справа № 381/5821/25 головуючий у суді І інстанції Осаулова Н.А.
провадження № 22-ц/824/9599/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
про залишення апеляційної скарги без руху
31 березня 2026 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2026 року позовну заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» з пропуском строку на апеляційне оскарженняподала апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Положення вказаної статті встановлює для суду безумовну підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження у зазначеному випадку у разі наявності клопотання учасника справи.
При цьому, ч. 3 ст. 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що рішення ухвалено 06 січня 2026 року за відсутності сторін та цього ж дня виготовлено його повний текст. Перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 07 січня 2026 року та закінчився 05 лютого 2026 року. Повний текст рішення не було вручено ОСОБА_1 у день його складання. У даному випадку у відповідача виникає безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження за умови подання апеляційної скарги у межах тридцяти днів з дня вручення оскаржуваного рішення за наявності відповідного клопотання.
Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.
Повний текст судового рішення доставлено до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 15 січня 2026 року. З 16 січня 2026 року по 16 лютого 2026 року відповідач мала право на безумовнепоновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у межах строків, визначених ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Дану апеляційну скаргу подано за допомогою системи «Електронний суд» 23 березня 2026 року, тобто поза межами тридцяти днів з дня вручення відповідачу повного судового рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 вперше подала апеляційну скаргу через Фастівський міськрайонний суд Київської області (у суді першої інстанції вх. № 2265/26Вх).
06 лютого 2026 до Київського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги ОСОБА_1 , які зареєстровані за вх.№ 14488 та №14747.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2026 року, які зареєстровані у Київському апеляційному суді 06 лютого 2026 року за вхідним номером 14747 та у Фастівському міськрайонному суді Київської області 06 лютого 2026 року за вхідним номером 2265/26 повернуто особі, яка їх подала.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху, надавши апелянту десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків.
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 24 лютого 2026 року, про що міститься звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
У подальшому, ухвалою Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1
22 березня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду із апеляційною скаргою на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2026 року.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що в межах тридцятиденного строку з дня повернення апеляційної скарги звертається повторно до Київського апеляційного суду з тією ж апеляційною скаргою на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2026 року, до якої додає квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2 906,88 грн. та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними з огляду на те, що ухвала Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року, якою встановлено факт отримання ОСОБА_1 ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 24 лютого 2026 року, на даний час набула законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку не оскаржувалась.
За таких обставин, невиконання апелянтом вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Сам по собі сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов'язків.
Схожа за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/18290/19.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, зроблено висновки про те, що «причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами».
За ч. 3 ст. 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем процесуальних обов'язків, а саме вимог ухвали Київського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 23 лютого 2026 року, не є поважною причиною. Відтак, відповідач має подати до суду апеляційної інстанції заяву, у якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2026 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Інакше апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв