Провадження №2-а/760/633/26
Справа №320/14758/24
05.03.2026 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Застрожнікової К.С.,
при секретарі судового засідання Кравченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 у спрощеному позовному провадженні адміністративний позов
ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Таранов Станіслав Ігорович, до
Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3,
про визнання дій Департаменту патрульної поліції щодо затримання та складення протоколу про адміністративне затримання незаконними,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Таранов Станіслав Ігорович, до Департаменту патрульної поліції про визнання дій Департаменту патрульної поліції щодо затримання та складення протоколу про адміністративне затримання незаконними.
Позовна заява мотивована тим, що відносно ОСОБА_1 10.02.2024 старшим лейтенантом поліції УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції Бондарем О.С. здійснено адміністративне затримання позивача, про що складено протокол серії АА № 012167. Позивач вважає, що дії працівника стосовно його затримання були протиправними, оскільки були відсутні будь-які підстави для затримання позивача. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне затримання від 10.02.2024 серії АА012167 підставами адміністративного затримання позивача вказано про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП та складення адміністративного протоколу, припинення правопорушення. Оскільки, позивач активно заперечував факт керування транспортним засобом, доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення поліцейський на момент затримання позивача не мав, відтак правових підстав для затримання не існувало. Як вбачається із відеозапису із нагрудної боді камери поліцейського, на позивача накинувся один з працівників поліції з метою вибити з рук позивача мобільний телефон, після чого позивач вирішив втекти від поліцейського, оскільки вважав, що існує небезпека для його життя та здоров'я. Через деякий час працівник патрульної поліції наздогнав позивача та повалив на землю, почав наносити позивачеві удари руками та ногами по голові та по тулубу. Після чого, на позивача безпідставно були надягнені кайданки. При цьому позивач наголошував про своє погане самопочуття. Отже, діями працівників поліції при затриманні та при складанні адміністративного матеріалу позивачеві завдано сильного фізичного та морального болю. Крім того, позивач зазначає, що працівниками поліції були порушені права позивача на захист, визначені ст. ст. 268, 271 КУпАП, оскільки при здійсненні затримання та складання протоколу позивача не було ознайомлено з його процесуальними правами, не повідомлено центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про затримання позивача та не забезпечено адвоката. Тому, із врахуванням доводів позову, позивач просить суд визнати дії Департаменту патрульної поліції щодо затримання позивача та складання відносно останнього протоколу затримання від 10.02.2024 року серії АА № 012167 - незаконними та протиправними.
02.04.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду справу передано на розгляд судді Василенко Г.Ю.
24.04.2024 ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.
28.08.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Застрожнікової К.С.
02.10.2024 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням, викликом сторін у судове засідання.
03.03.2025 від відповідача Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив, згідно із яким відповідач заперечує проти задоволення позову, оскільки жодних протиправних дій стосовно позивача працівниками патрульної поліції вчинено не було.
У судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином, суд розглянув справу за наявними доказами.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.02.2024 відносно позивача ОСОБА_1 старшим лейтенантом поліції Управління патрульної поліції у місті Києва Департаменту патрульної поліції Бондарем Олексієм Сергійовичем було складено протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , зі змісту якого слідує, що 10.02.2024 о 00 год. 50 хв. у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, для припинення правопорушення, було здійснено адміністративне затримання позивача, якому роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП, а також право та можливість отримання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», про що у відповідній графі мається підпис позивача ОСОБА_1 , про місце перебування затриманого згідно із ч. 2 ст. 261 КУпАП було повідомлено о 01:15 10 лютого 2024 року його мати ОСОБА_2 .
Для оцінювання рішень, дії чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень суди на підставі ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України повинні перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ст. 117 Конституції України, розпорядження і постанови
Кабінету Міністрів України в межах своєї компетенції є обов?язковими до виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч.1 ст. 8 Закону України « Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно із частиною і статті 32 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський має право вимагати в особи пред?явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 30 Закону України "Про національну поліцію" поліція виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для виконання покладених на неї завдань може застосовувати інші заходи, визначені окремими законами.
Статтею 29 Закону визначено, що поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.
Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Статтею 45 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено застосування спеціальних засобів.
поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.
Поліцейський уповноважений застосовувати спеціальні засоби тільки у разі,якщо він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
Загальні правила застосування спеціальних засобів:
1) кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються:
а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та
чинить опір поліцейському або намагається втекти;
б) під час затримання особи;
в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого;
г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим;
г) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть
створити реальну небезпеку оточуючим або собі.
Відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для
цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання.
Статтею 42 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 N 580-VIII передбачено, що поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: 1) фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї.
Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних
прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від тимчасового відворотного) ураження
людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин.
Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби: 3) засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв?язування тощо).
Поліцейський зобов?язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату.
За правилами частин 1, 2, 3, 5 статті 43 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 N 580-VIII поліцейський зобов?язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров?я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
Згідно із статтями 44, 45 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.
Згідно із частинами 1, 2 статті 37 Закону України "Про Національну поліцію" поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.
Статтею 259 КУпАП визначено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов?язковим, порушника може бути доставлено у відділок поліцію.
Стаття 260 КУпАП регламентує порядок застосування заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. В ній зазначено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов?язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп?яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затверджена Наказом МВС України 06.11.2015 № 1376 в розділі ІІ. Оформлення матеріалів про адміністративне затримання містить наступні приписи: з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо його складення є обов?язковим, порушника може бути доставлено до органу поліції. Протокол про адміністративне затримання підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого підписати протокол про адміністративне затримання у ньому робиться про це відповідний запис.
Відповідно до ст.261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім?я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим.
У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
Як вбачається із матеріалів справи та дослідженого в судовому засіданні відеозапису працівники поліції 10.02.2024, які прибули на місце ДТП запропонували учасникам події проїхати у відділок Солом?янського РУП для встановлення всіх обставин справи, попереджено, що у разі не згоди до останніх буде застосовано адміністративне затримання для встановлення особи та необхідності пройти огляду на стан алкогольного сп?яніння. Проте, Позивач, будучи учасником ДТП та перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп?яніння, про що зазначили працівники поліції, намагався залишити місце вчинення правопорушення, а саме втікав, на вимогу зупинитися не реагував, після чого його затримано за підозрою у вчиненні адміністративних правопорушень 124,130 КУПАП.
Таким чином виходячи з даної події, на переконання суду, обраний поліцейським захід був законним, необхідним, пропорційним та ефективним, адже він визначений законом, спрямований на виконання повноважень поліції щодо виявлення, запобігання та припинення правопорушень, пропорційно обраний між шкодою прав особи та захистом публічного порядку, є ефективним способом забезпечення виконання повноважень поліції.
Частина 2 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп?яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення
учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до постанови Солом?янського районного суду м. Києва від 10.05.2024 у справі №760/4369/24 внаслідок розгляду протоколів про адміністративне правопорушення серії АДД №724351 від 10.02.2014 за ч. 1 ст. 130 КУПАП та серії ААД № 724352 від 10.02.2024 за ст. 124 КУпАП, складених відносно Позивача, постановлено: визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУПАП, та накладено адміністративні стягнення.
У постанові Солом?янський районний суд м. Києва від 10.05.2024 у справі №760/4369/24, проаналізував та зазначив, щодо наявності факту порушень прав і свобод ОСОБА_1 з боку працівників поліції, що вирішення цих питань виходить за межі судового розгляду при розгляді даної справи, особливо вбачаючи, що у встановленому Законом порядку ОСОБА_1 реалізував своє право на оскарження дій працівників поліції та звернення до правоохоронних органів із відповідними заявами про вчинення кримінальних правопорушень з боку працівників патрульної поліції, що підтверджується наданими захисником матеріалами.
Варто зауважити, що ніхто не може бути визнаний винним у здійсненні злочину, а також покараним інакше як за вироком суду. Також, у матеріалах справи, відсутні відомості, які б вказували на результат кримінального провадження (вручення підозри/закриття кримінального провадження) чи на те, що такі дії поліцейських, були визнані протиправними чи незаконними у межах кримінальним провадженням, що до суду направлено обвинувальний акт, щодо не законних/не правомірних дій, під час складання протоколів.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження обставин, викладених у позові, які б вказували на протиправність дій відповідача.
Виходячи з вищенаведеного адміністративне затримання позивача, а також застосування у відношенні позивача заходів примусу спеціальних засобів (кайданки) відбулось з дотриманням вимог Закону України "Про Національну поліцію", статтей 259, 260, 261 КУпАП та за наявності відповідних умов: непред?явлення документів, що посвідчують особу позивача, у тому числі особу водія; своїми небезпечними діями позивач міг завдати шкоду собі і оточуючим; з метою забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення; попередженням позивача про можливість застосування до нього адміністративного затримання та у випадку намагання останнього покинути місце вчинення правопорушення.
Таким чином, судом не встановлено підстав про визнання дій працівників поліції по складанню протоколу про адміністративне затримання відносно Позивача протиправними та незаконними.
Крім того, у мотивувальній частині Постанови Солом?янського районного суду м. Києва від 10.05.2024 у справі № 760/4369/24 суд, надаючи оцінку доказом, встановив і зазначив, що що визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а саме - заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень. ОСОБА_1 керував автомобілем державний номерний знак НОМЕР_3 у період дії комендантської години, що свідчить про наявність підстав для зупинки його транспортного засобу. Відповідно до ч. 8 «Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 N 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану" особи, які вчинили кримінальні та адміністративні правопорушення, затримуються в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Тому суд, не приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності причин для зупинки його транспортного засобу та затримання ОСОБА_1 , оскільки, відповідно до вимог "Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів».
Таким чином, у задоволенні позову суд відмовляє.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10.03.2026
Суддя К.С. Застрожнікова