про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/14617/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному розмірі грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 29 січня 2020 року по 12 травня 2023 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 29 січня 2020 року по 12 травня 2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та розмірів окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 грн (з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року), 2270 грн (з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року), 2481 грн (з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Оскільки за доданими до позову матеріалами не видавалось можливим пересвідчитись щодо звернення до суду із заявленими вимогами в частині періоду з 19 липня 2022 року по 12 травня 2023 року у межах встановленого статтею 233 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) строку звернення до суду у такій категорії спорів, суд, приймаючи позовну заяву до розгляду та відкриваючи провадження у цій справі ухвалою 03 червня 2025 року витребував у відповідача, з-поміж іншого, докази задля перевірки відповідних обставин.
21 липня 2025 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про виконання ухвали суду, до якої долучено, зокрема, копію грошового атестата ОСОБА_1 від 29 жовтня 2024 року № 4/2603, який у графі 14 "Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую" містить підпис військовослужбовця, а також витяг з відповідного Журналу щодо вручення грошового атестата позивачу під підпис.
Визначаючись у цій справі щодо строку звернення до суду із заявленими вимогами в частині періоду з 19 липня 2022 року по 12 травня 2023 року суд виходить з того, що спір у цій справі виник щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , а тому в контексті спірних у цій справі правовідносин слід враховувати правові висновки Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.
Предмет спору у справі № 460/21394/23 склав перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року, що уподібнює правовідносини у справі № 460/21394/23 зі спірними. Характерною особливістю спірних правовідносин у справі № 460/21394/23, як і у справі, що розглядається, є те, що позивач просив перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України [19 липня 2022 року]. Судова палата зазначила, що спірний період [з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року у справі № 460/21394/23] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" [19 липня 2022 року] та після цього.
Судова палата виснувала, що з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" [19 липня 2022 року] положення статті 233 КЗпП України, у попередній редакції, втратили чинність, внаслідок чого було змінено правове регулювання відносин, які підпадають під дію статті 233 КЗпП України. Водночас, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
Тому суд враховує, що Верховний Суд вказав на те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Виходячи з цього судова палата погодилась, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу тримісячного строку звернення до суду.
Суд бере до уваги, що відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року № 104), начальник фінансового органу під час зняття військовослужбовців з грошового забезпечення повинен забезпечити їх належним грошовим забезпеченням і не пізніше дня остаточного розрахунку з військовослужбовцем видати грошовий атестат про здійснені виплати та утримання в порядку, установленому цими Правилами.
Згідно з підпунктом 11.1 пункту 11 Правил грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у випадку, з-поміж іншого, звільнення з військової служби.
У згаданій постанові Верховний Суд висловився про те, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку звернення до адміністративного суду з позовом відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Оскільки зміст заявлених позивачем вимог у тому числі охоплює період з 19 липня 2022 року по 12 травня 2023 року, а з виплаченим при звільненні з військової служби грошовим забезпеченням позивач був обізнаний із врученням при звільненні грошового атестата 29 жовтня 2024 року, звернувшись до суду з цим позовом 27 травня 2025 року (здано на пошту; 29 травня 2025 року отримано судом та внесено до системи авторозподілу), з урахуванням правової позиції Верховного Суду є підстави вважати пропущеним позивачем встановлений законом тримісячний строк звернення до суду з цим позовом в частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 12 травня 2023 року, який, відповідно сплинув 30 січня 2025 року.
Позиція Верховного Суду щодо строку звернення до суду у такій категорії спорів є визначеною та послідовно підтримується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 200/8730/24 суд касаційної інстанції вкотре наголосив, що:
"визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у справі за подібних до цієї справи складом правовідносин відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України.
Направлення позивачем до відповідача заяви та отримання листа не змінює моменту, з яким законодавство пов'язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а фактично є штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Окрім того, Суд, не заперечує того, що військовослужбовець після звільнення з військової служби (отримання грошового атестату) також вправі звернутися до відповідача із заявою щодо отримання інформації про складові грошового забезпечення, про те, як воно обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок певних складових грошового забезпечення, або про підстави непроведення нарахування чи неналежного нарахування грошового забезпечення за певний період. Однак уважає, що таке звернення до відповідача має бути здійснено військовослужбовцем без зайвих зволікань та до спливу встановленого законом строку звернення до суду.
Звільнившись з військової служби 12 липня 2024 року, позивач лише 09 грудня 2024 року звернувся із заявою до відповідача про виплату спірних сум.".
При цьому варто зауважити на тому, що у поданій до відповідача заяві від 31 січня 2025 року, яку було направлено відповідачу поштою 03 лютого 2025 року, що підтверджено позивачем доданими доказами, тобто поза межами встановленого тримісячного строку звернення до суду, позивач вказує про виплату спірного грошового забезпечення з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, що вказує на обізнаність позивача щодо спірного обрахунку грошового забезпечення, з приводу чого заявлено цей позов.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що нормою частини третьої статті 123 КАС України передбачено, що у разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
В силу норми частини п'ятої статті 242 КАС України суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду при застосуванні норм права, а тому, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині заявлених позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 12 травня 2023 року із наведенням поважних причин пропуску цього процесуального строку з доданням належних доказів на підтвердження відповідних обставин.
При цьому суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 248, 256, 293, 294 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 12 травня 2023 року із зазначенням поважних причин його пропуску як підстав для поновлення цього строку.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається без розгляду (в частині позовних вимог) якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка звернулась з позовом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько