Справа № 420/38626/25
31 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Київської районної адміністрації Одеської міської ради в частині неприйняття рішення про взяття на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 за заявою про взяття на квартирний облік від 29.09.2025 р.;
зобов'язати Київську районну адміністрацію Одеської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2025 р. про взяття на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, у визначеному законодавством порядку, та прийняти рішення про взяття ОСОБА_1 з сім'єю у складі 2-х осіб, у тому числі: ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 , та включити до пільгової черги як учасника бойових дій, який дістав поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби та захисту Батьківщини.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 29.09.2025 року шляхом поштового відправлення ОСОБА_1 подав заяву з додатками, в якій було викладено прохання взяти на облік при Київській РА ОМР з сім'єю 2 особи. Вказана заява супроводжувалась додатками, що відповідають переліку документів встановленому п. 18 Правил № 470. Проте, 11.11.2025 надійшла відповідь, про те що у ОСОБА_3 відсутні підстави для визнання його потребучим поліпшення житлових умов. З моменту подання заяви минуло 45 днів, однак відповідачем не прийнято жодного рішення у встановленому законодавством порядку за заявою від 29.09.2025.
Позивач зазначає, що станом на дату подання позову Відповідачем не було прийнято жодного рішення, що свідчить про тривалу протиправну бездіяльність та порушення вимог законодавства щодо місячного строку для прийняття рішення щодо взяття на квартирний облік або рішення про відмову у взятті на квартирний облік. Позивача не було повідомлено про заплановане засідання Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як цього вимагають вимоги законодавства у разі винесення пропозиції про відмову у взятті на квартирний облік у результаті попереднього розгляду заяви ОСОБА_4 , що ставить під сумнів факт проведення попередньої перевірки заяви Позивача у відповідності до вимог законодавства. Непроведення попереднього розгляду заяви Позивача (в порушення вимог 19 Правил обліку громадян) унеможливлює внесення обґрунтованих пропозицій виконавчому комітету, що також є порушенням процедури розгляду заяви. Відповідачем взагалі не було прийнято жодного рішення за результатами розгляду заяви від 29.09.2025 у порушення п. 21 Правил.
Позивач вважає, що відповідач грубо порушив вимоги пунктів 19, 20, 21 Правил обліку громадян, оскільки, отримавши заяви Позивача про взяття на квартирний облік подану 14.08.2025 р. та повторну заяву з додатковими документами від 29.09.2025 р., він не забезпечив їх розгляд у встановлений законодавством місячний строк, з проведенням належним чином попередньої перевірки заяви Позивача, та винесення обґрунтованого рішення за результатами розгляду заяви.
Також, позивач вказав, що факт реєстрації Позивача лише підтверджує його зв'язок з певною адміністративно-територіальною одиницею. Він не є правоутворюючим фактом щодо права власності чи іншого речового права на житло. Отже, наявність державної реєстрації не є доказом того, що Позивач забезпечений житловою площею, і цей факт повинен бути врахований як підстава для постановки на квартирний облік. Таким чином, посилання Відповідача у листі від 11.11.2025 р. на те, що Позивач забезпечений житловою площею, оскільки проживає у квартирі площею 29,80 кв.м. є неправомірним, оскільки Відповідачем не враховано, що квартира, у якій проживає Позивач належить на праві приватної власності іншій особі. Крім того, Позивачем до заяви про взяття на квартирний облік було долучено докази, які підтверджують відсутність у його власності та у власності його дружини ОСОБА_5 будь-якого нерухомого майна, в тому числі житлового, що підтверджує факт його не забезпечення житловою площею. Факт реєстрації місця проживання Позивача у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , жодним чином не свідчить про те, що Позивач не відноситься до категорії осіб, які потребуючими поліпшення житлових умов, та не є безпосереднім доказом його забезпечення житловою площею.
Також Відповідачем не враховано, що Позивач є учасником бойових дій, особою з інвалідністю третьої групи через поранення, пов'язану із захистом Батьківщини, та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни та відповідно до п.14 Правил обліку громадян є особою, що потребує поліпшення житлових умов.Таким чином, висновки Відповідача, викладені у повідомленні від 11.11.2025 р.. є передчасними та сформованими без урахування та належної перевірки всіх обставин. викладених у заяві Позивача про взяття на квартирний облік та підтвердженими доданими до неї документами.
Ухвалою суду від 24.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що по даній справі відсутні докази порушення законних прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 з боку Київської районної адміністрації Одеської міської ради.
Відповідач зазначає, що згідно з інформацією сектору обліку та розподілу житла Київської районної адміністрації Одеської міської ради, 19.08.2025 року до Київської районної адміністрації Одеської міської ради надійшла заява ОСОБА_1 від 08.08.2025 р. про взяття на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов родиною у складі двох людей у загальну чергу та спеціальну чергу, як учасник бойових дій, що отримав поранення контузії або каліцтва під час проходження військової служби та захисту Батьківщини та пакетом документів. 26.08.2025 року на засіданні громадської комісії з житлових питань Київської районної адміністрації Одеської міської ради, в межах повноважень та відповідно до п. 19 Правил було попередньо розглянуто заяву та додані документи ОСОБА_1 від 08.08.2025 р. (вхід. до Райадміністрації від 19.08.2025р. № Є-2093) про взяття на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, а саме ОСОБА_1 з сім'єю у складі 2-х осіб, у тому числі його дружини - ОСОБА_2 , та включити до пільгової черги як учасника бойових дій, який дістав поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби та захисту Батьківщини. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 на громадській комісії з житлових питань, листом від 29.08.2025 № Є-2093 Райадміністрація повідомила заявника про підстави взяття на квартирний облік та необхідність додати документи. 02.10.2025р на адресу районної адміністрації надійшов супровідний лист до заяви ОСОБА_1 , про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про прийняття документів для постановки на облік, що потребують поліпшення житлових умов (родиною) з копіями документів. Вказаний лист датований 29.08.2025 р. Зі змісту позовної заяви вбачається невідповідність дат в заяві, Позивач зазначає дату повторної заяви 29.09.2025 р., однак, Київською районною адміністрацією Одеської міської ради розглядалася заява ОСОБА_1 про взяття на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов від 29.08.2025р. 28.10.2025р. Київською районною адміністрацією Одеської міської ради направлено на електронну пошту представника ОСОБА_1 . Шинжирбаєву М.Т. відповідь за результатами розгляду заяв щодо взяття на квартирний облік з обґрунтуванням підстав для відмови.
Відповідач у відзив вказує, що враховуючи п.п. 8 п. 13 Правил, Київська районна адміністрація Одеської міської ради позбавлена можливості взяття на квартирний облік ОСОБА_1 , як особи, що потребує поліпшення житлових умов та є учасником бойових дій, який дістав поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби та захисту Батьківщини, оскільки в Правилах чітко обмежено, що така особа має бути з числа внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до наданих до заяв документів, у гр. ОСОБА_1 статус внутрішньо переміщеної особи відсутній.
Твердження Позивача щодо бездіяльності Райадміністрації, яка полягає у не розгляді заяв ОСОБА_1 про взяття на квартирний облік, як особу, яка потребує поліпшення житлових умов, не відповідає дійсності, оскільки не знайшло свого фактичного підтвердження, та спростовується доказами направлення відповідей представникам ОСОБА_1 засобами поштового та електронного зв'язку. Київською районною адміністрацією Одеської міської ради заяви Позивача було розглянуто в строки передбачені чинним законодавством, а його твердження щодо спливу строків розгляду вказаної заяви, не розгляді заяви, не прийнятті відповідного рішення за результатами розгляду, не відповідають дійсності.
Позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено доводи, викладені в позовній заяві.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 19.08.2025 року до Київської районної адміністрації Одеської міської ради надійшла заява ОСОБА_1 від 08.08.2025 про постановку на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов родиною у складі 2-х людей у загальну чергу та спеціальну чергу, як учасника бойових дій, що отримав поранення, контузії або каліцтва під час проходження військової служби та захисту Батьківщини.
Листом від 29.08.2025 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради повідомлено ОСОБА_1 , що «…для розгляду звернення стосовно взяття на квартирний облік, необхідно додатково надати: згоду на збір та обробку персональних даних; відомості про реєстрацію місця проживання осіб у житловому приміщенні/ будинку видані Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради (Додаток-2 до Порядку надання відомостей про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку); довідка з місця роботи/навчання дорослих осіб, які бажають разом стати на облік із зазначенням, чи знаходиться заявник і члени його сім'ї на квартирному обліку; довідка з управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради на кожного члена сім'ї, включаючи малолітніх дітей, про наявність чи відсутність приватної власності на житло ( АДРЕСА_2 ); довідка з міського агентства з приватизації житла на кожного члена сім'ї, включаючи малолітніх дітей про використання права на приватизацію житла ( АДРЕСА_3 ); довідки з міського бюро технічної інвентаризації на кожного члена сім'ї станом на 31.12.2012 р. ( АДРЕСА_4 ), якщо реєстрація заявника та його членів сім'ї була до вказаної дати; прово установчий документ на займану житлову площу (завірена копія ордера на займане приміщення, копія свідоцтва про право власності, копія договору купівлі-продажу, копія договору дарування, договір міни, договір піднайму жилого приміщення, договір найму жилого приміщення тощо). Крім того, в поданій заяві відсутність підпису дружини, ОСОБА_2 . Згідно пункту 18 Правил, заява про взяття на квартирний облік підписується повнолітніми членами сім'ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік. Копії наданих документів не завірені…».
02.10.2025 року до Київської районної адміністрації Одеської міської ради надійшов супровідний лист від 29.08.2025 року за підписом представника ОСОБА_6 - Шинжирбаєва М.Т., до якого на виконання листа Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.08.2025 року направлено копії документів, до заяви ОСОБА_1 про постановку на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Листом від 22.10.2025 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради повідомлено ОСОБА_7 , як представника ОСОБА_1 , що «…. потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчим комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами (для відома повідомляємо, що згідно п/п. 3.1. п. 3 Постанови Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів і президіуму обласної ради профспілок № 52 від 16.01.1985, зі змінами внесеними постановою № 378 від 17.09.1991, на квартирний облік беруться потребуючі в поліпшені житлових умов громадяни, які займають жилу площу до 6 (шести) кв.м включно на кожного проживаючого члена сім'ї. Згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про зареєстрованих у житловому приміщені будинку осіб № К4-250191-100 від 07.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована/задекларована одна особа, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно витягу № 448666201 від 21.10.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відносно квартири АДРЕСА_5 вбачається, що квартира двокімнатна, жилою площею 29,80 кв.м (загальна площа, 49,50 кв.м)……
Згідно пункту 14 Правил, тими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни; члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни, працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації. Із наданих Вами документів вбачається, що жоден із наведених вище пунктів не може слугувати підставою для визнання гр. ОСОБА_1 , потребуючим поліпшення житлових умов.
Стосовно дружини гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 інформуємо про наступне. Згідно з чинним законодавством, п/п. 8 п. 13 Правил, на квартирний облік беруться внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 1 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 11-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим восьмим, шістнадцятим двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту". Внутрішньо переміщені особи, визначені у підпункті 8 пункту 13 Правил, беруться на квартирний облік у населеному пункті в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб незалежно від наявності майнових прав чи прав власності на нерухоме майно, що розміщується в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або розташованих на лінії зіткнення. При цьому члени сім'ї особи з інвалідністю або учасника бойових дій, які мають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (видану згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, беруться на квартирний облік разом з нею (ним). Інші внутрішньо переміщеної особи, які не підпадають під дію підпункту 8 пункту 13 Правил, згідно Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» (надалі Закон) мають право бути взятими на соціальний квартирний облік…
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської від 30.04 2020 № 110 «Про створення житлового фонду соціального призначення у місті Одесі». створено житловий фонд соціального призначення. Облік житлових приміщень із зазначеного фонду, реєстр заяв громадян, які потребують надання житлового приміщення із фондів житла для тимчасового проживання, видачу ордерів на вселення до цих житлових приміщень на підставі відповідних рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради доручено Департаменту міського господарства Одеської міської ради, який знаходиться за адресою. Україна, Одеська область, місто Одеса, вулиця Косовська, будинок № 2-Д».
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
За ст.7 Закону №3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа, зокрема, але не виключно, військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналізуючи вищевказані приписи суд доходить висновку, що позивач відноситься до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Згідно п.18 ст.13 Закону №3551-XII особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
При цьому, відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Регулювання житлових відносин здійснюється Житловим кодексом України від 30.06.1983 року №5464-X (далі - ЖК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування закріплені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
Згідно приписів ст.30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, зокрема щодо: обліку громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності або яке отримано в оренду, користування (у тому числі комунальними підприємствами, установами, організаціями); вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності; сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла; подання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті; сприяння створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Згідно ч. 1 ст.34 ЖК України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України;
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках.
Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.
Статтею 36 ЖК України передбачено, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.
Відповідно до законодавства України у випадках і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими актами законодавства України, громадян може бути взято на облік і не за місцем їх проживання.
За ст.39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема, але не виключно, за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.
Відповідно до ст.43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.
Статтею 60 ЖК України закріплено, що Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень затверджуються Кабінетом Міністрів України і Українською республіканською радою професійних спілок.
Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок було затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11.12.1984 року №470 (далі - Правила №470).
Згідно п. 2, 3 Правил №470 жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності.
За п.13 Правил №470 на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров'я УРСР і Держбудом УРСР;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров'я УРСР;
4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках;
7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);
8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 та осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 10-14 частини другої статті 7, та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, визначених абзацами першим та четвертим пункту 1 статті 10, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначених у статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно п.14 Правил №470 закріплено, що тими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни; члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до п.15 Правил №470 на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті.
За п.18 Правил №470 заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян (у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 8 цих Правил, - за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об'єднанню (організації) за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім'ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік.
Відповідно до п.19 Правил №470 попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету.
Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт.
Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або
іншої громадської організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник.
За п.20 Правил №470 рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів.
Якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів запрошується заявник.
Відповідно до п.21 Правил №470 у рішенні виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів або у спільному рішенні адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету, які розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім'ї, підстава для взяття на облік, вид черговості надання жилих приміщень (загальна черга, в першу чергу), а при відмові у взятті на облік - підстава відмови.
Рішення про взяття громадян на квартирний облік за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.
Про прийняте рішення виконавчий комітет місцевої Ради, адміністрація підприємства, установи, організації направляють заявникові письмову відповідь з повідомленням відповідно дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.
Отже, чинними нормативно-правовими нормами встановлено чіткий алгоритм дій щодо порядку взяття громадян на квартирний облік, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до підпункту 2 пункту “а» частини першої статті 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закону №280/97-ВР), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності або яке отримано в оренду, користування (у тому числі комунальними підприємствами, установами, організаціями); вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.
Стаття 52 Закону №280/97-ВР визначає повноваження виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.
Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради (ч. 1 ст. 52 Закону №280/97-ВР).
Виконавчий комітет ради:
1) попередньо розглядає та схвалює проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;
2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;
3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб (ч. 2 ст. 52 Закону Закону №280/97-ВР).
Відповідно до частини 6 статті 59 Закону №280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся із заявою до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, в якій просив взяти на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов родиною у складі 2-х людей у загальну чергу та спеціальну чергу, як учасника бойових дій, що отримав поранення, контузії або каліцтва під час проходження військової служби та захисту Батьківщини.
Водночас, листом від 29.08.2025 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради повідомлено ОСОБА_1 про необхідність надання додаткових документів.
На виконання листа від 29.08.2025 року до Київської районної адміністрації Одеської міської ради 02.10.2025 року надійшов супровідний лист від 29.08.2025 року за підписом представника ОСОБА_6 - Шинжирбаєва М.Т., до якого на виконання листа Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.08.2025 року направлено копії документів, до заяви ОСОБА_1 про постановку на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Разом з тим, листом від 22.10.2025 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради повідомлено ОСОБА_7 , як представника ОСОБА_1 про відсутність підстав для визнання гр. ОСОБА_1 , потребуючим поліпшення житлових умов.
Проте, надані до суду листи від 29.08.2025 року та від 22.10.2025 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні приписів ЖК України та Правил №470.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, та не спростовується відповідачем, що рішення Київською районною адміністрацією Одеської міської ради за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 08.08.2025 та наданих супровідним листом від 29.08.2025 додаткових документів, про взяття на квартирний облік або про відмову у взятті на облік, не приймалось.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що 26.08.2025 року на засіданні громадської комісії з житлових питань Київської районної адміністрації Одеської міської ради, в межах повноважень та відповідно до п. 19 Правил було попередньо розглянуто заяву та додані документи ОСОБА_1 від 08.08.2025р., оскільки будь-яких належних доказів на підтвердження вказаних обставин, до суду не надано.
При цьому посилання відповідача у листі від 22.10.2025 року на мінімальну (санітарну) норму житлової площі - 6 кв.м, яку повинен займати позивач та кожен з членів його родини є помилковим, оскільки зазначені умови можуть бути застосовані до осіб, що забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України (виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок). Однак, позивач з членами його сім'ї не забезпечені жилою площею, оскільки проживають в квартирі, що не належить їм на праві власності іншій особі. Крім того, з наданих до суду документів слідує, що у власності позивача та членів його сім'ї не перебуває на праві власності будь-яке нерухоме майно.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем Київською районною адміністрацією Одеської міської ради допущено протиправну бездіяльність, яка виразилась у неприйнятті у встановленому законодавством порядку рішення за заявою ОСОБА_1 про взяття на квартирний облік або про відмову у взятті на облік.
При цьому, допустивши протиправну бездіяльність з не розгляду заяви ОСОБА_1 , Київська районна адміністрація Одеської міської ради не надала жодної юридичної оцінки обставинам, котрі мають принципове юридичне значення для вирішення порушеного громадянином питання, відповідно до вимог ЖК України та Правил №470.
За таких обставин, враховуючи неприйняття відповідачем рішення за результатом поданої позивачем заявою, з урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов'язання Київської районної адміністрації Одеської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2025 та наданих супровідним листом від 29.08.2025 додаткових документів та вирішити питання про взяття на квартирний облік або про відмову у взятті на облік, з урахуванням висновків суду.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Проніна проти України» (пункт 23) і “Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Київської районної адміністрації Одеської міської ради щодо неприйняття у встановленому законодавством порядку рішення за заявою ОСОБА_1 про взяття на квартирний облік або про відмову у взятті на облік.
Зобов'язати Київську районну адміністрацію Одеської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2025 та надані супровідним листом від 29.08.2025 додаткові документи та вирішити питання про взяття на квартирний облік або про відмову у взятті на облік, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ).
Відповідач: Київська районна адміністрація Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26303241, адреса: вул. Ак. Корольова, 9, м. Одеса, 65114).
Суддя П.П. Марин