Справа № 462/1130/26
провадження 2/462/1341/26
02 квітня 2026 року, суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири, стягнення моральної шкоди внаслідок залиття квартири, -
представник позивача звернулася до суду з клопотанням про витребування доказів. Вимоги клопотання мотивовано тим, що для всебічного розгляду справи слід витребувати у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Лунь А.В., копію договору дарування щодо житлового приміщення N? АДРЕСА_1 , де обдарованою зазначено ОСОБА_3 , оскільки адвокатом було направлено адвокатський запит з приводу витребування даного договору дарування проте приватним нотаріусом ОСОБА_4 відмовлено у видачі даного договору дарування.
Дослідивши матеріали поданого клопотання, суд приходить до переконання про необхідність відмови в його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1).
Таким чином, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.
У будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі №9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
В той же час, адвокатом не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про витребування доказів та не наведено жодних обставин, які могли б бути оцінені судом як поважні причини його пропуску. За відсутності відповідного клопотання суд не наділений повноваженнями самостійно ініціювати питання про поновлення такого строку. Відтак, зважаючи на незаявлення клопотання про поновлення строку та відсутність будь-якого його обґрунтування, правові підстави для поновлення пропущеного строку відсутні, а в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 19, 84, 175, 177, 187, 274, 277 ЦПК України,
в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири, стягнення моральної шкоди внаслідок залиття квартири,- відмовити за безпідставністю.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: А.І. Ліуш