляді клопотання слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею встановлено наступне.
Враховуючи стадію кримінального провадження, обґрунтованість оголошеної підозри, те що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії нетяжких і у разі визнання його винуватим, останньому загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, усвідомлення неминучості покарання за кримінальне правопорушення, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, для зміни їх показів на його користь.
Крім того, ОСОБА_4 може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому слідчий суддя бере до уваги, що майже всі свідки у даному кримінальному провадженні є працівниками АРЗ СП ГУ ДСНС у Закарпатській області, тобто колишніми колегами підозрюваного.
Враховуючи наведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання, додані до нього документи містять достатньо даних, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання вищезазначеним ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наявних ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, його характеризуючи дані та пояснення підозрюваного, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, без застосування електронних засобів контролю, з покладенням відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України на нього обов'язків.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Варварівка, Новоград-Волинського району, Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений час;
- не відлучатися з населеного пункту в якому ОСОБА_4 проживає - Закарпатська область, м. Ужгород, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом до 22 травня 2026 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного - Ужгородському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухали складено та проголошено 30.03.2026 року о 15 год. 25 хв..
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1