Провадження № 11-кп/803/785/26 Справа № 932/4496/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04 вересня 2025 року у кримінальному провадженні № 12023041640000007 стосовно
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянську, Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 186, частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04 вересня 2025 року ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК та призначено йому покарання:
- за ч. 4 ст. 186 КК у виді позбавлення волі строком на 7 років;
-за ч.1 ст. 263 КК у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
З урахуванням положень ч.1 ст.70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
Цим вироком ОСОБА_8 визнаний винуватим за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому у великих розмірах, в умовах воєнного стану, а також за незаконне придбання та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
За обставин, детально викладених у вироку, 03 січня 2023 року приблизно о 18 годині 51 хвилину ОСОБА_8 зайшов до ювелірного магазину «Карат», що знаходиться на першому поверсі ТЦ «Терра», що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 118Д, де, діючи відкрито, умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії є очевидними для працівниць магазину ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дістав з пакету камінь та кинув його в скляний прилавок магазину «Карат», розбивши в ньому скло, звідки викрав ювелірні вироби, який належить ФОП « ОСОБА_12 », на загальну суму 405 147 грн. 85 коп., що є великим розміром, спричинивши ФОП « ОСОБА_12 » матеріальну шкоду на вищевказану суму. Після чого ОСОБА_8 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_8 , у невстановленому часі та місці, незаконно придбав та зберігав наступні предмети, а саме: споряджений корпус гранати Ф-1 із запалом типу УЗРГМ-2, які утворюють бойову осколкову, оборонну, ручну гранату Ф-1, яка відноситься до категорії боєприпасів промислового виготовлення та придатна для здійснення вибуху; осколково наступальна ручна граната РГД-5, промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху.
23 березня 2023 року у ОСОБА_8 був проведений санкціонований обшук відповідно до ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2023 року, за адресою: АДРЕСА_2 , де фактично проживає ОСОБА_8 та під час обшуку було виявлено та вилучено вищевказані предмети.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вирок суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує, що в ході судового розгляду захист посилався на те, що жодний із наданих стороною обвинувачення доказів не свідчить про те, що обвинувачений вчиняв інкриміновані злочини. Суд не надав належної оцінки поясненням обвинуваченого, не оцінив їх у сукупності та взаємозв'язку із іншими доказами по справі та дійшов до передчасного висновку про доведеність провини ОСОБА_8 . Зокрема обвинувачений пояснив, що погодився на пропозицію ОСОБА_13 і став реалізовувати надане ним йому золото в різних місцях - продавав у м. Дніпро на вокзалі, в ломбарді, без документів, в подальшому у м. Києві. З наданих ОСОБА_14 золотих виробів, він подарував своїй співмешканці 2 каблучки та ланцюжок, а її мамі - один ланцюжок. Під час обшуку працівники поліції підкинули йому 2 чи 3 гранати, папірці з ювелірних магазинів та каблучки на вулиці, під його балконом. Одну гранату поклали в кишеню одягу, інша граната була в коридорі. Бирки знайшли в кишені штанів, в яких він постійно ходить, а тому їх там не могло бути. Стверджував, що не має жодного відношення до пограбування ювелірного магазину.
В ході обшуку не було виявлено та вилучено жодних викрадених із ювелірного магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ювелірних прикрас, вилучено виключно бирки від прикрас невідомого походження. При цьому, судом взагалі не надано оцінки доводам обвинуваченого, про те, що вилучені бирки були йому підкинуті в ході обшуку правоохоронцями, які проводили дану слідчу дію. Крім того, взагалі неможливо ідентифікувати, що обвинувачений дійсно брав ці бирки до рук та приніс додому, оскільки будь-яких слідів ДНК, відбитків пальців чи інших доказів, які би могли свідчити про будь-яку причетність до вилучених бирок обвинуваченого, виявлено не було, змиви із бирок не відбирались, експертні дослідження не проводились, що свідчить про достовірність доводів обвинуваченого.
В ході обшуку було виявлено гранати та запали до них, походження яких обвинуваченому не відоме, у судовому засіданні обвинувачений зазначав, що гранати та запали були також підкинуті під час проведення обшуку працівниками поліції, вказував, що ніколи не торкався їх. При цьому, відповідно до змісту протоколу в ході обшуку виявлено два сліди папілярних візерунків, які за допомогою фрагмента скотча перенесені на аркуш паперу, однак вказані папілярні візерунки не виявлялись та не вилучались під час обшуку, а були відібрані набагато пізніше, після затримання обвинуваченого, вже у приміщенні поліції під час відібрання у нього відбитків пальців та рук, що свідчить про фальсифікацію доказів стороною обвинувачення.
Крім того, свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які були присутніми під час проведення обшуку, не змогли пояснити суду яким чином були відшукані вилучені предмети, не змогли достовірно підтвердити або спростувати версію щодо можливого підкидання таких предметів, не пам'ятали важливі деталі проведення обшуку, що унеможливило встановлення дійсних обставин проведення вказаної слідчої дії.
Захисник вказує, що проведений огляд відкритої ділянки відповідно до протоколу огляду від 23.03.2023 є вкрай сумнівним, оскільки проводився без участі підозрюваного, через п'ять годин після проведення обшуку квартири, однак вказані доводи сторони захисту залишились поза увагою суду.
Досліджений в судовому засіданні відеозапис взагалі жодним чином не підтверджує причетність обвинуваченого до подій інкримінованого злочину, відеозапис є коротким, не відображує обличчя винної особи, а статура зафіксованої особи явно не відповідає статурі обвинуваченого, крім того відеозапис не містить звуку. Таким чином взагалі неможливо визначити хто саме зафіксований на дослідженому відеозаписі, оскільки судова портретна експертиза для ідентифікації особи не проводилась, а зі змісту самого відеозапису неможливо визначити обличчя винної особи.
Суд взяв як доказ протокол проведення слідчого експерименту від 23.03.2023, а також відтворений відеозапис, за участю ОСОБА_13 , однак, судом взагалі не надано оцінки доводам сторони захисту про те, що ОСОБА_17 надавав неправдиві покази та діяв за вказівками співробітників правоохоронних органів, а проведений слідчий експеримент є інсценованим та вигаданим органом досудового розслідування, більше того сам ОСОБА_17 не був допитаний в ході судового розгляду із даного приводу, оскільки помер, а тому встановити дійсні обставини інкримінованих злочинів, а також проведеного слідчого експерименту виявилось неможливим.
Покази потерпілої ОСОБА_12 є неінформативними, оскільки остання не була очевидцем подій. Свідки ОСОБА_11 ОСОБА_10 не змогли ідентифікувати обвинуваченого, як особу, що вчинила грабіж, бачили чоловіка, який розбив скло зі спини, не бачили обличчя, фактично їх покази зводяться до підтвердження факту інвентаризації, в ході якої виявлено нестачу товару, однак жодним чином не підтверджують причетність до злочину саме обвинуваченого.
Допитані свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , взагалі не були свідками подій інкримінованих злочинів, а лише залучались у якості понятих. Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які бачили якогось чоловіка, який біг, ідентифікувати цю особу вони не змогли, обличчя не бачили, впізнання не проводили, тобто не змогли підтвердити перебування обвинуваченого на місці злочину.
Крім того, покази свідків є суперечливими, містять розбіжності в часі вчинення злочину, описах обставин та особи, яка вчинила злочин, одягу, в якому була одягнена, при цьому покази свідків відображені у вироку вибірково, лише в тій частині, яка вигідна для суду, для підтвердження провини обвинуваченого, однак в частині суперечностей покази у вироку не відображені.
На думку захисту, покази обвинуваченого щодо перебування його вдома в момент вчинення грабежу є логічними, послідовними та узгоджуються із дослідженими письмовими доказами та показами свідків, які не змогли ідентифікувати обвинуваченого.
Суд як доказ визнав також протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.01.2023 року за участю свідка ОСОБА_21 та свідка ОСОБА_22 , відповідно до яких свідки нібито впізнали обвинуваченого, однак такі висновки суду є передчасними, оскільки вказані свідки в судовому засіданні не допитувались, тому неможливо достовірно визначити чи дійсно вони упізнали обвинуваченого та чи проводилася така слідча дія.
Крім того, в ході судового розгляду стороною захисту було заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_23 , однак вказані свідки так і не були допитані в судовому засіданні, при цьому суд взагалі жодним чином не мотивував своє рішення про відмову від допиту зазначених осіб, чим допустив упередженість та вибірковість у дослідженні доказів, що порушує принцип рівності та змагальності сторін.
На думку захисту, судом допущено неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, і як наслідок стали причиною невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Позиції учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 403 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.
До апеляційного суду надійшла відмова від апеляційної скарги прокурора ОСОБА_6 на підставі ч. 1 ст. 403 КПК.
В судовому засіданні прокурор просив прийняти відмову від апеляційної скарги прокурора ОСОБА_6 , про що сторони не заперечували та продовжено розгляд апеляційної скарги захисника.
В судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на її безпідставність, вирок суду першої інстанції вважав законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: (1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); (2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; (3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; (4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Стаття 94 КПК передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК у мотивувальній частині обвинувального вироку в разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням елементів складу кримінального правопорушення, зокрема місця, часу, способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
У мотивувальній частині суд повинен описати результати оцінки доказів навести докази для підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. Викладаючи підстави для прийняття рішення, суд повинен дати відповідь на аргументи сторін.
Суд апеляційної інстанції зважає на усталену практику суду касаційної інстанції, викладену, зокрема у постанові ККС ВС від 05 жовтня 2021 року у справі №589/5015/19, відповідно до якої суд апеляційної інстанції покликаний не стільки самостійно встановити обставини кримінального провадження, скільки перевірити та оцінити правильність їх встановлення судом першої інстанції, точність та відповідність застосування ним норм матеріального і процесуального закону, справедливість призначеного заходу кримінально-правового впливу, а також безпомилковість вирішення інших питань, що підлягають з'ясуванню при ухваленні судового рішення.
Сам апелянт визначає те коло питань, які є предметом перевірки апеляційного суду.
Таким чином, процесуальні вимоги сторін відіграють роль орієнтиру, показуючи, з якими частинами судового рішення учасник судового провадження не погоджується, та зобов'язують апеляційну інстанцію надати мотивовані відповіді на доводи апеляційної скарги.
Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неповноту судового розгляду, апеляційний суд вважає їх неспроможними з огляду на таке.
Місцевий суд дотримався викладених вище вимог і за встановлених фактичних обставин кримінального провадження дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_8 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК. Такий висновок суду зроблено з дотриманням вимог КПК на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, дослідженими і перевіреними під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу, а показання останнього, які він надавав на свій захист, перевірені та спростовані в ході судового розгляду в суді першої інстанції.
Зокрема, такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань, зміст яких детально викладено у вироку, безпосередньо допитаних під час судового розгляду потерпілої ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також досліджених в ході судового розгляду письмовими доказами.
За показами потерпілої ОСОБА_12 , яка є ФОП « ОСОБА_12 » та є власницею магазину ювелірних виробів, що знаходиться в ТЦ «Терра» по проспекту Богдана Хмельницького в м. Дніпро, до неї в день події зателефонувала її продавець Лілія та повідомила, що невідомий чоловік розбив вітрину та забрав планшетку з золотими обручками, поліцію вже викликали. Після цього, вона подивилась по камерам відеоспостереження, як все відбувалося та повідомила, що на відео з камер відеоспостереження вона бачила, як до вказаного магазину заходить чоловік в темному одязі та в масці, яка закривала все обличчя і було видно лише його очі, з білим пакетом з написом «АТБ», з якого дістав камінь та розбив вітрину, діставши одну планшетку з золотими обручками та поклав до пакету з написом « АТБ». Далі, коли діставав іншу планшетку, продавчиня кинула в нього калькулятор, а він кинув в неї цю планшетку.
Свідок ОСОБА_11 , яка працює продавцем в даному ювелірному магазині, під час допиту в суді першої інстанції пояснила, що в день події, перебуваючи у вказаному магазині разом з іншим продавцем ОСОБА_10 , близько 17:00 годині до нього зайшов хлопець в темній куртці, штанах, шапці, рукавицях та в масці, а в його руках був білий пакет з написом «АТБ». Він відразу підійшов до вітрини з золотими обручками, дістав з пакету камінь та кинув у вітрину, розбивши її, відкинув скло, дістав планшетку з обручками та поклав до пакету. Коли намагався дістати іншу планшетку, вона підбігла і кинула в нього калькулятор, а він у відповідь кинув у неї цю планшетку та втік. Потім викликали поліцію, зателефонували власнику - ОСОБА_12 та повідомили про подію. Наступного дня було зроблено переоблік товару з товарознавцем, а відеозаписи з камер спостереження надали працівникам поліції.
Аналогічні покази надала свідок ОСОБА_10 , яка є продавцем в даному ювелірному магазині та також була очевидцем події.
Відповідно до показів свідка ОСОБА_19 , який в день події працював адміністратором в ТЦ «Терра», останній вийшов на вулицю та почув крик зсередини приміщення, в цей момент з ТЦ «Терра» вибіг чоловік високого зросту, в балаклаві чи в шарфі, було видно лише очі. Він відразу побіг за ним, але не зміг наздогнати. Бачив його не довго, кричав йому, щоб зупинився, але чоловік побіг через дорогу від ТРЦ «Терра», далі куди - не бачив. Також цього чоловіка переслідував й ОСОБА_24 , але не наздогнав. Зазначив, що чоловік був високий, близько до 2 м, в чорному спортивному костюмі, в чорній шапці, кросівках, з пакетом білого кольору в руці. Потім дізнався про пограбування ювелірного магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де була розбита вітрина з правої сторони від входу до магазину та лежав камінь.
Такі ж покази надав свідок ОСОБА_20 , який підтвердив, що з колегою, почувши звук розбитого скла та крик, побачили чоловіка, на якому був шарф або якийсь інший предмет, що прикривав частину обличчя і видно було лише очі, шапка, темного кольору, останній виходив з ювелірного магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а потім став бігти, вони намагалися його наздогнати, але не змогли.
В ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до протоколу обшуку від 23.03.2023 та відеозапису до нього, зокрема було виявлено та вилучено кросівки чорного кольору з білою підошвою та «БАФ» (шарф) чорного кольору, штани чорного кольору «Jordan», в кишені яких «сліп-пакет» та всередині якого знаходиться три бірки «Новинка Карат золото обручка 585о»: 1) розмір 23.0, вага 4.20, код 595777D, 2) розмір 18.5, вага 2.79, код 595742; 3) розмір 18.0, вага 3.16, код 595793; в сумці коричневого кольору - сліп-пакет, всередині якого знаходиться дві бірки з кодами: 1) ланцюг, код 000150966, 2) каблучка, код 000009247.
Згідно з протоколом огляду від 23.03.2023 оглянуто відкриту ділянку місцевості за адресою: місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, біля буд. 131, а саме з тильної сторони п'ятиповерхової будівлі з правої сторони будинку, під п'ятим вікном на асфальтному покритті лежить згорток білої серветки, в якому виявлено три обручки з металу жовтого кольору, на двох із яких з внутрішньої сторони мається проба, вищевказані обручки вилучено в присутності двох понятих до спец. пакету, опечатано.
Під час судового розгляду були допитані свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які підтвердили, що були присутніми в якості понятих під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого та огляду ділянки місцевості за вказаною адресою. Зокрема, свідок ОСОБА_15 показав, що спочатку працівники поліції стукали в двері та дзвонили в дзвінок, потім зламали двері до квартири, де була присутня жінка з дитиною, та ще одна молода дівчина з ОСОБА_8 , працівники поліції оголосили про обшук і зачитували цей документ. Під час обшуку в квартирі знайшли бирки від золотих виробів, гранати, але де саме, не пам'ятає, дві гранати знайшли в якісь дальній кімнаті, коли речі перебирали, все вказали в протоколі. Обшук тривав близько двох годин, весь час він слідував за працівниками поліції, які проводили обшук та завжди були в полі його зору. В ході вилучення гранат та бирок, обвинувачений заявляв, що не знає, що це. В подальшому, під час огляду місцевості по пр. Б.Хмельницького з іншої сторони цього ж будинку, де на асфальті під вікнами були виявлені та вилучені, замотані в серветку золоті обручки, точну кількість не пам'ятає, про що було складено протокол, де він та інший понятий розписались. Доповнень та зауважень до протоколів як під час обшуку, так і огляду не було.
Покази вказаного свідка повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_16 , який підтвердив, що під час обшуку знайшли речі, в крайній кімнаті було знайдено дві гранати, одна з них була в пакеті, а друга - в кишені куртки, а також бирки від золотих обручок. Під час обшуку від самого початку здійснювалась відеофіксація та при проведенні обшуку працівники поліції знаходились разом в одній кімнаті і проводили обшуку послідовно, також складали протокол, куди вносили все, що відбувалось під час обшуку, в якому він та інший понятий розписались, зауважень не було.
Крім того, в той же день після проведеного обшуку в квартирі, він з іншим понятим були присутні також при огляді місцевості по пр. Б.Хмельницького з іншої сторони цього ж будинку, де на асфальті в серветці знайшли золоті обручки, під вікнами квартири, в якій проводився обшук. Обручки були викинуті з вікна, оскільки вікна кімнати, в якій знайшли гранату виходили на зовнішню сторону і саме під нею був папірець чи серветка з обручками, який лежав на землі, коли проводився огляд цієї місцевості.
При цьому як слідує з технічної фіксації судового засідання дані свідки підтвердили, що вони не перебували під впливом чи тиском працівників поліції та впізнають один одного як понятих.
За протоколом огляду від 28.04.2023 у ході огляду трьох обручок з металу жовтого кольору за участю потерпілої ОСОБА_12 та двох понятих, вона вказала, що ці три обручки з металу жовтого кольору ззовні схожі на три золоті обручки 585 проби, якими 03.01.2023 незаконно заволодів невідомий чоловік у магазині «Карат», який розташований в ТЦ «Терра» за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 118 Д. Також потерпіла ОСОБА_12 зазначила, що надані для огляду три обручки з металу жовтого кольору за формою такі ж самі як і ті, які зазначені в акті інвентаризації, що 04.01.2023 був проведений у приміщенні магазину «Карат» безпосередньо ОСОБА_12 , як власником вищевказаного магазину, продавцями-консультантами ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Встановити належність обручок до магазину «Карат», який розташований за адресою: м.Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 118 Д, окрім як за формою, можливо за допомогою бірок, на яких зазначені точна вага і артикул ювелірного виробу, на момент огляду бірок вказаних ювелірних виробів не було.
При цьому, відповідно до протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.01.2023 свідок ОСОБА_21 впізнав ОСОБА_8 на фото під № 2, як чоловіка на ім'я ОСОБА_25 , який за тиждень в ході бесіди запитував чи можна продати золото, але не в магазині чи ломбарді, а свідок ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_8 на фото під №3, який о 09:30 годині, перебуваючи неподалік ТЦ «Терра», цікавився скільки коштує золото та де його можна продати та на запитання чому не віднесе його до ломбарду, відповів, що не бажає щоб його дані десь фіксували.
Таким чином з вищевикладеного слідує, що покази потерпілої та свідків є незмінними, послідовними, повністю узгоджуються між собою та підтверджуються дослідженими судом в ході судового розгляду письмовими доказами.
Твердження захисника, що покази свідків є суперечливими та містять істотні розбіжності спростовуються технічною фіксацією судових засідань, з якої не встановлено істотних суперечностей між показаннями цих свідків, які б викликали сумнів в їх достовірності та правдивості, а деякі неточності, зокрема щодо часу події чи одягу обвинуваченого можуть обумовлюватися їх особистим сприйняттям та проміжком часу, який минув з моменту події до надання ними показань в суді першої інстанції. При цьому свідки перед допитом були попереджені про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень, надали послідовні пояснення щодо обставин, які їм відомі та які вони пам'ятають, а їх показання підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами та в сукупності доводять вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, тому підстав ставити під сумнів їх достовірність апеляційним судом не встановлено.
Аналізуючи вказані докази, апеляційний суд вважає непереконливою версію захисту про перебування обвинуваченого вдома в момент вчинення грабежу та те, що обвинувачений, погодившись на пропозицію ОСОБА_13 , реалізовував золото, надане йому останнім. Аналогічні доводи захисту та покази обвинуваченого були предметом перевірки судом першої інстанції та їм надана належна оцінка, обґрунтовано спростувавши їх у вироку, з чим погоджується колегія суддів з огляду на таке.
Відповідно до дослідженого судом в ході судового розгляду протоколу обшуку від 23.03.2023 та відеозапису був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_3 за місцем мешкання ОСОБА_13 та в його присутності, під час якого виявлено, зокрема 3 бірки з золотих прикрас, а саме бірки розмірами приблизно 2 х 3 см, на білому папері з надрукованими «Афина» ФОП « ОСОБА_26 » НОМЕР_1 , золото «Гермес», пр. Героїв, 11 л, каблучка 000090914 585, вага: 3.59 розмір 24»; Афіна ФОП « ОСОБА_26 » 2993005767. Гермес пр. Героїв, 11 л, ланцюг 000150976, золото 585, вага: 7,6, розмір: 60; новинка, Карат Золото 585 о обручка, розмір 19,5, вага 2,47, код 595716 D, ціна виробу 8151 грн 00 коп. ДСТУ 35, газовий балон зі слідами використання.
Під час цієї слідчої дії ОСОБА_17 пояснював, що його друг ОСОБА_8 привозив з міста Дніпра золоті прикраси, які вони вдвох переплавляли в слитки та продавали по ломбардам.
В ході проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_13 згідно з протоколом від 23.03.2023, останній в присутності понятих розповів про обставини та продемонстрував квартиру, в якій він разом з ОСОБА_8 переплавляли золоті вироби у вигляді обручок, а потім також розповів та вказав на місці на ломбарди в м. Києві, де він продавав золоті вироби, які йому надавав ОСОБА_8 та переплавлене золото.
Враховуючи, що ОСОБА_17 під час судового розгляду помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому його допит в суді першої інстанції не відбувся. Разом з тим, в ході судового розгляду був допитаний свідок ОСОБА_18 , який був залучений в якості понятого при обшуку в квартирі, що розташована в м. Києві та під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_13 . Зокрема, свідок підтвердив, що під час обшуку ОСОБА_17 вказував, що він та його товариш переплавляли золоті ювелірні вироби та продавали по ломбардам в м. Києві, було вилучено мобільний телефон та бирки з ювелірних прикрас, а також під час слідчого експерименту ОСОБА_17 в його присутності та ще одного понятого розповів, а потім з працівниками поліції їздили до ломбардів, більше 10, на які вказував ОСОБА_17 , куди разом з ОСОБА_8 продавали золоті вироби, які надав останній.
Спростовуючи версію обвинуваченого, місцевий суд також врахував, що обшук у ОСОБА_13 у м. Києві та у ОСОБА_8 у м. Дніпрі проводився фактично одночасно в один день та час, слідчий експеримент за участю ОСОБА_13 проведений одразу після обшуку, при цьому відсутні будь-які інші заяви останнього, окрім повідомлення ним обставин щодо спільної плавки з ОСОБА_8 золотих виробів у м. Києві, якій той привозив та реалізації їх ОСОБА_14 , наданих йому обвинуваченим.
Доводи захисту, що ОСОБА_17 надавав неправдиві покази та діяв за вказівками співробітників правоохоронних органів, а проведений слідчий експеримент є інсценованим та вигаданим органом досудового розслідування, спростовуються вищевикладеним та показами безпосередньо допитаного судом свідка ОСОБА_18 , який підтвердив свою присутність разом з іншим понятим під час обшуку та слідчого експерименту, хід їх проведення та повідомлені ОСОБА_14 обставини, при цьому не заявляв про здійснення будь-якого впливу на нього, тому підстав ставити під сумнів правдивість його показів апеляційним судом не встановлено.
Отже, версія сторони захисту не знайшла свого підтвердження будь-якими об'єктивними даними під час судового та апеляційного розгляду даного кримінального провадження та спростовується вищевикладеними доказами.
Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані твердження захисника щодо передчасності висновків суду про визнання як доказ протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.01.2023 року за участю свідка ОСОБА_21 та свідка ОСОБА_22 , які в судовому засіданні не допитувались, тому неможливо достовірно визначити чи дійсно вони впізнали обвинуваченого та чи проводилася така слідча дія.
Статтею 228 КПК встановлений порядок впізнання особи за фотознімками.
Перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання.
Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.
Згідно з частиною 1 статті 231 КПК про проведення пред'явлення для впізнання складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп.
Відповідно до протоколу в присутності двох понятих свідок ОСОБА_21 впізнав на фото під № 2 ОСОБА_8 як чоловіка на ім'я ОСОБА_25 , який тиждень тому в ході бесіди запитував чи можна продати золото, але не в магазині чи ломбарді. Свідок впізнав його за рисами обличчя, форми та розрізу очей, брів та форми губ.
За протоколом в присутності двох понятих свідок ОСОБА_22 впізнав на фото під № 3 ОСОБА_8 як чоловіка, який 09.30 годин перебуваючи неподалік ТЦ «Терра» цікавився скільки коштує золото та де його можна продати та на запитання чому не віднесе його до ломбарду відповів, що не бажає, щоб його дані десь фігурували. Свідок впізнав його за формою обличчя, формою зачіски, формою губ та розрізом очей.
Апеляційний суд враховує також, що свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , кожного окремо, було опитано перед впізнанням чи можуть вони впізнати особу, про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, обставини, за яких вони бачили цю особу. На запитання слідчого, зокрема щодо того, чи впізнають вони на пред'явлених фотознімках особу, свідок ОСОБА_21 указав на фото № 2, а свідок ОСОБА_22 указав на фото № 3, на яких зображений ОСОБА_8 . При цьому у протоколах відображено, за якими саме ознаками вказані свідки впізнали особу обвинуваченого за фотознімками. Для впізнання було надано фотознімки із зображеннями на них подібних між собою за рисами обличчя осіб чоловічої статі без різких відмінностей між собою. Всі відповідні учасники слідчих дій підписали протоколи та не висловлювали будь-яких зауважень до них.
Як хід процесуальних дій, так і їх результати оформлено відповідно до приписів ст. 104 КПК з урахуванням особливостей, установлених у ст. 228 вказаного Кодексу. Таким чином, орган досудового розслідування дотримався вимог статей 228 КПК.
Зазначена слідча дія проводиться не тільки задля отримання (збирання) доказів, а й з метою перевірки вже отриманих в ході досудового розслідування фактичних даних, зокрема показань свідка.
Відповідні протоколи були предметом дослідження суду першої інстанції і відомості, відображені в них, правильно покладено в обґрунтування висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
При цьому сторона обвинувачення в ході судового розгляду відмовилася від допиту свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , про що сторона захисту не заперечувала та не наполягала на проведенні їх допиту, у зв'язку з чим суд першої інстанції з'ясувавши думку учасників ухвалив прийняти відмову прокурора від виклику та допиту цих осіб.
За таких обставин, відповідні доводи захисника є неспроможними, а підстави для визнання вказаних протоколів недопустимими доказами відсутні.
Апеляційний суд також відхиляє як безпідставні доводи захисника, що суд допустив упередженість та вибірковість у дослідженні доказів, що порушує принцип рівності та змагальності сторін, оскільки не проведений допит свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_23 за клопотанням захисту, при цьому взагалі не мотивував своє рішення про відмову від допиту цих осіб.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, в судовому засіданні 06.11.2024 був проведений допит свідка ОСОБА_20 за участю захисника, обвинуваченого та прокурора. Стосовно допиту свідка ОСОБА_23 , то стороною захисту неодноразово не вдавалося забезпечити його явку в судові засідання, в подальшому в судовому засіданні 06.02.2025 сторона захисту відмовилася від допиту даного свідка, про що не заперечив прокурора, у зв'язку з чим суд з'ясувавши думку учасників ухвалив прийняти відмову від подальшому виклику та допиту у якості свідка ОСОБА_23 .
Неспроможними є твердження захисника, що проведений огляд відкритої ділянки відповідно до протоколу огляду від 23.03.2023 є вкрай сумнівним, оскільки проводився без участі підозрюваного, через п'ять годин після проведення обшуку квартири, що залишилося поза увагою суду.
Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК слідчий прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюється з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
Враховуючи зазначене та те, що КПК не передбачає обов'язкової участі понятих при огляді, якщо він проводиться не в житловому приміщенні, участь понятих, особи та його захисника при огляді відкритої ділянки місцевості не була обов'язковою.
Разом із цим, з протоколу огляду від 23.03.2023 вбачається, що слідчим на території відкритої ділянки місцевості, а саме з тильної сторони п'ятиповерхової будівлі з правої сторони будинку під п'ятим вікном на асфальтовому покритті виявлено згорток білої серветки, в якому виявлено три обручки з металу жовтого кольору, які вилучено та поміщено до спецпакету та опечатано в присутності двох понятих. Протокол підписаний всіма учасниками слідчої дії та зауважень щодо її проведення від останніх не надійшло.
Під час допиту в суді першої інстанції поняті ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили, що були присутніми під час огляду ділянки місцевості, де під вікнами квартири, де проводився обшуку та був виявлений та вилучений згорток білої серветки з обручками.
Таким чином, апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. 237 КПК, а участь захисника та підозрюваного під час огляду відкритої ділянки місцевості не була обов'язковою, при цьому проведена за участю понятих, які повністю підтвердили хід проведення процесуальної дії.
Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, який зроблений з дотриманням вимог КПК на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, дослідженими і перевіреними під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Так, відповідно до протоколу обшуку від 23.03.2023 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема в спальній кімнаті №2, яка знаходиться ліворуч від вітальні, зліва за дверима на вішалці в курточці чорного кольору виявлено предмет, схожий на гранату з маркуванням «116-83Т» з вкрученим запалом типу УЗРГМ з маркуванням «84-81 УЗРГМ-2583», яка була оброблена дактилоскопічним порошком, в ході чого було виявлено два сліди папілярних візерунків, які за допомогою фрагменту скотчу перенесено на аркуш паперу, який поміщено до паперового конверту та опечатано біркою. З вказаної гранати викручено запал вибухотехніком та поміщено до сейф - пакету та опечатано. Корпус гранати поміщено до сейф пакету та опечатано. Далі праворуч на (гвіздку), в сумці білого кольору «Nike», виявлено пакет білого кольору «Colins», всередині якого виявлено корпус гранати Ф-1 на донній частині якої маркування «180/7 254-ЕТНТ» та запал типу УЗРГМ з маркуванням «134-88 УЗРГМ-2 583», які упаковано до сейф-пакету та опечатано.
За висновком експерта №СЕ-19/104-23/11218-ВТХ від 23.03.2023 надані на дослідження предмети (в постанові слідчого «які поміщено до сейф-пакету № AB1011542, сейф-пакету № AB1011544») є найбільш ймовірно конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме споряджений корпус осколкової наступальної ручної гранати РГД-5, промислового виготовлення, який найбільш ймовірно відноситься до категорії вибухових речовин; найбільш ймовірно модернізований уніфікований запал ручних гранат типу УЗРГМ-2, промислового виготовлення, який найбільш ймовірно відноситься до категорії вибухових пристроїв.
Висновком експерта № СЕ-19/104-23/11683-ВТХ від 19.04.2023 підтверджено, що наданий на дослідження предмет у сейф-пакеті MBC №AB1011545 є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом осколкової оборонної ручної гранати Ф-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху.
Наданий на дослідження предмет у сейф-пакеті МВС №AB1011543 є модернізованим уніфікованим запалом ручних гранат типу УЗРГМ-2, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху.
У конструкційному поєднанні споряджений корпус гранати Ф-1 із запалом типу УЗРГМ-2 утворюють бойову осколкову, оборонну, ручну гранату Ф-1, яка відносяться до категорії боєприпасів промислового виготовлення та придатна для здійснення вибуху.
Згідно з довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 23.03.2023 під час перевірки, огляду Ф-1 встановлено, що зазначений об'єкт належить до категорії обмежено небезпечний, а під час перевірки, огляду УЗРГМ встановлено, що зазначений об'єкт належить до категорії небезпечний.
З висновку експерта № СЕ-19/104-23/11681-ВТХ від 06.04.2023 слідує, що наданий на дослідження предмет (в постанові слідчого «схожий на гранату, який поміщено у сейф-пакет № АB1011542, горловина якого опечатана полімерною биркою №L55844433 CONTROL») є конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме споряджений корпус осколкової наступальної ручної гранати РГД-5, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху.
Наданий на дослідження предмет (в постанові слідчого «схожий на запал, який поміщено у сейф-пакет № AB1011544 горловина якого опечатана полімерною биркою №L55844434 CONTROL») є модернізований уніфікований запал ручних гранат типу УЗРГМ-2, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху.
Надані на дослідження предмети, у поєднанні (штатним способом), утворюють осколкову наступальну ручну гранату РГД-5, промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна до здійснення вибуху.
Згідно з довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 23.03.2023, № СЕ-19/104-23/11218-ВТХ від 23.03.2023 під час перевірки, огляду РГД-5 встановлено, що зазначений об'єкт належить до категорії обмежено небезпечний, а під час перевірки, огляду запал УЗРГМ-2 встановлено, що зазначений об'єкт належить до категорії небезпечний.
Висновком експерта №СЕ-19/104-23/11674-Д від 29.03.2023 підтверджено, що два сліди папілярних ліній пальців рук розмірами 24х12 мм та 21х12 мм, вилучені 23.03.2023 в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме з предмету схожого на гранату, придатні для ідентифікації за ними особи (осіб) та залишені особою, дактилокарта якої заповнена на ім?я гр. ОСОБА_8 .
Позиція захисту як в суді першої інстанції, так і апеляційному суді, зводилася до того, що виявлені під час обшуку гранати були підкинуті працівниками поліції та обвинуваченому не належать, він їх не придбавав та не зберігав. Водночас такі твердження спростовуються дослідженим судом відеозаписом обшуку, а також вищевикладеними показами свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які не підтвердили, що саме в їх присутності як понятих проводився даний обшук і були вилучені, в тому числі, дві гранати, з запалом.
Крім того, аналогічні доводи сторона захисту наводила в суді першої інстанції, які належним чином перевірені та обґрунтовано спростовані у вироку, з чим погоджується апеляційний суд.
Зі змісту протоколу обшуку від 23.03.2023 року, який узгоджується з відеозаписом цієї слідчої дії та показами свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , граната з маркуванням «116-83Т» з вкрученим запалом типу УЗРГМ була виявлена в спальній кімнаті, зліва за дверима, на вішалці в курточці, на якій виявлені сліди пальців рук обвинуваченого ОСОБА_8 . В цій же кімнаті, праворуч на гвіздку, також в сумці виявлено та вилучено до спецпакету гранату Ф-1 з маркуванням «180/7 254-ЕТНТ та запал типу УЗРГМ з маркуванням «134-88УЗРГМ-2 583».
Вказані обставини свідчать, що дані гранати, одна з яких з запалом, були виявлені в таких місцях та особистих речах, доступ до яких та використання мав лише обвинувачений, а хід проведення слідчим обшуку та його дії безперервно фіксувалися відеозаписом, при цьому вказані свідки також підтвердили, що всі працівники поліції були в полі їх зору та слідкували за їх діями, у зв'язку з чим неспроможними є посилання захисника, що ці свідки не змогли достовірно підтвердити чи спростувати версію щодо можливого підкидання таких предметів.
При цьому, доводи захисника про фальсифікацію доказів стороною обвинувачення, що два сліди папілярних візерунків не виявлялися та не вилучалися під час обшуку, а були відібрані набагато пізніше у приміщенні поліції спростовуються відеозаписом обшуку, на якому зафіксовано як слідчим виявлена та вилучена в спальній кімнаті граната в курточці була оброблена дактилоскопічним порошком, внаслідок чого виявлено два сліди папілярних візерунків, які були вилучені, а висновком експерта №СЕ-19/104-23/11674-Д від 29.03.2023 підтверджено, що ці два сліди пальців рук розмірами 24х12 мм та 21х12 мм залишені ОСОБА_8 .
Таким чином з огляду на вищевикладене, на переконання апеляційного суду, позицію захисту щодо непричетності ОСОБА_8 до даного злочину повністю спростовано в ході судового розгляду в суді першої інстанції дослідженими доказами та показаннями свідків.
Отже, усупереч твердженням у поданій апеляційній скарзі захисника суд першої інстанції, дослідивши й зіставивши наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, дав їм належну оцінку в аспекті ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також з'ясував передбачені ст. 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування й ухвалив обґрунтоване та цілком мотивоване судове рішення.
Із матеріалів кримінального провадження, журналів судового розгляду та його технічної фіксації, слідує, що суд повно та всебічно дослідив всі обставини кримінального провадження, вирішив у відповідності до закону клопотання сторін, належним чином перевірив версію сторони захисту і виклав переконливі мотиви в її спростування, які ґрунтуються на досліджених доказах, яким дав належну правову оцінку, в тому числі й тим, на які посилалась сторона захисту.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 КК, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Наведені положення закону кореспондуються з вимогами ч. 2, 3 ст. 65 КК, відповідно до яких особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання, окрім зазначеного, враховуються також й обставини, що пом'якшують та обтяжують його, у відповідності до ст. 66 - 67 КК.
Апеляційний суд погоджується зі встановленими обставинами, які впливають на вид і розмір покарання та вважає, що суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, який відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відсутність обставин, які обтяжують або пом'якшують покарання.
Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що покарання у виді позбавлення волі з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, відповідає меті покарання, а також є співмірним характеру вчинених діянь та його наслідкам.
За результатами апеляційного перегляду оскарженого вироку апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином виконав вимоги статей 22, 94, 370, 373 КПК, забезпечив повне та всебічне дослідження всіх обставин кримінального провадження, належним чином дослідив та оцінив всі докази і виклав переконливі мотиви чому він приймає їх до уваги. Судом першої інстанції не допущено таких порушень кримінального процесуального закону, які б могли бути визнані істотними в розумінні ч. 1 ст. 412 КПК або потягнути несправедливість судового розгляду в даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а вирок суду слід залишити без змін.
Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04 вересня 2025 рокустосовно ОСОБА_8 за частиною 4 статті 186, частини 1 статті 263 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а особою, яка утримується під вартою - в той самий строк з дня отримання копії ухвали.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4