Справа № 420/41518/25
01 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування постанов,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування постанов, у якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати Постанову про заборону в'їзду в Україну прийняту 04 жовтня 2025 року старшим зміни прикордонних нарядів відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б» відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) головним сержантонтом ОСОБА_2 про заборону громадянину Республіки Молдови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловічої статі, тимчасово не працюючого, паспорт громадянина НОМЕР_4 , виданий 24.06.2025 року, орган що видав 597884, в'їзд в Україну строком на 10 (десять) років , яку рахувати з 25.03.2027 по 24.03.2037 року включно;
визнати протиправною та скасувати Постанову про заборону в'їзду в Україну прийняту 06 листопада 2025 року начальником групи організації адміністративного провадження відділу адміністративно - юрисдикційної діяльності штабу НОМЕР_5 прикордонного загону капітаном юстиції ОСОБА_3 про заборону громадянину Республіки Молдови ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловічої статті, тимчасово не працює, паспорт громадянина Республіки Молдови серії НОМЕР_6 виданий 24.06.2025 року, органом ASP, в'їзду в Україну строком на 3 (три) роки скасувати.
Даний позов в інтересах позивача подано та підписано адвокатом Бєловою Родікою Володимирівною, яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВЕ №1172692
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що ОСОБА_1 є громадянином Молдови, має діючу посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 , видану 15.12.2017 року, органом 4801; перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_5 , спільно виховують дитину - доньку: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , що свідчить про правовий зв'язок позивача з Україною та пояснює причини його перебування в Україні. Позивач з сім'єю проживають у АДРЕСА_3 . Повертаючись до своєї сім'ї на територію України з Республіки Молдова, згідно з вимогами статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль», відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №380863 від 04.10.2025 року за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а саме: 03.10.2025 р. о 07 год 10 хв. Прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку Петрівське (Укра)-Ісерлія (РМ) на відстані 15 м. від лінії державного кордону в регіоні прикордонного знаку №0714101 виявлено та затримано гр. Молдови ОСОБА_1 , який здійснив незаконний перетин державного кордону України з Республіки Молдови в Україну поза встановленими пунктами пропуску в пішому порядку, чим порушив ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України». Також, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №006502Е від 03.10.2025 року, відповідно до якої, ОСОБА_1 , здійснив незаконний перетин державного кордону України з Республікою Молдова в Україну поза встановленими пунктами пропуску в пішому порядку, чим вчинив умисне невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну терміном на 3 року з 26.03.22 по 24.03.2027 р., про яку йому було доведено посадовою особою Державної прикордонної служби України, вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною статті 203-1 КУпАП. Протоколи та постанова складалися у Підгірному по вул. Центральній, 92 Болградського району, Одеської області, коли ОСОБА_1 перебував в спец приміщенні віпе « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». У позові стверджується, що ОСОБА_1 не здійснював жодного адміністративного правопорушення, не маючи потреби цьому, оскільки має постійну посвідку на проживання на території України і законне право для перетину кордону України. Позивач не розуміє української мови та не володіє нею, жодних прав йому роз'яснено не було, перекладача не залучено, отже ОСОБА_1 не розумів зміст жодного документу, який було складено, він піддавався тортурам, оскільки в нього були вилучені усі особисті речі та телефон, він не зміг зателефонувати своєму адвокату, протягом 3 (трьох) днів позивача незаконно утримували невідому люди, возили по сусіднім прикордонним пунктам, не давали води, їжі, а також можливості здійснити необхідні життєдіяльні функції. ОСОБА_1 примусили підписати документи, які він не читав та не розумів. Жодних процесуальних документів ОСОБА_1 вручено не було, ані протоколів, ані постанов, ані рішень про заборону в'їзду на територію України. Про вказані документи позивач дізнався від свого адвоката Бєлової Р.В., після того як вона зробила адвокатські запити.
04 жовтня 2025 року посадовою особою відповідача було прийнято рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Республіки Молдови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 10 (десять) років з 25.03.2027 по 24.03.2037 року включно. Вказане рішення прийняте на основі частини 2 статті 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VI, п.п. 3, п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - Інструкція), затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 № 946 у зв'язку з незаконним перетином державного кордону з Республіки Молдова в Україну поза пунктами пропуску через державний кордон.
06 листопада 2025 року посадовою особою відповідача було прийнято постанову (рішення) про заборону в'їзду в Україну громадянину Республіки Молдови ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 3 (три) роки на підставі частини 1 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VI, п.п. «Г», п. 2.1 Інструкції, у зв'язку з невиконанням постанови про накладання адміністративного стягнення від 03.10.2025 №006502E у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, винесену 03.10.2025 року старшим прикордонних нарядів в пункті пропуску «Серпневе» за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ст. 203-1 КУпАП.
Вважаючи протиправними зазначені постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Доводи позову мотивовані тим, що оскаржені рішення про заборону позивачу в'їзду в Україну від 04.10.2025 року та від 06.11.2026 року прийняті за відсутності позивача та після його повернення до республіки Молдова, відсутні будь-які докази того, що рішення та постанова надавались ОСОБА_1 взагалі та його рідною мовою або їх було йому оголошено; відсутня постанова у справі щодо незаконного перетину державного кордону з Республіки Молдова в Україну поза пунктами пропуску через державний кордон та окрім того, ОСОБА_1 оскаржується постанова за ст. 203-1 КУпАП. Таким чином, підстави на які посилається відповідач, що стали причиною для прийняття рішення та постанови про заборону в'їзду, є необґрунтованими та непідтверджені доказами, що виключає правомірність такого рішення.
Ухвалою суду від 22.12.2025 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України. Позивачу роз'яснено, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату/доплату судового збору за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру, у розмірі 1211,20 грн.
23.12.2025 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позову, до якої додано квитанцію №2524-1215-6776-4630 від 23.12.2025 року про сплату судового збору у розмірі 1211, 00 грн.
Ухвалою суду від 01.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.
Також цією ухвалою суд витребував від військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) усі матеріали, які слугували підставою прийняття оскаржених постанов про заборону в'їзду в Україну від 04.10.2025 року та 06.11.2025 року, якими громадянину Республіки Молдови ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловічої статті, тимчасово не працює, паспорт громадянина Республіки Молдови серії НОМЕР_6 виданий 24.06.2025 року, органом ASP, заборонений в'їзд в Україну строком на 3 (три) роки.
12.01.2026 року відповідачем за допомогою системи “Електронний суд» подано відзив на позовну заяву з додатками.
Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що відповідно до п. 2 частини 2 статті 9 Закону України «Про прикордонний контроль», процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон. 24 березня 2022 року постановою НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України позивачу було заборонено в'їзд в Україну на 5 років за незаконний перетин кордону. За таких обставини посадові особи в/ч НОМЕР_2 виконали приписану чинним законодавством дію щодо заборони в'їзду позивачу, оскільки ним умисно не виконано попереднє рішення про заборону в'їзду. Позивач вчинив такий епізод вдруге, разом із злісною непокорою прикордонному наряду, що підтверджується рішенням Тарутинського районного суду від 20 травня 2025 року у справі № 514/566/22. Після цього, 03 жовтня 2025 року позивача було виявлено на ділянці відповідальності в/ч НОМЕР_2 як такого, який знову незаконно перетнув державний кордон, і заборонено в'їзд на 10 років у відповідності до абзацу 6 пункту 2.3. Інструкції № 946, оскільки позивач умисно не виконав рішення НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24 березня 2022 року. Іншого варіанту поведінки окрім прийняття постанови від 04.10.2025 року про заборону в'їзду строком на 10 років у в/ч НОМЕР_2 не було, оскільки саме такий спосіб передбачений абз. 6 пункту 2.3. Інструкції № 946 та ч. 3 статті 13 Закону № 3773-VI.
Щодо підстав прийняття постанови про заборону в'їзду від 06.11.2025 року відповідач пояснював, що позивач не виконав вимоги постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 203-1 КУпАП від 03 жовтня 2025 року № 006502Е та не сплатив штраф, у зв'язку з чим на підставі частини 1 статтi 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», підпункту «r», пункту 2.1. Інструкції № 946 було прийнято рішення від 06.11.2025 року про заборону в'їзду строком на 3 роки. Дану постанову позивач не оскаржував, тому вона набрала законної сили та підлягала виконанню, але виконана не була, що і є складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 203-1 КУпАП. Таким чином, постанова від 06 листопада 2025 року про заборону в'їзду строком на 3 роки є законною та такою, що винесена в межах повноважень у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Що стосується доводів позивача щодо неволодіння українською мовою та неможливість надавати пояснення та розуміти суть встановлених порушень відповідач зазначив, що позивач в поясненнях написав що володіє російською мовою, якою володіють також представники в/ч НОМЕР_2 , тому окрім зачитування прав і постанови українською мовою продублювали дану інформацію російською мовою, отже твердження позивача про те що він не зрозумів суть вказаного є безпідставними. Позивач зазначає, що проживає в Україні як мінімум з 2017 року (рік видачі посвідки на постійне проживання), отже досить сумнівним є те, що він взагалі не володіє українською мовою. Таким чином, позивач на момент вчинення правопорушення достеменно знав про наявність попереднього рішення НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24 березня 2022 року, знав про вчинене ним незаконне перетинання кордону 20 травня 2022 року (предмет розгляду у справі № 514/566/22), та в третій раз 03 жовтня 2025 року вчинив ще один незаконний перетин кордону, тобто позивач свідомо систематично порушує законодавство України в сфері перетинання кордону та статусу іноземців.
Відтак, прийняті рішення, на переконання відповідача, є законними та обґрунтованими.
26.01.2026 року представником позивача подано відповідь на відзив.
У відповіді на відзив сторона позивача заперечувала щодо не виконання попереднього рішення НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24 березня 2022 року про заборону в'їзду в Україну на 5 років за незаконний перетин кордону. Зазначено, що згадану постанову ОСОБА_1 не отримував і про її існування дізнався з відповіді на адвокатський запит адвоката Бєлової Р.В. 27.10.2025 року, а саму постанову адвокат отримала після виконання повторного адвокатського запиту 31 грудня 2025 року. Жодних доказів того, що ОСОБА_1 отримував Постанову про заборону в'їзду в Україну від 24.03.2022 року, відповідачем не надано.
Щодо правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП представник позивача зазначив, що адміністративна справа №514/1562/25 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП стосовно громадянина Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) перебуває у провадженні Тарутинського районного суду Одеської області та рішення у справі наразі не ухвалене.
Щодо невиконання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 203-1 КУпАП від 03 жовтня 2025 року № 006502Е, що слугувало підставою прийняття постанови про заборону в'їзду від 06.11.2025 року, представник позивача зазначив, що 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бєлова Р.В., подав до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовну заяву про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 03.10.2025 року 0006502Е за ст.203-1 КУпАП. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.12.2025 року відкрито провадження у справі № 495/9424/25, та рішення у справі наразі не ухвалене.
Згідно відповіді на відзив, позивач не визнає, що йому були роз'яснені права, надруковані українського мовою на другому аркуші протоколу про адміністративне правопорушення, у тому числі право користуватися послугами адвоката і перекладача. Підпис ОСОБА_1 під цим друкованим переліком прав українською мовою без перекладу не свідчить, що йому вони були дійсно роз'яснені і зрозумілі.
У відповіді на відзив сторона позивача наполягає, що ОСОБА_1 не порушував чинного законодавства, оскільки мав законне право на постійне проживання на території України та не перетинав незаконно державний кордон України з Молдовою та за відсутності даних про будь-які його дії, що б суперечили інтересам безпеки України чи охорони громадського порядку, здоров'я і захисту прав та інтересів громадян України, вважає, що органи державної прикордонної служби необґрунтовано прийняли оскаржувані рішення.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Дослідивши зміст позовних вимог та матеріали позовної заяви, судом встановлено підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 495/9424/25.
Предметом спору є правомірність постанов про заборону в'їзду в Україну від 04.10.2025 року та від 06.11.2025 року громадянину Республіки Молдова ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , документованому Посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 .
Так, судом встановлено, що 04.10.2025 року старшим зміни прикордонних нарядів відділення інспекторів прикордонної служби (« ІНФОРМАЦІЯ_1 » тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_5 прикордонного загону прийнято постанову про заборону в'їзду в Україну громадянину Республіка Молдова ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловічої статті, тимчасово не працює, паспорт громадянина Республіки Молдови серії НОМЕР_6 , виданий 24.06.2025 року, орган, що видав, 597884, терміном на 10 (десять) років, яку рахувати з 25.03.2027 по 24.03.2037 року включно.
Постанова затверджена начальником НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України 04.10.2025 року
Підставою для заборони в'їзду зазначено: ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», підпункт 3 пункту 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 № 946, у зв'язку з незаконним перетином державного кордону з Республіки Молдова в Україну поза пунктами пропуску через державний кордон, що виявлено ІНФОРМАЦІЯ_6 .
06.11.2025 року начальником групи організації адміністративного провадження відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу НОМЕР_5 прикордонного загону прийнято постанову про заборону в'їзду в Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловічої статі, тимчасово не працює, паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_6 , виданий 24.06.2025, органом ASP, в'їзд в Україну строком на три роки.
Постанова затверджена начальником НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України 06.11.2025 року.
Судом встановлено, що підставою прийняття відповідачем постанови про заборону в'їзду в Україну від 06.11.2025 року, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», підпункт «ґ» пункту 2.1 Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 № 946, слугувало те, що під час попереднього перебування на території України позивач не виконав постанову про накладення адміністративного стягнення №006502Е у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн., винесену 03.10.2025 старшим прикордонних нарядів в пункті пропуску «Серпневе» за вчинення адміністративного, відповідальність за яке передбачена ст. 203-1 КУпАП.
Водночас, позивач оскаржив постанову про накладення адміністративного стягнення №006502Е від 03.10.2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, у провадженні якого перебуває справа № 495/9424/25.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.12.2025 року відкрито провадження у справі № 495/9424/25.
Станом на 01.04.2026 року судове рішення, яким закінчується розгляд, у зазначеній справі не ухвалене.
Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 № 946, рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю (далі - рішення про заборону в'їзду в Україну) приймається органом охорони державного кордону в разі: ґ) якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну.
За таких обставин, враховуючи оскарження позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення №006502Е від 03.10.2025 року, яка слугувала підставою прийняття постанови про заборону в'їзду в Україну від 06.11.2025 року, вирішення питання про правомірність цієї постанови (про заборону в'їзду в Україну від 06.11.2025 року) є передчасним.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що існує об'єктивна необхідність у зупиненні провадження у справі № 420/41518/25 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 495/9424/25.
Вказані обставини є підставою для зупинення провадження у справі за п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, тобто у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Керуючись ст.ст. 9, 236, 248, 256 КАС України,
Зупинити провадження у справі № 420/41518/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування постанов, - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 495/9424/25.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.А. Радчук