31 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/6373/23-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить: змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 року у справі №600/6373/23-а із зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 20.07.2022 по 15.11.2022, з урахуванням фактично виплачених сум, на стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового 1 i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в сумі 241325 грн.
В обґрунтування заяви заявник вказує, що рішення Чернівецький окружний адміністративний суд від 21.06.2024 року у справі №600/6373/23-а набрало законної сили, проте, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Звертає увагу, що відповідачем на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати у сумі 241325 грн, проте вона не було виплачена. Вказує, що на момент звернення до суду з відповідною заявою вказана сума відповідачем (боржником) не виплачена, тому рішення суду не виконано. Враховуючи наведене, заявник просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення суду у даній справі шляхом стягнення з відповідача (боржника) розрахованої суми додаткової винагороди, що підлягає до виплати.
Ухвалою суду від 16.02.2026 призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. В матеріалах справи містяться заява представника заявника про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача.
Враховуючи положення ст. 378 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду 21.06.2024 у справі №600/6373/23-а, яке набрало законної сили 23.07.2024, адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 20.07.2022 по 15.11.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 20.07.2022 по 15.11.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі ст. 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.
Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності із приписами мотивувальної та резолютивної частин рішення суду).
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зауважує, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
При цьому, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Тому, суд, який прийняв рішення, може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
Заявник своєю заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з відповідача (боржника) на користь позивача (стягувача) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 241325 грн фактично просить змінити резолютивну частину рішення, що змінює рішення суду по суті та його спосіб захисту, що, у свою чергу, є неможливим, оскільки судове рішення є незмінним.
Отже, подана заявником заява становить вимогу не щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення, а заявник фактично просить суд змінити резолютивну частину рішення суду по суті вирішених позовних вимог, що не узгоджується з приписами ст. 378 КАС України щодо мети та цілей застосування відповідного процесуального механізму, спрямованого на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
При цьому, безпідставними є посилання представника заявника на абзац 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, яким статтю було доповнено згідно з Законом № 4094-IX від 21.11.2024, оскільки вказана норма не є релевантною щодо спірних правовідносин.
Спір у даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення військовослужбовців у відносинах публічної служби, та не належить до категорії справ щодо захисту соціальних прав.
Разом з тим, з'ясовані в ході розгляду поданої заяви обставини свідчать про те, що фактична неможливість здійснення виплати нарахованої суми додаткової винагороди обумовлена відсутністю відповідного бюджетного фінансування на здійснення таких виплат.
Зміна способу виконання судового рішення у такому випадку не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті заборгованості з додаткової винагороди.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви заявника про зміну способу і порядку виконання судового рішення по даній справі, тому така задоволенню не підлягає.
Аналогічна позиція викладена Сьомим апеляційним адміністративним судом в постанові від 19.01.2026 у справі № 240/34039/23.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 241, 248, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. - відмовити.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
У відповідності до ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький