Провадження № 33/803/63/26 Справа № 243/3853/25 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
26 березня 2026 року Кривий Ріг
26.03.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг апеляційну скаргу захисника Тютюника В.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10.06.2025р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Тютюником В.В., який в апеляційній скарзі:
- вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст. 245, 252, 256, 268, 278, 280 КУпАП та підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи;
- вказує, що за результатом ознайомлення стороною захисту з матеріалами адміністративної справи та відео, доданого до протоколу серії ААД № 983540 від 01.05.2025р, встановлено, що працівники поліції грубо порушили вимоги п. 1-9 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 5 розділу 2 Наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції із змінами, внесеними згідно з Наказами МВС від 24.12.2019р. та Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015р. № 1452/735;
- зазначає, що згідно відеозапису, доданого до протоколу вбачається, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб, у подальшому без встановлення особи, яка керувала транспортним засобом вказаним, у протоколі, не виходячи з службового автомобіля, не підходячи особисто до зупиненого транспортного засобу, не отримуючи документів від водія та без особистого спілкування з водієм, почали по телефону перевірку документів особи на прізвище ОСОБА_1 та транспортного засобу. У подальшому встановивши, що у ОСОБА_1 немає жодного порушення, і транспортний засіб законно зареєстрований, поліцейський підійшов до водійської двері транспортного засобу, зазначеного у протоколі. В той момент на сидінні водія сидів ОСОБА_1 , а транспортний засіб стояв на місці і двигун був вимкнений. I тільки в цей момент поліцейський представився ОСОБА_1 і одразу почав казати, що в ході спілкування з ОСОБА_1 він виявив ознаки алкогольного сп'яніння;
- звертає увагу суду на те, що на відео не зафіксовано керування транспортним засобом саме громадянином ОСОБА_1 та взагалі інспектор ОСОБА_2 не виходив зі службового автомобіля і не підходив до водія з метою перевірки документів, а сидячи у службовому автомобіля, розпочав перевірку особи та транспортного засобу по телефону;
- вважає, що в матеріалах справи відсутні необхідні і достатні докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зазначеним у протоколі;
- зазначає, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
- прохає постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та його захисник Тютюник В.В. повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, клопотання про відкладення розгляду справи не подали, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.
Постановою суду апеляційної інстанції від 14.11.2025р. провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зупинено на підставі ст. 335 КПК України та у зв'язку із проходженням ОСОБА_1 військової служби.
В листі голови Касаційного кримінального суду ОСОБА_3 (лист №718/0/158-25 від 04.12.2025) щодо можливості зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у зв'язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, стосовно чого звернувся Рівненський апеляційний суд, вказано, що «У КУпАП передбачено випадки зупинення розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення. Відповідно до частини четвертої статті 277 цього кодексу строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Інших випадків розгляду адміністративних справи про адміністративні правопорушення в КУпАП не передбачено, тому зупинення провадження в справах про інші адміністративні правопорушення можливе лише після внесення відповідних змін до цього Кодексу.»
Таким чином підстави зупинки провадження у справі про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам КУпАП та провадження підлягає відновленню для розгляду апеляційної скарги по суті.
Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги захисника за таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він 01.05.2025р. о 07-50 год. по вул. Курортна, біля буд.17, в м. Святогірськ, Краматорського району, Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення обличчя). Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою Алкотестера Драгер 7510 та у медичному закладі водій відмовився. ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 суд першої інстанції поклав:
- протокол серії ААД № 983540 від 01.05.2025р., відповідно до якого 01.05.2025р. о 07-50 год. по вул. Курортна, біля буд.17, в м. Святогірськ, Краматорського району, Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення обличчя). Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою Алкотестера Драгер 7510 та у медичному закладі водій відмовився. З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомлено в повному обсязі, про що свідчить його підпис, при цьому, ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 01.05.2025 о 08-00 год. був направлений на огляд до КНП МУ ПЛЗ в м. Краматорськ у м. Слов'янськ, у зв'язку із виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення обличчя, від огляду якого ОСОБА_1 відмовився;
- рапорт інспектора взводу 2 роти 2 БПП в м. Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП лейтенанта поліції М. Мартича від 01.05.2025, відповідно до якого 01.05.2025 приблизно о 07-50 год. виконуючи бойове розпорядження в Донецькій області, а саме в м. Святогірськ, по вул. Курортна, біля буд. 17, згідно п. 7 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» було зупинено тз Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , під час перевірки документів та спілкування з яким були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення обличчя). Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою Алкотестера Драгер 7510 та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. На ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП;
- файли відеозапису на оптичному диску з Bodycam Motorola VB 400 Solutions № 474876, відповідно до яких на нагрудний видеореестратор (bodycam) поліцейського було зафіксовано рух транспортного засобу Mercedes-Benz, який був зупинений під час руху (07:52:28). Також відеозаписом зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу під час перевірки особи водія за допомогою застосунку «Дія» (07:56:37), у мобільному телефоні, який особисто був переданий ОСОБА_1 працівникам поліції, який вийшов з автомобіля зі сторони водія (07:52:34, 07:55:00), особу якого було встановлено за допомогою мобільного пристрою (07:54:19), а також відповідно до ракурсу відео зйомки, елементів одягу та твердження самого ОСОБА_1 , який перебуваючи на водійському сидінні за кермом вказаного тз (07:59:31), на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння (08:01:05, 08:01:34)), ознаки якого були виявлені під час спілкування з ним працівниками поліції (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення обличчя) (08:00:27), відмовився проходити такий на місці зупинки за допомогою Алкотестера Драгер 7510 (08:00:57) та у медичному закладі (08:01:33), зазначивши що поспішає. Працівником поліції було роз'ясненні права ОСОБА_1 , передбачені ст. 10 Конституції України, ст. 268КУпАП, повідомлено про складання протоколу за ч. 1ст. 130 КУпАП, з яким ОСОБА_1 , було ознайомлено (08:25:25), та який підписаний ним без зауважень (08:28:32). ОСОБА_1 було повідомлено, що його відсторонено від керування тз, у зв'язку із виявленим ознаками сп'яніння (08:28:50).
Суд першої інстанції після дослідження та оцінки наданого відеозапису зазначив, що наданий працівниками поліції відеозапис, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», та може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.
Суд першої інстанції дослідивши та оцінивши сукупність доказів у справі вважав винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП вважав, що вони є переконливими, достатніми, в повному обсязі підтверджують фактичні обставини справи.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не може погодитись із висновками суду першої інстанції про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП неповно та необ'єктивно з'ясував обставини справи, що перешкодило суду першої інстанції вирішити їх в точній відповідності із законом.
Так суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, дослідивши відеозапис, доданий до матеріалів справи встановив, що він розпочинається з фіксації руху транспортного засобу, номерний знак якого не читається, особа, яка перебуває на місці подія не зафіксована.
Після зупинки транспортного засобу з місця пасажира виходить чоловік, особа якого неможлива до ідентифікації.
Відповідно до ракурсу відео зйомки місце водія не фіксується, з правого боку автомобіля до працівника підходить чоловік, особу якого також не можливо ідентифікувати ( час 0:02:40).
Після чого відеозапис не фіксує жодних подій, які б мали значення для справи, та лише о 0:09:38 год. відеозапис переходить до місця водія, на якому розташований ОСОБА_1 та йому висловлена вимога огляду на стан сп'яніння.
Таким чином відеозапис протягом шести хвилин щодо фактичних обставин справи відсутній.
Суд першої інстанції у своїх висновках щодо встановлення особи ОСОБА_1 зазначив, що його особа відповідно до ракурсу відео зйомки, елементів одягу та твердження самого ОСОБА_1 є підтвердженою, як особи, яка керувала транспортним засобом.
Суд апеляційної інстанції із такими висновком не може погодитись, оскільки у даному випадку суд першої інстанції припустився впізнання особи на власний розсуд, а не встановлення фактичних обставин справи за принципом «поза розумним сумнівом».
Твердження суду першої інстанції про встановлення особи ОСОБА_1 , як водія транспортним засобом відповідно до ракурсу відео зйомки, елементів одягу та твердження самого ОСОБА_1 , є неприпустимим та належним чином не обґрунтований з урахуванням часу, який сплив після зупинки транспортного засобу та встановлення особи водія, а саме більше шести хвилин відеозапис не фіксував особу водія.
При цьому слід зазначити, що до матеріалів справи долучено відеозапис, який був найбільш віддаленим від водія, проте всі працівники поліції під час несення служби використовують бодікамери, однак відеозапису з камери працівника поліції який безпосередньо спілкувався із особою, яка керувала транспортним засобом, до матеріалів справи не долучено.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що наведені вище обставини створюють обґрунтований сумнів у правильності встановлених фактичних обставин судом першої інстанції, що беззаперечно впливає на критерій «якості закону».
Загальноприйнято вважати, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад судочинства, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закон та його норми в такий спосіб, щоб максимально захистити права та інтереси особи; цей принцип відомий як "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine" (латинською мовою) означає "у вагомих сумнівах - на користь людини"; принцип тлумачення закону на користь особи не передбачає ігнорування закону, але вказує на те, що в спірних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію закону, яка максимально захищає права та інтереси саме особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини; забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).
Беззаперечно, винуватість особи встановлюється сукупністю належних та допустимих доказів. Належність доказів - це якість доказу, що характеризує точність, правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування. Належним є той доказ, який містить інформацію, що має значення для справи.
Суд апеляційної інстанції досліджуючи ключовий доказ на підтвердження факту керування транспортним засобом та встановлення особи водія, яким є відеозапис, наданий до матеріалів справи, та враховуючи викладене вище, має вагомий сумнів у його точності, який, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачиться на користь особи, яку притягнуто до відповідальності.
Суд апеляційної інстанції не може визнати відеозапис належним та допустимим доказом у справі, та вважає його таким, що не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, оскільки він належним чином не відображає дотримання порядку огляду водія на стан сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Такий огляд не має викликати сумнів як доказ, на основі якого у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції на вказану обставину належної уваги не звернув, свої висновки обґрунтував припущенням, та при цьому відповідної процесуальної оцінки зазначеному відеозапису не надав.
На думку суду апеляційної інстанції, викладені вище порушення вимог норм процесуального законодавства, є істотними, а огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений у порушення вимог ст. 266 КУпАП, та відповідно до вимог частини 5 вказаної статті вважається недійсним.
Таким чином, враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги захисника щодо незаконності оскаржуваної постанови, недотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є слушними та підлягають задоволенню із скасуванням оскаржуваної постанови та закриттям провадження у справі.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ОСОБА_1 з 13.05.2023р. перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується ксерокопією довідки від 09.07.2025 № 4190 начальника відділення кадрової роботи в/ч НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_5 , ксерокопією військового квитка за призовом під час мобілізації з 13.05.2023, довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України виданої 28.08.2025 за №3511 начальником відділення кадрової роботи в/ч НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_5 старший солдат ОСОБА_1 водій роти вогневої підтримки НОМЕР_3 батальону оперативного призначення брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України перебуваючи в АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , визнаний учасником бойових дій відповідно до п.19 ч.1 ст.6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
Відповідно до службової характеристики старший солдат ОСОБА_1 перебуваючи на посаді водія роти вогневої підтримки НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення зарекомендував себе як дисциплінований та відповідальний військовослужбовець, сумлінно і чесно виконує військовий обов'язок, неухильно додержується Конституції України, вимог військових Статутів ЗСУ та нормативно-правових актів, накази та розпорядження командирів виконує, матеріальну частину стрілецької зброї знає добре та вміло володіє нею, має почуття поваги та відповідальності до служби, користується авторитетом серед особового складу, фізично розвинений, підтянутий, охайний, відповідає займаній посаді.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника Тютюнника В'ячеслава Володимировича на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10.06.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік відновити.
Апеляційну скаргу захисника Тютюнника В'ячеслава Володимировича на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10.06.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік задовольнити.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10.06.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя