Дата документу 01.04.2026
Справа № 334/107/26
Провадження № 2/334/1251/26
01 квітня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М. ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання одноособової власності на майно,
встановив:
До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання одноособової власності на майно.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2026 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання одноособової власності на майно, була залишена без руху, надано строк 5 днів з моменту отримання ухвали на усунення недоліків позовної заяви.
24.03.2026 року ОСОБА_1 було отримано засобами поштового зв'язку копію ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, до теперішнього часу заявником не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2026.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Отже, позивач/ заявник, звертаючись до суду із розумним інтервалом сам повинен цікавитись станом розгляду справи.
Також суд роз'яснює позивачу про те, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючисьст. 185 ЦПК України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання одноособової власності на майно - вважати неподаною і повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Філіпова І. М.