Справа № 420/15852/25
01 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до інформації, яка міститься у Висновку ВЛК від 30.03.2022 № 43.
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до інформації, яка міститься у Висновку ВЛК від 30.03.2022 № 43.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 31.03.2022 року після проходження медичного огляду Військово-лікарської комісії на підставі статті 75 А графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (Протокол № 43 від 31.03.2022р.). 31.03.2022 до військового квитка ОСОБА_1 внесено запис про те, що він визнаний непридатним на підставі статті 75 А графи ІІ Розкладу хвороб та виключений з військового обліку. Запис завірений печаткою та підписом уповноваженої посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_5 не були внесені відомості про його виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». У зв'язку з цим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся особисто до співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою від 29.04.2025р про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку, через непридатність до військової служби. Однак в прийомі заяви від ОСОБА_1 про внесення відомостей про його виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» було відмовлено. У зв'язку з бездіяльністю відповідача, 29.04.2025 року ОСОБА_1 відправив поштою заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про внесення змін до Єдиного державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку, непридатність до військової служби. До вказаної заяви було додано копії: паспорту, РНОКПП ОСОБА_1 , довідки ВЛК від 30.03.2022 року № 265, копія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного. Вказану заяву направлено до відповідача, про що свідчить копія поштового відправлення. Відповідач вищевказану заяву не розглянув належним чином та не вніс дані до Реєстру « ІНФОРМАЦІЯ_6 », Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки він надав всі документи, необхідні для внесення відповідних відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 26.05.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Згідно ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
31.03.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_5 внесено до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серія НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , запис щодо виключення з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі п.3 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (а.с.22-23).
29.04.2025 року ОСОБА_1 надіслав поштою заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про внесення змін до Єдиного державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку, непридатність до військової служби, вказану заяву з додатками направлено до відповідача, про що свідчить копія поштового відправлення (а.с.31-32).
При цьому, доказів особистого звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою від 29.04.2025 року та відмови у її прийнятті, що передувало надісланню такої заяви поштою, позивач суду не надав.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами ч.7 ст.1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 (далі - Положення № 154).
Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідача здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку.
Так, згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Відповідно до п. 2 Положення № 154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Виключення з військового обліку військовозобов'язаного має чітко визначений алгоритм дій, для здійснення якого Порядком № 1487 (до 05.01.2023 Порядком № 921) передбачена обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного у РТЦК та СП, та не обмежена лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного).
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII, в редакції станом на день виключення позивача з військового обліку).
Відповідно до положень ст.1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень ст. 2 вказаного Закону випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Статтею 16 вказаного Закону внесено зміни в Закон України “Про військовий обов'язок та військову службу», а саме: частину першу статті 34 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в такій редакції: “ 1.Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки».
Пункт 1 частини 1 статті 3 Закону № 1951-VIII передбачає, що основними засадами ведення Реєстру є обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1951-VIII володільцем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - володілець Реєстру), розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Cлужба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки України (далі - розпорядник Реєстру).
Згідно з частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:
уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру;
оперативні командування;
територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
Центральне управління Служби безпеки України;
відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України.
Частина 6 статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає що органи адміністрування Реєстру:
здійснюють аналітичну обробку даних;
забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту та відповідність інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень володільця та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру.
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України.
Тобто, сам Закон № 1951-VIII визначає та покладає певні права та обов'язки на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
До того ж, як і Закон № 1951-VIII, так і Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України 28 березня 2022 року № 94, покладає обов'язок на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачені Законом № 1951-VIII відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У той же час, відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).
Таким чином, з системного аналізу наведених вище норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що саме ІНФОРМАЦІЯ_3 є органом ведення Реєстру, який повноважний розглядати заяви призовників, військовозобов'язаних та резервістів з питань військового обліку, внесення та виправлення відповідних відомостей у Реєстрі.
Проте, як встановлено судом, заява позивача від 29.04.2025 року, про внесення до Реєстру відповідної інформації щодо позивача, не розглянута. Тим самим відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність покладення на відповідача зобов'язання розглянути по суті заяву позивача від 29.04.2025 року та надати на заяву обґрунтовану відповідь.
При цьому, розгляд та вирішення заяви позивача є дискреційним повноваженням відповідача, а тому вимога позивача про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до інформації, яка міститься у Висновку ВЛК від 30.03.2022 № 43 - задоволенню не підлягає, оскільки жодного обґрунтованого рішення за заявою позивача відповідачем прийнято не було, заява залишилася нерозглянутою.
Решта доводів і заперечень учасників справи висновків суду не спростовують, а тому не беруться судом до уваги.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.3 ст. 139 КАС України, суд розподіляє між сторонами понесені позивачем судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог та стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн (1211,20 грн /2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 , від 29.04.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 29.042025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку та надати на цю заяву обґрунтовану відповідь.
У решті позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Андрухів