Справа № 127/5153/26
Провадження № 3/127/1073/26
09 березня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП.
Справи про вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень надійшли до суду одночасно та постановою суду від 19 лютого 2026 року об'єднані в одне провадження.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589727 від 12.02.2026, 12.02.2026 о 14 год. 40 хв. у м. Вінниці, вул. Хмельницьке шосе, 24 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , під час об'їзду перешкоди, а саме транспортного засобу Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, не дотримався інтервалу, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження чим порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589740 від 12.02.2026, 12.02.2026 о 14 год. 40 хв. у м. Вінниці, вул. Хмельницьке шосе, 24, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , та поїхав з місця ДТП, чим порушив п. 2.10а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, заперечив, пояснив, що учасником дорожньо-транспортних пригод не був, зіткнень з будь-якими транспортними засобами не вчиняв, зіткнення не відчув. Про обставини викладені у протоколі стало відомо зі слів працівників поліції.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589727 від 12.02.2026, 12.02.2026 о 14 год. 40 хв. у м. Вінниці, вул. Хмельницьке шосе, 24 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , під час об'їзду перешкоди, а саме транспортного засобу Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, не дотримався інтервалу, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно правових позицій, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені в статтях 247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення передбачає комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбачає систему ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Вона містить у собі передусім такі ознаки, як: власне протиправне діяння (дія чи бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв'язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, спосіб та засоби вчинення правопорушення.
Суб'єктивна сторона це комплекс ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення. До ознак, які характеризують суб'єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.
За відсутності хоча б однієї із складових об'єктивної та суб'єктивної сторони караного діяння, не можна стверджувати, що в діях особи наявний склад адміністративного правопорушення.
При цьому доказуванню підлягають всі елементи складу правопорушення.
Тобто органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення має бути доведено не тільки сам факт вчинення протиправної дії та її наслідків, але й причинний зв'язок між діяннями конкретної особи та шкідливими наслідками, що настали.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідальність, яка передбачена ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП суд повинен встановити чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.
Умовою для настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, а саме, будь-яких фактичних даних, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, визначений у ч. 1 ст. 251 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589727 від 12.02.2026, як доказ у справі, додано схему місця ДТП, а також письмові пояснення ОСОБА_2 від 12.02.2026 з яких слідує, що вона є інструктором з водіння «Автошкола на Поділлі», під час уроку на перехресті вул. Хмельницьке шосе - вул. Генерала Арабея її авто Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , стояло в лівій смузі , очікуючи зеленого сигналі світлофора при повороті ліворуч, у той час як водій який рухався позаду здійснив обгін не враховуючи дорожню обстановку, у т.ч. безпечного інтервалу, чим пошкодив бампер авто.
При цьому, як слідує із довідки, виданої директором автошколи Павлом Солоненком, внаслідок так званого ДТП 12.02.2026 за участі ОСОБА_1 матеріальної шкоди установі не завдано.
Так, наявний у матеріалах справи протокол, за відсутності інших об'єктивних та достатніх доказів завданої шкоди, не може слугувати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, а відтак в його діях відсутня об'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
Щодо вчинення правопорушення, передбачено ст. 122-4 КУпАП, то суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 122-4 КУпАП особа несе відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як слідує із матеріалів справи, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589740 від 12.02.2026, 12.02.2026 о 14 год. 40 хв. у м. Вінниці, вул. Хмельницьке шосе, 24, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , та поїхав з місця ДТП, чим порушив п. 2.10а Правил дорожнього руху.
Із наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 слідує, що він не відчув жодного контакту, а тому продовжив рух. Жодного зіткнення із іншими транспортними засобами не відчув, жодних коливань його транспортний засіб не зазнав.
Підстави сумніватися у твердженнях ОСОБА_1 у суду відсутні, оскільки доказів на спростування доводів останнього суду не надано.
Аналізуючи та оцінюючи усі надані зазначені докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достатніми доказами.
Протокол про адміністративне правопорушення та наявні у справі матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 усвідомлював те, що він є учасником дорожньо-транспортної пригоди та пошкодив інший транспортний засіб, а також умисно залишив місце пригоди.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином наявні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на залишення місця транспортної пригоди з умислом навмисного уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а відтак в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, провадження про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаних адміністративних правопорушень.
Закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 КУпАП та статтею 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна