ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
30 березня 2026 року Справа № 924/700/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Політуча В.В.
за участю представників сторін:
засновника ФГ "Золотий Жайвір" Дацківа В.П. - Покотило Ю.В., адвокат (в режимі відеоконференції);
ТОВ "Суффле Агро Україна" - Стеценко А.І., адвокат (в режимі відеоконференції); Нечитайло Т.В., адвокат (в режимі відеоконференції);
арбітражного керуючого (ліквідатора) - Білик О.А. (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Золотий жайвір" та заяву засновника Фермерського господарства "Золотий Жайвір" - ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року у справі № 924/700/24 (суддя Кочергіна В.О.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до Фермерського господарства "Золотий Жайвір"
про банкрутство юридичної особи
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025 у справі №924/700/24 відмовлено у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Золотий Жайвір" (вх.№05-06/1651/24 від 24.12.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Білика О.А. від виконання повноважень розпорядника майна боржника у справ №924/700/24.
Клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Білика О.А. (вх.№05-22/8252/24 від 02.12.2024) про припинення повноважень голови Фермерського господарства "Золотий Жайвір" Дацківа В.П. та тимчасового покладення виконання відповідних обов'язків на розпорядника майна задоволено.
Припинено повноваження голови Фермерського господарства "Золотий Жайвір" Дацківа В.П. Виконання повноважень керівника боржника - Фермерського господарства "Золотий Жайвір" покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Білика О.А. до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника.
Зобов'язано колишнього голову Фермерського господарства "Золотий Жайвір" Дацківа В.П. протягом трьох днів передати розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Білику О.А. бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Фермерське господарство "Золотий Жайвір" звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Білика О.А. про припинення повноважень голови Фермерського господарства "Золотий Жайвір" Дацківа В.П. та тимчасового покладення виконання відповідних обов'язків на розпорядника майна; клопотання Фермерського господарства "Золотий Жайвір" про відсторонення арбітражного керуючого Білика О.А. від виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 924/700/24 задоволити та відсторонити арбітражного керуючого Білика О.А. від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 924/700/24 про банкрутство ФГ "Золотий жайвір".
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/700/24 у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В. (Протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2025).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В.) від 24.07.2025, зокрема розгляд апеляційної скарги призначено на 08.09.2025.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В.) від 08.09.2025 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Золотий Жайвір" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025 у справі №924/700/24 на підставі п.1 ч.1 ст. 264 ГПК України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2026 задоволено касаційну скаргу Фермерського господарства "Золотий Жайвір", до якої приєднався засновник Фермерського господарства "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 . Скасовано ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 924/700/24. Справу № 924/700/24 в скасованій частині направлено для продовження розгляду до Північно-західного апеляційного господарського суду.
13.02.2026 матеріали справи № 924/700/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до п.п.7.1.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 з подальшими змінами (Засади), судова справа № 924/700/24 (апеляційна скарга Фермерського господарства "Золотий Жайвір" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025) передана автоматизованою системою документообігу для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Юрчук М.І. суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М. (Протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2026).
Згідно з табелем обліку робочого часу Північно-західного апеляційного господарського суду Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" головуючий суддя Юрчук М.І. тимчасово непрацездатний з 26.01.2026 по 26.02.2026 (включно).
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 для розгляду справи № 924/700/24 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Романюк Ю.Г, суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою засновника Фермерського господарства "Золотий Жайвір" - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі №924/700/24. (у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А.). Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.03.2026 об 11:30 год.
На підставі розпорядження керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-05/147 від 19.02.2026 судова справа № 924/700/24 (апеляційна скарга Фермерського господарства "Золотий Жайвір" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025) передана автоматизованою системою документообігу для розгляду колегії суддів, яка раніше за інші колегії суддів відкрила провадження у справі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 прийнято справу № 924/700/24 до провадження колегією суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. Призначено справу № 924/700/24 до розгляду на 30.03.2026 об 11:00 год.
27.02.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява засновника ФГ "Золотий Жайвір" - ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги ФГ "Золотий жайвір" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025 у справі № 924/700/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Фермерського господарства "Золотий Жайвір" про банкрутство юридичної особи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 заяву засновника Фермерського господарства "Золотий Жайвір" - ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Фермерського господарства "Золотий жайвір" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025 у справі № 924/700/24 задоволено. Приєднано заяву засновника Фермерського господарства "Золотий Жайвір" - ОСОБА_1 до апеляційної скарги Фермерського господарства "Золотий жайвір" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025 у справі № 924/700/24.
Ініціюючий кредитор у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
26.03.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Північно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого (ліквідатора) Білика О.А. (на якого ухвалою суду від 04.06.2025 було тимчасово покладено обов'язки керівника Фермерського господарства "Золотий Жайвір") надійшла заява про відмову від апеляційної скарги Фермерського господарства "Золотий жайвір" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025 у справі №924/700/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Фермерського господарства "Золотий Жайвір" про банкрутство юридичної особи.
В обґрунтування заяви арбітражний керуючий зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена, зокрема, за результатами задоволення його клопотання про відсторонення керівника боржника, у зв'язку з чим підтримання апеляційної скарги, спрямованої на її скасування, суперечило б зайнятій ним раніше процесуальній позиції та принципу заборони суперечливої поведінки.
Також вказує, що на момент подання заяви про відмову від апеляційної скарги від 08.09.2025 саме він як розпорядник майна виконував обов'язки керівника боржника, був наділений повноваженнями на представництво інтересів боржника та реалізацію його процесуальних прав, у зв'язку з чим не вбачає підстав для подальшого підтримання поданої від імені боржника апеляційної скарги.
Присутні в судовому засіданні представники ТОВ "Суффле Агро Україна" підтримали заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) Білика О.А. про відмову від апеляційної скарги ФГ "Золотий жайвір" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025 у справі №924/700/24, тоді як представник засновника ФГ "Золотий Жайвір" - ОСОБА_1 - адвокат Покотило Ю.В. заперечив щодо задоволення вказаної заяви.
Колегія суддів, розглянувши заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) Білика О.А. (на якого ухвалою суду від 04.06.2025 було тимчасово покладено обов'язки керівника Фермерського господарства "Золотий Жайвір") про відмову від апеляційної скарги ФГ "Золотий жайвір" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025 у справі №924/700/24, зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.6 і ч.2 ст.19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст.266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження. Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
У разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство "Золотий Жайвір" оскаржує ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025 у справі №924/700/24, якою припинено повноваження голови господарства Дацківа В.П. та тимчасово покладено виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна - арбітражного керуючого Білика О.А.
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Золотий Жайвір" підписано та подано адвокатом Покотило Ю.В. як представником боржника, який діяв на підставі ордера про надання правничої допомоги від 12.06.2025, виданого на виконання договору про надання правничої допомоги від 21.12.2017.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що її доводи зводяться до заперечення висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для припинення повноважень керівника боржника, а також до посилань на ненадання судом належної оцінки аргументам боржника стосовно наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого Білика О.А. від виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство ФГ "Золотий Жайвір".
Таким чином, апеляційна скарга фактично спрямована на оскарження судового рішення, яким вирішено питання про права, інтереси та обов'язки керівника боржника, зокрема щодо припинення його повноважень та передачі таких повноважень розпоряднику майна - арбітражному керуючому Білику О.А.
Водночас заяву про відмову від апеляційної скарги ФГ "Золотий жайвір" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025 у справі №924/700/24 подано арбітражним керуючим (ліквідатором) Біликом О.А., на якого оскаржуваною ухвалою було тимчасово покладено виконання обов'язків керівника боржника, тобто особою, яка безпосередньо апеляційну скаргу не подавала.
Крім того, судом встановлено, що до апеляційної скарги боржника приєднався засновник Фермерського господарства "Золотий Жайвір" - ОСОБА_1 , представник якого у судовому засіданні заперечив проти прийняття відмови від апеляційної скарги.
Так, суд звертає увагу, що згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 наголосила, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.
Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує, у тому числі відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина, держави.
Обмеження доступу до суду апеляційної інстанції, як складової права на судовий захист, можливе лише з обов'язковим дотриманням конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини і громадянина, а також принципу верховенства права, відповідно до якого держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду, яка забезпечить ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема дасть можливість відновити порушені права і свободи особи та максимально запобігти негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки суду першої інстанції.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що заява про відмову від апеляційної скарги ФГ "Золотий жайвір" подана арбітражним керуючим (ліквідатором) Біликом О.А., який таку скаргу безпосередньо не подавав, а також враховуючи наявність заперечень особи, яка приєдналася до апеляційної скарги та з метою недопущення необґрунтованого обмеження права на апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні такої заяви та необхідність продовження апеляційного розгляду справи по суті.
Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі, в заяві про приєднання до апеляційної скарги та у відзиві на неї.
Присутній в судовому засіданні арбітражний керуючий (ліквідатор) Білик О.А. вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, а відтак просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи Фермерського господарства "Золотий Жайвір".
В обгрунтування поданої заяви зазначає, що у боржника існує заборгованість перед кредитором в розмірі 2 555 000,00 грн боргу за фінансовою аграрною розпискою від 28.01.2022 № 117, яка підтверджується долученими належним чином завіреними копіями Фінансової розписки від 28.01.2022, Вимоги про усунення порушення та виконання зобов'язання №1/ар від 09.05.2023, Довідки (листа) №2032 від 15.05.2023.
Крім цього, 30.07.2024 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Білика О.А. надійшла заява (вх.№05-06/975/24) про надання згоди на участь у справі про банкрутство Фермерського господарства "Золотий Жайвір".
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" та призначено підготовче засідання у справі № 924/700/24 на 12.08.2024 о 14:30 год.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024:
- відкрито провадження у справі № 924/700/24 про банкрутство Фермерського господарства "Золотий Жайвір";
- визнано вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" в розмірі 2 555 000,00 грн основного боргу, а також 30 280,00 грн судового збору;
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;
- введено процедуру розпорядження майном боржника, на строк, визначений ч. 6 ст. 95 КУзПБ;
- призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Білика О.А.;
- встановлено арбітражному керуючому Білику О.А. оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором) на депозитний рахунок Господарського суду Хмельницької області;
- вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави;
- зобов'язано розпорядника майна арбітражного керуючого Білика О.А. не пізніше 16.10.2024 подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника) а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів; письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку ч.3 ст.44 КУзПБ); не пізніше 21.10.2024 скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду; провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість не пізніше 16.10.2024 та до 21.10.2024 подати господарському суду результати проведеної інвентаризації майна боржника з копіями інвентаризаційних відомостей, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства; вжити заходи щодо виконання розпорядником майна передбачених КУзПБ своїх обов'язків, докази чого надати суду; провести аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного становища та його становища на ринках та надати господарському суду письмовий звіт; не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують.
- попереднє засідання у справі призначено на 04.11.2024 о 10:30 год. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07.10.2024).
06.09.2024 з метою виявлення усіх кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, суд, за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Золотий Жайвір" на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 73983.
12.11.2024 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла заява Фермерського господарства "Агро Остап'є" з кредиторськими вимогами до боржника у справі про банкрутство в розмірі 41 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.11.2024 заяву Фермерського господарства "Агро Остап'є" з грошовими вимогами до боржника загалом в розмір 41 000,00 грн заборгованості та 6056,00 грн судового збору у даній справі прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.12.2024 о 11:40 год.
02.12.2024 до Господарського суду Хмельницької області від розпорядника майна арбітражного керуючого Білика О.А. надійшло клопотання (вх.№ 05-22/8252/24), в якому просить суд припинити повноваження голови Фермерського господарства "Золотий Жайвір" Дацківа В.П., покласти на арбітражного керуючого - розпорядника майна Фермерського господарства "Золотий Жайвір" Білика О.А. повноваження керівника Фермерського Господарства "Золотий Жайвір".
В обґрунтування поданого клопотання арбітражний керуючий зазначає, що ним неодноразово здійснювались звернення до керівника боржника із запитами щодо надання інформації та документів, необхідних для проведення інвентаризації майна, аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, а також забезпечення можливості проведення відповідної інвентаризації, однак відповіді на вказані запити отримано не було, при цьому, за його твердженням, боржник не здійснює господарської діяльності за місцезнаходженням, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а за такою адресою фактично розташований санаторій "Райдуга", у зв'язку з чим бездіяльність керівника боржника, на думку арбітражного керуючого, перешкоджає проведенню інвентаризації майна, здійсненню аналізу фінансово-господарського стану боржника та належному виконанню покладених на нього обов'язків розпорядника майна, що, у свою чергу, унеможливлює досягнення мети процедури розпорядження майном.
12.12.2024 до Господарського суду Хмельницької області від представника ініціюючого кредитора надійшли письмові пояснення щодо клопотання арбітражного керуючого Білика О.А. (вх.№05-22/8512/24), в яких останній, посилаючись на невжиття керівником боржника заходів щодо проведення інвентаризації майна, що, на його думку, свідчить про створення перешкод у здійсненні повноважень розпорядника майна та може вказувати на невиконання обов'язку щодо забезпечення збереження майна боржника, просить суд задоволити клопотання про припинення повноважень голови Фермерського господарства "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 .
Крім того, ініціюючим кредитором подано заперечення щодо заяв із кредиторськими вимогами ОСОБА_2 , ФГ "Калина-2008" та ОСОБА_3 , у зв'язку з чим судом витребувано додаткові докази від боржника та кредиторів. Водночас боржник у заяві від 02.12.2024 (вх. №05-22/8351/24 від 04.12.2024) обмежився поданням актів звірки та зазначив про відсутність інших взаємовідносин.
Разом із тим, матеріали виконавчих проваджень, надані приватним виконавцем, зокрема банківські виписки за період 01.01.2023-31.07.2024, а також податкова звітність боржника за 2022-2024 роки свідчать про інше, а саме: встановлено надання боржником ФГ "Калина-2008" поворотної фінансової допомоги (зокрема 9 000 000,00 грн за договором від 03.06.2024), наявність заборгованості цього господарства перед боржником у сумі 9 782 450,00 грн, зняття готівкових коштів на 3 807 100,00 грн, а також здійснення господарських операцій, відображених у податковій звітності. За таких обставин, дії керівника боржника, на думку ініціюючого кредитора, свідчать про подання недостовірної та неповної інформації щодо взаємовідносин із кредиторами, що ускладнює належний розгляд заяв із кредиторськими вимогами.
24.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника боржника надійшла заява (вх. №05-06/1651/24) про відсторонення арбітражного керуючого Білика О.А. від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 924/700/24.
В обґрунтування заяви зазначено, що станом на 23.12.2024 арбітражним керуючим не подано до суду реєстру вимог кредиторів, не визначено вартість майна боржника, а інвентаризація майна фактично не проведена, що підтверджується поданням нульових інвентаризаційних відомостей та відсутністю виїзду за місцем здійснення господарської діяльності боржника. При цьому, незважаючи на протокольну ухвалу суду від 04.11.2024, арбітражним керуючим не уточнено подане клопотання про витребування документів та не подано клопотання про продовження строку інвентаризації, натомість подано нове клопотання щодо документів, які раніше не витребовувалися. Крім того, попри сплив понад трьох місяців з моменту відкриття провадження у справі, арбітражним керуючим не подано жодного звіту про здійснену діяльність, хоча такий обов'язок був покладений судом. На думку боржника, наведені обставини свідчать про неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків, що відповідно до п.1 ч.4 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства є підставою для його відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна.
Крім того, до заяви ініціюючого кредитора було додано заяву арбітражного керуючого Білика О.А. про відсутність заінтересованості та конфлікту інтересів відповідно до ч.3 ст.28 КУзПБ. Водночас зазначені твердження спростовуються умовами договору №2 від 25.07.2024, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "Суффле Агро Україна", копію якого долучено до матеріалів справи.
Зокрема, відповідно до умов зазначеного договору арбітражний керуючий зобов'язався здійснювати супровід процедур банкрутства ФГ "Золотий Жайвір" та діяти з урахуванням інтересів замовника - ТОВ "Суффле Агро Україна", інформувати його про обставини справи та надавати необхідні документи, що свідчить про наявність договірних відносин і, як наслідок, ставить під сумнів відсутність потенційного конфлікту інтересів.
Боржник зазначає, що укладення арбітражним керуючим Біликом О.А. договору від 25.07.2024 із ТОВ "Суффле Агро Україна" свідчить про його заінтересованість у справі та наявність потенційного конфлікту інтересів, у зв'язку з чим подані ним до суду відомості про їх відсутність є недостовірними, що відповідно до п.3 ч.4 ст.28 КУзПБ є підставою для його відсторонення.
Крім того, за твердженням боржника, подані арбітражним керуючим 12.12.2024 аналізи фінансово-господарського стану та ознак неплатоспроможності ґрунтуються на недостовірних і перекручених даних, що в сукупності свідчить про неналежне виконання ним обов'язків, зловживання процесуальними правами та вчинення дій всупереч інтересам боржника, що відповідно до п.п.1-3, 6 ч.4 ст.28 КУзПБ є підставою для його відсторонення від виконання повноважень у справі.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції в судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.01.2025, серед іншого, задоволено клопотання розпорядника майна - арбітражного керуючого Білика О.А. (вх. №05-06/1438/24 від 12.11.2024) та продовжено встановлений ухвалою суду від 06.09.2024 строк для проведення інвентаризації майна боржника до 20.03.2025 (включно).
Місцевий господарський суд, розглянувши 04.06.2025 клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Білика О.А. про відсторонення керівника боржника та клопотання ФГ "Золотий Жайвір" про відсторонення арбітражного керуючого Білика О.А. від виконання повноважень розпорядника майна, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Білика О.А. про відсторонення керівника боржника, відповідно у відмові в задоволенні клопотання ФГ "Золотий Жайвір" про відсторонення арбітражного керуючого Білика О.А. від виконання повноважень розпорядника майна.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 КУзПБ, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
За змістом ст.1 КУзПБ розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб; отримувати інформацію з державних реєстрів.
Арбітражний керуючий зобов'язаний, зокрема: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; подавати відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), та про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), до закритої частини якого забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, інвесторів, а також поточних кредиторів (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника), та забезпечувати оновлення такої інформації в порядку та строки, визначені державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до ч.8 ст.12 КУзПБ, під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.
Згідно з ч.3 ст.44 КУзПБ, розпорядник майна зобов'язаний, зокрема:
- розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
- вести реєстр вимог кредиторів;
- повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
- вживати заходів для захисту майна боржника;
- проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;
- повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника;
- скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
- подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
- надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
- не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
- за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
- виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Водночас, згідно з ч.ч. 10-11 ст. 44 КУзПБ, розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Відтак, суд звертає увагу, що взаємодія між розпорядником майна та керівником боржника в частині виконання заходів, передбачених статтею 44 КУзПБ, є необхідною, оскільки неналежне проведення процедури розпорядження майном боржника безпосередньо впливає на якість проведення наступних процедур у справі про банкрутство, тобто призводить до заниженого показника позитивних результатів від проведення процедури банкрутства або, взагалі, до відсутності позитивних результатів.
Згідно з ч.2 ст.40 КУзПБ, у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання виконавчим органом боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження виконавчого органу боржника та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна.
Про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу, яка є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до ч.3 ст.40 КУзПБ, з дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень виконавчого органу боржника відповідні посадові особи боржника, повноваження яких припинені ухвалою господарського суду, зобов'язані протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи боржника несуть відповідальність за збитки, завдані боржнику або кредиторам таким ухиленням.
Припинення повноважень керівника боржника за ухвалою суду на підставі ч.2 ст.40 КУзПБ можливе лише у випадку, коли вчинення вказаних дій підтверджується відповідними доказами. При цьому підставою для припинення повноважень керівника боржника може бути, зокрема, перешкоджання керівником виконанню повноважень розпорядника майна та вчинення дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, що передбачає здійснення лише умисних дій керівником боржника, спрямованих на досягнення відповідного протиправного результату, що виключається у разі неможливості надання інформації та документів на вимогу арбітражного керуючого з поважних причин. Наявність відповідних підстав для припинення повноважень керівника боржника повинна довести особа, яка заявляє відповідне клопотання. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 09.11.2022 у справі № 910/6210/20.
Тобто, як вбачається зі змісту вищенаведених норм чинного законодавства припинення повноважень керівника боржника за ухвалою суду на підставі ч.2 ст.40 КУзПБ є винятковим заходом, який вживається за обставин доведеності факту вчинення керівником боржника відповідних умисних дій.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.
Як вбачається зі ст. 9.1 Статуту Фермерського господарства "Золотий Жайвір", управління господарством здійснюється одноособово головою, який одночасно є його засновником, а відтак саме він виконує функції виконавчого органу (керівника) господарства, що покладає на нього повну відповідальність за організацію діяльності господарства, виконання обов'язків перед кредиторами та забезпечення збереження активів підприємства.
Водночас слід зауважити, що відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку самостійно застосувати норми права, які фактично підлягають застосуванню. Такий підхід прямо закріплений у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 83).
Більше того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (провадження № 12-15гс19, пункт 7.43) зазначила, що якщо під час розгляду справи суд встановлює, що учасники процесу, обґрунтовуючи свої вимоги або заперечення, послалися не на ті норми права, які регулюють відповідні правовідносини, суд зобов'язаний самостійно здійснити їх правильну правову кваліфікацію та застосувати саме ті норми матеріального і процесуального права, які є релевантними для вирішення спору.
Враховуючи викладене та незважаючи на посилання арбітражного керуючого у клопотанні на ч.12 ст.44 КУзПБ, яка на момент розгляду справи втратила чинність, місцевий суд, виходячи з вимог чинного законодавства та конкретних обставин справи, правильно застосував нову норму, а саме ч.2 ст.40 КУзПБ і, водночас, обґрунтовано визначив, що виконавчим органом у даному випадку є голова господарства, тим самим давши логічну та послідовну оцінку визначеному колу питань.
У той же час, з поданого до Господарського суду Хмельницької області клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Білика О.А. вбачається те, що останнім вживались усі передбачені законом необхідні заходи, спрямовані на отримання від керівника та власника боржника Фермерського господарства "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 інформації та документів, без яких виконання повноважень у процедурі банкрутства є об'єктивно неможливим.
Зокрема, арбітражним керуючим рекомендованими листами з описом вкладення від 12.09.2024 № 02-06/54, від 16.09.2024 № 02-06/55, від 09.10.2024 № 02-06/66 та від 11.10.2024 № 02-06/69 неодноразово направлялись вимоги щодо надання інформації про наявне майно боржника, його місцезнаходження, балансову вартість, а також довідок про розмір активів, дебіторської і кредиторської заборгованості, кількість працівників та розмір заборгованості із заробітної плати.
Попри очевидний обов'язок співпраці з арбітражним керуючим, запитувана інформація та документи у встановленому законом порядку розпоряднику майна надані не були.
При цьому, на листи від 09.10.2024 № 02-06/66 та від 11.10.2024 № 02-06/69 керівником боржника надано формальні відповіді, в яких фактично відмовлено у виконанні законних вимог арбітражного керуючого з посиланням на нібито відсутність на копії ухвали Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 обов'язкових реквізитів, зокрема підпису судді та відтиску печатки суду, що, на його думку, унеможливлює надання інформації та документів, а до одного з листів така ухвала взагалі не додавалась.
Колегія суддів наголошує, що наведені доводи є очевидно надуманими та спрямованими виключно на уникнення виконання обов'язків, покладених на керівника боржника ухвалою суду, оскільки чинне процесуальне законодавство не ставить виконання судового рішення у залежність від суб'єктивної оцінки його законності чи формальних ознак стороною у справі.
Більше того, у зазначених відповідях керівник боржника прямо вказує на те, що вважає ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 незаконною та такою, що оскаржується в апеляційному порядку, фактично ототожнюючи подання апеляційної скарги з обов'язком не виконувати судове рішення.
Суд бере до уваги, що такий підхід є грубим порушенням принципу обов'язковості судових рішень та свідчить про свідоме ігнорування процесуальних обов'язків.
Водночас ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 у справі №924/700/24 боржника прямо та безумовно зобов'язано надати розпоряднику майна на його вимогу всі необхідні документи для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на відповідних ринках, відтак встановлені обставини беззаперечно свідчать про те, що керівник Фермерського господарства "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 свідомо, умисно та системно не виконує вимоги суду, чим допускає протиправну бездіяльність.
Факт ненадання запитуваної інформації та документів свідчить не лише про пасивну поведінку, а про активне створення перешкод діяльності розпорядника майна, що полягає, зокрема, у приховуванні документів, необхідних для аналізу фінансово-господарського стану підприємства, а також у недопущенні до проведення інвентаризації майна боржника, у зв'язку із чим розпорядник майна фактично позбавлений можливості виконувати покладені на нього повноваження, визначені ч.3 ст.44 КУзПБ, що унеможливлює досягнення цілей процедури банкрутства.
Разом з тим, як зазначено у клопотанні арбітражного керуючого, за боржником відповідно до отриманих документів обліковується значний обсяг активів, зокрема: незавершені капітальні інвестиції у розмірі 48 15,8 тис. грн, основні засоби - 1309,6 тис. грн, запаси - 37 314,98 тис. грн, дебіторська заборгованість - 5 993,5 тис. грн, інша поточна дебіторська заборгованість - 174,2 тис. грн, транспортні засоби та сільськогосподарська техніка, а також земельні ділянки загальною площею 778,65 га, що перебувають у користуванні.
Водночас керівником боржника не надано відомостей щодо місцезнаходження зібраного врожаю, його обсягу та подальшого використання. З огляду на наявність у користуванні боржника значної площі земельних ділянок, така інформація має об'єктивно існувати та перебувати у розпорядженні керівника, відтак ненадання зазначених відомостей унеможливлює повне встановлення складу активів боржника, перешкоджає проведенню їх інвентаризації та належному аналізу фінансово-господарського стану підприємства, що має істотне значення для здійснення процедури банкрутства.
За таких обставин відсутність інформації про місцезнаходження врожаю створює обґрунтовані сумніви щодо належного збереження активів боржника та може свідчити про ризик їх приховування, відчуження або втрати поза контролем процедури банкрутства.
Разом з тим, у ході розгляду справи місцевим судом встановлено, що боржником надано недостовірну та неповну інформацію щодо належного йому майна, зокрема приховано факт наявності двох зареєстрованих транспортних засобів марки TOYOTA, що свідчить про свідоме викривлення відомостей про наявні активи.
Крім того, заявлена боржником наявність шести одиниць сільськогосподарської техніки не підтвердилася даними відповідних органів державної реєстрації, що вказує на невідповідність поданої інформації об'єктивним даним та ставить під сумнів її достовірність у цілому.
Також боржником не надано жодних відомостей щодо вартості зазначеного рухомого майна, що свідчить про відсутність належного бухгалтерського обліку, правовстановлюючих документів на його придбання або їх умисне ненадання, що у своїй сукупності підтверджує факт подання суду недостовірної інформації та приховування істотних обставин, які мають значення для проведення процедури банкрутства.
Системний характер невиконання судових рішень, надання взаємовиключної та недостовірної інформації, а також послідовне створення перешкод діяльності арбітражного керуючого свідчать про недобросовісну поведінку керівника боржника та зловживання процесуальними правами.
Колегія суддів, враховуючи встановлені факти системного невиконання боржником обов'язків, надання недостовірної інформації та створення перешкод діяльності розпорядника майна, дійшла висновку, що подальше перебування ОСОБА_1 на посаді керівника боржника створювало б реальну загрозу порушення прав кредиторів, втрати або приховування активів та фактичного блокування процедури банкрутства, а також, зважаючи на обмеженість строків процедури, нагальну необхідність аналізу фінансово-господарського стану боржника, забезпечення збереження його активів та проведення їх інвентаризації, погоджується з висновком суду першої інстанції, визнаючи відсторонення керівника боржника законним, обґрунтованим та таким, що відповідає завданням і цілям процедури банкрутства.
Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи скаржника щодо неправильного, за його тверженням, застосування місцевим судом на момент розгляду справи чинної норми, а саме ч. 2 ст. 40 КУзПБ та щодо відсутності обґрунтованих підстав для відсторонення керівника боржника, є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження при розгляді справи та, відповідно, не можуть бути прийняті до уваги при ухваленні рішення, а відтак, підлягають відхиленню як такі, що не спростовують правомірність дій суду першої інстанції.
Стосовно клопотання боржника (вх.№05-06/1651/24 від 24.12.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Білика О.А. від виконання повноважень розпорядника майна суд зазначає таке.
Арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності (ч.1 ст.10 КУзПБ). Вимоги до арбітражного керуючого визначені положеннями статті 11 КУзПБ.
Права та обов'язки арбітражного керуючого під час виконання відповідних повноважень, зокрема, розпорядника майна, визначені у статті 12 КУзПБ.
Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб'єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.
Відповідно до абз.1 ч.4 ст.28 КУзПБ, арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі:
1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого;
2) зловживання правами арбітражного керуючого;
3) подання до суду неправдивих відомостей;
4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом;
5) припинення діяльності арбітражного керуючого;
6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів (абз.2 ч.4 ст.28 КУзПБ).
Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав (абз.4 ч.4 ст.28 КУзПБ).
За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень (абз.6 ч.4 ст.28 КУзПБ).
Таким чином законодавцем визначено три випадки (і відповідні їм підстави) відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень:
- за заявою самого арбітражного керуючого - абз.1 ч.4 ст.28 КУзПБ;
- за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі - абз.2 ч.4 ст.28 КУзПБ;
- за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав - абз.4 ч.4 ст.28 КУзПБ.
Одним з випадків відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень є відсторонення за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі.
Такі підстави визначені пунктами 1) - 6) абз.2 ч.4 ст.28 КУзПБ та пов'язані із встановленням у різній формі фактів невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків, або існування обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.12 КУзПБ, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), а відповідно до ч.1 ст.13 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.
Суд зауважує, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов'язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17).
Тому, під час розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого у справі з підстав, встановлених пунктами 1) - 6) абз.2 ч.4 ст.28 КУзПБ, господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з'ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов'язків, чи встановити інші обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, а також встановити обставини, вказані у п.135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, в залежності від чого ухвалити відповідне рішення.
Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1) - 6) абз.2 ч.4 ст.28 КУзПБ має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов'язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.
Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності, суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.
Як вже зазначалося вище, обсяг повноважень та обов'язків розпорядника майна визначений ч.3 ст.44 КУзПБ та який кореспондується з положеннями ч.2 ст.12 КУзПБ, у своїй сукупності формують належний нормативний орієнтир для здійснення ним відповідних процесуальних дій у межах процедури банкрутства.
Слід зазначити, що обов'язок розпорядника майна з проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника реалізується шляхом подання результатів такого аналізу до господарського суду у відповідний строк.
Колегія суддів, перевіривши доводи заявника, викладені у клопотанні, зокрема щодо неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого Білика О.А., подання до суду неправдивих відомостей та наявності конфлікту інтересів у даній справі, погоджується з висновками суду першої інстанції про їх необґрунтованість з огляду на таке.
Так, аналізуючи доводи представника боржника щодо неналежного виконання розпорядником майна своїх повноважень, які, за твердженням заявника, полягали у непроведенні інвентаризації у встановлений судом строк, невизначенні вартості майна боржника та неподанні до суду реєстру вимог кредиторів, колегія суддів враховує встановлені під час розгляду справи обставини відсутності належної взаємодії керівника боржника з розпорядником майна.
Зазначені обставини були належним чином оцінені судом першої інстанції як такі, що свідчать про створення керівником боржника перешкод у здійсненні розпорядником майна своїх повноважень, що, у свою чергу, об'єктивно вплинуло на можливість своєчасного проведення інвентаризації майна та визначення його вартості, а відтак не можуть розцінюватися як наслідок неналежного виконання обов'язків арбітражним керуючим.
Щодо доводів заявника про неподання до суду реєстру вимог кредиторів станом на дату звернення із заявою, колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.47 КУзПБ, відповідно до яких розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів та черговість задоволення кожної вимоги.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, станом на дату звернення заявника із відповідним клопотанням попереднє засідання у даній справі не було завершене, а заявлені грошові вимоги кредиторів не розглянуті, у зв'язку з чим обов'язок щодо формування та подання реєстру вимог кредиторів у розпорядника майна ще не настав.
Доводи боржника про наявність у арбітражного керуючого Білика О.А. потенційного конфлікту інтересів та подання ним недостовірних відомостей, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Сам по собі факт укладення договору № 2 від 25.07.2024 з ініціюючим кредитором - ТОВ "Суффле Агро Україна", який передбачає оплату послуг арбітражного керуючого та загальні умови взаємодії сторін, з урахуванням спеціального регулювання, встановленого пунктом 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, не свідчить про наявність у такого арбітражного керуючого приватного інтересу у розумінні Закону України "Про запобігання корупції" та не є безумовною підставою для висновку про існування реального чи потенційного конфлікту інтересів.
При цьому, аналіз наведених скаржником положень договору, зокрема щодо обов'язку діяти з урахуванням інтересів замовника, не може тлумачитися відокремлено від імперативних приписів Кодексу України з процедур банкрутства, якими визначено правовий статус арбітражного керуючого як незалежного учасника провадження у справі про банкрутство, зобов'язаного діяти добросовісно, розумно та в інтересах усіх кредиторів і боржника, а не окремого з них, відтак, зазначені умови договору не змінюють правової природи повноважень арбітражного керуючого та не можуть свідчити про його упередженість.
Так, зокрема у постанові від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19 Верховний суд виснував, що усунення арбітражного керуючого має бути обґрунтоване та підкріплене належними доказами, які достовірно встановлюють наявність порушень або інших обставин, що суттєво унеможливлюють виконання повноважень і суди нижчих інстанцій не повинні обмежуватися припущеннями чи формальними тезами.
Резюмуючи викладене та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів неналежного виконання повноважень арбітражним керуючим Біликом О.А., так і відсутність доказів подання останнім до суду неправдивих відомостей, зважаючи на те, що наявність договору з ініціюючим кредитором сама по собі не свідчить про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів, суд першої інстанції дійшов умотивованого висновку про відсутність підстав для відсторонення арбітражного керуючого Білика О.А. від виконання повноважень розпорядника майна.
Оцінюючи доводи апелянта щодо невідповідності змісту скороченого та повного текстів оскаржуваної ухвали тексту ухвали, проголошеної в судовому засіданні 04.06.2025, колегія суддів, дослідивши відеозапис та проаналізувавши протокол судового засідання, констатує таке.
Перевіркою матеріалів справи та відтворенням технічного запису судового засідання встановлено, що проголошена судом першої інстанції скорочена ухвала за своєю правовою суттю, обсягом покладених зобов'язань та колом учасників повністю відповідає її письмовому тексту, а наявні розбіжності за своїм змістом є процесуальною деталізацією прийнятої ухвали, необхідною для забезпечення її чіткості та обов'язковості виконання.
Зокрема, твердження скаржника про помилковість зазначення в тексті ухвали присутності представника ініціюючого кредитора - адвоката Нечитайла Т.В. спростовуються матеріалами справи, оскільки вказаний представник брав участь у розгляді справи по суті, а його відсутність під час проголошення скороченого тексту оскаржуваної ухвали (після перерви) зафіксована безпосередньо в протоколі судового засідання, вказане не позбавляє останнього процесуального статусу учасника справи та не створює невідповідності судового рішення в розумінні ст. 233 ГПК України.
Щодо деталізації в письмовому тексті оскаржуваної ухвали прізвища, імені та по батькові як голови ФГ "Золотий жайвір" Дацківа В.П., так і арбітражного керуючого Білика О.А., їх персональних даних, а також конкретизації переліку майна (печаток, штампів, документації, матеріальних та інших цінностей), колегія суддів зазначає, що такі дії суду прямо випливають із вимог ст. 234 ГПК України та ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд зазначає, що судове рішення, як акт правосуддя, повинно бути визначеним та виконуваним, що неможливо без ідентифікації суб'єкта відповідальності, тоді як перехід від загального найменування посади до вказання персональних даних конкретної особи є належним процесуальним оформленням, що забезпечує реалізацію принципу юридичної визначеності, який є складовою верховенства права (ст.8 Конституції України).
При цьому, зміна послідовності слів чи уточнення обов'язку щодо передачі "бухгалтерської документації" замість загального формулювання "все інше" лише забезпечують чіткість виконання ухвали.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення (постанова Великої Палати Верховного суду від 28.11.2024 у справі № 990/162/23).
Разом з тим, Європейський суд з прав людини (рішення у справах "Шишков проти Болгарії", "Перез де Рада Каваніллес проти Іспанії"), наголошує, що суворі процесуальні правила не повинні перешкоджати сторонам у використанні доступних засобів правового захисту через надто формальне їх тлумачення.
Оскільки зміст скороченої ухвали, оголошеної 04.06.2025, за своїми правовими наслідками є тотожним її письмовому тексту, а встановлені розбіжності не змінили фактичного результату розгляду справи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність порушень норм процесуального права, які б могли слугувати підставою для скасування законного по суті судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Золотий жайвір" та заяву засновника Фермерського господарства "Золотий Жайвір" - ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року у справі №924/700/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складений "01" квітня 2026 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Саврій В.А.