Справа № 947/25436/23
Провадження № 2-п/947/81/26
01.04.2026 року Київський районний суд м.Одесиускладі:
головуючого - судді ОгреничІ.В.
за участю секретаря - Коростій М.В.
представника ПАТ АБ «Південний» - адвоката Самойлюк Д.Г.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Осьмініна С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Осьмініна С.Д. про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2024 року, по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 6/1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення грошових коштів, -
13 серпня 2024 Київським районним судом м.Одеси ухвалене та проголошено заочне рішення по справі за позовом ПАТ АБ «Південний» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, яким позовні вимоги задоволені.
11 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Осьмінін С.Д. подав до суду заява про перегляд вищезазначеного заочного рішення з тих підстав, що відповідач не знав про наявність судового процесу, жодних повідомлень на електронну адресу, мобільний телефон або іншими засобами зв'язку відповідачу не надходило. Судові повістки жодного разу не були вручені, повідомлення з пошти також не надходили. Також відповідач зазначив, що позивач розрахував заборгованість за комісією у розмірі 90 496,08 грн., проте не надав суду доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування. Одночасно, ОСОБА_1 просив поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки із матеріалами справи та самим судовим рішенням відповідач ознайомився лише 18.02.2026.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Осьмінін С.Д. у судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити її в повному обсязі.
Представник ПАТ АБ «Південний» - адвокат Самойлюк Д.Г. у судовому засіданні просив відмовити відповідачу у поновленні пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, з підстав викладених у запереченнях на заяву та доказів наданих до вказаної заяви.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси від 13 серпня 2024 року позовні вимоги ПАТ АБ «Південний» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволені та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Південний» суму заборгованості за кредитним договором №AF2021-06440 від 03.12.2021 в розмірі 312968,26 гривень, з яких: - сума заборгованості за тілом кредитом - 180810,43 гривень; сума заборгованості за відсотками - 41661,75 гривень; сума заборгованості за комісіями - 90496,08 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4694,52 гривні.
Справа була призначена до розгляду у судове засідання на 19.10.2023, 14.12.2023, 14.02.2024,14.05.2024,13.08.2024 і ОСОБА_1 направлялись судові повістки за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . Заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 13 серпня 2024 року також направлялось за місцем реєстрації відповідача, однак 04.09.2024 повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.284 ЦПК України у часник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Під поважними підставами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк, у зв'язку з обставинами, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин.
У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) послідовно враховувала критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії", пункт 109 ).
Усталеним у практиці ЄСПЛ є підхід щодо врахування таких обставин при оцінці поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийняті рішень про його поновлення: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.
З огляду на сформовані критерії Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 зазначила, що за обставинами цієї справи при вирішенні питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає оцінці, зокрема, процесуальна поведінка відповідача під час розгляду справи в суді, а також його дії після отримання інформації про постановлене рішення.
Заявляючи вимогу про поновлення строку на подання заяви, як такого, що пропущено з поважних причин, заявник вказує, що заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 13 серпня 2024 року ним отримано 18.02.2026.Відповідно перебіг 20-денного строку починається з 19.02.2026, а останній день строку припадає на 10.03.2026. Втім, заява подана 11.03.2026, тобто після спливу 20-денного строку.
При цьому суд звертає увагу і на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність судового рішення та виконавчого провадження станом на березень 2025 року, що підтверджується платіжними інструкціями №№18912, 18913, 18914, 18915 від 24.03.2025, що містяться в матеріалах виконавчого провадження, якими з рахунку відповідача було списано грошові кошти у загальній сумі 1 600,00 грн. за виконавчим листом 947/25436/23, а в грудні 2025 року відповідач/боржник листувався з приватним виконавцем, отримував повідомлення та файли постанов про відкриття ВП та заочного рішення, отримував роз'яснення щодо ідентифікатора доступу до матеріалів ВП, а також обговорював погашення боргу «за рішенням суду», що також підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Зокрема, ЄСПЛ у справах "Світлана Науменко проти України", "Трегубенко проти України", "Желтяков проти України" зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
При таких обставинах та з огляду на відсутність поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_1 вказаного строку, що у відповідності з вимогами ст. 126 ЦПК України обумовлює залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Керуючись ст.ст. 126, 284, 287, 288 ЦПК України суд, -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Осьмініна С.Д. про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, ухваленого Київським районним судом м.Одеси 13 серпня 2024 року, по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - відмовити.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Осьмініна С.Д. про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2024 року, по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Суддя Огренич І. В.