02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 504/2428/16-ц
провадження № 61-4271ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костинчука Василя Васильовича на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 квітня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Южненського міського нотаріального округу Одеської області Дараган Ірина Миколаївна, реєстраційна служба Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області, про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення,
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Южненського міського нотаріального округу Одеської області Дараган І. М. (далі - приватний нотаріус Дараган І. М.), реєстраційна служба Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області, в якому просила суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку
АДРЕСА_1 , укладений 18 листопада 2014 року між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом
Дараган І. М. та зареєстрований у реєстрі за № 576;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0, 15 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122785800:02:001:1107, укладений
18 листопада 2014 року між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дараган І. М. та зареєстрований у реєстрі за № 577;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_2 , укладений 18 листопада 2014 року між нею та ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дараган І. М. та зареєстрований у реєстрі за № 573;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Дараган І. М.: про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказаний житловий будинок та земельну ділянку, про реєстрацію права власності за нею на вказану квартиру;
- зобов'язати приватного нотаріуса Дараган І. М. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування державної реєстрації права власності за: ОСОБА_2 на житловий будинок
АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою; за нею на квартиру АДРЕСА_2 ;
- визнати та зареєструвати за нею право власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку;
- зобов'язати ОСОБА_2 повернути їй житловий будинок
АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою, без сплати їх вартості, вказаної в договорах купівлі-продажу;
- виселити ОСОБА_2 із будинку АДРЕСА_1 ;
- вселити її у житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 квітня
2024 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дараган І. М., реєстраційна служба Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області, про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області
від 12 квітня 2024 року у вищевказаній справі визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Постановою Верховного Суду від 02 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 квітня 2024 року залишено без змін.
24 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костинчук В. В. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 квітня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року (повний текст постанови виготовлено 23 лютого 2026 року, касаційна скарга надійшла до суду
31 березня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, передбаченому законодавством.
До касаційної скарги долучено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.
Клопотання обґрунтовано тим, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу заявника.
На підтвердження клопотання представник заявника надав довідку про доходи за 2023-2024 роки.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній
у частині першій цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
З наданої довідки неможливо встановити розмір доходу заявника за 2025 рік, оскільки інформацію надано за період 2023-2024 роки.
Враховуючи те, що представником заявника не надано достатніх доказів на підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору, самі лише посилання на скрутне матеріальне становище не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
У зв'язку з наведеним заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, або надати обґрунтоване та підтверджене доказами клопотання про зменшення/звільнення від сплати судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2016 році та заявляла 7 позовних вимог немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру.
Представником заявника оскаржується рішення суду першої та апеляційної інстанції у повному обсязі.
Станом на 01 січня 2016 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 378,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 551,20 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 6 890,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Отже, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір
у розмірі 19 625,30 грн:
1) Судовий збір за 7 позовних вимог немайнового характеру - 3 858,40 грн (551,20*7=3 858,40);
2) Судовий збір за позовну вимогу майнового характеру - 5 954,25 грн
(у касаційній скарзі зазначено вартість спірного майна 595 425,00, отже 595 425,00*1%=5 954,25);
3) Судовий збір за подачу касаційної скарги - 19 625,30 грн ((3 858,40+5 954,25)*200%=19 625,30).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.
р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі або належним чином обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору або його зменшення.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Костинчука Василя Васильовича про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костинчука Василя Васильовича на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 квітня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2026року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць