ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 909/173/26
02.04.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши клопотання представника фізичної особи-підприємця Маруневича А.В. - адвоката Калинюка Р.С. від 01.04.2026 (вх. № 3012/26 від 01.04.2026) про перехід до розгляду справи за привалами загального позовного провадження та призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 909/173/26 за позовом фізичної особи-підприємця Маруневича Андрія Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський комерційний центр" про стягнення 145 363,91 грн,
фізична особа-підприємець Маруневич Андрій Володимирович засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський комерційний центр" про стягнення 145 363,91 грн, з яких: 125 987,40 грн - сума попередньої оплати, 4823,76 грн - три проценти річних, 14 552,75 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки, який було укладено у спрощений спосіб (шляхом вчинення конклюдентних дій).
За невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару, позивач нарахував три проценти річних та інфляційні втрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 для розгляду справи № 909/173/26 визначено суддю Горпинюка І.Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/173/26; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач - протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання відзиву.
Копію ухвали від 13.02.2026 про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам відповідно до вимог ст. 120 ГПК України.
Згідно з довідками про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронних кабінетів позивача, представника позивача та відповідача 13.02.2026.
24.02.2026 засобами підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" відповідач подав відзив на позовну заяву.
01.04.2026 за вх. № 3012/2026 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Калинюка Р.С. про перехід до розгляду справи за привалами загального позовного провадження та призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи.
Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає наступне.
Щодо призначення судової почеркознавчої експенртизи.
Згідно з частиною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Аналіз наведених норм свідчить, що строк для заявлення у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотання про призначення експертизи, становить тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у справі № 909/173/26 відкрито 13.02.2026, про що судом постановлено відповідну ухвалу, відповідно клопотання про призначення у справі судової експертизи мало бути заявлене до 15.03.2026.
Подане представником позивача клопотання про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи надійшло до суду 01.04.2026, тобто зі значним пропуском тридцятиденного строку, у який таке клопотання мало заявлятись.
Крім того, положеннями статті 80 ГПК України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Клопотання про призначення експертизи обов'язково має бути мотивоване не лише потребою у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, а також тим, що висновок експерта входить до переліку засобів доказування і підлягатиме оцінці судом відповідно до ст. ст. 86 та 104 ГПК України у якості доказу з урахуванням вимог ст. ст. 76-79 ГПК України.
З огляду на викладене, клопотання позивача про призначення експертизи передбачає дотримання вимог ч. 2, 4, 5, 8 ст. 80 ГПК України, тобто, має бути заявлене позивачем разом з поданням позовної заяви, а у випадку неможливості подання його у такий строк, позивач має обґрунтувати поважні причини, з яких клопотання не було заявлене разом з позовною заявою.
Всупереч наведеним процесуальним нормам, клопотання представника позивача не містять жодного належного обґрунтування поважності причин пропуску строку на заявлення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у встановлений строк.
При цьому суд враховує, що причину подання клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи представник позивача мотивує доводами відповідача про поставку позивачу товару за накладною № 699 від 04.10.2024, які викладені у відзиві на позовну заяву.
Разом з тим, відзив на позовну заяву відповідач подав 24.02.2026, того ж дня копія відзиву була надіслана в електронний кабінет позивача. Крім того, судом надано доступ до матеріалів справи в електронній формі як позивачу, так і його представнику. Відповідно, з 24.02.2026 позивач та його представник мали доступ та могли ознайомитись із відзивом на позовну заяву, а отже мали достатньо часу для заявлення клопотання про призначення експертизи до 15.03.2026.
Як унормовано частинами 1, 2 статті 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відкриваючи провадження у справі суд встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив у п'ять днів з дня отримання відзиву на позовну заяву.
Відтак, отримавши відзив на позовну заяву позивач мав можливість належно відреагувати на викладені у відзиві доводи, зокрема подати у встановлений судом строк (до 02.03.2026) відповідь на відзив, заявити клопотання про призначення судової експертизи, обґрунтувавши поважність причин незаявлення такого клопотання разом з позовною заявою, або клопотати перед судом про встановлення додаткового строку для подання такого клопотання. В кожному випадку, як вище зазначив суд, клопотання про призначення експертизи мало бути заявлене не пізніше 15.03.2026.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 статті 252 ГПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті (ч. 1 статті 248 ГПК України).
Відтак клопотання про призначення експертизи заявлене 01.04.2026 з пропуском установлених строків, без обґрунтування поважності причини пропуску такого строку, подано до суду вже на стадії розгляду справи по суті, за 12 днів до завершення встановленого законом строку розгляду справи.
Відповідно до статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
При цьому, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
За наведеного, клопотання представника фізичної особи-підприємця Маруневича А.В. - адвоката Калинюка Р.С. від 01.04.2026 (вх. № 3012/26 від 01.04.2026) в частині призначення судової почеркознавчої експертизи суд залишає без розгляду у зв'язку з тим, що таке подане з порушенням процесуальних строків.
Щодо переходу до розгляду справи за привалами загального позовного провадження.
Як зазначалось, ухвалою від 13.02.2026 суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Також частиною 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Як визначено у п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, п. 2 ч. 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами також є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2026 року становить 3328 гривень.
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі складає 145 363,91 грн, ця справа є малозначною за критерієм, визначеним п. 1 ч. 5 статті 12 ГПК України і підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Процесуальні норми, які регулюють перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження містяться у ч. 4-6 статті 250 ГПК України.
Разом з тим, частиною сьомою статті 250 ГПК України обумовлено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження. Відтак, процесуальні норми ч. 4-6 статті 250 ГПК України, що регулюють перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження стосуються справ, визнаних судом малозначними відповідно до п. 2 ч. 5 статті 12 ГПК України, а не справ, які закон визначив як малозначні за п. 1 ч. 5 статті 12 ГПК України.
Крім того, суд зважає і на те, що аргументи і доводи сторін викладені у їх заявах по суті справи, з якими суд ознайомився, обсяг поданих сторонами доказів є незначним, а саме позивач в обґрунтування позову подав лише копію платіжної інструкції № 515від 04.10.2024, а відповідач на спростування позову - копію видаткової накладної № 699 від 04.10.2024, довіреності № 4/10 від 04.10.2024, договору № 12/26-22 від 26.12.2022, специфікації № 1 до цього договору, оборотно-сальдових відомостей по рахунках. Тому доводи представника позивача про необхідність проведення усних слухань після обміну письмовими заявами є необґрунтованими.
Враховується судом також і та обставина, що перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження призведе до порушення визначених законом строків розгляду справи, оскільки відповідне клопотання заявлене за 12 днів до завершення визначеного у ч. 1 статті 248 ГПК України строку розгляду справи.
З наведених мотивів суд відмовляє в задоволенні клопотання в частині переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст. 80, 118, 161, 166, 169, 202, 216, 234, 235, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
клопотання представника фізичної особи-підприємця Маруневича Андрія Володимировича - адвоката Калинюка Романа Степановича від 01.04.2026 (вх. № 3012/26 від 01.04.2026) в частині призначення судової почеркознавчої експертизи (п. 2-7 прохальної частини клопотання) залишити без розгляду.
Відмовити в задоволенні клопотання представника фізичної особи-підприємця Маруневича Андрія Володимировича - адвоката Калинюка Романа Степановича від 01.04.2026 (вх. № 3012/26 від 01.04.2026) в частині переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (п. 1 прохальної частини клопотання).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 02.04.2026, та не підлягає окремому оскарженню. Заперечення щодо цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.
Суддя І.Є. Горпинюк