Справа № 333/2582/26
Провадження № 1-кс/333/1104/26
Іменем України
26 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
10.03.2026 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить визнати бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 26.02.2026 року, протиправною, зобов'язати відповідальну особу ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_4 від 26.02.2026 року, надати їй витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що 02.03.2026 року ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі, засобами поштового зв'язку, отримало заяву ОСОБА_4 від 26.02.2026 року про вчинення невідомими працівниками поліції кримінальних правопорушень, що передбачені ст. ст. 289, 365 КК України.
Особа, яка подала скаргу, - адвокат ОСОБА_3 , будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив судове засідання провести без його участі, доводи скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив судове засідання провести без його участі, відмовити в задоволенні скарги, а також зазначив, що звернення ОСОБА_3 від 26.02.2026 року (вх. № 3081зкп/мл-26) було розглянуто в установленому порядку та прийнято рішення про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки вони не містять об'єктивних даних, які б свідчили про наявність у діях працівників правоохоронного органу ознак кримінальних правопорушень, про що заявнику було надано письмову відповідь за вих. № 3081зкп/мл-26/17-13-2906/26 від 26.03.2026 року. Під час розгляду вказаного звернення щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, який належить ОСОБА_4 , було встановлено, що до звернення заявником не додано документів, які б підтвердили саму подію можливого кримінального правопорушення. Крім того, серед доданих до заяви документів відсутні відомості про звернення заявника до керівника органу досудового розслідування або прокурора з питань можливого вилучення транспортною засобу, а також результати розгляду таких звернень. В той же час, відповідно до ст. 289 КК України, кримінальна відповідальність настає лише за незаконне заволодіння транспортним засобом, а диспозицією ст. 365 КК України визначено, що перевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян. За відсутності таких обставин відсутні й об'єктивні ознаки складу зазначених кримінальних правопорушень. Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі судових рішень, слідчими СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025082050002475 від 24.12.2025 року. 14.02.2026 року слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області на відкритій ділянці місцевості, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, буд. 13, проведено огляд легкового автомобіля марки BMW моделі Х1, в кузові чорного кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_5 та належить на праві власності ОСОБА_4 , та вилучено окрім іншого: вказаний автомобіль та ключі від нього. 14.02.2026 року ключі від автомобіля було визнано речовим доказом та передано до камери схову Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. Автомобіль марки BMW моделі Х1, в кузові чорного кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 14.02.2026 року визнано речовим доказом та передано на зберігання до майданчика для зберігання вилучених та арештованих транспортних засобів, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 13. Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2026 року (справа № 334/1049/26, провадження № 1-кс/334/572/26) клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на зазначений автомобіль та ключі від нього. Таким чином, доводи заявника фактично зводяться до незгоди з діями слідчого та порядком виконання процесуальних рішень, що підлягає вирішенню в порядку, передбаченому КПК України. Питання щодо правових підстав вилучення та зберігання майна, вилученого слідчим під час огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, буд. 13, в рамках розслідування кримінального провадження № 12025082050002475, а також правомірність дій слідчого, вже розглядалося в порядку, передбаченому КПК України, та відповідно до вищевказаної ухвали слідчого судді вилучення вказаного майна та його подальше зберігання у визначеному слідчим місці є обґрунтованим.
Також через канцелярію суду представником ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, були надані суду копії заяви ОСОБА_4 та матеріли щодо її розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неявка суб'єкта оскарження не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи строк розгляду скарг і принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що 02.03.2026 року ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі, засобами поштового зв'язку, отримало заяву ОСОБА_4 від 26.02.2026 року про вчинення невідомими працівниками поліції кримінальних правопорушень, що передбачені ст. ст. 289, 365 КК України, в якій вона зазначила, що є власником автомобіля марки BMW Х1, державний номерний знак НОМЕР_1 . Протягом 2025-2026 рр. автомобілем з її згоди користувався ОСОБА_6 14.02.2026 року у кв. АДРЕСА_1 , де вона проживає, невідомими їй особами у однострої Національної поліції України було проведено обшук. Було також проведено обшук автомобіля. В ході обшуку не було нічого знайдено і вилучено. Однак, через нетривалий час після закінчення цих дій особи, які проводили обшук, повернулися та відібрали вищезазначений автомобіль, про що не склали жодних документів. При цьому не застосовувався евакуатор, автомобіль не був опечатаний. Працівник поліції просто сів за кермо і уїхав. Нещодавно їй стало відомо, що невідомі їй особи користуються зазначеним автомобілем.
Листом вих. № 3081зкп/мл-26/17-13-2906/26 від 26.03.2026 року директором ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, було повідомлено адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , що їх звернення на дії працівників поліції під час вилучення автомобіля (вх. № 3081зкп/мл-26) розглянуте. У зверненні зазначено про можливе неправомірне заволодіння належним ОСОБА_4 транспортним засобом та перевищення службових повноважень працівниками правоохоронного органу у зв'язку з проведенням обшуку. Разом з тим наведені у зверненні доводи ґрунтуються переважно на припущеннях та не підтверджені жодними належними об'єктивними даними. До звернення не додано відомостей щодо звернення заявника до органу досудового розслідування з порушених питань та результатів їх розгляду. Маючи очевидну об'єктивну можливість отримати відомості про процесуальний статус зазначеного автомобіля, зокрема, чи визнавався він тимчасово вилученим майном та чи накладався на нього арешт у встановленому законом порядку, такі дії не вживались. Крім того, звернення не містить належних підтверджень доводів про користування зазначеним транспортним засобом невстановленими особами, які є суб'єктами ДБР. Наведені у зверненні обставини не містять достатніх об'єктивних даних, які б свідчили про наявність у діях працівників правоохоронних органів ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 289, 365 КК України. Фактично доводи звернення стосуються порядку проведення процесуальних дій та можливого порушення прав заявника під час їх здійснення, що підлягає оскарженню у порядку, визначеному КПК України. Таким чином, у зверненні не викладено достатніх відомостей про вчинення кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності ДБР, у зв'язку з чим підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
На підставі ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року, норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.
Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16.05.2019 року (справа № 761/20985/18, провадження 51-8007км18) наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правосуддя.
Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя керується змістом права на доступ до правосуддя та ефективний судовий захист, бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України», де «Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення… Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинений злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях такі дані відсутні, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Викладені ОСОБА_4 у заяві твердження не містять об'єктивних та фактичних даних, які б свідчили про вчинення будь-якого кримінального правопорушення працівниками поліції, не охоплюються поняттям злочину, визначеному у ст. 11 КК України, ґрунтуються на припущеннях. Заявниця лише висуває загальне припущення про можливе вчинення кримінальних правопорушень, надаючи суб'єктивну оцінку правомірності тих чи інших дій, виходячи з власного аналізу та бачення (трактування) норм КК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2, ст. 11 КК України підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Об'єктивна сторона злочину - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діяннями та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудового розслідування, крім іншого вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться в повідомленні про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що мають свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не повинні вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як зазначено у листі ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, у зверненні не викладено достатніх відомостей про вчинення кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності ДБР, у зв'язку з чим підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні. Доводи заявника фактично зводяться до незгоди з діями слідчого та порядком виконання процесуальних рішень, що підлягає вирішенню в порядку, передбаченому КПК України. Питання щодо правових підстав вилучення та зберігання майна, вилученого слідчим під час огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, буд. 13, в рамках розслідування кримінального провадження № 12025082050002475, а також правомірність дій слідчого, вже розглядалося в порядку, передбаченому КПК України, та відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2026 року (справа № 334/1049/26, провадження № 1-кс/334/572/26), вилучення вказаного у скарзі автомобіля та його подальше зберігання у визначеному слідчим місці є обґрунтованим. Протилежне скаржником слідчому судді доведене не було.
У разі незгоди з діями працівника правоохоронного органу під час проведення ним слідчих та процесуальних дій, це може бути предметом розгляду саме в судовому засіданні за результатами розгляду кримінального провадження, в рамках якого їх проведено. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що доводи, викладені у скарзі ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та зводяться до незгоди із тактикою проведення окремих слідчих та процесуальних дій під час досудового розслідування кримінального провадження № 12025082050002475.
Гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу слугуватиме лише реєстрація в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не будь-яких заяв чи повідомлень, а лише тих, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що підстави для внесення відомостей за даною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відповідно зобов'язання уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, вчинити такі дії відповідно до ст. 214 КПК України, відсутні.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1