Провадження № 22-ц/803/2586/26 Справа № 213/4120/25 Суддя у 1-й інстанції - Нестеренко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
31 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Зубакової В.А., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання Лідовська А.А.,
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Вороний Кирило Володимирович, на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року, ухвалене суддею Нестеренком О.М. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 29 жовтня 2025 року,
В серпні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що сторони з 12 серпня 2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Сімейно-шлюбні відносини між ними припинилися з лютого 2025 року через відмінність інтересів та поглядів на сімейне життя та виховання дитини. Відповідач зловживає алкогольними напоями, вдається до рукоприкладства та перелюбу. Вважає, що сім'я з відповідачем розпалась остаточно і не може бути відновлена та просила розірвати шлюб.
Представником відповідача адвокатом Вороний К.В., 27.10.2025 року через систему «Електронний суд» була подана заява про надання додаткового часу подружжю на примирення.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року у задоволенні такого клопотання представника відповідача було відмовлено у зв'язку з тим, що дана заява подана в передостанній день строку розгляду справи, не зазначено строк, необхідний для примирення, а також тому, щоб шлюб повинен ґрунтуватись на вільній згоді чоловіка та жінки, не допущення примушення жінки або чоловіка до шлюбу.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 серпня 2017 року Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 394.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 не змінено.
Відповідач ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Вороного К.В. оскаржив рішення в апеляційному порядку.
При цьому, відповідач вважає, що рішення прийняте у справі є передчасним, а висновки суду про неможливість збереження сім'ї такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, тому просив його скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишити без задоволення.
Між сторонами примирення можливе.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк не надійшов.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просила залишитиїї без зідоволення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, сторони перебувають у шлюбі з 12.08.2017 року зареєстрованому Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 394, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Інгулецьким районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 57 від 19.04.2019.
Шлюбні відносини між сторонами припинені.
Подружні стосунки з відповідачем припинилися з лютого 2025, спільного господарства сторони не ведуть, кожен має окреме приватне життя.
Позивачка у позові зазначила, що сторони перестали вести спільне господарство та проживати, а їх шлюб фактично вже припинений та існує лише формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та є недоцільним.
Про наявність спору про поділ майна чи місце проживання дитини жодною зі сторін не заявлено.
Провадження по справі відкрито в серпні 2025 року. Представник відповідача адвокат Вороний К.В. подав клопотання про надання «додаткового часу на примирення» через систему Електронний суд 27 жовтня 2025 року, при тому, що за матеріалами справи у позивачки немає електронного кабінету і не зазначив який строк для примирення просить відповідач (а. с. 30-31), зазначив, що він бажає та вважає за можливе зберегти сім'ю.
На даний час сторони проживають окремо, на час судового засідання в суді апеляційної інстанції - 31 березня 2026 року сторони не примирилися, позивач не відмовилася від позову.
Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Розглядаючи цей спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 51 Конституції України та частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною 1 статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 12 серпня 2017 року зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис №394 зареєстрований Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Інгулецьким районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 57 від 19.04.2019.
Шлюбні відносини між сторонами припинені з лютого 2025 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що подружжя припинило шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства, сім'я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків є неможливим.
В апеляційній скарзі зазначено, що суд передчасно прийняв оскаржене рішення, проте доказів примирення сторін не надано, навпаки позивачка наполягає на розірванні шлюбу.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Вороний Кирило Володимирович, залишити без задоволення.
Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 квітня 2026 року.
Головуючий:
Судді: