Справа № 752/3883/26
Провадження № 2-з/752/63/26
31.03.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Ільніцької І.С.,
розглянувши заяву позивачів про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договорів купівлі-продажу
06.02.2026 ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 звернулися до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 з такими позовними вимогами:
- розірвати Договір купівлі-продажу будівельних матеріалів від 22.09.2020;
- розірвати Договір купівлі-продажу обладнання від 29.09.2020;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 292 020,53 гривень;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3 292 020,53 гривень.
26.03.2026 до суду від позивачів надійшла спільна заява про забезпечення позову, в якій позивачі просять суд:
1) накласти арешт на житловий будинок садибного типу № 25/1 (літера «А») по АДРЕСА_1 у місті Києві (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3058160880000);
2) накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:069:0015;
3) накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6524485000:05:001:0200;
4) накласти арешт на транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель ML 350, 2014 року випуску, VIN номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , колір сірий.
5) Заборонити відповідачу ОСОБА_3 , а також будь-яким іншим особам, які діють від його імені, в його інтересах або за його дорученням, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу у користування, переоформлення, перереєстрацію, поділ, виділ, зміну правового статусу або будь-яке інше обтяження зазначеного майна.
6) Заборонити відчуження, передачу третім особам, переміщення, приховування або будь-яке інше вибуття з володіння відповідача:
6.1.) будівельних матеріалів, що використані при будівництві об'єкта незавершеного будівництва загальною площею 593,8 кв.м, який розташований поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:069:0015, та які були предметом Договору купівлі-продажу від 22.09.2020;
6.2.) обладнання, що було предметом Договору купівлі-продажу обладнання від 29.09.2020, а саме, відповідно до Додатку №1 до Договору купівлі-продажу обладнання від 29.09.2020:
- камери відеоспостереження - 5 од.;
- шиномонтажний станок - 1 од.;
- станок для балансування колес - 1 од.;
- дископравний станок - 1 од.;
- стапель рихтовочний в комплекті - 1 од.;
- вулканізатор - 1 од.;
- пристрій для ремонту шин - 1 од.;
- точило - 1 од.;
- тиски - 1 од.;
- зажими до стапелю - 4 од.;
- підставки під авто - 3 од.;
- інфрокрасна сушильна лампа - 1 од.;
- воздушне приспособлення для накачки шин - 1 од.;
- газовий балон - 1 од.;
- теліжка слюсарна - 1 од.;
- пила ручна циркулярна - 1 од.;
- гідравлічний домкрат в ящику - 2 од.;
- прес - 1 од.;
- домкрат - 1 од.;
- камера для фарбування автомобілів - 1 од.;
- компресор - 1 од.;
- ресивер - 1 од.;
- компресор - 1 од.;
- тепловентилятор електричний - 1 од.;
- теліжки слюсарні - 5 од.;
- стелажі - 5 од.;
- підіймач для авто - 1 од.;
- підіймач для авто - 1 од.;
- спотер для ріхтовки - 1 од.;
- приладдя для фарбування авто - 2 од.;
- гідравлічний підіймач - 1 од.;
- гідравлічне приладдя для двигуна - 1 од.;
- приладдя для фарбування авто - 4 од.;
- апарат для сварки - 1 од.;
- пилосос - 1 од.;
- пилосос - 1 од.;
- пилосос - 1 од.;
- апарат високого тиску - 1 од.;
- апарат високого тиску - 1 од.;
- миючий пилосос - 1 од.;
- апарат високого тиску - 1 од.;
- апарат високого тиску - 1 од.;
- точило - 1 од.;
- шуруповерт - 1 од.;
- сварочний полуавтомат - 1 од.;
- гайковерт - 1 од.;
- шафа для підбору фарби з витяжкою - 1 од.;
- стенд з зразками - 1 од.;
- стойка для змішування фарби - 1 од.;
- стелажі - 6 од.;
- шафи для переодягання - 8 од.;
- булер'ян - 1 од.;
- булер'ян - 1 од.;
- бак на 100 л. - 1 од.;
- горілка для фарбувальної камери - 1 од.;
- комунікації для компресора - 1 од.;
- вентиляція для фарбувальної камери - 1 од.;
- щиток електричний - 1 од.;
- конвектори - 16 од.;
- стілець - 2 од.;
- тумба - 1 од.;
- стіл - 1 од.;
- диван - 1 од.;
- крісло - 1 од.;
- стіл - 1 од.;
- кутова полиця - 1 од.;
- шафа - 1 од.;
- шафа з полицями - 1 од.;
- сейф - 1 од.;
- комп'ютерна техніка (процесори, монітори, многофункціональні пристрої) - 6 од;
- кондиціонери з пультами - 2 од.;
- електронагрівач води - 1 од.;
- кулер - 1 од.;
- кулер - 1 од.;
- холодильник - 1 од.;
- пральна машинка - 1 од.;
- побутове обладнання санвузла - 5 од.;
- мікрохвильова піч - 1 од.;
- бойлер - 1 од.;
- мийка - 1 од.;
- стіл - 1 од.;
- вішалка для одягу - 1 од.;
- вішалка для одягу - 1 од.;
- крісло - 1 од.;
- крісло на колесах - 1 од.;
- стіл - 1 од.;
- лампа - 1 од.;
- сейф - 1 од.;
- побутове обладнання душової - 3 од.;
- автозапчастини нові, в т.ч. на KIA, HUNDAI, Ssang Yong - в асортиментів;
- охоронна система AJAX в повному комплекті - 1 од.
У зв'язку з розглядом іншим суддею, що не входить до складу суду заяви про відвід головуючого судді у відповідності до положень частини третьої статті 40 ЦПК України, та повернення матеріалів цивільної справи № 752/3883/26 до суду 30.03.2026, суд здійснює розгляд заяви про забезпечення позову 31.03.2026.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 22.09.2020 між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу (Договір-1), предметом якого є набуття позивачами прав на 50% будівельних матеріалів, з яких складається об'єкт незавершеного будівництва - станція технічного обслуговування автотранспорту (СТО), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
29.09.2020 між тими ж сторонами було укладено другий договір ( Договір-2), який є невід'ємно пов'язаним із Договором-1, оскільки його предметом стало обладнання, яке змонтоване в цьому ж об'єкті та не може використовуватись позивачами окремо від нього.
Таким чином, позивачі вказують, що у сукупності Договір-1 та Договір-2 утворюють єдиний господарський комплекс правовідносин, спрямований на спільне володіння, користування та подальше оформлення права власності на об'єкт СТО разом з
обладнанням.
Сторони домовились, що відповідач зобов'язується завершити будівництво гаражу та ввести його в експлуатацію не пізніше 15.08.2023, при цьому відповідач має здійснити реєстрацію права власності на об'єкт в обумовлених між сторонами частках.
Сторони домовилися, що відповідно до Договору - 2 до введення відповідачем в експлуатацію об'єкту (відповідно до умов Договору купівлі-продажу від 22.09.2020, вони спільно та в рівних частинах володіють та користуються вказаним обладнанням без будь-яких обмежень. Кожна із сторін має право вільно користуватись будь-яким обладнанням, перелік якого наведений в Додатку №1 до даного Договору, фото якого міститься в Додатку №2 до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.
Позивачі стверджують, що вони фактично профінансували створення об'єкта, сплативши: по 48 500 доларів США кожен за Договором-1 та по 10 000 доларів США кожен за Договором-2. Право власності на частки у будівельних матеріалах та обладнанні перейшло до позивачів з моменту підписання договорів та актів приймання- передачі;
Водночас відповідач взяв на себе чіткі зобов'язання: завершити будівництво; ввести об'єкт в експлуатацію; здійснити реєстрацію права власності з розподілом часток; виділити об'єкт у самостійний об'єкт нерухомості.
Як вказують позивачі станом на момент подання цієї заяви відповідач свої зобов'язання не виконав, оскільки на сьогодні об'єкт не введений в експлуатацію, право власності за позивачами не зареєстроване, а сам об'єкт не виділений в окремий об'єкт нерухомого майна. Внаслідок цього позивачі позбавлені можливості реалізувати належні їм права, а також виконати умови Договору від 29.09.2020 щодо визначення та поділу конкретного обладнання між сторонами.
Водночас під час подальшого з'ясування обставин позивачами у 2025 році було встановлено, що відповідач при укладенні договору повідомив недостовірну інформацію щодо правового статусу об'єкта та земельної ділянки, на якій він розташований.
Як було з'ясовано позивачами об'єкт не розташований на земельній ділянці відповідача з кадастровим номером: 8000000000:90:069:0015, як запевняв відповідач позивачів; відповідач ввів в оману позивачів, повідомивши, що об'єкт побудований на власній земельній ділянці, але як з'ясувалося пізніше, об'єкт розташований на захопленій відповідачем комунальній земельній ділянці, яка частково знаходиться в «червоних лініях»; відповідач не повідомив позивачів, що об'єкт є самочинно побудованим без будь-якої дозвільної документації та відведення земельної ділянки.
На переконання позивачів, така поведінка відповідача свідчить про системне, тривале та свідоме невиконання взятих на себе договірних зобов'язань, яке супроводжується наданням недостовірної інформації щодо правового статусу об'єкта та земельної ділянки. За таких обставин позивачі опинилися у ситуації, коли вони фактично
сплатили значні кошти за майно, право власності на яке не оформлено, а можливість його оформлення у законний спосіб є ускладненою.
Позивачі вказують, що у своїй сукупності викладені обставини свідчать про наявність реальної загрози того, що без вжиття заходів забезпечення позову виконання можливого рішення суду стане неможливим або істотно ускладненим, що є самостійною та достатньою підставою для застосування таких заходів.
Щодо співмірності забезпечення позову позовним вимогам позивачі вказують, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів становить 6 584 041,06 гривень.
Водночас, житловий будинок садибного типу № 25/1 (Літера А) по АДРЕСА_1 в м. Києві, 1957 року забудови, відповідно до даних з Технічних паспортів - потребує ремонту, знаходиться в стані не зовсім придатному для життя.
Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:069:0015 знаходиться біля АДРЕСА_1, а її орієнтовна вартість становить 200 000,00 гривень.
Земельна ділянка з кадастровим номером 6524485000:05:001:0200, загальною площею 0,0085 га (відповідно до Інформаційної довідки № 458194751 від 24.12.2025 відносно ОСОБА_3 ) знаходиться в с/р Чкалоська Новотроїцького району Херсонської області (на даний час це територія окупована російською федерацією) та має цільове призначення: для ведення сільського господарського господарства. Враховуючи вказані фактори ринкова вартість вказаної земельної ділянки не складає значних фінансових активів.
Транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель ML 350, 2014 року випуску, VIN номер кузова: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , колір сірий, - вартість такого транспортного засобу складає приблизно 773 813,00 гривень (що підтверджується роздруківкою з сайту https://auto.ria.com/).
Необхідність у забороні відчуження будівельних матеріалів, що використані у будівництві об'єкта незавершеного будівництва, загальною площею 593,8 кв.м., що знаходиться поруч з земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:90:069:0015, та які стали об'єктом купівлі-продажу по Договору-1, полягає в тому, що вказане майно є фактино об'єктом нерухомого майна, який незакінчений будівництвом те не введений в експлуатацію, а відтак юридично має статус будівельних матеріалів, які відповідач може повторно продати третім особам.
Необхідність у забороні відчуження (використання) обладнання, яке стало об'єктом купівлі-продажу по Договору-2 та є невід'ємною частиною об'єкта незавершеного будівництва, полягає в тому, що доступу позивачам до вказаного обладнання відповідач не надає та має можливість відчужити дане обладннаня без згоди позивачів.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.
Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Таким чином, суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Тобто забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до змісту якої суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З аналізу положень статті 149 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що нею передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Тобто, за замістом частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.
У відповідності до положень пункту 1 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України видами забезпечення позову є, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Системний аналіз положень статей 149 та 150 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Суд наголошує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Суд встановив що у провадженні судді Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва Сергія Олександровича перебуває цивільна справа № 757/3883/26 за позовом ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з такими позовними вимогами:
- розірвати Договір купівлі-продажу будівельних матеріалів від 22.09.2020;
- розірвати Договір купівлі-продажу обладнання від 29.09.2020;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 292 020,53 гривень;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3 292 020,53 гривень.
Таким чином, предметом спору у вказаній справі, окрім позовних вимог немайнового характеру є також стягнення з відповідача грошових коштів у загальному розмірі 6 584 041,06 грн.
Відповідно до частини першої та п'ятої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Частиною першою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.
Суд, на підставі наданих разом із заявою про забезпечення позову Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (номер інформаційної довідки: 458194751, дата формування 24.12.2025) встановив, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на праві власності належть:
-житловий будинок садибного типу № 25/1 (літера «А») по АДРЕСА_1 у місті Києві, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3058160880000, загальною площею 368,2 кв.м (дата державної реєстрації 02.12.2024);
-земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:069:0015;
-земельна ділянка з кадастровим номером 6524485000:05:001:0200, за адресою: Херсонська область, Новотроїцький район, с/рада Чкаловська.
Суд також зазначає, що право власності ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на земельну ділянкау з кадастровим номером 8000000000:90:069:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується копією Договору купівлі-продажу частки земельної ділянки від 02.12.2024, зареєстровано в реєстрі за №805 та Свідоцтва про право власності від 22.12.2024, зареєстровано в реєстрі за №805.
Суд також встановив, що транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель ML 350, 2014 року випуску, VIN номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , колір сірий належить ОСОБА_3 , що підтверджується фотокопією технічного паспорта транспортного засобу.
Суд встановив, що згідно Договору купівлі-продажу від 22.09.2020 укладеного між ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 , як покупцями та ОСОБА_3 , як продавцем його предметом були п'ятдесят відсотків будівельних матеріалів, які були використані продавцем (відповідачем) при будівництві об'єкта, який розташований поруч з домоволодінням продавця за адресою: АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:069:0015.
Суд встановив, що згідно Договору купівлі-продажу обладнання від 29.09.2020 укладеного між ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 , як покупцями та ОСОБА_3 , як продавцем його предметом було п'ятдесят відсотків обладнання вказаного у Додатку 1, яке знаходиться на об'єкті незавершеного будівництва за адесою АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:069:0015.
Суд встановив, що перелік обладнання вказаного у Додатку 1 до Договору купівлі-продажу обладнання від 29.09.2020 відповідає переліку обладнання, яке позивачі просять заборонити відчужувати.
Шляхом порівняння пропозицій продажу транспортних засобів марки Mercedes-Benz, модель ML 350 в мережі Інтернет суд встановив, що орієнтовна вартість належного відповідачу транспортного засобу Mercedes-Benz, модель ML 350, 2014 року випуску становить 650 000,00 гривень.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, враховуючи предмет позову, ціну позову (6 584 041,06 грн) та можливість відповідачем здійснити відчуження належних йому об'єктів нерухомого майна (домоволодіння та земельних ділянок) на які, у разі задоволення позову про стягнення грошових коштів може бути звернене стягнення, а також враховуючи можливість відчуження транспортного засобу на який може бути звернуте стягнення суд дійшов до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на
- житловий будинок садибного типу № 25/1 (літера «А») по АДРЕСА_1 у місті Києві, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3058160880000, загальною площею 368,2 кв.м (дата державної реєстрації 02.12.2024);
- земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:069:0015;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6524485000:05:001:0200, за адресою: Херсонська область, Новотроїцький район, с/рада Чкаловська;
- транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель ML 350, 2014 року випуску, VIN номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав або інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.
Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане вище майно, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи, розмір позовних вимог позивачів (6 584 041,06 грн), суд дійшов висновку, що загальна вартість об'єктів нерухомого майна про накладення арешту на які просить заявниця є співрозмірною із ціною позову. Таким чином, вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Разом з тим, у заяві про забезпечення позову позивачі також просять суд заборонити відповідачу ОСОБА_3 , а також будь-яким іншим особам, які діють від його імені, в його інтересах або за його дорученням, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу у користування, переоформлення, перереєстрацію, поділ, виділ, зміну правового статусу або будь-яке інше обтяження зазначеного нерухомого майна.
З цього приводу суд зазначає, що арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, а тому застосування ще додатково заборони відповідачу або іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу у користування, переоформлення, перереєстрацію, поділ, виділ, зміну правового статусу або будь-яке інше обтяження зазначеного майна не є необхідним.
Суд зазначає, що заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно пунктів 2 та 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, серед іншого, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Таким чином, оскільки будівельні матеріали, що використані при будівництві об'єкта незавершеного будівництва загальною площею 593,8 кв.м, який розташований поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:069:0015 та обладнання, відповідно до Додатку №1 до Договору купівлі-продажу обладнання ві 29.09.2020 були предметом договорів, про розірвання яких просять позиачі, а саме: Договору купівлі-продажу будівельних матеріалів від 22.09.2020 та Договору купівлі-продажу обладнання від 29.09.2020 суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про заборону їх відчуження, а також заборону передачі третім особам, переміщення,приховування або будь-яке інше вибуття з володіння Відповідача.
Згідно частини сьомої статті 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З врахуванням частини восьмої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Обставини, за яких суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень частини третьої статті 154 ЦПК України, відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,
1.Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.
2.Накласти арешт на об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ), а саме:
- житловий будинок садибного типу № 25/1 (літера «А») по АДРЕСА_1 у місті Києві, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3058160880000, загальною площею 368,2 кв.м;
- земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:069:0015;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6524485000:05:001:0200, за адресою: Херсонська область, Новотроїцький район, с/рада Чкаловська.
3. Накласти арешт на належний ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель ML 350, 2014 року випуску, VIN номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
4.Заборонити відчуження, передачу третім особам, переміщення, приховування або будь-яке інше вибуття з володіння Відповідача:
- будівельних матеріалів, що використані при будівництві об'єкта незавершеного будівництва загальною площею 593,8 кв.м, який розташований поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:069:0015, та які були предметом Договору купівлі-продажу від 22.09.2020.
- обладнання, що було предметом Договору купівлі-продажу обладнання від 29.09.2020, а саме, відповідно до Додатку №1 до Договору купівлі-продажу обладнання від 29.09.2020:
- камери відеоспостереження - 5 од.;
- шиномонтажний станок - 1 од.;
- станок для балансування колес - 1 од.;
- дископравний станок - 1 од.;
- стапель рихтовочний в комплекті - 1 од.;
- вулканізатор - 1 од.;
- пристрій для ремонту шин - 1 од.;
- точило - 1 од.;
- тиски - 1 од.;
- зажими до стапелю - 4 од.;
- підставки під авто - 3 од.;
- інфрокрасна сушильна лампа - 1 од.;
- воздушне приспособлення для накачки шин - 1 од.;
- газовий балон - 1 од.;
- теліжка слюсарна - 1 од.;
- пила ручна циркулярна - 1 од.;
- гідравлічний домкрат в ящику - 2 од.;
- прес - 1 од.;
- домкрат - 1 од.;
- камера для фарбування автомобілів - 1 од.;
- компресор - 1 од.;
- ресивер - 1 од.;
- компресор - 1 од.;
- тепловентилятор електричний - 1 од.;
- теліжки слюсарні - 5 од.;
- стелажі - 5 од.;
- підіймач для авто - 1 од.;
- підіймач для авто - 1 од.;
- спотер для ріхтовки - 1 од.;
- приладдя для фарбування авто - 2 од.;
- гідравлічний підіймач - 1 од.;
- гідравлічне приладдя для двигуна - 1 од.;
- приладдя для фарбування авто - 4 од.;
- апарат для сварки - 1 од.;
- пилосос - 1 од.;
- пилосос - 1 од.;
- пилосос - 1 од.;
- апарат високого тиску - 1 од.;
- апарат високого тиску - 1 од.;
- миючий пилосос - 1 од.;
- апарат високого тиску - 1 од.;
- апарат високого тиску - 1 од.;
- точило - 1 од.;
- шуруповерт - 1 од.;
- сварочний полуавтомат - 1 од.;
- гайковерт - 1 од.;
- шафа для підбору фарби з витяжкою - 1 од.;
- стенд з зразками - 1 од.;
- стойка для змішування фарби - 1 од.;
- стелажі - 6 од.;
- шафи для переодягання - 8 од.;
- булер'ян - 1 од.;
- булер'ян - 1 од.;
- бак на 100 л. - 1 од.;
- горілка для фарбувальної камери - 1 од.;
- комунікації для компресора - 1 од.;
- вентиляція для фарбувальної камери - 1 од.;
- щиток електричний - 1 од.;
- конвектори - 16 од.;
- стілець - 2 од.;
- тумба - 1 од.;
- стіл - 1 од.;
- диван - 1 од.;
- крісло - 1 од.;
- стіл - 1 од.;
- кутова полиця - 1 од.;
- шафа - 1 од.;
- шафа з полицями - 1 од.;
- сейф - 1 од.;
- комп'ютерна техніка (процесори, монітори, многофункціональні пристрої) - 6 од;
- кондиціонери з пультами - 2 од.;
- електронагрівач води - 1 од.;
- кулер - 1 од.;
- кулер - 1 од.;
- холодильник - 1 од.;
- пральна машинка - 1 од.;
- побутове обладнання санвузла - 5 од.;
- мікрохвильова піч - 1 од.;
- бойлер - 1 од.;
- мийка - 1 од.;
- стіл - 1 од.;
- вішалка для одягу - 1 од.;
- вішалка для одягу - 1 од.;
- крісло - 1 од.;
- крісло на колесах - 1 од.;
- стіл - 1 од.;
- лампа - 1 од.;
- сейф - 1 од.;
- побутове обладнання душової - 3 од.;
- автозапчастини нові, в т.ч. на KIA, HUNDAI, Ssang Yong - в асортиментів;
- охоронна система AJAX в повному комплекті - 1 од.
В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Стягувач 1: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 )
Стягувач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_5
Боржник: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.
Суд роз'яснює, що у відповідності до частини четвертої статті 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: С.О. Чекулаєв