про продовження строку на усунення недоліків
позовної заяви
30 березня 2026 рокуСправа №160/4491/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши питання щодо продовження строку усунення недоліків у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій позивач з урахування позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 03.03.2026 року просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження 21005, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22) № 046150019336 від 15.12.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49004, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо припинення з 2014 року виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49004, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 2014 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України, пенсіонером з 06.05.2009 року, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , виданим 06.05.2009 р., перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим як одержувач пенсії, призначеної відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 2014 року виплату пенсії органами Пенсійного фонду України припинено через окупацію російською федерацією Автономної Республіки Крим. Позивач продовжував проживати за зареєстрованим місцем проживання в м. Севастополь Автономної Республіки Крим. В 2021 році позивач приїхав у Дніпропетровську область як внутрішньо переміщена особа з 2021 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1211-5000336255 від 25.01.2021 року. Пенсію позивач не отримує. 09.12.2025 року звернувся з письмовою заявою до Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення пенсійних виплат. 15.12.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надало позивачу рішення № 046150019336 про відмову у призначенні пенсії. У своєму рішенні відповідач-2 наголошував, що позивач начебто подав заяву про призначення йому пенсії за віком, що не є правдивим. У своїй відповіді Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області посилалось на те, що позивачем не подано документи, що підтверджують стаж роботи, через що останньому відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу. На думку позивача, такі дії відповідача-2 є порушенням його конституційного права на пенсійне забезпечення громадянина України і у зв'язку з чим останній вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 27.02.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Означену позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.; позовної заяви та її копіями, а також копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України та вірним найменуванням відповідачів (відповідача).
Так, на виконання вимог ухвали суду від 03.03.2026 року, від ОСОБА_1 до суду надійшла позовна заява а також її копією відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України та вірним найменування відповідача та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилається на усталену практику Верховного Суду та вказує, що його майновий стан не дозволяє сплатити повністю (навіть частково) судовий збір, оскільки він людина пенсійного віку, малозабезпечений, не працює, пенсію не отримує з 2014 року. Так, на підтвердження вказаного позивач зазначив, що додає копію довідки ОК-5 та копію Відомостей від 19.03.2026 року з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про дохід щодо відомостей з січня 2025 року по січень 2026. Позивач стверджує, що зараз не має таких коштів, щоб оплатити одразу суму судового збору, оскільки його майновий стан може обмежити в праві гарантованому Конституцією України, а саме ст. 55 «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом».
Надаючи правову оцінку клопотанню про звільнення від сплати судового збору, варто зазначити наступне.
Так, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 ЗУ Про Державний бюджет України на 2026 рік, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.00 коп.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем подано до суду позов в паперовій формі, яким заявлено одну вимогу немайнового характеру, а тому сума судового збору складає 1331,20 грн. (3328,00 * 0,4).
Відтак, позивачу слід було подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 р. (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість якого пов'язується з майновим станом особи.
Також Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ “Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Тобто, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
В постанові від 23 листопада 2023 року по справі № 215/7312/20 Верховний Суд вказав, що перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов'язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов визначених Законом. Суд, звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.
В постанові від 08 листопада 2023 року по справі № 120/969/23 Верховний Суд вказав, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Одночасно, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
Так, подаючи до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач вказує, що його майновий стан не дозволяє сплатити повністю (навіть частково) судовий збір, оскільки він людина пенсійного віку, малозабезпечений, не працює, пенсію не отримує з 2014 року. Так, на підтвердження вказаного позивач подав копію довідки ОК-5 та копію Відомостей від 19.03.2026 року з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про дохід щодо відомостей з січня 2025 року по січень 2026. До того ж, позивач стверджує, що зараз не має таких коштів, щоб оплатити одразу суму судового збору, оскільки його майновий стан може обмежити в праві гарантованому Конституцією України, а саме ст. 55 «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом». Отже, подані позивачем документи не дають можливості пересвідчитися у тому, що він у 2025 році не мав інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб.
Так, згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону №3674-VI є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
До того ж, на думку суду, зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).
Доказів існування у позивача пільг щодо сплати судового збору до заяви додано не було.
З огляду на викладене, суддя не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не належить задоволенню.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 03.03.2026 року на 5 (п'ять) робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 118, 121-122, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п'ять) робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, що викладені в ухвалі суду від 03.03.2026 року.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник