Справа № 761/46070/24
Провадження № 2/761/1475/2026
27 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва:
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань Путря Д.В.
позивача та її представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому в загальному позовному провадженні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
В грудні 2024 р. ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, а якому просила суд визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири, загальною площею 32,7 кв.м., житловою площею - 20,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що законний представник позивача ОСОБА_1 з 2008 року проживала разом із померлим ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 43 роки помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - батько ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_6 було отримано право власності на 1/3 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
Крім цього, разом із ОСОБА_6 , на вищевказану квартиру в рівних із ним частках, а саме по 1/3 кожному, також набули право власності: ОСОБА_7 - батько ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - рідний брат ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_7 у віці 63 роки.
ОСОБА_6 , як й його рідний брат ОСОБА_8 зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, після смерті батька, але фактично не отримали свідоцтв про право на спадщину за законом.
На момент смерті ОСОБА_6 , квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належала власникам у наступних частках: 1/2 - ОСОБА_6 ;1/2 - ОСОБА_8 .
Позивач зазначає, що спадковою масою після смерті ОСОБА_6 є 1/2 частка квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_6 , у встановлений законом строк в інтересах ОСОБА_3 було подано заяву до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стародубцевої В.М. про прийняття спадщини після смерті батька.
З урахуванням відсутності у ОСОБА_1 правовстановлюючого документу, 21.10.2024 року за №146/02-31 було видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки законним представником Спадкоємця - ОСОБА_3 не надано документів, які б підтверджували склад спадкового майна та посвідчували право власності спадкодавця - ОСОБА_6 на таке майно, а саме на частку квартири АДРЕСА_2 .
Вказане стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді від 13.02.2025 р. відмовлено у відкритті провадження у справі щодо відповідача ОСОБА_8 , відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,- в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 20.03.2025 р. витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стародубцевої В.М. копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ; з Першої Київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи за № у спадковому реєстрі 52682286 від 13.04.2021 року, що відкрита після смерті ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ; з Першої Київської державної нотаріальної контори інформацію щодо місця, часу та номеру спадкової справи після смерті ОСОБА_8 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис про смерть №21666 від 16.11.2022 року.
Ухвалою суду від 03.06.2025 р. витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синьовид Ірини Олексіївни копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_8 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис про смерть №21666 від 16.11.2022 року.
Ухвалою суду від 05.11.2025 р. залучено до участі у справі №761/46070/24 в якості співвідповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 12.02.2026 р. закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено її судовий розгляд по суті.
У відзиві на позов відповідачі 2, 3 заперечують щодо його задоволення, вважають себе неналежними відповідачами, відповідачем повинна бути територіальна громада в особі відповідних органів самоврядування за місцем відкриття спадщини. Зазначають, що ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 , якому на час смерті належала 1/2 частка квартири, загальною площею 32,7 кв.м., житловою площею - 20,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням частки у спадщині його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .
В судовому засіданні законний представник та представник позивача позов підтримала за викладених у позовній заяві обставин, просила його задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).
Суд, вислухавши пояснення сторони позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 помер.
07.06.2024 р. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Стародубцевої В.М. звернулась ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 .
Як вбачається з відповіді КП КМР «КМБТІ» від 17.10.2024 р. квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в рівних частках на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенком В.М. 14.08.2001 р., номер в реєстрі 3021.
З копії спадкової справи №413/12 до майна ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , вбачається, що з заявами про прийняття спадщини звернулись його сини ОСОБА_8 (заява від 13.04.2012 р.), ОСОБА_6 (заява від 13.04.2012 р.)
Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку квартири, яка належала ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , в матеріалах спадкової справи відсутня.
Тобто, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 прийняли спадщину, після смерті батька ОСОБА_7 , а саме: по 1/6 частці квартири АДРЕСА_2 , загальною площею - 32,7 кв.м., житловою площею - 20,0 кв.м, але фактично за життя не оформили право власності на вказані частки квартири.
Відтак, ОСОБА_6 на час смерті належало 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенком В.М. 14.08.2001 р., номер в реєстрі 3021, та 1/6 частки квартири, як спадкоємцю батька ОСОБА_7 .
Позивач ОСОБА_3 в свою чергу, як спадкоємець ОСОБА_6 , має право на спадщину після смерті ОСОБА_6 . Інформація про інших спадкоємців в матеріалах спадкової справи відсутня.
21.10.2024 року за №146/02-31 приватним нотаріусом Стародубцевою В.М. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки законним представником спадкоємця - ОСОБА_3 не надано документів, які б підтверджували склад спадкового майна та посвідчували право власності спадкодавця - ОСОБА_6 на таке майно, а саме на частку квартири АДРЕСА_2 .
Стаття 1216 ЦК України передбачає те, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки..
За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В постанові Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі № 908/236/18 зазначено, що позов про визнання права власності у порядку статті 392 ЦК України пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду. Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідачем - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес. Оскільки набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, у вирішенні спорів про право власності установленню підлягає з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.
За змістом статті 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. При цьому у спорах про визнання права власності позивач повинен довести такі факти: наявність спірного майна, тобто його фактичне існування; обставини, що свідчать про набуття позивачем права власності на спірне майно, тобто створення майна позивачем або набуття ним майна на підставі договору тощо; володіння позивача спірним майном.
За таких обставин, єдиним способом реалізації позивачем своїх спадкових прав після смерті батька ОСОБА_6 є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Прецедентна практика ЄСПЛ містить принцип належного урядування . Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskalv. Poland), п. 73).
Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства (пункт 32). Законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі Копецький проти Словаччини (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям майно в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку про можливість визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею - 32,7 кв.м., житловою площею - 20,0 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3
На підставі викладено та керуючись ст. 328, 392, 1261 ЦК України, ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 60, 76-81, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею - 32,7 кв.м., житловою площею - 20,0 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідачі: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 00022527, адреса: м.Київ, вул.Хрещатик, 36.
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4 .
Повне рішення виготовлено 31.03.2026 р.
Суддя: Андрій Осаулов