Справа № 420/384/26
31 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Хмельницькій області (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 3979,40 грн., в т.ч.: 3979,40 грн. орендна плата з фізичних осіб (18010900) та перерахувати на рахунок UA348999980334119815000022663, отримувач ГУК у Хмел.обл./Летичів. стг/18010900, код отр. 899998.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до інтегрованої картки платника (ІКП) податкова заборгованість відповідача з орендної плати з фізичних осіб (пеня) складає 3979,40 грн. Оскільки вказану заборгованість відповідачем не сплачено, просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою від 09.01.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
11.03.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву застосувати строки давності, передбачені ст.102 ПК України, та відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до п.102.4 ст.102 ПК України податковий борг може бути стягнутий контролюючим органом протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Враховуючи те, що податкова вимога прийнята 22.10.2016 р., то граничний строк для звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу сплинув приблизно у 2019 році. Крім того, діяльність відповідача як суб'єкта господарювання була припинена 04.01.2017 р. і після її припинення відповідач фактично не здійснював господарської діяльності та не використовував земельну ділянку. Рішенням від 02.02.2022 р. договір оренди земельної ділянки від 2017 року, укладений з Летичівською селищною радою, було розірвано, внаслідок чого правові підстави для користування земельною ділянкою припинилися. Згідно рішення Летичівської селищної ради з 2021 року земельна ділянка передана в користування іншому суб'єкту господарювання. Відповідно до відповіді служби автомобільних доріг зазначена земельна ділянка фактично використовується іншим суб'єктом господарювання. Отже, відповідач не користувався земельною ділянкою та не отримував жодних доходів чи вигод від її використання.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що станом на дату подачі позову відповідно до розрахунку позовних вимог та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість відповідача з орендної плати з фізичних осіб складає 3979,40 грн.
Заборгованість з орендної плати з фізичних осіб виникла внаслідок нарахування контролюючим органом 17.07.2023 р. пені у загальній сумі 3979,40 грн. (1433,66 грн., 2430,56 грн., 74,13 грн., 41,05 грн.).
У добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Статтею 16 ПК України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно пп.129.1.1 ст.129.1 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Відповідно до п.129.4 ст.129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
З інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за платежем "орендна плата з фізичних осіб" вбачається, що відповідачем не були своєчасно сплачені грошові зобов'язання, нараховані за податковими повідомленнями-рішеннями:
- від 29.07.2016 р. № 7421-0000, внаслідок чого 17.07.2023 р. нараховано пеню у розмірі 1433,66 грн.;
- від 11.07.2017 р. № 16539-0000, внаслідок чого 17.07.2023 р. нараховано пеню у розмірі 2430,56 грн.;
- від 24.10.2019 р. № 61702-5406-2210, внаслідок чого 17.07.2023 р. нараховано пеню у розмірі 74,13 грн.;
- від 13.05.2020 р. № 45053-5406-2210, внаслідок чого 17.07.2023 р. нараховано пеню у розмірі 41,05 грн.
Згідно розрахунку суми позовних вимог та інтегрованої картки платника податків за платежем "орендна плата з фізичних осіб" заборгованість з несплаченої пені складає 3979,40 грн.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з наявністю податкового боргу податковим органом винесено податкову вимогу форми "Ф" від 28.09.2016 р. № 35893-22 на суму 6199,62 грн., яку направлено відповідачу на його податкову адресу.
Пунктом 59.5 ст.59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що загальна сума заборгованості, яка обліковується за відповідачем по нарахованій пені, складає 3979,40 грн.
Доводи позивача про припинення підприємницької діяльності, невикористання земельної ділянки внаслідок розірвання договору оренди, передачі земельної ділянки іншим суб'єктам господарювання не мають жодного відношення до суми заборгованості, про стягнення якої з відповідача звернувся контролюючий орган, оскільки податковий борг складається не з суми основного платежу з орендної плати, а з нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих за податковими повідомленнями-рішеннями від 29.07.2016 р. № 7421-0000, від 11.07.2017 р. № 16539-0000, від 24.10.2019 р. № 61702-5406-2210, від 13.05.2020 р. № 45053-5406-2210 грошових зобов'язань з орендної плати.
Пеня у розмірі 1433,66 грн., 2430,56 грн., 74,13 грн., 41.05 грн. (всього 3979,40 грн.) нарахована ОСОБА_1 17.07.2023 р., а з позовною заявою про стягнення податкового боргу з відповідача Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду 06.01.2026 р., тобто в межах визначених п.102.4 ст.102 ПК України строків - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
При цьому, вказаний відповідачем відлік строку звернення контролюючого органу до суду - з дати винесення податкової вимоги, суперечить вимогам п.102.4 ст.102 ПК України, згідно якого 1095-ти денний строк для звернення до суду починає відлік з дня виникнення податкового боргу, яким в даному випадку є 17.07.2023 р.
Отже, викладені у відзиві доводи відповідача ґрунтуються на помилковому тлумачення норм ПК України та підстав виникнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Приписами п.87.11 ст.87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Підпунктом 65.10.8 пункту 65.10 статті 65 ПК України визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Відповідно до пп.97.4.2 п.97.4 ст.97 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.
Враховуючи вищевикладене, оскільки пеня у розмірі 3979,40 грн. не сплачена відповідачем добровільно в установленому законом порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул.Пилипчука, буд.17, код ЄДРПОУ 44070171) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 3979 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 40 коп. на бюджетний рахунок UA348999980334119815000022663, отримувач ГУК у Хмел.обл./Летичів. стг/18010900, код отр. 899998.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко