01 квітня 2026 року Справа № 480/6597/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпусту, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з 25.02.2022 по 14.06.2025 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 14.06.2025 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх. сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за .2022, 2023, 2024 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
При цьому, у позові представник позивача заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, вмотивоване тим, що строк звернення до суду має обчислюватися з дати отримання письмового повідомлення прос уми, нараховані та виплачені за період служби, у тому числі при звільненні позивача з цієї служби. Втім за час проходження військової служби відповідач не повідомляв позивачу жодного місяця про загальну суму виплаченого грошового забезпечення з розшифровкою виплат.
Позовна заява була розподілена автоматизованою системою комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судді Воловику С.В., ухвалою якого від 26.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив.
Втім у подальшому, на підставі розпорядження керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 №1617 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та цю справу розподілено судді Шевченко І.Г.
Таким чином, вбачається необхідним прийняти до провадження цю адміністративну справу.
При цьому щодо клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Спірним періодом позивач у цьому спорі визначає період з 25.02.2022 до 14.06.2025.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 - у спірний в цьому позові період) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Натомість, після цієї дати, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Вказане підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
Відтак, оскільки спірний за цим позовом період з 25.02.2022 до 18.07.2022 визначався за нормами, чинними у цей період, та не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, а тому строк звернення з цим позовом до суду, встановлений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, позивачем не пропущений.
Щодо спірного за цим позову періоду з 19.07.2022 до 14.06.2025 суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Судом встановлено, що згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 11.06.2025 №65-РС молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.06.2025 №176 виключено його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, представник позивача звернувся до відповідача із заявою про отримання відомостей щодо розрахунку грошового забезпечення позивача (а.с.21-22), відповідь на який отримав листом Військової частини НОМЕР_2 від 14.08.2025 (а.с.24-28). Відтак, позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум з листа відповідача від 14.08.2025 та доданих до нього документів. Заперечень з цього приводу відповідачем у поданому відзиві не надано.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов висновку, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Крім того, Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2024 року по справі №120/359/24 дійшов висновку, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби: 1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду, 2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори, 3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду, 4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку, 5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
У зв'язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, підтвердженим наявними матеріалами справи, враховуючи обставини, пов'язані з проходженням позивачем військової служби у спірний період, як вагому підставу для поновлення строку та обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя, а також з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24, вбачається можливим визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 14.06.2025 та поновити позивачу такий строк звернення, встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України.
Крім того, з огляду на положення ст.с79,80 КАС України, вбачається за необхідне витребувати у відповідача додаткові докази.
Керуючись ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Прийняти до провадження адміністративну справу №480/6597/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Визнати поважною причину пропуску строку для звернення з цим позовом до суду в частині вимог з 19.07.2022 до 14.06.2025 та поновити позивачу цей строк.
Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Зобов'язати відповідача у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати суду належним чином завірені копії:
- доказів на підтвердження нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за спірний період (з 25.02.2022 до 14.06.2025),
- доказів на підтвердження нарахування та виплати позивачу компенсації за невикористані відпустки за 2022, 2023, 2024 роки.
Роз'яснити учасникам справи, що розгляд справи згідно ч.2 ст.35 КАС України здійснюватиметься спочатку.
Роз'яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України на вебсторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
Суддя І.Г. Шевченко