30 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/860/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/860/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
21.01.2025 адвокат Бідна Оксана Іванівна, здійснюючи на підставі ордеру (серія АХ №1234761 від 21.01.2025) представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" (надалі - ТОВ "Мультітул-Стандарт", Товариство) звернулася з позовом до Вінницької митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000047/2 від 20.08.2024 та картку відмови №UA401060/2024/000143 від 20.08.2024, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000296/2 від 01.10.2024 та картку відмови №UA401060/2024/000196 від 01.10.2024.
Мотивуючи цей позов, представниця вказує на обставини порушення права позивача на безперешкодне митне оформлення товарів (текстильний матеріал просочений акриловим просоченням, виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100%, та трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлене з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбоване в різні кольори) у порядку статті 49 Митного кодексу України за основним методом внаслідок безпідставних, як на її думку, висновків митного органу про заниження митної вартості товару під час його митного оформлення при ввезенні на територію України, оскільки надані до митниці документи узгоджуються між собою, містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, підтверджують числові значення митної вартості (її складових) і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Відповідач позову не визнав. У наданому до суду відзиві представник зазначив, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена за імпортований товар, а тому у відповідності до пунктів 2, 3 статті 58 МК України були застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України. Джерелом числового значення митної вартості товару обрано електронні митні декларації, за якими оформлено приблизно однакову кількість товару у максимально наближений час на ідентичний товар. Заявлені представником позивача до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн вважав необґрунтовано завищеними, такими, що не відповідають обставинам складності справи (а.с. 33-40).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 клопотання представника Вінницької митниці щодо розгляду справи з повідомленням сторін залишено без задоволення.
У відповіді на відзив представник позивача повторив доводи позовної заяви.
Правом на надання заперечення відповідач не скористався.
Розгляд справи, згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд здійснює в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до актуальних (станом на 20.03.2026) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Мультітул-Стандарт", адресою державної реєстрації якого нині є: вул. Морозова, 7, м. Харків, 61191, зареєстроване у статусі юридичної особи 07.10.2020, про що в Реєстрі вчинено запис за №1006281020000002503. Основним видом економічної діяльності Товариства є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Єдиним засновником (учасником) та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_1 (розмір частки у СК: 3000) ( АДРЕСА_1 , 62). Функції керівника з 15.05.2025 виконує ОСОБА_2 (а.с. 173-174).
08.08.2023 між RAJHANS TRADING FZCO (Постачальник) в особі директора Hemant Kalwani та між ТОВ "Мультітул-Стандарт" (Покупець) в особі директора Т.Рудік в Україні був укладений контракт №RTF/MLS20230808 (а.с. 23-26), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари в асортименті. Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку (абз. 2 ст. 2). Поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Постачальник зобов'язується завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період (ст. 3). Ціна за одиницю товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за договором. Валюта контракту і платежів - долар США (ст. 4). Сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця (абз. 2 ст. 5). Товар поставляється в експортній упаковці відповідно до кожного виду продукції і стандарту країни Постачальника. Упаковка повинна відповідати стандартам або специфікаціям і забезпечувати за умови правильного поводження з вантажем збереження товару при транспортуванні з урахуванням перевалок. Вартість упаковки та/або упаковки включена у вартість товару (ст. 8).
Додатковими угодами до контракту №RTF/MLS20230808 вносилися зміни стосовно оновленої адреси ТОВ "Мультітул-Стандарт", щодо розширення кола вантажовідправників за контрактом (а.с. 26-27).
23.02.2021 між ПП "Національні традиції" (Виконавець) в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ "Мультітул-Стандарт" (Замовник), юридичною адресою якого на той момент була пл. Європейська, 8, м. Конотоп, Сумська обл., в особі директора Рудік Т.О. у м. Харків був укладений договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02 (надалі - Договір №23/02) (а.с. 28-29).
За умовами п. 1.1. Договору №23/02 Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі - товарів) Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги".
На виконання умов Договору №23/02 декларант 19.08.2024 подав до Вінницької митниці електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом із присвоєнням їй номера №24UA401060012319U0 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно з контрактом №RTF/MLS20230808 (а.с. 30-31).
За цією декларацією до митного оформлення заявлено два види товарів:
1) Товар №1 за кодом згідно з УКТЗЕД 59039010000 - Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100%. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами - 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 87 (+/-10)г/м2. Fabric #1 - 20443,00 м. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN. Загальна вартість 5 519,61 доларів США;
2) Товар №2 за кодом згідно з УКТЗЕД 60063200900 - Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком відсутнє: Fabric #2 - 14371,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами - 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 260 (+/-10)г/м2. Fabric #3 - 1189,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 180 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами - 175 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 390 (+/-10)г/м2. Fabric #4 - 13512,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 160 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами - 155 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 340 (+/-10)г/м2. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN. Загальна вартість 27 913,26 доларів США.
На підтвердження інформації, заявленої у митній декларації, зокрема загальної митної вартості товару, яка становить 33 432,87 доларів США, разом із декларацією були подані наступні документи: 1) пакувальний лист (Packing list) №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024; 2) рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024; 3) коносамент (Bill of lading) №143450095526 від 05.06.2024; 4) автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR №7653 від 09.08.2024; 5) декларація T1 (Dispatch note model T1) MRN №24ROCT1900R24672L7 від 09.08.2024; 6) декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024; 7) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-46/08-2024 від 19.08.2024; 8) розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024 (з перекладом); 9) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023; 10) додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 01.09.2023; 11) додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 27.02.2024; 12) додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 05.06.2024; 13) договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02 від 23.02.2021; 14) видаткова накладна №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024 (з перекладом); 15) відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024 (з перекладом); 16) комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом); 17) лист №08/08-1 від 08.08.2024 з інформацією від ТОВ "Мультітул-Стандарт" про те, що страхування вантажу не здійснювалося; 18) лист №08/16-10 від 16.08.2024 з інформацією від ТОВ "Мультітул-Стандарт" про те, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; 19) лист №RAJ/MUL240530/6-1 від 30.05.2024 з інформацією від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені у ціну товару (з перекладом); 20) лист №RAJ/MUL240530/6-2 від 30.05.2024 з інформацією від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 21) лист №RAJ/MUL240530/6-3 від 30.05.2024 з інформацією від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); 22) лист №RAJ/MUL240530/6-4 від 30.05.2024 з інформацією від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 23) лист №RAJ/MUL240530/6-5 від 30.05.2024 з інформацією від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 24) прайс-лист №RAJHANS20240401/59 від 01.04.2024 (з перекладом); 25) якісний опис №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024 (з перекладом) (а.с. 31-47).
19.08.2024 співробітник Митного посту "Гайсин" ОСОБА_4 направив Товариству повідомлення №790454 (а.с. 48), у якому зазначив: "Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 08.08.2023 №RTF/MLS20230808 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - Наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-46/08-2024 від 19.08.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та п. п. 56 - 60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений постановою КМ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так, відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру - чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару".
Того ж дня, 19.08.2024, Товариством на адресу митниці були направлені відповіді №19/08/24-1, №19/08/24-2, №19/08/24-3, №19/08/24-4, №19/08/24-5 та №19/08/24-6 (а.с. 48-51).
20.08.2024 Вінницькою митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000047/2 (а.с. 52-53), у мотивах якого співробітник Митного посту "Гайсин" ОСОБА_4 зазначив: “У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: - Статтею 5 контракту від 08.08.2023 RTF/MLS20230808 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані. - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-46/08-2024 від 19.08.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56 - 60 Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст. 53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті даного Рішення застосовані “Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО “Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 та ст. 63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Товар № 1. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 03.05.2024 р. №UA401060/2024/007071, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 10340 кг) у максимально наближений час за резервним методом ідентичний товар: Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/ -5) см., загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами - 145 (+/-5) см:FABRIC MTI-13911-113782,00 м. Поверхнева щільність складає - 160 (+/-10) г/м2 FABRIC А084-3449,00 м. Поверхнева щільність складає - 110 (+/-10) г/м2 Виробник NOVINO TRADING LTD Торговельна марка SUPER TEXTILE, немає даних Країна виробництва CN та складає 3,97 USD за кг. Товар № 2. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 14.05.2024 р. № UA401060/2024/007781, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 10340 кг) у максимально наближений час за резервним методом ідентичний товар: Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє: Fabric art. 23213-4196,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 560 (+/-10) г/м2 Fabric art. 24117-3055,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/- 5) см. Поверхнева щільність складає 280 (+/-10) г/м2 Виробник NOVINO TRADING LTD Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN та складає 3,97 USD за кг».
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000143 від 20.08.2024 (а.с. 54).
У зв'язку з цим Товариством 20.08.2024 була подана нова митна декларація ІМ 40 ДЕ №24UA401060012342U0 (а.с. 55-56). Митну вартість товару було зазначено згідно з інвойсом №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024, яка становить 33 432,87 доларів США (графа 22).
Сума платежів, визначена декларантом за митною вартістю згідно з інвойсом №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024, склала 110 224,16 грн (вид 020 - мито) та 297 605,24 грн (вид 028 - ПДВ), що відображено у графі "В" "Подробиці розрахунків" митної декларації №24UA401060012319U0 (а.с. 30).
Сума ж платежів, визначена відповідачем за митною вартістю, склала 215 598,84 грн (вид 020 - мито) та 582 116,86 грн (вид 028 - ПДВ), що відображено у графі "В" "Подробиці розрахунків" нової митної декларації ІМ 40 ДЕ №24UA401060012342U0 (а.с. 132).
Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю згідно з інвойсом №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024 (110 224,16 грн + 297 605,24 грн = 407 829,40 грн) та сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною відповідачем (215 598,84 грн + 582 116,86 грн = 797 715,7 грн) склала 389 886,3 грн (797 715,7 грн - 407 829,4 грн).
Як наслідок позивач вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача ним було здійснено переплату мита та ПДВ на суму 389 886,30 грн.
За іншою поставкою декларант 30.09.2024 подав до Вінницької митниці електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №24UA401060014294U1, для митного оформлення (випуску) товарів, поставлених за контрактом №RTF/MLS20230808 (а.с. 57).
За цією декларацією до митного оформлення заявлено товар - за кодом згідно з УКТЗЕД 59039010000 - Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100%. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами - 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 180 (+/-10) г/м2. Fabric - 61983,00 м. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN. Загальна вартість 34 090,65 доларів США.
На підтвердження заявленої у цій митній декларації інформації, зокрема митної вартості товару, яка становить 34 090,65 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1) пакувальний лист (Packing list) №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024; 2) рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024; 3) коносамент (Bill of lading) №UTRUST24070726 від 16.07.2024; 4) автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR №4869 від 18.09.2024; 5) декларація T1 (Dispatch note model T1) MRN №24ROCT1900P34738L0 від 24.09.2024; 6) декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024; 7) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-67/09-2024 від 26.09.2024; 8) розрахунок ціни (калькуляція) №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024 (з перекладом); 9) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023; 10) додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 01.09.2023; 11) додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 27.02.2024; 12) додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 06.06.2024; 13) видаткова накладна №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024 (з перекладом); 14) відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024 (з перекладом); 15) комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом); 16) лист №09/17-1 від 17.09.2024 з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт» про те, що страхування вантажу не здійснювалось; 17) лист №09/17-2 від 17.09.2024 з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт» про те, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; 18) лист №RAJ/MUL240711/3-1 від 11.07.2024 з інформацією від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 19) лист №RAJ/MUL240711/3-2 від 11.07.2024 з інформацією від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 20) лист №RAJ/MUL240711/3-3 від 11.07.2024 з інформацією від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 21) лист №RAJ/MUL240711/3-4 від 11.07.2024 з інформацією від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 22) лист №RAJ/MUL240711/3-5 від 11.07.2024 з інформацією від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 23) прайс-лист №RAJHANS20240527/3 від 27.05.2024 (з перекладом); 24) якісний опис №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024 (з перекладом) (а.с. 58-73).
30.09.2024 о 14:05 год. співробітник Митного посту "Гайсин" ОСОБА_5 направив Товариству повідомлення №823400, у якому зазначив: "Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування".
Цього ж дня о 15:42 год. співробітник Митного посту "Гайсин" ОСОБА_5 направив Товариству повідомлення №823439, у якому зазначив: "Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 08.08.2023 №RTF/MLS20230808 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-67/09-2024 від 26.09.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру - чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно наданих комерційних та транспортних документів, товар переміщується з Китаю (КНР), разом з тим, до митного оформлення подано калькуляцію, прайс-лист, комерційну пропозицію, відвантажувальну специфікацію, згідно яких ця партія товарів постачається з ОАЕ. Керуючись частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість: - 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - 3) виписку з бухгалтерської документації; - 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - 7) копію митної декларації країни відправлення; - 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - Додатково повідомляємо що відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару" (а.с. 74 зворот).
01.10.2024 у відповідь на повідомлення №823400 позивач надав на адресу митниці відповіді №01/10/24-1, №01/10/24-2 та №01/10/24-3 (а.с. 75-76), а у відповідь на повідомлення митниці №823439 -відповіді №01/10/24-4, №01/10/24-5, №01/10/24-6, №01/10/24-7, №01/10/24-8, №01/10/24-9, №01/10/24-10, №01/10/24-11, №01/10/24-12, №01/10/24-13 ( а.с. 76-81).
01.10.2024 співробітником УМП КМВ та МТР ЗЕД Авдєєвим О.С. було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000296/2 (а.с. 82-83), у мотивах якого той зазначив: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57 - 58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: - Статтею 5 контракту від 08.08.2023 RTF/MLS20230808 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані. - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-67/09-2024 від 26.09.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56 - 60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс - лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст. 53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст. 63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 03.05.2024 №UA401060 /2024/007071, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 10340 кг) у максимально наближений час за резервним методом ідентичний товар: Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/-5) см., загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами - 145 (+/-5)см:FABRIC MTI-13911-113782,00 м. Поверхнева щільність складає - 160 (+/-10) г/м2 FABRIC А084-3449,00 м. Поверхнева щільність складає - 110 (+/-10) г/м2 Виробник NOVINO TRADING LTD Торговельна марка SUPER TEXTILE, немає даних Країна виробництва CN та складає 3,97 USD за кг".
Також митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000196 від 01.10.2024 (а.с. 83-84).
У зв'язку з цим позивач подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ №24UA401060014390U2 (а.с. 84), відповідно до якої визначено митну вартість товару згідно з інвойсом №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024, яка становить 34 090,65 долари США (графа 22).
Сума платежів, визначена позивачем за митною вартістю згідно з інвойсом №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024 склала 112 271,15 грн (вид 020 - мито) та 303 132,10 грн (вид 028 - ПДВ), що відображено у графі "В" "Подробиці розрахунків" митної декларації №24UA401060014294U1.
Сума платежів, визначена митницею за митною вартістю, склала 221 390,07 грн (вид 020 - мито) та 597 753,19 грн (вид 028 - ПДВ), що відображено у графі "В" "Подробиці розрахунків" нової митної декларації ІМ 40 ДЕ № 24UA401060014390U2 (а.с. 84 зворот).
Різниця між сумою платежів, нарахованих позивачем за митною вартістю згідно з інвойсом №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024 (112 271,15 грн + 303 132,10 грн = 415 403,25 грн), та сумою платежів, нарахованих за митною вартістю, визначеною відповідачем (221 390,07 грн + 597 753,19 грн = 819 143,26 грн), склала 403 740,01 грн (819 143,26 грн - 415 403,25 грн).
Як наслідок позивач вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача ним було здійснено переплату мита та ПДВ у загальному розмірі 403 740,01 грн.
З цих підстав позивач оскаржив рішення відповідача про коригування митної вартості до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються Митним кодексом України (надалі - МК України, в редакції чинній на день прийняття митних декларацій митним органом).
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України (ч. 3 ст. 1 МК України).
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з приписами частин 4, 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною першою статті 51 МК України установлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
У досліджуваному випадку при декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість, виходячи саме з умов контракту від 08.08.2023 №RTF/MLS20230808.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України, крім іншого, передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. 6 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Верховний Суд неодноразово наголошував (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 13.08.2020 у справі №815/3451/16) на тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов'язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тож витребування додаткових документів митним органом допускається лише у випадку наявності саме обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумнів митного органу відповідає ознакам обґрунтованого за умови, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях статті 60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (частина 2 статті 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (частина 3 статті 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (частина 4 статті 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (частина 5 статті 60).
Між тим відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє митному органу використання рівних показників митної вартості товару.
Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (надалі - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається лише при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У постанові від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 Верховний Суд зазначив, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
У постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Однак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того, жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів, в оскаржуваних рішеннях також не зазначено, як і не надано доказів того, що ввезення вказаних товарів відбувалося на тих же умовах доставки, від того самого постачальника та з тією ж самою відстанню.
Застосування митницею бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд визнає невиправданим, оскільки самі по собі відомості системи не містять параметрів об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Як зазначав Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Стосовно посилання відповідача щодо наявності рішень про визначення митної вартості за подібними товарами суд зазначає наступне.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
У досліджуваному випадку з боку позивача був наданий пакет документів, яким підтверджено обґрунтованість визначення митної вартості за основним методом, тоді як митний орган не довів обставин того, що подані документи є недостатніми чи такими, що викликають сумнів у достовірності відображеної у них інформації.
У постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 Верховний Суд зазначав, що наявність у системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі (інформація) не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд звертав у вагу на те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Суд зауважує, що у спірному випадку у поданих до митниці документах на підтвердження митної вартості містилися всі складові для підтвердження митної вартості.
Так, вартість товару у доларах США вказана у прайс-листах №RAJHANS20240401/59 від 01.04.2024, №RAJHANS20240527/3 від 27.05.2024.
Загальна вартість товару, що відображена у митних деклараціях, підтверджена наданими до митниці інвойсами №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024, №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024, якими визначено умову поставки CPT, що свідчить про включення витрат на транспортування у вартість товару.
Додатково цей факт підтверджується листами постачальника №RAJ/MUL240530/6-1 від 30.05.2024, №RAJ/MUL240711/3-1 від 11.07.2024, відповідно до яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується листами постачальника №RAJ/MUL240530/6-2 від 30.05.2024, №RAJ/MUL240711/3-3 від 11.07.2024 та листами ТОВ "Мультітул-Стандарт" №08/08-1 від 08.08.2024, №09/17-1 від 17.09.2024.
Отримання платежів від третіх осіб не передбачено контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується наданими до митниці листами постачальника №RAJ/MUL240530/6-3 від 30.05.2024, №RAJ/MUL240711/3-2 від 11.07.2024.
Комісійні, посередницькі послуги також не залучалися, про що вказано в листах постачальника №RAJ/MUL240530/6-4 від 30.05.2024, №RAJ/MUL240711/3-4 від 11.07.2024.
Ліцензування товару не передбачено, що підтверджується наданими до митного органу листами постачальника товарів №RAJ/MUL240530/6-5 від 30.05.2024, №RAJ/MUL240711/3-5 від 11.07.2024 та листами ТОВ "Мультітул-Стандарт" №08/16-10 від 16.08.2024, №09/17-2 від 17.09.2024.
Всі витрати позивача відображено у калькуляціях №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024 та №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024, які також надавалися відповідачу.
Будь-які інші витрати відсутні.
Розбіжностей у наданих декларантом до митниці документах судом не виявлено.
В оспорених рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000047/2 від 20.08.2024 та №UA401000/2024/000296/2 від 01.10.2024 зазначено, що статтею 5 контракту від 08.08.2023 №RTF/MLS20230808 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно ж до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.
З цього приводу суд зазначає, що умови оплати дійсно визначенні статтею 5 контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023, за змістом якої оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.
Оскільки інвойсами №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024, №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024 передоплату не передбачено, то по суті сторони домовилися про те, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення).
На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару ще не була здійснена.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови, якщо рахунок сплачено.
Однак у спірному випадку рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи були відсутні, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання з боку ТОВ «Мультітул-Стандарт» таких документів до митниці не вимагається.
У постанові від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890 Верховний Суд щодо висновку контролюючого органу про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, зазначав про його безпідставність, оскільки частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання наведених документів за їх наявності, тоді як укладений позивачем контракт купівлі-продажу передбачає післяоплату. Тобто, подати докази оплати на момент прийняття оскаржуваних рішень у позивача не було можливості, про що було зазначено відповідачу у відповідь на вимоги про надання платіжних документів.
Посилаючись у спірних рішеннях щодо висновку експерта на певні вимоги Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, не вказуючи при цьому, які конкретно вимоги не дотримано, як на підставу для коригування митної вартості товарів, Вінницька митниця всупереч положенням ч. 1 ст. 54 МК України, здійснивши перевірку нечислових значень, замість числових (як того вимагає МК України), по суті вийшла за межі предмету контролю правильності визначення митної вартості товару.
Суд наголошує на тому, що відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортований позивачем товар, містяться не у звіті про оцінку майна, а безпосередньо у інвойсі.
Правова позиція щодо незаконності коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як звіт про оцінку майна, який митну вартість не підтверджує, викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №820/585/17, від 12.04.2023 у справі №826/7411/15, від 25.08.2023 у справі №810/693/17, від 25.08.2023 у справі №826/3098/16.
У досліджуваному випадку відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, містяться в інвойсах №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024 та №RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024.
Тож надані Товариством до митниці висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, натомість є додатковими документами на підтвердження обставин, що доводять відсутність заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару.
Щодо умов поставки митний орган у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000047/2 від 20.08.2024 та №UA401000/2024/000296/2 від 01.10.2024 зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 3 Контракту умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна. Водночас частиною 3 статті 3 Контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно з Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023, поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.
У інвойсах №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024 та № RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024 визначено умову поставки як: CPT Kharkiv, Ukraine.
Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пункт призначення в свою чергу визначено державу Україна.
Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару.
Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця.
Щодо умови поставки «FOB» - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом. Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов'язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.
Виходячи з наведеного, умови поставки «FOB» взагалі не відповідають умовам контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023.
Відповідачу одночасно з митними деклараціями №24UA401060012319U0 від 19.08.2024 та №24UA401060014294U1 від 30.09.2024 декларантом надавалися калькуляції собівартості товару №RAJ/MUL240530/6 від 30.05.2024 та № RAJ/MUL240711/3 від 11.07.2024, а також листи постачальника №RAJ/MUL240530/6-1 від 30.05.2024 та RAJ/MUL240711/3-1 від 11.07.2024 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Окрім цього, у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000047/2 від 20.08.2024 та №UA401000/2024/000296/2 від 01.10.2024 вказано на обставини відсутності каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт", а тому не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.
Так, відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.
Такі твердження митниці суд визнає безпідставними, оскільки запитувані митницею документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
Таким чином відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають визначального характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (аналогічні висновки наведено у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №810/3667/15).
Матеріалами справи підтверджено той факт, що відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися прайс-листи №RAJHANS20240401/59 від 01.04.2024 та №RAJHANS20240527/3 від 27.05.2024, але митним органом ця обставина не взята до уваги.
З приводу доводів митниці про те, що надані прайс-листи є по суті офертою для конкретного покупця, тобто видані продавцем безпосередньо ТОВ «Мультітул-Стандарт» та не відображають “дійсну вартість», суд застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.12.2022 у справі №420/2792/19, де суд зазначив, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Тому посилання митниці на недоліки наданого позивачем прайс-листа з мотивів здійснення дослідження відповідачем "загальносвітової практики" не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості.
У постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: "Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв'язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс-листа не є обов'язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару".
Оскільки прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, то митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд визнає повністю спростованими доводи відповідача щодо непідтвердження декларантом документально відомостей, зазначених у митних деклараціях. В ході судового розгляду справи митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару. Водночас матеріалами справи підтверджено обставини того, що позивачем подано всі документи, які давали підставу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів, а також те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювалися цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17.
Відповідно, застосування митним органом такого другорядного методу, як резервний метод визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості суд також визнає необґрунтованим, у зв'язку з чим оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару №UA401060/2024/000047/2 від 20.08.2024 та №UA401000/2024/000296/2 від 01.10.2024 підлягають скасуванню як протиправні.
Недоведеність обставин відповідності закону рішення митниці про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправною й картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів.
Оскільки прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару слугувало підставою для видання карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішень про коригування митної вартості товару протиправними та їх скасування є підставою для визнання судом протиправними та скасування ще й карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000143 від 20.08.2024 та №UA401060/2024/000196 від 01.10.2024.
Відтак, позов ТОВ “Мультітул-Стандарт» слід задовольнити у повному обсязі й у спосіб, обраний позивачем.
Розподіляючи судові витрати, суд за правилом статті 139 КАС України відшкодовує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 100% суми судового збору, сплаченої позивачем при зверненні до суду з цим позовом, у розмірі 17 960,39 грн.
З приводу розподілу судових витрат, що пов'язані з придбанням послуг з професійної правничої допомоги, у розмірі 30000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У зв'язку з цим суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Водночас склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача надав договір про надання правової допомоги від 17.01.2025, укладений між ТОВ "Мультітул-Стандарт" в особі директора Рудік Т.О. та адвокатським бюро "Бідної Оксани Іванівни" в особі керуючого бюро Бідної Оксани Іванівни (а.с. 88-89).
Відповідно до пункту 3.1 цього Договору, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі.
Додатковою угодою №2 від 17.01.2025 розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги визначено у фіксованій сумі 30000,00 грн (а.с. 90), факт сплати якої підверджено платіжною інструкцією АТ "ОТП Банк" від 21.01.2025 (а.с. 87).
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Враховуючи критерій розумності розміру адвокатських витрат, суд вважає, що визначена адвокатом сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг з урахуванням обставин складності справи та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу.
Дослідивши подані представником позивача докази, враховуючи те, заходи щодо здобуття додаткових доказів адвокатом не вживались, натомість до позовної заяви додано лише копії документів, наявні у позивача, суд зазначає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 30000,00 грн є суттєво завищеним, таким, що не є співмірним зі складністю справи, з обсягом наданих адвокатом послуг, а сума, яка заявлена до відшкодування, не є належним чином обґрунтованою на предмет її розміру.
Враховуючи обставини складності справи та наявність усталеної судової практики в аналогічних правовідносинах, зважаючи на обставини того, що розгляд справи судом здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників, виходячи з критерію пропорційності, співмірності, суд зменшує заявлену до стягнення суму витрат на правничу допомогу з 30000,00 грн до 10000,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" у справі №440/860/25 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000047/2 від 20.08.2024, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000143 від 20.08.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000296/2 від 01.10.2024, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000196 від 01.10.2024
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 17 960 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн 39 коп. та співмірну частину витрат, що пов'язані з придбанням послуг з правничої допомоги, у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" (ідентифікаційний код 43856496; вул. Морозова, 7, м. Харків, 61191)
Відповідач: Вінницька митниця (ідентифікаційний код 43997544; вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун