Справа № 127/37242/25
Провадження № 2/127/8721/25
25.03.2026 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Бабкіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та просив у порядку поділу спільного майна подружжя: визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на частку квартири (житловою площею 17 кв.м; загальною площею 33,9 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1759822205101); визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на частку квартири (житловою площею 17 кв.м; загальною площею 33,9 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1759822205101; припинити право спільної сумісної власності подружжя на квартиру (житловою площею 17 кв.м; загальною площею 33,9 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1759822205101); стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір, мотивуючи позовні вимоги тим, що спірну квартиру було набуто у шлюбі з відповідачем на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 25.01.2024 року, укладеного між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. за реєстровим № 207, тому квартира є спільним сумісним майном подружжя.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2025 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.01.2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сулик Р.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити; проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про його дату, час та місце (поштові відправлення було повернуто до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою»), відзив на позов або заяву про розгляд справи у її відсутності не подала, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, оскільки це відповідає вимогам ст. 280-281 ЦПК України, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
30 жовтня 1998 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб за актовим записом № 61, що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 30 жовтня 19978 року.
Шлюб між сторонами було розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2025 року у справі № 127/12109/25, яке набуло законної сили 08.07.2025 року.
Отже, з 30.10.1998 року до 08.07.2025 року сторони перебували у шлюбі (згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу).
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На підставі Договору купівлі-продажу квартири від 25.01.2024 року, укладеного між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. за реєстровим № 207, ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (житловою площею 17 кв.м; загальною площею 33,9 кв.м).
Відповідно до п. 1.3 вказаного договору, квартира купується за згодою чоловіка ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав самостійного заробітку; вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, вважається їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 2 ст. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з ч.1 ст. 71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Таким чином, позов підлягає задоволенню , а саме слід поділити спільне сумісне майно подружжя, припинивши право спільної сумісної власності та визнавши за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на частку квартири (житловою площею 17 кв.м; загальною площею 33,9 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1759822205101), та визнавши за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на частку квартири (житловою площею 17 кв.м; загальною площею 33,9 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1759822205101).
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9084 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. 60, 61, 70, 71, 114 СК України, ст. 368, 372, 655 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Поділити спільне сумісне майно подружжя, припинивши право спільної сумісної власності та визнавши за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на частку квартири (житловою площею 17 кв.м; загальною площею 33,9 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1759822205101), та визнавши за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на частку квартири (житловою площею 17 кв.м; загальною площею 33,9 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1759822205101).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9084 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 )
Повний текст рішення суду складений 02.04.2026 року.
Суддя