ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про направлення справи за підсудністю
01.04.2026Справа № 910/3628/26
у складі суду судді Погрібної С.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АПРОБУД» (адреса: 03142, м. Київ, пров. Приладний, буд. 10, оф. 207/3, код ЄДРПОУ: 39639848)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет сервіс» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 72, код ЄДРПОУ: 31065419)
про стягнення коштів
До Господарського суду міста Києва 31.03.2026 (вх. 3628/26) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АПРОБУД» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет сервіс» (далі - відповідач) про стягнення суми невикористаного авансового платежу у розмірі 935 055,00 грн та неустойки у розмірі 99 047,35 грн за Договором підряду № 88-2025/09 від 17.09.2025.
Під час дослідження матеріалів позову та наявних у ньому доказів, судом встановлено, що позов необхідно направити за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Частиною 1 статті 27 ГПК України передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Тобто загальне правило територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями ГПК України.
Разом із цим, статтею 30 ГПК України встановлена виключна підсудність справ.
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.
Так, частиною 3 статті 30 ГПК України передбачає, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів щодо спорів, які виникають з приводу нерухомого майна.
Суд вказує, що у розумінні наведених норм процесуального права виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом ч. 5 ст. 30 ГПК України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
При цьому, тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.
З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення ч. 3 ст. 30 ГПК України визначають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.
Водночас, як свідчить застосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Також, як було роз'яснено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, до спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір стосується як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном, застосовується виключна підсудність. Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Так, у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Великої Палати Верховного Суду визначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Позиція Великої Палати Верховного Суду ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.
Тому на спори, предметом яких визнання права власності на нерухоме майно поширюються норми частини 3 статті 30 ГПК України.
Судом встановлено, що 17.09.2025 між ТОВ «Промислово-будівельна компанія АПРОБУД» та ТОВ «ПРІОРИТЕТ СЕРВІС» укладено Договір підряду №88- 2025/09 на виконання робіт по Об'єкту будівництва «Будівництво розважального комплексу з водними атракціонами за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь», відповідно до умов якого субпідрядник (відповідач) зобов'язується за завданням замовника (позивача) на свій ризик та у відповідності до чинних будівельних норм України професійно та якісно виконати будівельні роботи по Об'єкту будівництва «Будівництво розважального комплексу з водними атракціонами за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь» в обсягах та на умовах, передбачених цим Договором та Додатками до нього у суворій відповідності до затвердженої проектної та кошторисної документації та у визначені даним Договором строки здати закінчені роботи підряднику.
ТОВ «Промислово-будівельна компанія АПРОБУД» перерахував авансові платежі на загальну суму 935 055,00 грн за вищезазначеним Договором на користь ТОВ «ПРІОРИТЕТ СЕРВІС».
Однак, оскільки ТОВ «ПРІОРИТЕТ СЕРВІС» не виконало взяті на себе зобов'язання за Договором підряду №88-2025/09 від 17.09.2025, останнє повинно повернути позивачу сплатити позивачу суму невикористаного авансового платежу у розмірі 935055 грн та сплатити неустойку у розмірі 99047,35 грн.
Таким чином, із поданих матеріалів вбачається, що предметом спору за вищевказаним позовом є стягнення авансового платежу та неустойки за Договором підряду №88- 2025/09 на виконання робіт по Об'єкту будівництва «Будівництво розважального комплексу з водними атракціонами за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь».
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної підсудності Господарського суду Київської області, оскільки Об'єкт будівництва знаходиться у Київській області.
Відповідно до частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною третьою статті 31 ГПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
При цьому судом не вирішувались питання дотримання вимог 162 - 164 ГПК України.
Керуючись статтями 27, 30, 31, 233-235 ГПК України, суд
1. Матеріали справи № 910/3628/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АПРОБУД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет сервіс» про стягнення коштів передати за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри (Комінтерну), буд. 16).
2. Копії ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статей 255, 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 01.04.2026.
Суддя Світлана Погрібна