Справа № 554/1043/26 Номер провадження 11-сс/814/296/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
26 березня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 14 лютого 2026 року.
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого-криміналіста Першого слідчого відділу (з дислокацією в м.Полтава) ТУ ДБР, розташованого в м.Полтава, та застосовано відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця за мобілізацією, проходячого військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді курсанта школи базової загальновійськової підготовки ВЧ НОМЕР_1 , маючого військове звання «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 54 дні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 08 квітня 2025 року.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Так, 30.06.2025 року, не пізніше 21.10 год., ОСОБА_8 , проходячи військову службу за мобілізацією у військовому званні «солдат», перебуваючи на посаді курсанта школи базової загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , під час воєнного стану, умисно, без відповідного дозволу командирів та начальників, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 та до місця несення служби не повернувся.
В період своєї відсутності, з 30.06.2025 року по 14.02.2026 року, ОСОБА_8 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
04.08.2025 відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України внесено до ЄРДР за №62025170010001665.
20.06.2026 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на надіслано за місцем проживання підозрюваного та місцем його несення служби.
26.01.2026 року ОСОБА_8 оголошено у розшук.
27.01.2026 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтава надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
14.02.2026 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого залишити без задоволення або застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Вказує, що слідчим суддею не враховано того, що підозрюваний ОСОБА_8 станом на дату мобілізації був особою, яка відповідно до ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає мобілізації, оскільки в період з 02.01.2024 року здобував освіту, а саме науковий ступінь доктора філософії у Полтавському університеті економіки і торгівлі.
Крім того, у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває адміністративний позов ОСОБА_8 про визнання протиправним та скасування наказу про мобілізацію та наказу військової частини про зарахування до числа особового складу. Розгляд провадження на даний час не завершений.
Наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення підозрюваний не має.
Крім того, слідчий суддя, всупереч ч.3 ст.183 КПК України, не визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків.
Інші учасники судового розгляду ухвалу слідчого судді не оскаржили.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною і обгрунтованою та просив залишити її без змін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.
У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, як того вимагають приписи ст.178 КПК України та всупереч твердженням апелянтів.
Обґрунтованість підозри в апеляційній скарзі не оспорюється.
Твердження захисника щодо безпосередньої оцінки наявних в матеріалах провадження доказів не впливають на визначення обґрунтованості підозри, а повинні оцінюватись судом при розгляді кримінального провадження по суті.
Про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, ОСОБА_8 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, свідчить те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину проти встановленого порядку несення військової служби, а тому існує ризик того, що він може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які також являються військовослужбовцями та несуть службу в одному з ним підрозділі, з метою зміни ними своїх показань.
Інші, більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Більше того, відповідно до ч.8 ст.176 КК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Наявність позитивно характеризуючих особу підозрюваного даних не спростовують висновку суду про неможливість запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскарження захисником наказу про мобілізацію та наказу військової частини про зарахування підозрюваного ОСОБА_8 до числа особового складу військового підрозділу не спростовує висновків слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не може слугувати підставою для скасування чи зміни прийнятого рішення.
Необґрунтованими є і доводи стосовно не визначення слідчим суддею розміру застави.
Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-258-6, 260, 261, 402- 405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Як вбачається зі змісту підозри, ОСОБА_8 підозрюється у самовільному залишенні місця несення служби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст.407 КК України. За таких обставин, визначення розміру застави, на думку колегії суддів, є недостатнім засобом для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 .
Отже, висновки слідчого судді про наявність підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні обставинах, а саме рішення прийняте у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 14 лютого 2026 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4