31 березня 2026 року
м. Рівне
Справа № 565/783/25
Провадження № 22-ц/4815/473/26
Головуючий у Вараському міському суді
Рівненської області: суддя Зейкан І.Ю.
Рішення суду першої інстанції
ухвалено: 26 серпня 2025 року
у м. Вараш Рівненської області
без фіксування судового засідання
технічними звукозаписувальними засобами
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
за участі: учасники справи та їх представники в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка Михайла Дмитровича на рішення Вараського міського суду Рівненської області від 26 серпня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Вовковинецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області; про встановлення факту родинних відносин,
У квітні 2025 року в суд звернулася ОСОБА_2 з заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводилася рідною сестрою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , доводилася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рідною тіткою, залучивши до участі у справі Вовковинецьку селищну раду Хмельницького району Хмельницької області як заінтересовану особу.
Мотивуючи заяву, нею вказувалося, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка - ОСОБА_4 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 . Після смерті тітки відкрилася спадщина, яка складається із права на земельну частку розміром 3,0 умовних кадастрових гектари, що знаходиться на території колишньої Гришковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
В грудні 2024 року при отриманні орендної плати за земельні ділянки, які успадкувала у зв'язку зі смертю свого батька - ОСОБА_5 , їй стало відомо, що спадщину після смерті ОСОБА_4 ніхто не прийняв, проте земельна частка (пай) була виділена.
З цього приводу вона звернулась до приватного нотаріуса Деражнянського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_6 . Янцаловською їй було роз?яснено, що оскільки спадкова справа до майна ОСОБА_4 не заводилась, а вона є спадкоємцем третьої черги до майна померлої, тому може претендувати на майно тітки відповідно до ст. 1263 ЦК України як спадкоємець третьої черги за законом.
Оскільки її батько і спадкодавець - ОСОБА_4 є рідними братом та сестрою, тому вона є племінницею померлої. Через втрату свідоцтва про народження тітки та відсутність актового запису про народження ОСОБА_4 в обласному архіві змушена звернутись до суду для встановлення факту відповідних родинних відносин.
При підготовці документів до суду їй стало відомо про неприйняття спадщини після смерті тітки - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті вона проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 . Спадщина після ОСОБА_3 складається із права на земельну частку (пай) розміром 3,0 умовних кадастрових гектари.
На день смерті ОСОБА_3 у одному житловому приміщенні була зареєстрована та проживала ОСОБА_4 , а тому вона вважається такою, що прийняла спадщину. На підставі наведеного нотаріусом рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин між спадкодавцем і нею.
Вважає, що встановлення факту, що має юридичне значення, породжує для неї правові наслідки, адже є спадкоємцем майна тітки.
Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 26 серпня 2025 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводилася рідною сестрою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , доводилася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рідною тіткою.
У поданій через свого представника - адвоката Бойка М.Д. апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у вирішенні судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки як особи, яка не брала участі у справі, і призвело до неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати, закривши провадження у справі.
Обґрунтовуючи її, зазначалося про те, що спадкодавець ОСОБА_4 і її сестра - ОСОБА_3 є двоюрідними бабами рідної баби ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , яка, в свою чергу, є матір'ю її батька - ОСОБА_8 .
Вважає, що ОСОБА_2 не має родинних зв'язків із цими особами, а своїми діями увела в оману Вараський міський суд з метою заволодіння спадковим майном, використавши подібність записів про батьківство ОСОБА_9 у витязі про народження свого батька - ОСОБА_5 .
Внаслідок ненадання ОСОБА_2 суду повної і об'єктивної інформації про родинні стосунки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та інших членів їх сім'ї судом недостатньо з'ясовані обставини справи щодо сімейних зв'язків осіб, пов'язаних із ОСОБА_2 та іншими особами.
Додатково вказувалося про спростування родинних відносин ОСОБА_2 зі спадкодавцями, оскільки ОСОБА_3 у сім'ї ОСОБА_9 із ОСОБА_10 була першою дитиною, але другою дитиною у батька, в якого була ще одна дитина від попереднього шлюбу. Цією дитиною була ОСОБА_11 , 1920 року народження. Отже, ОСОБА_9 мав шестеро дітей і жодного відношення до ОСОБА_12 - батька ОСОБА_2 і до неї самої не має.
З цими фактами обізнана і ОСОБА_2 , яка не бажала залучати ОСОБА_1 до участі у справі. Разом з тим 09 липня 2025 року нею ж як заінтересованою особою подано клопотання до Хмельницького міськрайонного суду про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у зв'язку з наявністю спору про право, що було задоволено судом 09 липня 2025 року.
У поданому відзиві ОСОБА_2 , вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою закрити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Гришки Деражнянського району Хмельницької області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 21 жовтня 1999 року Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області.
Посвідкою про народження № НОМЕР_2 , виданою Гришковецькою сільською радою Кам'янець-Подільської області 12 квітня 1939 року (актовий запис №2), та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим Хомутовською сільською радою Іркутського району Іркутської області 24 січня 1978 року (актовий запис №8), встановлено, що прізвище ОСОБА_2 до реєстрації 24 січня 1978 року шлюбу було " ОСОБА_13 ".
У зазначеній посвідці про народження № НОМЕР_2 вказано, що батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_5 , а матір'ю - ОСОБА_14 .
У своїй заяві ОСОБА_2 зазначала, що вона знаходиться у родинних відносинах із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , через те, що її батько - ОСОБА_5 є їх рідним братом. Тобто вона є племінницею ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .
Так, відповідно до витягу №00049292167 від 07 лютого 2025 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження батьком ОСОБА_5 , 1914 року народження, є ОСОБА_9 , а матір'ю - ОСОБА_15 .
З архівної довідки Державного архіву Хмельницької області від 18 березня 2025 року №М-701 видно, що батьками ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Гришки Держанянського району, є ОСОБА_9 (батько), а матір'ю - ОСОБА_10 .
Змістом погосподарської книги (особистий рахунок № 78) встановлено, що головою сім'ї є ОСОБА_9 , а до складу його сім'ї входять дочки - ОСОБА_3 , 1924 року народження, та ОСОБА_4 , 1935 року народження.
З довідки Вовковинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області від 26 березня 2025 року №50 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка була зареєстрована та постійно проживала у АДРЕСА_1 , і на день її смерті за цією ж адресою проживала її сестра - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 01 квітня 2004 року Гришковецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області, і довідками Вовковинецької селищної ради Хмельницької області від 26 березня 2025 року за №№49, 50 стверджується, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При зверненні до суду ОСОБА_2 звертала увагу, що після смерті обох тіток залишилась спадщина, яка складається із права кожної зі спадкодавців на земельну частку розміром 3,0 умовних кадастрових гектари, що знаходяться на території колишньої Гришковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, адже вони включені в список членів колгоспу та на їх ім'я видано сертифікати на право на земельну частку (пай).
Зважаючи на наведені обставини і на те, що ОСОБА_2 наполягала, що встановлення фактів, які мають юридичне значення, їй необхідне з метою прийняття спадщини як спадкоємцю третьої черги за законом, суд дійшов висновку про задоволення її заяви.
Разом з тим ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, вважаючи, що цим судовим рішенням вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки як спадкоємця третьої черги за законом.
Зауважувала, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідними сестрами її рідної баби - ОСОБА_7 , яка, в свою чергу, є матір'ю її батька - ОСОБА_8 . Тому вона є спадкоємцем третьої черги за законом після їх смерті за правом представлення після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , і якому належало право спадкування майна ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , яке перейшло до нього від його матері і сестри спадкодавців - ОСОБА_16 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Приходячи до переконання про часткове задоволення апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги, що наведені ОСОБА_1 обставини, на які вона покликається як на вирішення судом питання про її права та інтереси, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі № 910/5079/23 зроблено висновок, що право на оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, виникає лише у випадку, якщо суд безпосередньо вирішив питання про її права, інтереси та/або обов'язки, що має підтверджуватися висновками в мотивувальній частині або прямою вказівкою в резолютивній частині рішення. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору, включаючи потенційний вплив рішення на права особи, не є підставою для такого оскарження.
При цьому наголошено, що судове рішення у приватноправовому спорі діє inter partes (тобто з правовим ефектом тільки для сторін у справі). Судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі в цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає прав чи обов'язків інших осіб.
Окрім того, з висновків Верховного Суду, що висловлені ним у постановах від 21 вересня 2018 року у справі №909/68/18, від 18 грудня 2018 року у справі №911/1316/17 та від 30 липня 2019 року у справі №903/825/18, вбачається така правова позиція.
Згідно із ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких трьох критеріїв: 1.) вирішення судом питання про її право, 2.) інтерес, 3.) обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Разом з тим судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Як убачається, при вирішенні правовідносин суд першої інстанції увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.
Крім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 долучено до апеляційної скарги копію ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 липня 2025 року у справі №686/14836/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вовковинецька селищна рада і ОСОБА_2 ; про встановлення факту родинних відносин, якою зазначену заяву залишено без розгляду у зв'язку із існуванням спору про право (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128711734), а також копію постанови Хмельницького апеляційного суду від 02 вересня 2025 року у справі №686/14836/25, якою цю ухвалу суду першої інстанції залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130033458).
Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2025 року у справі №673/1016/25, копію якої також долучено до апеляційної скарги, прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вовковинецької селищної ради Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: ОСОБА_2 ; про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і встановлення родинних відносин (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130239634).
Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року у справі №673/1177/25 за позовом ОСОБА_2 до Вовковинецької селищної ради Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залучено ОСОБА_1 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Копію цього судового рішення теж долучено до апеляційної скарги (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132380535).
Тобто у справі №686/14836/25, яка розглядалася Хмельницьким міськрайонним судом, і у справах №673/1016/25 та №673/1177/25, які розглядаються Деражнянським районним судом Хмельницької області, що стосуються права на спадщину після смерті ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , беруть участь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При цьому як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 наполягають на тому, що встановлення факту родинних відносин їм необхідне з метою прийняття спадщини як спадкоємцями третьої - однакової для обох - черги за законом, тобто претендують на спадщину у рівних юридичних умовах на спадкування.
Проте до розгляду справи №565/783/25, за наслідками розгляду якої ухвалено оскаржуване рішення, ОСОБА_1 залучено не було, хоча при розгляді подібних справ іншими судами брали та беруть участь як вона, так і ОСОБА_2 .
Ці факти не були і не могли бути відомі суду попередньої інстанції, адже ОСОБА_2 про їх існування не повідомила, а ОСОБА_1 участі у справі не брала, а, отже, не могла повідомити суду про них. Тому саме з цих міркувань формальні вказівки та висновки щодо ОСОБА_1 в оскаржуваному рішенні відсутні, хоча судове рішення очевидно впливає на її цивільні права та інтереси при вирішенні правовідносин з приводу спадкування після смерті ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .
Так, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 638/4/19).
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
Підставою для прийняття постанови про відмову ОСОБА_2 у задоволенні заяви відповідно до пункту 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є ухвалення судом оскаржуваного рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка Михайла Дмитровича задовольнити частково.
Рішення Вараського міського суду Рівненської області від 26 серпня 2025 року скасувати.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа: Вовковинецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області; про встановлення факту родинних відносин.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: С.В.Боймиструк
Н.М.Ковальчук