Справа № 703/646/26
31 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Говоруна О.В., суддів Попової О.Г., Чуприни О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Рішенням суду першої інстанції від 16.03.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, представник позивача звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови. Також вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції було витребувано із Смілянського міськрайонного суду Черкаської області матеріали адміністративної справи № 703/646/26.
В той же час, на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла від представника ОСОБА_1 - адвоката Примака Володимира Андрійовича заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на підставі постанови т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за №3001 від 14.10.2026.
В обґрунтування вказаної заяви представник позивача посилається на те, що незважаючи на ті обставини, що судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови не набрало законної сили, постанова № 3001 від 14.10.2025 про стягнення з позивача штрафу виконується Відділом ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України. Відкрите виконавче провадження ВП НОМЕР_2, за яким з позивача стягується 37719,05 грн.
Перевіривши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Водночас, підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Отже, інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 КАС України, яка закріплює підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи його забезпечення в адміністративному процесі.
За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.
Головною метою його застосування є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за наявності хоча б однієї з умов, передбачених ст. 150 КАС України, зокрема встановлених судом ще до звернення особи за судовим захистом з відповідним позовом на підставі обґрунтованої заяви та доданих до неї матеріалів.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
У свою чергу, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони законних інтересів позивача від можливих порушень з боку відповідача для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Твердження представника апелянта про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з позивача на підставі оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №3001 від 14.10.2026 утруднить, або унеможливить захист порушеного права позивача, яке оскаржується у судовому порядку, колегія суддів відхиляє як такі, що не підтверджуються будь-якими належними і допустимими, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Також, колегія суддів зауважує, що сама ж лише незгода позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що безумовно, рішення, дії або бездіяльність суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів правовідносин. Це може завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Однак, відповідно до статті 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19 та від 29.01.2020 у справі № 280/4367/19.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову в цій справі.
Також, колегія суддів зауважує, що подаючи заяву про забезпечення позову представник позивача виходить з очевидних, на його думку, обставин протиправності дій суб'єкта владних повноважень, яке оскаржується у справі № 703/646/26, які, на думку колегії суддів, є передчасними. При цьому, заходи забезпечення позову, про які просить представник позивача, пов'язані з обставинами, які виникли вже після вчинення суб'єктом владних повноважень дій, які стали предметом оскарження у даній справі та не стосується підстав, якими обґрунтований адміністративний позов, а є фактично похідними.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 242-244, 250, 321, 325 КАС України
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.В. Говорун
Судді О.Г. Попова
О.В. Чуприна