про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2026 року справа № 580/2919/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
25.03.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області №8933 від 04 червня 2025 року та №169 від 08 жовтня 2025 року;
зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 23.04.2025 та 30.05.2025.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
На підставі п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ч.1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
На підставі абз.1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19 зазначено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Так, предметом спору є, зокрема, рішення ГУ ПФУ в Черкаській області №8933 від 04 червня 2025 року.
Однак до суду з позовом позивач звернувся 25.03.2026, тобто з пропуском встановленого ст.122 КАС України строку звернення в суд щодо оскарження рішення №8933 від 04 червня 2025 року.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою
Отже, на переконання суду, позивач пропустив строк звернення в суд з цим позовом щодо оскарження рішення №8933 від 04 червня 2025 року.
Ч.6 ст.161 КАС України визначений обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч наведеній нормі заяву про поновлення заяви про поновлення та належних доказів поважності причин пропуску стоку звернення позивач не надав.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження щодо оскарження рішення №8933 від 04 червня 2025 року.
Також, частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року розміром 3328 грн.
Зважаючи на заявлення позивачем 2 вимог немайнового характеру, ставкою судового збору за його подання є 2662,40 грн.
Однак, позивач подав суду доказ сплати судового збору в сумі 1331,50 грн.
Отже, позивач має надати суду доказ доплати судового збору у розмірі 1330,90 грн. на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2, 133, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
СуддяОлексій РІДЗЕЛЬ