Справа №333/9811/25
Провадження №1-кс/333/1334/26
Іменем України
01 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
заявника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42025082030000042 від 06 червня 2025 року,
До слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя із клопотанням про скасування арешту майна звернувся ОСОБА_4 , в якому просив скасувати арешт майна у кримінальному провадженню №42025082030000042, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, а саме на: мобільний телефон Iphone imei НОМЕР_1 , у чохлі, який був накладений на підставі ухвали слідчого судді від 23.10.2025.
Клопотання обґрунтувано тим, що 23.10.2025 ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя у кримінальному провадженні №42025082030000042 було накладено арешт на мобільний телефон Iphone imei НОМЕР_1 чорного кольору з чохлом. ОСОБА_4 вважає арешт зазначеного майна необґрунтованим та таким, що порушує його права, оскільки він є власником і користувачем цього Iphone 13 та не є співробітником банку «Монор Банк». Тому даний Iphone 13 не має значення речового доказу для кримінального провадження, оскільки не перебував у користуванні ОСОБА_5 , тобто не міг використовуватися останньою під час здійснення кримінальних правопорушень у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп?ютерних мереж і мереж електрозв?язку, для підтримання зв?язку з іншими особами. На підтвердження власності на цей Iphone 13 до клопотання додає копію чека з магазина, де його було придбано 17.10.2023 р. Крім цього зазначає, що на Iphone 13 встановлено додаток «Дія» де відображаються всі його документи в електронному вигляді, розблокування екрана Iphone 13 відбувається реагуванням на його обличчя. Вважає, що тривале утримання Iphone 13 перешходжає його законному праву користуватися та розпоряджатися власністю. ??? Iphone 13 не є засобом вчинення злочину та не був здобутий злочинним шляхом. На підставі викладеного просить скасувати арешт на телефон Iphone imei НОМЕР_1 та повернути його власнику.
В судовому засідання ОСОБА_6 підтримав клопотання про скасування арешту, просив його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту.
Розглянувши зазначене клопотання, дослідивши додані матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1). Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3).
Відповідно до ч.1 ст.174 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Згідно з ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю або частково під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Виходячи з аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2025, клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №42025082030000042 від 06 червня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України задоволено. Накладено арешт до прийняття рішення по кримінальному провадженню, на майно яке було вилучено 22.10.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на мобільний телефон Iphone imei НОМЕР_1 , у чохлі.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свободі законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Оцінюючи зазначену прокурором у поданому клопотанні позицію щодо заперечення проти скасування арешту майна, слідчий суддя вважає таку позицію формальною та не підтвердженою жодними доказами, оскільки прокурором матеріалів кримінального провадження, що доводять доцільність продовження арешту майна, не надано.
Також, прокурором не обгрунтовано та належим чином доказово не підтверджено необхідності подальшого збереження вказаного виду забезпеченння кримінального провадження арешту майна.
При зверненні до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно прокурор зазначав про те, що вказані вище речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, нададуть органам досудового розслідування можливість отримати докази, які самостійно чи в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин кримінального правопорушення, однак станом на момент вирішення питання про скасування арешту майна прокурор вказаних обставин не підтвердив.
На момент розгляду клопотання про скасування арешт майна, стороною обвинувачення за час, що минув з моменту вилучення майна, не визначено, які вони мають на собі сліди кримінального правопорушення, не розкрите можливе їх віднесення до знарядь чи об'єктів кримінально протиправних дій.
При цьому, слідчим суддею враховано тривалість досудового розслідування кримінального провадження, в межах якого накладено арешт на майно, а також тривалість самого арешту. Сторона обвинувачення мала можливість за п'ять місяців скопіювати, оглянути інформацію, яка має доказове значення для кримінального провадження, а також вчинити інші слідчі, процесуальні дії.
Крім того, слідчим суддею, при розгляді клопотання, прийнято до уваги, що ОСОБА_4 не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, не визначено інший процесуальний статус особи, що б могло свідчити про наявність доказів на доведення вини та причетність ОСОБА_4 до кримінальних проваджень, які перебувають у провадженні слідчого. Доказів та матеріалів причетності ОСОБА_4 до кримінальних проваджень слідчому судді не надано. За таких обставин, продовження арешту майна, визначеного у клопотанні, може суттєво позначитися на інтересах ОСОБА_4 , як власника майна.
З огляду на викладене, станом на час розгляду заявленого клопотання, прокурором не визначено обставин, які б давали підстави вважати, що не відпала потреба у подальшому арешті мобільного телефону Iphone, який належить особі, що не має статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання щодо скасування арешту майна, слідчий суддя також враховує сталу прецедентну судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
При цьому, втручання є виправданим, у випадку, якщо воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.
На думку слідчого судді таке втручання у право власності заявника було необхідне, до поки в подальшому застосуванні цього заходу не відпала потреба.
Враховуючи конкретні обставини справи, слічий суддя дійшов висновку, що скасування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна), жодним чином не зашкодить виконанню завдань кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя, вислухавши пояснення власника майна, думку прокурора, перевіривши обставини, визначені в клопотанні, дійшов висновку про відсутність потреби в подальшому застосуванні арешту майна ОСОБА_4 . У зв'язку з чим, клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольняється.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі №333/9811/25 від 23.10.2025 в рамках кримінального провадження № 42025082030000042 06 червня 2025 намобільний телефон Iphone imei НОМЕР_1 , у чохлі, що належить ОСОБА_4 .
Зобов'язати уповноважену особу СУ ГУНП в Запорізькій області повернути мобільний телефон Iphone imei НОМЕР_1 , у чохлі власнику - ОСОБА_4 .
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту проголошення і апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1