печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47246/25-ц
13 січня 2026 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Хайнацького Є.С.,
при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника заявника: не з'явився,
заінтересованої особи-1: не з'явився,
представника заінтересованої особи-2: не з'явився,
розглянувши у закритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю заінтересованих осіб, ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, -
Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - заявник, ГУ ДПС у Запорізькій області) звернулось до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, відносно платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - заінтересована особа-1, ПП ФО ОСОБА_1 ), у якій просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - заінтересована особа-2, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») розкрити заявнику інформацію, яка містить банківську таємницю, відносно ПП ФО ОСОБА_1 , а саме: надати інформацію в паперовому чи електронному вигляді про обсяг та обіг коштів по ПП ФО ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що ГУ ДПС у Запорізькій області 07.04.2022 року отримано інформацію від Державного реєстратора щодо припинення підприємницької ПП ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пл. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, пп. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), п. 2 ч. 1 ст. 13, п. 923 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (зі змінами) на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 22.08.2024 року № 1596- та направлень від 26.08.2024 року № 2413, № 2414, виданих ГУ ДПС у Запорізькій області, з 26.08.2024 року повинна була розпочатись документальна позапланова виїзна перевірка ППФО ОСОБА_1
Фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області 26-30.08.2024 р., здійснено виходи за податковою адресою платника: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою знаходився багатоповерховий будинок з під'їздом із домофоном, який був зачинений, на дзвінки ніхто не відповідав при повторному виході було здійснено декілька дзвінків до квартири АДРЕСА_2 , але двері ніхто не відчинив.
Відповідно до пп. 1.4.5 п. 1.4 Розділу І Наказу від 04.09.2020 року № 470 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» (із змінами), складено акт про неможливість проведення перевірки у зв?язку з відсутністю платника податків - фізичної особи за податковою адресою від 30.08.2024 року №2294/08-01-24-07/ НОМЕР_1 . Другий примірник акта та наказу на перевірку направлено ОСОБА_1 в порядку, передбаченому п. 2 ст. 42 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами) за податковою адресою (№ відправлення 6910415521829 від 02.09.2024 року).
До Головного управління національної поліції у Запорізькій області надіслано запит на встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою від 02.09.2024 pоку № 10198/5/08-01-24-07-08
30.10.2024 року Головне управління національної поліції у Запорізькій області листом 14155/47/02-2024 ( за вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.11.2025 року № 12638/5) повідомило, що за неодноразовими виходами працівників поліції за вказаною адресою двері квартири ніхто не відчиняв.
До Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради направлено запит від 28.07.2025 року № 33346/6/08-01-24-09-05 щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання ПП ФО ОСОБА_1
29.07.2025 року Департамент адміністративних послуг надіслав лист за № 06.4-02/02/2271 (за вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 07.08.2025 року № 43091/6) в якому вказано, що місце реєстрації платника податків не змінилось.
ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі пп. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами), з метою податкової інформації документального підтвердження направило запит «Про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки» до АТ «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ 14305909) від 26.06.2025 року № 30232/6/08-01-24-09-05.
АТ «Райффайзен Банк» надало відповідь листом від 08.07.2025 року № 81-15-9/8630 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 14.07.2025 року № 38914/6) про відмову у наданні інформації.
Згідно інформаційних даних ІКС «Податковий блок» ППФО ОСОБА_1 для проведення розрахунків використовував наступні банківські рахунки: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 (дата відкриття рахунків 24.12.2021).
У зв'язку з неможливістю розпочати документальну позапланову перевірку ППФО ОСОБА_2 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 05.12.2017 року по 07.04.2022 року з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства та з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось до суду для отримання рішення про надання банківськими установами інформації щодо обсягів та обіг коштів з зазначенням контрагентів по вищевказаних розрахункових рахунках підприємця за період з 24.12.2021 року по 07.04.2022 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження за заявою ГУ ДПС у Запорізькій області, за участю заінтересованих осіб, ОСОБА_1 , ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, та призначено судове засідання на 13.01.2026 року.
У судове засідання представник заявника не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином.
У судове засідання заінтересована особа-1 не з'явилась, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином.
У судове засідання представник заінтересованої особи-2 не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
На підставі ч. 2 ст. 349 ЦПК України, суд розглядає заяву за відсутності заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи її представників та представника банку, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Запорізькій області 07.04.2022 року було отримано інформацію від Державного реєстратора щодо припинення підприємницької діяльності платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 .
Порядок зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах визначено п. 11.18 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок 1588).
Згідно абзацу першого пп. 1, 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності
Згідно з п. 8 розділу IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 року №1162, процедури зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб - підприємців в органі ДПС розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток платника. До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників. Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску (фізичної особи - підприємця) передаються до державного реєстратора.
Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пл. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, пп. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами), п. 2 ч. 1 ст. 13, п. 923 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (зі змінами) на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 22.08.2024 року № 1596- та направлень від 26.08.2024 року № 2413, № 2414, виданих ГУ ДПС у Запорізькій області, з 26.08.2024 року повинна була розпочатись документальна позапланова виїзна перевірка ПП ФО ОСОБА_1
Фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області 26-30.08.2024 р., здійснено виходи за податковою адресою платника: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою знаходився багатоповерховий будинок з під'їздом із домофоном, який був зачинений, на дзвінки ніхто не відповідав при повторному виході було здійснено декілька дзвінків до квартири АДРЕСА_2 , але двері ніхто не відчинив.
ГУ ДПС у Запорізькій області складено акт про неможливість проведення перевірки у зв?язку з відсутністю платника податків - фізичної особи за податковою адресою від 30.08.2024 року №2294/08-01-24-07/ НОМЕР_1 .
Другий примірник акта та наказу на перевірку направлено ОСОБА_1 в порядку, передбаченому п. 2 ст. 42 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами) за податковою адресою (№ відправлення 6910415521829 від 02.09.2024 року).
ГУ ДПС у Запорізькій області надіслало до Головного управління національної поліції у Запорізькій області надіслано запит від 02.09.2024 pоку № 10198/5/08-01-24-07-08 на встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою.
30.10.2024 року Головне управління національної поліції у Запорізькій області листом 14155/47/02-2024 ( за вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.11.2025 року № 12638/5) повідомило, що за неодноразовими виходами працівників поліції за вказаною адресою двері квартири ніхто не відчиняв.
ГУ ДПС у Запорізькій області направлено запит від 28.07.2025 року № 33346/6/08-01-24-09-05 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання ПП ФО ОСОБА_1
29.07.2025 року Департамент адміністративних послуг надіслав лист за № 06.4-02/02/2271 (за вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 07.08.2025 року № 43091/6) в якому вказано, що місце реєстрації платника податків не змінилось.
ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі пп. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами), з метою податкової інформації документального підтвердження направило запит «Про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки» до АТ «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ 14305909) від 26.06.2025 року № 30232/6/08-01-24-09-05.
АТ «Райффайзен Банк» надало відповідь листом від 08.07.2025 року № 81-15-9/8630 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 14.07.2025 року № 38914/6) про відмову у наданні інформації.
Згідно інформаційних даних ІКС «Податковий блок» ППФО ОСОБА_1 для проведення розрахунків використовував наступні банківські рахунки: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 (дата відкриття рахунків 24.12.2021).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями пп. пп. 19-1.1.1, 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Як визначено у пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до п. 73.4 ст. 73 ПК України, інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачені пунктом 73.3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у пункті 12 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» № 10 від 30.09.2011 року, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 року у справі № 752/19172/18 та від 28.05.2020 року у справі № 761/13288/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Порядок розкриття банківської таємниці визначений ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Цією нормою визначено коло осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 62 Закону, підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: по-перше, письмовий запит або дозвіл власника інформації; по-друге, письмова вимога або рішення суду; по-третє, письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом і є вичерпним.
З аналізу зазначеної правової норми слідує, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність провести перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб'єктом господарської діяльності.
При цьому своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата податків та зборів (обов'язкових платежів) здійснюється шляхом проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, підстави та порядок яких визначені законом.
Саме по собі неподання в установлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об'єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №761/43384/16-ц.
Аналогічне положення закріплене у п. 75.1. ст. 75 ПК України, відповідно до якого, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно п. 81.1. ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Пунктами 4, 5 ст. 348 ЦПК України встановлено, що заява про розкриття банківської таємниці має містити, поміж іншого, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 року у справі № 752/18896/21 (провадження № 61-1578св23), від 13.06.2023 року у справі № 752/18344/21 (провадження № 61-12155св22), від 24.04.2023 року у справі № 752/30877/21 (провадження № 61-4688св23).
Отже, матеріали справи не містять доказів того, що ГУ ДПС у Запорізькій області здійснено всі заходи/процедури досудового отримання інформації, що містить банківську таємницю та не додано до заяви документального підтвердження обставин, на які посилається заявник, як на підставу своїх вимог, що суперечить положенням ст. 81 ЦПК України.
Так, до заяви не долучено доказів про звернення безпосередньо до ОСОБА_1 з запитом про надання необхідної інформації.
Окрім того, на підтвердження надсилання ОСОБА_1 актів та наказу про призначення перевірки надано тільки чек АТ «Укрпошта» з якого неможливо встановити що саме було направлено ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити чи ГУ ДПС у Запорізькій області здійснило необхідні дії для повідомлення ОСОБА_1 про проведення перевірки.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно Постанови Верховного Суду, від 26.10.2022 року у справі № 686/17917/21, розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.
За таких обставин суд вважає, що ГУ ДПС у Запорізькій області не вжито передбачених чинним законодавством способів реагування щодо ОСОБА_1 та не надано доказів на підтвердження неможливості вжити такі дії відповідно до способів реагування.
Відповідно до ч. 2 ст. 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ГУ ДПС у Запорізькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 19-1, 20, 73, 75, 77, 81 Податкового кодексу України, ст. 1076 Цивільного кодексу України, ст. ст. 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 2, 4, 19, 23, 76-81, 95, 263-265, 268, 272, 293, 294, 348, 349, 350, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені заяви Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю заінтересованих осіб, ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 13.01.2026 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ