Номер провадження: 22-ц/813/4053/26
Справа № 522/18679/24
Головуючий у першій інстанції Донцова Д.Ю.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
26.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Юцикова Д.Є.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 ,
на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 червня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги тим, що рішенням Приморського районного суду від 13.11.2012 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано (справа № 1522/19673/12). Згідно рішення стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, враховуючи виплати за вересень та жовтень 2012 року, починаючи з 13 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року, з 01 листопада 2012 року по 02 листопада 2024 року.
21.08.2020 року ОСОБА_4 , у зв'язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 .
Позивач зазначає, що з 2024 року донька ОСОБА_7 навчається в Одеському національному морському університету на денний формі навчання за спеціальністю 035 Філологія Навчально-наукового морського гуманітарного інституту Одеського національного університету на першому курсі та відповідно до довідки № 22 від 05.09.2024 року, строк закінчення навчання 30.06.2028 року. Відповідно до договору № H 615-1-7-24К від 13.08.2024 освітня програма є акредитованою строком до 01.07.2028. Вартість навчання складає: 1 курс 26650 грн, 2 курс 29600 грн, 3 курс 32900 грн, 4 курс 36550 грн.
Така форма навчання не дозволяє донці працювати та заробляти кошти на своє утримання. Крім іншого, донці ОСОБА_5 потрібно придбати необхідні особисті речі, одяг та взуття. Також є потреба у придбанні необхідного канцелярського приладдя, необхідність забезпечення повноцінного харчування та лікування, в тих випадках, коли воно потрібно.
ОСОБА_1 зазначає, що вона не працює, оскільки знаходиться у декретній відпустці у зв?язку з народженням другої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому на має можливості повністю взяти на себе матеріальне утримання доньки.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що продовжує навчання до закінчення навчання ОСОБА_7 до 02.11.2029 року, а саме до досягнення 23 років, у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 24 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 02.11.2024 року і до закінчення донькою навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років. Допустив до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, вирішив питання розподілу судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог, відмовив.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції врахувавчасткове визнання відповідачем позовних вимог, знаходження на утриманні у останнього малолітньої дитини, а також той факт, що повнолітня донька навчається на денній формі навчання та обмежена у можливості працювати, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути аліменти на утримання повнолітньої доньки в розмірі 1/6 частини від доходів, щомісячно, з дня повноліття, яке настало після пред'явлення позову до суду та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , просить скасувати рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 24.06.2025 року та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на неповне встановлення судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що щомісячні витрати на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, в середньому складають більше 8000 грн, суд ухвалюючи рішення, визначив, що достатнім для повнолітньої дитини буде розмір аліментів на рівні 1/6 доходів відповідача, проте, суд першої інстанції не перевірив, чи не буде в даному випадку, порушено вимоги статті 182 Сімейного кодексу України щодо мінімально гарантованого розміру аліментів на одну дитину.
Скаржник посилається, що відповідач звільнився з роботи після відкриття 30.10.2024 року провадження за позовом про стягнення аліментів та досі, з його слів, не працевлаштований. Тому, скаржник припускає, що відповідач з метою ухилення від сплати аліментів або з метою зменшенням розміру аліментів продовжив свою роботу за цивільно-правовим договором. Також позивачка ОСОБА_1 категорично не згодна з обґрунтуванням суду щодо утримання відповідачем матері похилого віку, оскільки з боку відповідача доказів потреби з боку особи похилого віку в утриманні та доказів надання фінансової допомоги на постійній основі, надано не було.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.07.2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено ОСОБА_2 його право на подання до Одеського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 копію ухвали про відкриття провадження отримала 08.08.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 19.08.2025 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник вважає, що суд першої інстанції, визначаючи розмір аліментів у розмірі 1/6 розміру доходів і задовольняючи позовну заяву частково, прийшов до правильного висновку про те, що відповідач не має постійного місця працевлаштування та стабільного джерела доходу, на його утриманні перебуває малолітня донька, він надає матеріальну допомогу своїй матері похилого віку, що в сукупності об'єктивно унеможливлює виконання ним фінансових зобов'язань щодо утримання повнолітньої дитини в обсягах, заявлених позивачкою. Наголошуємо, що суд першої інстанції досліджував питання стягнення аліментів на повнолітню дитину, тому застосування прожиткового мінімуму на дитину від 6 до 18 років в цій справі є недоречним та помилковим.
Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9 судові повістки-повідомлення отримали 28.01.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
26.03.2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 26.03.2026 року, у зв'язку з неможливістю її присутності, як представника позивача, через перебування у місті Києві для участі в судовому засіданні по кримінальній справі в Печерському райнному суді м.Києва.
Апеляційний суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (абзац другий статті 366 ЦПК України).
Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів для встановлення фактичних обставин справи, обставини щодо незгоди з рішенням суду позивачем викладені в апеляційній скарзі, у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, у клопотанні не наведено обставин, які б перешкоджали розглянути справу за відсутності представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , а також не мотивовано необхідність її безпосередньої явки до суду.
Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що згідно із частинами першою, другою статті 212 ЦПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, проте представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не скористалася своїм правом приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з відповідними клопотаннями до апеляційного суду не зверталася.
З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що, представник відповідача надав згоду надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини в розмірі 2000,00 гривень. Стороною відповідача надано докази, що відповідач ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 10.08.2018 року, на його утриманні перебуває дитина ІНФОРМАЦІЯ_3 , та матір похилого віку ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач не працевлаштований. Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Визначаючи розмір аліментів, що підлягають до стягнення, суд врахавав, що відповідач має можливість надавати допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання, разом з тим вирішуючи питання щодо встановлення розміру аліментів, суд дійшов висновку про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/6 частки з усіх видів доходів (заробітку) щомісяця, починаючи з 02 листопада 2024 року (дата повноліття та дата до якого стягувались аліментів за рішенням суду до повноліття) і до закінчення донькою навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 липня 2003 року, який розірвано рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 13.11.2012 по справі № 1522/19673/12. Зазначеним рішенням також вирішено дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на утриманні матері ОСОБА_4 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 щомісячно на утримання доньки ОСОБА_5 , до досягнення нею повноліття по ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивачка перебуває у шлюбі з ОСОБА_10 з 21.08.2020 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_1 від 21.08.2020, відповідно якого прізвище позивачки ОСОБА_11 змінено на ОСОБА_6 .
Відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.11.2006 р. ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_12 .
Згідно з довідки № 22 від 05.09.2024 р. ОСОБА_5 є студентом першого курсу другої групи спеціальність 035 Філологія, денної форми навчання Навчального-наукового морського гуманітарного інституту Одеського національного морського університету. Займається за контрактом. Стипендію не отримує. Термін навчання з 02 вересня 2024 р. по 30 червня 2028 р.
Відповідно до договору № Н 615-1-7-24К від 13.08.2024 року про навчання в Одеському національному морському університеті, укладеного між ОНМУ в особі проректора ОСОБА_13 , вступником ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_1 , визначено здобуття вищої освіти строком до 01.07.2028 року.
Згідно з договором № 615-1-7-24 від 02.09.2024 р. про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців, укладеного між ОНМУ в особі проректора ОСОБА_13 та ОСОБА_5 визначення здобуття вищої освіти ступеня бакалавр, визначено загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання у розмірі 125700 гривень (1 курс - 26650 грн, 2 курс - 29600 грн, 3 курс - 32900 грн, 4 курс -36550 грн), визначено, що замовник вносить плату щомісячно.
Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3858217927.1 від 02.09.2024 р. ОСОБА_1 здійснила переказ коштів на рахунок ОНМУ в розмірі 13325,00 гривень за навчання ОСОБА_5 , з відповідним призначенням платежу.
Згідно з платіжної інструкції №0.0.4171362807.1 від 05.02.2025 р. ОСОБА_1 здійснила переказ коштів на рахунок ОНМУ в розмірі 13325,00 гривень за навчання ОСОБА_5 , з відповідним призначенням платежу.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 10.08.2018 року ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_14 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 у ОСОБА_2 та ОСОБА_15 народилась донька ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно копії наказу № 696-К від 03.12.2024 ОСОБА_2 звільнено з посади начальника Одеського відділення ПАТ «МТБ БАНК» 03.12.2024 року за угодою сторін. Зазначене також підтверджено копію трудової книжки з відповідним записом. Інших доказів працевлаштування відповідача суду не надано.
У відповідності до довідки від 09.11.2024 року, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на амбулаторному лікуванні. Відповідно платіжних інструкцій від 13.02.2025 та 07.03.2025 ОСОБА_15 , перераховувала кошти ОСОБА_17 в загальному розмірі 2010,06 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України.
Положеннями ст. 199 СК України визначено, що у випадку, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років (постанова Верховного Суду від 01.12.2021 року по справі № 753/20347/20, від 13.04.2021 року по справі № 308/4214/18).
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Так, Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 року у справі № 644/3610/16 дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 Верховний Суд зазначив, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Отже, як зазначено вище, обов'язок щодо утримання дитини, яка продовжує навчання виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Так, в матеріалах справи наявна довідка № 22 від 05.09.2024 р. ОСОБА_5 є студентом першого курсу другої групи спеціальність 035 Філологія, денної форми навчання Навчального-наукового морського гуманітарного інституту Одеського національного морського університету. Займається за контрактом. Стипендію не отримує. Термін навчання з 02 вересня 2024 р. по 30 червня 2028 р.
Разом з тим, згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Колегія суддів погоджується, з висновками суду, що на утриманні у відповідача ОСОБА_2 перебуває малолітня дитина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, доказів зворотного позивачем не надано, а тому доводи апеляційної, що відповідач з метою ухилення від сплати аліментів або з метою зменшенням розміру аліментів продовжив свою роботу за цивільно-правовим договором, не заслуговують на увагу.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції врахувавши рівність прав та обов'язків батьків по утриманню повнолітньої дитини, що продовжує навчання, наявність можливості надавати матеріальну допомогу, визнання батьком можливості сплачувати аліменти у розмірі 2000 грн, дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/6 частки доходів відповідача.
При цьому, зі змісту оскаржуваного рішення суду також вбачається, що судом під час вирішення питання щодо розміру стягуваних аліментів враховані положення ст. 182, 200 СК України, взято до уваги принцип обов'язків батьків щодо утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, тому з огляду на викладене, доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не перевірив, чи не буде в даному випадку, порушено вимоги статті 182 Сімейного кодексу України щодо мінімально гарантованого розміру аліментів на одну дитину відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника, що щомісячні витрати на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, в середньому складають більше 8000 грн, оскільки на такі обставини ОСОБА_1 не посилалася у позовній заяві та не надала жодних доказів на їх підтвердження.
Помилкове посилання суду на те, що на утриманні відповідача перебуває матір похилого віку ІНФОРМАЦІЯ_4 , не призвело до неправильного визначення розміру аліментів на повнолітню доньку.
Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не підтверджуються матеріалами справи, зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом, та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення та оскаржуваного рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко