Житомирський апеляційний суд
Справа №295/2313/25 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М.
Категорія 37 Доповідач Григорусь Н. Й.
31 березня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Григорусь Н.Й.,
суддів Панкеєвої В.А., Шевчук А.М.
секретаря
судового засідання Болейко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) у місті Житомирі цивільну справу № 295/2313/25 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу
за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»
на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 29 січня 2026 року, ухвалену під головуванням судді Семенцової Л.М. у м. Житомирі,
встановив:
17 лютого 2025 року Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» /надалі - Товариство/ звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14.05.2025 позов Товариства задоволено. Із Седляра на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» стягнуто 38 581,25 грн сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 24.10.2025 заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Козирєва І.М. про перегляд заочного рішення Богунського районного суду м.Житомира від 14.05.2025 задоволено. Вказане судове рішення скасовано, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 11-30 год. 23 грудня 2025 року.
23 грудня 2025 року розгляд справи відкладено на 12-30 год 29 січня 2026 року.
29 січня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Козирєв І.М. подав до суду клопотання про призначення у даній справі судової автотоварознавчої експертизи.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 29 січня 2026 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Землюку Вадиму Володимировичу.
На розгляд та вирішення експерта поставлено наступні питання:
- Яка сума матеріального збитку, заподіяна власнику транспортного засобу марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 30.04.2024?
- Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 30.04.2024?
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 .
На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
Не погодившись із ухвалою суду, Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що суд першої інстанції всупереч принципу змагальності, не оголосивши перерву в судовому засіданні, не надавши часу позивачу для ознайомлення із клопотанням про призначення судової експертизи, порушивши процесуальне право позивача на своєчасне подання заперечень, одразу постановив оскаржувану ухвалу, якою необґрунтовано задовільнив клопотання представника відповідача.
Так, доцільність поданого представником відповідача клопотання про призначення експертизи обґрунтовується однією причиною: оцінювач Матійко А.М. не є судовим експертом. Проте, жодною статтею Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не визначено, що Звіт про оцінку повинен бути складений судовими експертами, відповідно до Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз. Натомість, Звіт про оцінку, доданий до позовної заяви, складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 та оцінювачем ОСОБА_3 у повній відповідності до норм Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та норм Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092.
Зауважує, що за наявності низки державних експертних установ, представник відповідача намагається доручити проведення експертизи приватній особі, об'єктивність якої викликає сумніви у неупередженості та незалежності.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник апелянта Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» - адвокат Опанасюк Б.Ю. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його адвокат Козирєв І.М. апеляційну скаргу вважали необґрунтованою та в її задоволенні просили відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, доходить наступного висновку.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
За нормами ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Судова експертиза в цивільному процесі - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в цивільній справі, що перебуває у провадженні суду. Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті. Суд звертає увагу на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Вирішуючи питання про призначення у справі експертизи суд першої інстанції, не врахував вищенаведені вимоги закону та процесуальні права позивача, не надав правової оцінки наступним обставинам.
Матеріали справи не містять підтвердження щодо сповіщення позивача про час і місце судового розгляду справи, його повідомлення про надходження клопотання відповідача про призначення експертизи у даній справі, що позбавило можливості позивачу реалізувати свої процесуальні права та висловити думку з приводу доцільності призначення експертизи, запропонувати суду свої питання, експерта або ж експертну установу тощо.
Отже, суд залишив поза увагою також вимоги ч.ч. 1, 3, 5 ст. 103 та ч. 1 ст. 104 ЦПК України, якими врегульовано порядок призначення експертизи судом та зміст ухвали про призначення експертизи.
Відповідно до ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом повинна містити, зокрема мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу. Натомість, оскаржувана ухвала взагалі не містить переконливих мотивів необхідності проведення у справі судової автотоварознавчої експертизи за наявності Звіту №4186 про оцінку КТЗ «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , складеного сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 та оцінювачем ОСОБА_3 .
За вказаних обставин суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про наявність підстав для призначення у справі експертизи.
Допущені судом першої інстанції при вирішенні питання про призначення експертизи вищенаведені порушення вимог процесуального закону, призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З врахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду щодо заявленого клопотання про призначення експертизи.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» задовольнити частково.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 29 січня 2026 року скасувати.
Справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:
Повний текст постанови складено 31 березня 2026 року.