Справа № 947/12105/26
Провадження № 1-кс/947/4639/26
31.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Спеціальної прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164690000073 від 29.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Спеціальної прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164690000073 від 29.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт у формі заборони володіти, користуватись та розпоряджатись майном, яке було виявлено та вилучено 30.03.2026 під час проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 в ході затримання на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України.
Прокурор надав заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги якого просив задовольнити. Власник майна також звернувся з заявою про розгляд клопотання без його участі, проти задоволення клопотання заперечує.
У зв'язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, щ СУ ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025164690000073 від 29.10.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.11.2025, близько 10 години 45 хвилин, перебуваючи біля магазину електронної техніки «Фокстрот», який знаходиться у м. Одеса на розі вул. Преображенська та вул. Пантелеймонівська, громадянин України ОСОБА_6 , який рахується таким, що самовільно залишив військову частину, зустрівся з начальником групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_5 , якому розповів про намір повернутись на військову службу та запитав щодо наявності законних способів переведення до іншої військової частини або іншого структурного підрозділу Збройних сил України. В ході спілкування майор ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висловив ОСОБА_6 вимогу надати йому неправомірну вигоду у розмірі 10 000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо видачі письмової згоди про призначення ОСОБА_6 на вакантну посаду до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши, що у разі відмови надати неправомірну вигоду він ( ОСОБА_5 ) повідомить правоохоронним органам про ОСОБА_6 , як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину (місце служби) для притягнення останнього до передбаченої кримінальної відповідальності, а також процес переведення та призначення ОСОБА_6 на посаду до ІНФОРМАЦІЯ_2 для продовження проходження військової служби не відбудеться.
В подальшому, 26.01.2026, у період часу з 11 години 06 хвилин до 11 години 22 хвилини, перебуваючи біля супермаркету «Обжора», який розташований у м. Одесі на розі вул. Велика Арнаутська та вул. Леонтовича, майор ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_6 , висловив останньому вимогу надати йому ( ОСОБА_5 ) частину неправомірної вигоди у розмірі 1 000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо видачі письмової згоди про призначення ОСОБА_6 на вакантну посаду до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Одразу ж після цього, перебуваючи в автомобілі «КIA» сірого кольору, на якому приїхав ОСОБА_6 , майор ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_6 для себе раніше обумовлену ним ( ОСОБА_5 ) частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 26.01.2026 становить 43139,1 гривень, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо видачі письмової згоди про призначення ОСОБА_6 на вакантну посаду до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Надалі, 17.02.2026, у період часу з 15 години 59 хвилин до 16 години 17 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 4, в автомобілі «КIA» сірого кольору, майор ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_6 , одержав від останнього для себе раніше обумовлену ним ( ОСОБА_5 ) частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 2000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 17.02.2026 становить 86341 гривень, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо видачі письмової згоди про призначення ОСОБА_6 на вакантну посаду до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, 27.03.2026, близько 13 години 30 хвилин, перебуваючи біля магазину електронної техніки «Фокстрот», який знаходиться у м. Одеса на розі вул. Преображенська та вул. Пантелеймонівська, майор ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_6 , висловив останньому вимогу надати йому ( ОСОБА_5 ) частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за фактом самовільного залишення останнім військової частини (місця служби), зазначивши, що у випадку відмови надати неправомірну вигоду процес переведення та призначення ОСОБА_6 на посаду до ІНФОРМАЦІЯ_2 для продовження проходження військової служби не відбудеться.
Продовжуючи реалізацію свого злочиного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, майор ОСОБА_5 30.03.2026, близько 13 години 54 хвилини, перебуваючи в автомобілі «Toyota Corolla» сірого кольору за адресою: м. Одеса, пров. Книжковий, 7, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, для себе раніше обумовлену ним ( ОСОБА_5 ) частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 30.03.2026 становить 131520 гривень, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за фактом самовільного залишення останнім військової частини (місця служби).
З урахуванням викладеного, в період часу з 30.11.2025 по 30.03.2026 майор ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, направлений на одержання неправомірної вигоди, з метою особистого незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду для себе у розмірі 6000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБ України складає 261 000,1 грн, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо видачі письмової згоди про призначення ОСОБА_6 на вакантну посаду до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за фактом самовільного залишення останнім військової частини (місця служби), поєднане з вимаганням такої вигоди.
30.03.2026, о 13 год. 55 хв., ОСОБА_5 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, на місці вчинення злочину.
30.03.2026, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості неподалік будинку №9 по провулку Книжковому в місті Одесі, в ході затримання на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, проведено особистий обшук підозрюваного ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено:
1. Грошові кошти в сумі 3000 доларів США (30 банкнот номіналом 100 доларів США) із наступними серіями та номерами: PB 96860279 C, PH 83312240 B, PF 39540326 P, LA 73700489 A, PE 58484194 C, PF 76883300 G, PF 40783727 F, PF 34886376 L, PF 46186366 A, PA 57269742 B, PD 49851419 C, PF 85322137 I, PD 49851449 C, LF 10397114 C, PD 49851421 C, MB 59591827 N, PI 24057783 A, PD 49851466 C, PJ 18281171 A, PH 08258488 C, LL 21990033 H, ML 95488425 C, PD 49851455 C, LK 17236562 D, LB 89119577 A,
LB 49434366 L, PE 74396285 C, PD 49851447 C, PD 49851446 C, PH 08199463 C;
2. Грошові кошти в сумі 400 доларів США (4 банкноти номіналом 100 доларів США) із наступними серіями та номерами: QF 91412219 A, QF 91412215 A, QF 91412216 A, QF 20081096 В;
3. Мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max» в корпусі синього кольору в чохлі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із влаштованою сім-картою оператора стільникового зв'язку з абонентським номером НОМЕР_3 .
4. Предмет, ззовні схожий на пістолет «ФОРТ-12Р» із маркуванням у вигляді ідентифікаційного номеру НОМЕР_4 , предмет ззовні схожий на магазин до пістолета чорного кольору та 10 предметів, ззовні схожих на патрони з гумовими кулями.
Постановою слідчого від 30.03.2026 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна.
Під час розгляду клопотання слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання матеріалами.
Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них може бути причетний ОСОБА_5 .
У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
В рамках даного кримінального провадження, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України .
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи клопотання про накладення арешту на вилучені в ході огляду місця події грошові кошти 30 банкнот номіналом 100 доларів США в загальній сумі 3000 доларів США являються предметом неправомірної вигоди, отриманої ОСОБА_5 оскільки як було встановлено в ході судового засідання, є саме тими коштами які використовувались при проведенні контролю за вчиненням злочину.
Крім цього, вилучені 4 банкноти номіналом 100 доларів США в загальній сумі 400 доларів США можуть бути предметом інших корупційних кримінальних правопорушень, до яких може бути причетний ОСОБА_5 , тому їх походження підлягає перевірці, а від так на даній стадії кримінального провадження їх арешт є доцільним та обґрунтованим.
На вилученому мобільному телефоні може бути інформація щодо листування підозрюваного ОСОБА_5 з іншими військовослужбовцями, в тому числі посадовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 та інші відомості, які мають значення для досудового розслідування.
В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучений мобільний телефон може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (дзвінки, листування, фото, номери телефонів осіб пов'язаних з вчиненням кримінальних правопорушень) в зв'язку з чим таке майно відповідає категорії, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від, а отже, воно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилученого мобільного телефону, а обов'язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.
При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність
Предмет, ззовні схожий на пістолет «ФОРТ-12Р» із маркуванням у вигляді ідентифікаційного номеру НОМЕР_4 , предмет ззовні схожий на магазин до пістолета чорного кольору та 10 предметів, ззовні схожих на патрони з гумовими кулями підлягають проведення експертного дослідження з метою встановлення належності перелічених предметів до категорії «вогнепальна зброя та бойові припаси до неї».
Таким чином слідчий суддя вважає, що вилучене майно має пряме відношення до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки можуть містити на собі сліди, які ймовірно будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у ньому містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Слідчий у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких слідчий звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити власника належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування, розпорядження та відчуження вказаним майном, зокрема, до завершення експертного дослідження або завершення кримінального провадження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони володіти, користуватись та розпоряджатись майном,, яке вилучено 30.03.2026 під час проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 в ході затримання на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, а саме на:
- грошові кошти в сумі 3000 доларів США (30 банкнот номіналом 100 доларів США) із наступними серіями та номерами: PB 96860279 C, PH 83312240 B, PF 39540326 P, LA 73700489 A, PE 58484194 C, PF 76883300 G, PF 40783727 F, PF 34886376 L, PF 46186366 A, PA 57269742 B, PD 49851419 C, PF 85322137 I, PD 49851449 C, LF 10397114 C, PD 49851421 C, MB 59591827 N, PI 24057783 A, PD 49851466 C, PJ 18281171 A, PH 08258488 C, LL 21990033 H, ML 95488425 C, PD 49851455 C, LK 17236562 D, LB 89119577 A, LB 49434366 L, PE 74396285 C, PD 49851447 C, PD 49851446 C,PH 08199463 C;
- грошові кошти в сумі 400 доларів США (4 банкноти номіналом 100 доларів США) із наступними серіями та номерами: QF 91412219 A, QF 91412215 A, QF 91412216 A, QF 20081096 В;
- мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max» в корпусі синього кольору в чохлі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із влаштованою сім-картою оператора стільникового зв'язку з абонентським номером НОМЕР_3 ;
- предмет, ззовні схожий на пістолет «ФОРТ-12Р» із маркуванням у вигляді ідентифікаційного номеру НОМЕР_4 , предмет ззовні схожий на магазин до пістолета чорного кольору та 10 предметів, ззовні схожих на патрони з гумовими кулями.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1