Справа № 760/27742/25
Провадження №1-кс/760/12261/25
18 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №22024101110000770 від 16 серпня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України,
Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт майна, а саме, ноутбука марки Мас Book Pro серійний номер CO2CKLTWMD6M, мобільного телефону марки IPhone 14 Pro, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з номером телефону НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , системного блока «Bamemax», ідентифікатор пристрою BDA1756A-07FB-400E-8588-3F0452883B30, вилучених за місцем проживання ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що під час проведення обшуку 09 червня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді, за місцем проживання ОСОБА_4 вилучено ноутбук марки Мас Book Pro серійний номер CO2CKLTWMD6M, мобільний телефон марки IPhone 14 Pro, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з номером телефону НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , системний блок «Bamemax», ідентифікатор пристрою BDA1756A-07FB-400E-8588-3F0452883B30.
19 червня 2025 року на зазначене майно ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва накладено арешт (справа №760/15808/25).
Заявник вважає, що у подальшому застосуванні зазначеного арешту майна відпала потреба, зокрема для проведення із зазначеними телефоном та ноутбуком передбачених КПК слідчих дій було достатньо часу (понад 3 місяці).
Відтак, покликаючись на зазначене, просить скасувати зазначений арешт.
Власник майна та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином. Представник власників майна - адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Уповноважений прокурор в судове засідання не з'явився, однак подала до суду клопотання, в якому просив розглядати клопотання без участі прокурора, вказав, що проти скасування арешту майна заперечує. До заяви додав копію протоколу огляду від 12.06.2025 року.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення даного клопотання з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024101110000770 від 16 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 року у справі №760/15808/25 (провадження №1-кс/760/818/25) з метою збереження речових доказів накладено арешт на майно , вилучене у ОСОБА_4 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування, зокрема на:
- ноутбук марки Mac Book Pro серійний номер CO2CKLTWMD6M;
- мобільний телефон марки IPhone 14 Pro номер мобелі MQOO3LL/A, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з номером телефону НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- системний блок «Bamemax» ідентифікатор пристрою BDA1756A-07FB-400E-8588-3F0452883B30. В указаній ухвалі слідчий суддя погодився із доводами прокурора щодо того, що вилучені речі місять у собі сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт на майно, яке було тимчасово вилучено 09 червня 2025 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , покликаючись на те, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала необхідність.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).
Також, вирішуючи питання про скасування арешту майна, слідчий суддя зобов'язаний урахувати відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги. ЄСПЛ констатує порушення державою ст.1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя врахував, що існує можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, адже воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки місять у собі сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Як встановлено з протоколу огляду від 12 червня 2025 року, в ході огляду ноутбука марки Мас Book Pro серійний номер CO2CKLTWMD6M, мобільного телефону марки IPhone 14 Pro, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з номером телефону НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , системного блока «Bamemax», ідентифікатор пристрою BDA1756A-07FB-400E-8588-3F0452883B30, інформації, що має значення для кримінального провадження не виявлено.
Оскільки інших доказів прокурором не додано, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучене майно не відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а відповідно не може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.
Перед тим як з'ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 року, заяви №№7151/75; 7152/75, серія А, №52.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
Все вищенаведене свідчить про відсутність у кримінальному провадженні відомостей, які б виправдовували подальше втручання у правомірне володіння ОСОБА_4 належним йому на праві власності майном, а також про відсутність правомірних підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Враховуючи викладене, необхідно скасувати арешт на майно, який накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 року у справі №760/15808/25, у кримінальному провадженні №22024101110000770 від 16 серпня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Керуючись статтями 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 року у справі №760/15808/25, а саме на:
- ноутбук марки Мас Book Pro серійний номер CO2CKLTWMD6M;
- мобільний телефон марки IPhone 14 Рго номер мобелі MQOO3LL/A, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з номером телефону НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- системний блок «Bamemax» ідентифікатор пристрою BDA1756A-07FB-400E-8388-3F0452883B30.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Солом'янського
районного суду міста Києва ОСОБА_1