Номер провадження: 11-сс/813/901/26
Справа № 947/11172/26 1-кс/947/4193/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
01.04.2026 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , проаналізувавши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.03.2026 про відмову у задоволенні його заяви про відвід слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_4 у к/п №12020161480001145 від 21.08.2020 за ч. 1 ст. 187 КК України
установив:
Зазначеною ухвалою слідчого судді від 26.03.2026 було відмовлено у задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_3 про відвід слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_4 у к/п №12020161480001145 від 21.08.2020 за ч. 1 ст. 187 КК України.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, потерпілий ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та задовольнити його заяву про відвід слідчого.
Дослідивши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 , доходжу висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за нею з наступних підстав.
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя-доповідач застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно із ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28.03.2006, заява №23436/03, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28.05.1985, п. 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13.02.2001).
Частинами 1 та 2 ст. 309 КПК України визначений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування.
Вищезазначені норми кримінального процесуального закону не передбачають можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні заяви про відвід слідчого.
Натомість, ч. 3 ст. 309 КПК України визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
При цьому, доводи потерпілого з приводу того, що відповідно до п.6) ч.1 ст. 309 КК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про відвід або відмову у відводі слідчого, дізнавача, прокурора не відповідають дійсності.
Статтею 422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії апеляційного суду, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню.
При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього кодексу.
Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_3 оскаржує ухвалу слідчого судді, на яку, згідно із законом, не може бути подана апеляційна скарга, вважаю, що до неї необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч. 4 ст. 399 КПК України, а саме - відмовити у відкритті апеляційного провадження та повернути особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 24, 309, 392, 399, 419, 422, 532 КПК України, суддя-доповідач
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.03.2026 про відмову у задоволенні його заяви про відвід слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_4 у к/п №12020161480001145 від 21.08.2020 за ч. 1 ст. 187 КК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати потерплому ОСОБА_3 разом із апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного суду.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2