20 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/448/25 (911/2091/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,
розглянув заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат у справі Господарського суду Київської області
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до: 1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_1
про покладення солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника
в межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Броксервіс"
про визнання банкрутом.
1. 25.09.2025 Господарський суд Київської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025) про залишення без задоволення поданої у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Броксервіс" (далі - Боржник) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - Кредитор, Позивач) про покладення на органи управління Боржника, а саме на ОСОБА_2 (далі - Відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач 2), солідарної відповідальності та стягнення з відповідачів солідарно на користь Боржника 5 558 974 грн 55 коп. як солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів Боржника.
2. У відзиві на касаційну скаргу Позивача, поданому до касаційного суду 04.02.2026, Відповідач 2 зробив заяву про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу у цій справі в сумі 25 000 грн 00 коп., які він очікує понести у зв'язку зі здійсненням касаційного провадження з перегляду оскаржуваних Позивачем у цій справі ухвали Господарського суду Київської області від 25.09.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025, та зазначенням про надання суду доказів цих витрат в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.
3. Верховний Суд постановою від 03.03.2026 залишив без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" та без змін оскаржувані ним ухвалу Господарського суду Київської області від 25.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025.
4. Водночас, при ухваленні 03.03.2026 постанови у цій справі Верховний Суд не здійснив розподіл заявлених судових витрат у цій справі.
5. 10.03.2026 ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про приєднання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в касаційному суді та покладення відшкодування цих витрат в сумі 19 200 грн 00 коп. на Позивача, стягнення їх з Позивача на користь Відповідача 2.
Вимоги щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката обґрунтовані фактичними такими витратами Відповідача 2 в суді касаційної інстанції у цій справі в сумі 19 200 грн 00 коп.: за подання відзиву на касаційну скаргу Позивача, за участь у судовому засіданні в касаційному суді; а також складністю цієї справи, витраченим адвокатом відповідним часом та виконаним адвокатом обсягом робіт, ціною позову і значенням цієї справи для Відповідача 2.
6. 19.03.2026 Кредитор подав заперечення на заяву Відповідача 2 (про розподіл судових витрат Відповідача 2 на правничу допомогу у цій справі в касаційному суді), в якому просив:
- врахувати стягнення в межах цієї справи за 99 % аналогічних робіт та послуг ідентичної суми згідно з: додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 14.10.2025, а саме в сумі 32 400 грн 00 коп., додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 - 15 100 грн 00 коп.;
- відмовити у задоволенні зави Відповідача 2 про здійснення розподілу судових витрат Відповідача 2 на правничу допомогу у цій справі в касаційному суді та стягненні 19 200 грн 00 коп.;
- а у протилежному випадку, зменшити фактичний стягнений розмір таких витрат на 90 % , тобто до 1 920 грн 00 коп.
Заперечення обґрунтовані безпідставністю та необґрунтованістю вимог Відповідача 2 про ухвалення додаткового рішення в частині здійснення розподілу судових витрат Відповідача 2 на правничу допомогу у цій справі, а також невідповідністю таких вимог положенням ГПК України та матеріалам справи, оскільки стягнення відповідних витрат не може використовуватись як інститут безпідставного збагачення та покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного із учасників провадження тощо.
7. Правила розподілу судових витрат у господарській справі регламентовано положеннями статті 129 ГПК України, за якими, зокрема:
- судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 часини першої);
- інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої);
- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма);
- якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята).
8. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами другою та третьою цієї статті ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
9. Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України постанова касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
10. Згідно з вимогами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі (після чого суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, статті 218, 219 ГПК України в їх редакціях, чинних на дату ухвалення Верховним Судом 26.11.2024 постанови у цій справі) або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені положення статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.
11. Щодо підстав для вимог про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у господарському процесі Суд зазначає, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
12. Згідно з вимогами частин першої, другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються, окрім судового збору, також з витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини другої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами за результатами розгляду справи.
13. Щодо процесуального порядку заявлення стороною (учасником) у справі вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то за положенням частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини другої цієї статті ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат за винятком суми сплаченого нею судового збору.
14. За аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
15. Крім цього за положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
16. При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
У разі ж недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Поряд з цим, обов'язок доведення неспівмірності витрат законодавець покладає на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
17. Щодо порядку обчислення гонорару Суд зазначає про таке.
Відповідно до визначення, наведеного у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
18. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (Провадження № 12-14гс22) (пункт 128) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
19. У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.
20. Водночас у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
21. У постановах від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Таким чином, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п'ятою статті 129 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (висновки, сформульовані у пункті 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).
22. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 148 постанови від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) наголосила, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
23. З матеріалів справи вбачається, що Відповідач 2 у відзиві на касаційну скаргу Позивача зробив у суді касаційної інстанції заяву про очікуваний розмір витрат Відповідач 2 на правову допомогу у цій справі в сумі 25 000 грн 00 коп. у зв'язку зі здійсненням касаційного провадження з перегляду оскаржуваних Позивачем у цій справі ухвали Господарського суду Київської області від 25.09.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025, зазначивши про надання суду доказів цих витрат в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України (пункт 2).
24. На підтвердження заявленої суми в 19 200 грн 00 коп. фактично понесених Відповідачем 2 судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи в касаційному суді, Відповідач 2 до відзиву на касаційну скаргу та поданого 10.03.2026 клопотання про приєднання доказів таких витрат (пункт 5), додав відповідні докази, зокрема, копію ордера серії АА № 1659314 від 22.12.2025 на надання правничої (правової) допомоги, за яким адвокат Овчиннікова В. В. (адвокат, виконавець) надає правову допомогу ОСОБА_1 (Клієнт) у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, виданого на підставі укладеного 11.08.2025 між Відповідачем 2 та адвокатом Овчинніковою В. В. договору про надання правової (правничої) допомоги, копія якого була надана суду першої інстанції, а обставини щодо умов в якому встановлені судовими рішеннями у цій справі, якими вирішувалось питання про розподіл судових витрат у цій справі, понесених Відповідачем 2 в судах першої та апеляційної інстанцій (додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.10.2025 та постанова Північного апеляційного суду від 26.11.2025 про залишення цього рішення без змін, а також додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025).
25. За умовами договору від 11.08.2025 про надання правової (правничої) допомоги адвокат Овчиннікова В. В. (виконавець) зобов'язується надати ОСОБА_1 (клієнту) послуги правової допомоги (надалі Послуги), відповідно до пункту 1.2 цього Договору.
Пунктом 1.1.2 договору передбачено, що виконавець надає Послуги, які клієнт може замовляти в письмовій або усній формі, включаючи, але не обмежуючись наступним:
1.2.1 Представництво інтересів клієнта в будь-яких спеціалізованих судах всіх інстанцій (господарських, адміністративних судах), місцевих та апеляційних судах, Верховному Суді України, органах державної виконавчої служби, у виконавчих провадженнях, що здійснюються державними або приватними виконавцями, в державних органах та установах, комунальних підприємствах, в організаціях будь-яких форм власності. Дане положення не дає права на вчинення угод від імені клієнта;
1.2.2 Здійснення представництва інтересів і захисту прав клієнта у переговорах та зустрічах з іншими фізичними та юридичними особами;
1.2.3 Надання клієнту правової допомоги у вигляді правової інформації, консультацій (усних/письмових) і роз'яснень з правових питань;
1.2.4 Складання і подання від імені клієнта заяв, пояснень, скарг, клопотань, процесуальних та інших документів правового характеру, одержання довідок та документів в судах, будь-яких державних органах, організаціях, вказаних в п. 1.2.1. цього Договору, але не обмежуючись вказаним, вчинення будь-яких процесуальних дій в інтересах клієнта;
1.2.5 Надання інших послуг у сфері права, необхідних для забезпечення реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також для сприяння їх відновленню в разі порушення.
26. Порядок надання та приймання послуг, їх вартість та умови оплати, а також інші умови виконання Договору визначаються у Додатку № 1 до цього Договору та Додаткових угодах (пункт 2.1. Договору).
Додаток № 1 до Договору містить, зокрема, такі умови.
Сторони домовились, що оплата Послуг Виконавця здійснюється Клієнтом, виходячи з наступних базових ставок (пункту 1.1 Додатку):
- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 4 200 грн 00 коп. /засідання; якщо судове засідання триває понад одну годину, то сторони додатково узгоджують збільшення вказаного розміру оплати;
- представництво інтересів Клієнта в судах з процесуальних питань (подання/одержання документів, ознайомлення з матеріалами справи тощо), складання позовних заяв, відзивів, апеляційних та касаційних скарг, претензій, заяв, клопотань, скарг, листів та інших документів, підготовка письмових консультацій та роз'яснень з правових питань, представництво інтересів клієнта у виконавчих провадженнях, в державних органах та установах, комунальних підприємствах, в організаціях будь-яких форм власності - 2 000 грн 00 коп./година;
Зазначений вище договір про надання правової допомоги та додаток до цього договору підписані сторонами.
27. Також, до поданого 10.03.2026 клопотання про приєднання доказів витрат Відповідача 2 у касаційному суді додані акти наданих послуг від 04.02.2026 та від 05.03.2026 з детальним описом робіт (послуг), зазначенням їх вартості і кількості витраченого на них представником часу, згідно з якими виконавець надав клієнту наступні послуги:
- за актом від 04.02.2026: опрацювання касаційної скарги Позивача по суті цієї справи на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 (2 години), перевірка правових позицій Верховного Суду щодо критеріїв притягнення до солідарної/субсидіарної відповідальності (1,5 години), підготовка і подання відзиву на касаційну скаргу Позивача по суті цієї справи на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 (4 години) загальною вартістю 15 000 грн 00 коп.;
- за 03.03.2026: участь у судовому засіданні 03.03.2026 у цій справі у касаційному суді з розгляду касаційної скарги Позивача на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 вартістю 4 200 грн 00 коп.
В цих актах зазначено, що оплатою за ними клієнт підтверджує прийняття перелічених послуг виконавця. При цьому, додані платіжні інструкції від 02.03.2026 № 0.0.4780798688.1 та від 05.03.2026 № 0.0.4783605393.1 про перерахування Відповідачем 2 адвокату Овчинніковій В. В. 15 000 грн та 4 200 грн 00 коп. відповідно, а сумарно 19 200 грн 00 коп.
28. Отже, Відповідач 2 у касаційному суді зробив заяву про відшкодування судових витрат, які він очікує понести на правничу допомогу при розгляді цієї справи в касаційному суді, а також за правилами та у строки, визначені положеннями частини першої статті 124 та частини восьмої статті 129 ГПК України надав відповідні розрахунки цих витрат, опис виконаних робіт та докази на підтвердження їх виконання.
29. Адвокат Овчиннікова В. В. як представник Алексєєнка О. Д. брала участь у судовому засіданні у касаційному суді 03.03.2026.
30. З огляду на вищевикладене, та враховуючи також вимоги Позивача про відмову у задоволенні заяви Відповідача 2 про здійснення розподілу його судових витрат на правничу допомогу у цій справі в касаційному суді та стягненні 19 200 грн 00 коп., які були заявлені разом з вимогами про зменшення фактичного стягненого розміру таких витрат на 90 % , тобто до 1 920 грн 00 коп. (пункт 5), дослідивши надані Відповідачем 2 докази та наведені у відповідних заявах/клопотаннях обґрунтування, оцінивши заявлені цією особою витрати на професійну правничу допомогу адвоката та подані на їх підтвердження докази, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи та обсягу наданих адвокатом послуг, а також враховуючи:
- доведення доказами у справі наданих Відповідачу 2 у цій справі послуг (робіт) з правничої допомоги адвоката у касаційному суді на заявлену суму в 19 200 грн 00 коп. (пункти 24-27, 29);
Суд дійшов висновку, що надані та перелічені на підтвердження цих витрат докази (пункти 24- 27, 29) у їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження факту надання адвокатом Відповідача 2 послуг у межах надання професійної правничої допомоги у цій справі у Верховному Суді (Касаційному господарському суді).
31. Поряд з цим, беручи до уваги:
- незначну складність питання, порушеного у цій справі, зокрема, через наявність численних та сталих правових позицій, сформульованих Верховним Судом у питанні застосування частини шостої статті 34 КУзПБ (покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство), зокрема у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, на висновки в якій також послався Суд в постанові від 03.03.2026 у цій справі, якою залишено без задоволення касаційну скаргу Позивача, та без змін оскаржувані ним ухвалу Господарського суду Київської області від 25.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025;
- проведення у цій справі у касаційному суді одного судового засідання 03.03.2026, у якому представник Відповідача 2 адвокат Овчиннікова В. В. брала участь на підставі її задоволеної судом заяви у режимі відеоконференції;
- а також те, що перелічені в акті від 04.02.2026 послуги з правової допомоги, а саме: опрацювання касаційної скарги, перевірка правових позицій Верховного Суду щодо критеріїв притягнення до солідарної/субсидіарної відповідальності, підготовка і подання відзиву на касаційну скаргу (пункт 27); за своїм змістом та по суті становлять одну послугу, а саме послугу з підготовки та подання відзиву на касаційну скаргу;
Суд зазначає, що заявлений Відповідачем 2 до розподілення розмір цих витрат в сумі 19 200 грн 00 коп. не відповідає критерію співмірності адвокатських витрат та критеріям розумності, пропорційності та справедливості їхнього розміру. А тому такі витрати не співрозмірні зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) у суді касаційної інстанції, з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони та публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України), а отже їх розмір не є повністю обґрунтованим. У зв'язку з цим Суд, розподіляючи витрати, понесені Відповідачем 2 на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі у суді касаційної інстанції, доходить висновку, що розмір таких витрат, який відповідає наведеним вище вимогам та критеріям щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості, пропорційності до предмету спору та справедливості, складає 11 700 грн 00 коп.
32. Дійшовши цього висновку, не підлягають задоволенню вимоги Кредитора (пункт 5) про відмову у задоволенні зави Відповідача 2 про здійснення розподілу судових витрат Відповідача 2 на правничу допомогу у цій справі у касаційному суді. Тоді як заява Відповідача 2 щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та вимоги Кредитора про зменшення таких витрат підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим Суд вирішив ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, понесених Відповідачем 2 у зв'язку із переглядом цієї справи у суді касаційної інстанції, частково задовольнивши заяву Відповідача 2 щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
33. Керуючись статтями 86, 123, 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі Господарського суду Київської області № 911/448/25 (911/2091/25) задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, офіс 315, код ЄДРПОУ 38039872) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати у касаційному суді на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 11 700 грн 00 коп. (одинадцять тисяч сімсот гривень 00 коп.).
Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк